Терапія лікарськими засобами для перорального застосування 



Таблетовані (пероральні) форми кортикостероїдів

В одному мета-аналізі, що включав десять досліджень, порівнювались ефект прийому стероїдів для перорального застосування з плацебо. Основним критерієм оцінки ефекту був ОФВ1179,180.

Важливо відзначити, що всі ці дослідження сконцентровані на короткострокових ефектах відносно ОФВ1. Ніяких довгострокових досліджень не було проведено. Отже, ефекти тривалого прийому стероїдів для перорального застосування на ОФВ1 і потенційні побічні ефекти при довгостроковій терапії не були встановлені.

Використання таблетованих форм кортикостероїдів в терапії ХОЗЛ, як правило, не рекомендоване. Деякі пацієнти з ХОЗЛ можуть приймати підтримуючу дозу кортикостероїдів для перорального застосування, за умови неможливості їх повної відміни. В цих випадках дози кортикостероїдів для перорального застосування мають бути настільки низькими, наскільки це можливо.

Пацієнти, які тривалий час застосовують таблетовані кортикостероїди, повинні бути під наглядом лікаря з метою ранньої діагностики розвитку остеопорозу і їм повинна проводитися профілактика цього ускладнення. Пацієнти у віці старше 65 років мають отримувати профілактичне лікування одночасно з початком застосування кортикостероїдів.

GOLD - Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (updated 2011)

Кортикостероїди для перорального застосування спричиняють численні побічні явища. Важливий побічний ефект при тривалому лікуванні ОКС – міопатія259, 263, яка обумовлює м’язову слабкість, зменшення активності, дихальну недостатність у хворих з дуже тяжким ХОЗЛ. Через добре відому токсичність довготривалого прийому кортикостероїдів для перорального застосування, проспективні дослідження довготривалого застосування цих препаратів обмежені262, 263.

Коментар робочої групи

Кортикостероїди для перорального застосування можна застосовувати лише при загостренні ХОЗЛ протягом короткого часу та в адекватних дозах.

Застереження щодо призначення їх у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом

NICE 101. Chronic obstructive pulmonary disease. Management of chronic obstructive pulmonary disease in primary and secondary care. Jun 2010

Висновки досліджень Рівень доказовості
Відсутні дослідження, які встановлюють переваги тривалого прийому стероїдів для перорального застосування при ХОЗЛ. IV
Хворим віком більше 65 років, яким призначається довгострокова терапія кортикостероїдами, рекомендується при стероїд-індукованому остеопорозі починати профілактичне лікування без подальшого контролю наявності остеопорозу250. IV

Рекомендації:

Рекомендація Ступінь рекомендованості
R41 Не рекомендується підтримуюча терапія кортикостероїдами для перорального застосування при ХОЗЛ. Деякі пацієнти з прогресуючим ХОЗЛ можуть мати потребу в підтримуючій терапії кортикостероїдами для перорального застосування, які не можна відмінити після припинення загострення. В таких випадках доза кортикостероїдів для перорального застосування повинна бути настільки низькою, наскільки це можливо. D
R42 Пацієнтам, які знаходяться на довгостроковій терапії кортикостероїдами для перорального застосування, потрібно проводити контроль можливості розвитку остеопорозу, їм повинна бути проведена відповідна профілактика. Пацієнтам віком більше 65 років необхідно почати профілактичне лікування без контролю наявності ознак остеопорозу. D

Теофіліни для перорального застосування

Теофілін і його похідні використовувалися багато років для лікування пацієнтів з ХОЗЛ. Механізм дії цих препаратів залишається невідомим, але вважається, що вони розслаблюють гладку мускулатуру дихальних шляхів251. Теофілін у пацієнтів з ХОЗЛ може також збільшувати діафрагмальну силу252 і впливати на кліренс війчастого епітелію253. Також із-за потенційної токсичності і значних взаємодій з іншими препаратами теофілін не рекомендують використовувати на початку емпіричного лікування255.

Проаналізовано один систематичний огляд, в якому у пацієнтів із стійким ХОЗЛ розглядався ефект використання теофіліну для перорального застосування в порівнянні з плацебо. В систематичний огляд були включені двадцять міжнародних рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень, тривалість яких коливалася від 7 до 90 днів і всі, окрім двох досліджень, були подвійними сліпими257.

Висновки досліджень Рівень доказовості
Виявлено статистично значиме поліпшення показників ОФВ1 і ЖЄЛ на користь пацієнтів групи, що приймала теофілін в порівнянні з групою плацебо257. Ia
В групі пацієнтів, які лікувалися теофіліном, виявлено статистично значиме збільшення поглинання кисню (VO2 max)257-259. Ia
Під час лікування теофіліном виявлено статистично значиме збільшення PаO2257. Ia
Встановлено статистично значиме зменшення показника PаCO2 в групі пацієнтів, що приймали теофілін в порівнянні з групою плацебо257. Ia
Пацієнти частіше відчували нудоту при прийомі теофіліну порівняно з пацієнтами групи плацебо257,260,261. Ia
У пацієнтів, що приймали теофілін, не виявлено ніяких статистично значимих відмінностей в симптомах при ходьбі, впливі на задишку, симптомах диспное, виникненні загострень в порівнянні з групою плацебо257. Ia
Хоча препарати теофіліну є ефективними, їх цінність обмежена необхідністю контролювати плазмові рівні і їх потенціал взаємодії з іншими ліками. IV  

Коментар робочої групи:

В Україні зареєстрований препарат нового покоління похідних ксантину – доксофілін – має значно більш високий профіль безпеки та ефективності в порівнянні з теофіліном. Експериментальні дослідження показали, що доксофілін спричинює сильну бронходилатуючу дію при менш вираженими поза легеневими ефектами ніж теофілін при призначенні навіть у високих дозах (400 мг 3 рази на добу).

Доксофілін діє виключно на гладкі м’язи судин легенів та бронхів, викликаючи дилятацію. На відмінну від інших ксантинів, він не блокує аденозинові рецептори і не чинить вплив на транспорт іонів кальцію, таким чином, не спричиняє стимулюючої дії на ЦНС і не впливає на роботу серця, судин та нирок.

 

VA/DoD clinical practice guideline for management of outpatient chronic obstructive pulmonary disease.

Передумови

Теофіліни мають вузький терапевтичний діапазон з можливістю розвитку таких небажаних ускладнень, як безсоння, тривога, нудота, блювота, тремор, аритмії, делірій, судоми і смерть. Можуть застосовуватися багато препаратів групи теофілінів, але перевага надається пролонгованим формам, які мають тривалу дію і кращі результати по запобіганню нічному диспное.

Рекомендації

Застосування теофілінів можливе з метою поліпшення функціональної здатності легенів, зменшення симптоматики, збільшення активності пацієнтів з ХОЗЛ, при умові, що це не досягається шляхом застосування інгаляційних бронходилататорів [А].

Пацієнти з ХОЗЛ, у яких не досягається адекватний контроль симптомів за допомогою інгаляційних бронходилататорів, можуть розглядатися щодо додавання терапії теофілінами з початковою дозою від 400 до 600 мг/добу і цільовим рівнем в сироватці крові в межах 5-12 мкг/мл [А].

Рівень теофіліну в сироватці крові має вимірюватись після початку або зміни дози [І].

Після досягнення стабілізації на початку лікування, необхідна корекція дози препарату відповідно зміні вираженості симптоматики, регресії проявів захворювання, взаємодії з іншими препаратами, або появі симптомів побічної дії теофілінів. [І].

Якщо користь була виявлена з високим рівнем теофіліну в сироватці крові (15 мкг/мл), необхідний уважний моніторинг. Співвідношення користь/ризик знижується вище концентрації 12 мкг/мл, особливо у пацієнтів старшого віку [В].

Ознаки взаємодії теофілінів з іншими лікарськими речовинами є загальновідомими і можуть проявлятися в потенціюванні або, навпаки, уповільненні їх метаболізму. Всі зміни в лікувальному процесі мають оцінюватися з погляду на можливий вплив на рівень теофілінів в плазмі крові. [С].

Продовження застосування теофілінів можливе у тих пацієнтів, які демонструють значний позитивний ефект від їх застосування, а саме, зменшення диспное (задишки) і збільшення толерантності до фізичного навантаження. Підвищення функціональної здатності легенів у відповідь на застосування теофілінів може не бути виявленим при проведенні легеневих функціональних тестів. Проте, терапія може бути перервана за відсутності об'єктивних або суб'єктивних ознак поліпшення стану пацієнтів протягом кількох тижнів прийому теофіліну [D].

 

Коментар робочої групи:

Робоча група вважає за необхідне відзначити, що визначення рівня теофілінів в сироватці крові на сьогоднішній момент не є можливим в зв’язку з відсутністю необхідного лабораторного устаткування, а також вартістю даного дослідження.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 589; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!