Поняття цивільного процесу. Поняття і види проваджень у цивільному процесі.



Цивільне судочинство (цивільний процес) — це врегульована нормами цивільного процесуального права діяльність суду й інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення цивільних справ у порядку позовного, наказного й окремого провадження, а також цивільні процесуальні правовідносини, які виникають у зв’язку з такою діяльністю.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вид цивільного судочинства визначає порядок розгляду передбачених у законі й поєднаних у певні групи цивільних справ. Таке поєднання зумовлюється матеріально-правовою природою справ, що входять до групи і характеризується самостійними засобами і способами захисту прав і інтересів, а також пов’язаними з цим особливостями судової процедури.

Суди розглядають цивільні справи в порядку позовного, наказного й окремого провадження.

У порядку позовного провадження судом розглядаються спори про право цивільне. У позовному провадженні беруть участь дві сторони з протилежними юридичними інтересами — позивач і відповідач. Необхідність установлення судом наявності або відсутності спірних матеріальних правовідносин між сторонами, а також прав та обов’язків сторін, які є змістом цих правовідносин, є основною відмінною рисою справ позовного провадження. Саме у справах позовного провадження найбільше проявляються принципи цивільного судочинства, наприклад, такі, як принцип змагальності та диспозитивності, отже, саме в них найбільшою мірою реалізується процесуальна форма розгляду цивільних справ (положення цивільного процесуального законодавства щодо порядку розгляду цивільних справ у першу чергу спрямовані саме на справи позовного провадження).

Наказне провадження — це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що водночас є судовим рішенням і виконавчим документом. Судовий наказ видається судом за спрощеною процедурою і лише за визначеним цивільним процесуальним законом переліком вимог за заявою стягувача на підставі безспірних документів.

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 234 ЦПК).

Також окремо можна виділити провадження за скаргами на дії (бездіяльність) державного виконавця; провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів; провадження про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

Розгляд цивільних справ відбувається поетапно, послідовно проходячи через різні процесуальні стадії. Стадія цивільного процесу — це сукупність процесуальних дій, поєднаних спільною найближчою процесуальною метою. Цивільний процес включає такі стадії:

1. Відкриття провадження у справі. Ця стадія є першою стадією цивільного процесу, вона знаменує виникнення цивільних процесуальних правовідносин між судом та зацікавленою особою, яка звернулася до суду за захистом свого права або охоронюваного законом інтересу.

2. Провадження у справі до судового розгляду. На цій стадії суддею здійснюються процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду.

3. Судовий розгляд справи. Центральна стадія цивільного процесу, під час якої відбувається розгляд і вирішення цивільної справи по суті.

4. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку. Стадія перевірки судом апеляційної інстанції законності та обґрунтованості рішень, ухвал і судових наказів суду першої інстанції, які не набрали законної сили.

5. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Стадія перевірки судом касаційної інстанції законності рішень та ухвал судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили.

6. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Стадія перевірки Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах із підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; а також у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

7. Перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Стадія перевірки рішень або ухвал суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судових наказів у зв’язку зі встановленням істотних для справи обставин, які об’єктивно існували на момент розгляду справи судом, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також суду на час розгляду такої справи.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 992; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!