Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ   РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ   КАФЕДРА МАТЕМАТИКИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ     СІЛКОВ В.В., СІЛКОВА Е.О.  

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН У КУРСІ МАТЕМАТИКИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

                                                                                                 Лекції

студентами педагогічного

факультету спеціальності

№7.01.02 - “Початкове навчання” та

№ 7.01.01. – “Дошкільне виховання,

початкове навчання”

 

РІВНЕ – 2011

Лекція №

Модуль 4

Теоретико-методичні основи вивчення найважливіших величин у курсі математики початкової школи

Змістовний модуль 4.1. (ЗМ41)

Теоретико-методичні основи вивчення найважливіших величин у курсі математики початкової школи

ПЛАН

1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики І-ІУ класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо).

2. Теоретико-методичні основи вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними.

3. Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними.

4. Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси.

5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю.

6. Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.

7. Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами.

Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики І-ІУ класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)

               Величина – числова характеристика об’єкта чи явища, що розглядається на множині цих об’єктів чи явищ. Вона називається полем вимірювання величини, де вибрано еталон вимірювання. Цей об’єкт приймають за одиницю і називають мірою.

В курсі математики початкової школи розглядають:

Скалярні величини(довжина, площа, маса, місткість, час, вартість, ціна)

Векторні величини (швидкість).

     Завдання, які ставляться щодо розгляду цього матеріалу в початковому курсі математики. З огляду на це з’ясуємо, які ж основні завдання вивчення величин у курсі математики початкової школи. На основі аналізу вимог Державного освітнього стандарту початкової школи, навчальної програми з математики для І-ІУ класів і методичної літератури можна до них віднести принаймні наступні: 1) формування у школярів уявлення про величину та процес її вимірювання; 2) розуміння учнями змісту поняття “величина” та засвоєння сутності характеру відповідних величин; 3) формування умінь і навичок, які пов’язані з вимірюванням конкретної величини; 4) знайомство з процесом вимірювання конкретних величин; 5) формування реальних уявлень про конкретні одиниці вимірювання величин; 6) практичне ознайомлення з відповідними вимірювальними інструментами та їхніми шкалами; 7) формування умінь правильно встановлювати вимірювальний інструмент чи прилад; 8) прищеплення знань про співвідношення між одиницями вимірювання конкретних величин; 9) формування уміння правильно розміщувати око відносно шкали приладу чи інструменту; 10) усвідомлення того, що за одиницю вимірювання величини можна вибрати будь-яку величину з відповідної множини; 11) формування уміння оцінювати довжину “на око”, масу - “на руку” тощо; 12) використання величин для формування поняття натурального числа, арифметичних дій над числами, поняття геометричної фігури; 13) формування знань про зв’язок навчання математики з життям та її практичне застосування у повсякденній діяльності людини; 14) навчити учнів розв'язувати текстові задачі, пов’язані з величинами; 15) формування взаємозв’язків між пропорційними величинами тощо. Отже, вивчення величин має велике значення, бо це поняття є одним з основних понять не лише математики, але й інших наукових дисциплін, та кожна величина є деякою узагальненою властивістю реальних об’єктів оточуючого світу. Вивчення величини – це один із способів зв’язку навчання математики з життям.

     При вивченні кожної величини є свої методичні особливості, пов’язані з специфікою даної величини, але загальний підхід до величини як до властивості предметів і явищ дозволяє говорити про загальні теоретико-методичні основи вивчення величин. Аналіз програм і підручників з математики для початкових класів, методичної літератури для вчителів дозволяє виділити наступні етапи у методиці вивчення величин, які повинні бути відповідним чином продумані у практиці роботи: 1) формування загального уявлення про дану величину, в основі якого лежить звернення до досвіду дитини та уточнення наявних у неї уявлень; 2) порівняння однорідних величин: візуально, з допомогою відчуттів, накладанням, прикладанням або з допомогою різноманітних мірок; 3) знайомство з одиницею вимірювання величини, з вимірювальним приладом; 4) формування уміння додавати і віднімати однорідні величин, які виражені в одних і тих же самих одиницях вимірювання; 5) знайомство з новими одиницями вимірювання величин у тісному зв'язку з вивченням нумерації за концентрами, перевід одних одиниць в інші; 6) перевід величин, виражених в одиницях одних найменувань, в однорідні величини, виражені в одиницях інших найменувань; 7) додавання і віднімання величин, виражених в одиницях двох найменувань; 8) множення та ділення величин на число.

 

Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними

  Для формування уявлень молодших школярів про довжину використовується така система вправ: 1) вправи, основне призначення яких полягає у формуванні уміння виділяти предмети, що мають лінійну протяжність та порівнювати їх за цією властивістю, наприклад: який олівець довший?, яке дерево нижче? тощо; 2) завдання на порівняння смужок паперу, які спрямовані на формування умінь проводити порівняння за довжиною з допомогою накладання; (відрізки на площині повинні розміщуватися і вертикально, і горизонтально, і похило, і бути паралельними між собою, і бути не паралельними, і мати довжини, які легко порівнювати, і бути такими, щоб порівняння було провести важко. Сказане ілюструється даними таблиці № 1.

Таблиця № 1.

1. 2.   3.   4. 5. 6. 7.

 3) вправи на порівняння довжин відрізків накладанням, на око або на порівняння одиниць вимірювання, основне призначення яких полягає у формуванні поняття довжини та умінь проводити вимірювання; 4) завдання, в яких потрібно визначити довжину заданого відрізка, які поряд з формуванням вимірювальних навичок сприяють формуванню поняття довжини; 5) вправи на побудову відрізків, призначення яких в тому, щоб формувати креслярські навички, уміння вимірювати довжину та сприяти формуванню уявлень про довжину; 6) завдання на розпізнавання відрізків, з допомогою яких у дітей формується уміння виділяти об’єкти, що мають властивість лінійної протяжності; 7) вправи на визначення довжини ламаної чи периметра многокутника, які формують як вимірювальні навички, так і поняття про довжину; 8) завдання на перетворення складених іменованих чисел у прості і навпаки, основне призначення яких полягає у засвоєнні співвідношень між одиницями вимірювання довжини та у формуванні уявлень молодших школярів про довжину відрізка; 9) розв'язування текстових задач, пов’язаних з відстанню, швидкістю, часом, які опосередковано формують уявлення про довжину; 10) вправи на виготовлення моделей одиниць вимірювання довжини (1 см, 1 дм, 1 м) з наступним використанням цих моделей для проведення вимірювань чи побудови геометричних фігур, які спрямовані на формування реальних уявлень про одиниці вимірювання довжини, креслярських умінь і на формування поняття про довжину; 11) знайомство з речами, які формують реальні уявлення про 1 см, 1 дм, 1 м, 1 км тощо.

    Для формування уявлень молодших школярів про довжину та процес її вимірювання у методиці виділити три етапи оволодіння основними вимірювальними знаннями, вміннями і навичками. Ці етапи такі:

1) вимірювання довжини відрізка за допомогою набору моделей сантиметра (завдання, в яких слід виміряти довжину відрізка за допомогою моделі одиниці вимірювання, наприклад: використовуючи модель сантиметра, виміряй довжину заданого відрізка);

2) вимірювання довжини відрізка масштабною лінійкою без цифрової шкали (вправи, в яких довжину заданого відрізка вимірюють спеціальною лінійкою з поділками без цифрового їх позначення);

3) вимірювання довжини відрізка масштабною лінійкою з цифровою шкалою (завдання на вимірювання довжин заданих відрізків за допомогою масштабної лінійки).

Ці прийоми формуються в процесі лабораторних робіт, що виконуються індивідуально кожним учнем під керівництвом вчителя.

Для успішної роботи на першому етапі у кожного учня повинен бути конверт з набором кількох великих різнокольорових смужок, і десяти невеликих смужок, які використовуватимуться як мірки, але які не обов'язково дорівнюють 1 см. Їх називають мірками, а з їхньою допомогою пропонується вимірювати довжину великих смужок: вкладаючи послідовно мірку у смужці одну біля одної, підраховують кількість мірок. За допомогою таких вправ з’ясовується практичне значення вимірювання, учні дістають реальні уявлення про сантиметр, формуються правильні уявлення про процес вимірювання довжини.

Для роботи на другому етапі формування вимірювальних навичок використовується спеціальна лінійка, яка може бути виготовлена з цупкого паперу або із звичайної масштабної лінійки, на яку наклеюють папір з сантиметровими поділками. Лінійку прикладають так, щоб одна з поділок лінійки співпадала з початком відрізка. Результат вимірювання визначають, підрахувавши число поділок лінійки від тієї, що співпадає з початком, до тієї, що співпадає з кінцем відрізка. Використання цього прийому дозволяє запобігти досить поширеним помилкам учнів, коли вони при вимірювання довжин відрізків не суміщають його початок з нульовою поділкою, а результат вимірювання зчитують навпроти кінця відрізка. Відсутність цифрових позначок на шкалі спонукає дітей точно суміщати початкову позначку, відлічувати кожну мірку й називати здобуте число.

 На третьому етапі головну увагу слід приділити відпрацюванню операцій: суміщення початку відліку на лінійці з початком відрізка, який вимірюють; правильне спрямування погляду на шкалу лінійки.

Вводяться одиниці вимірювання величин  за зразком у вигляді відповідної моделі. Аналіз методичної літератури дозволяє стверджувати про наявність двох методичних підходів щодо введення першої одиниці вимірювання довжини. Деякі методисти вважають, що першою одиницею вимірювання довжини, з якою слід ознайомити учнів, слід обирати 1 м. Свою думку вони обґрунтовують тим, що, по-перше, 1 м – це основна одиниця вимірювання довжини у системі “SI”, по-друге, ця одиниця вимірювання найчастіше зустрічається у повсякденному житті дітей, по-третє, 1 м існує у вигляді окремого еталона, по-четверте, з допомогою 1 м легко показати сутність процесу вимірювання довжини. Разом з тим, за допомогою 1 м в умовах класу важко провести з кожним школярем достатню для формування уміння вимірювати довжину кількість вправ. Інша група методистів обстоює думку про необхідність ознайомлення учнів спочатку з моделлю 1 см. На їхню думку, це дасть змогу провести достатню кількість вимірювань в умовах класу, щоб сформувати уміння вимірювати довжину. Окрім цього будуть використовуватися життєві спостереження дітей. Вчителі можуть обирати будь-який з розглянутих варіантів. У підручниках з математики М.Богдановича реалізовано другий підхід. Принагідно зазначимо, що нам невідомі дослідження, які б з достатньою мірою обґрунтованості експериментально довели перевагу того чи іншого з наведених варіантів.

З іншого боку вчитель повинен знати, що експериментальними дослідженнями доведено: недоцільно поспішати з введенням загальноприйнятих одиниць вимірювання довжини. Це пояснюється тим, що з точки зору вимірювання довжини відрізка жодна з одиниць не має переваг перед іншими. Так, навіть у старших класах значна частина учнів не може дати відповіді на запитання: чи може довжина одного й того ж відрізка виражатися і числом 4, і числом 12? Причинами такого явища є, по-перше, недостатня сформованість уявлень про довжину, по-друге, неусвідомлення сутності поняття вимірювання довжини, по-третє, нерозуміння того факту, що вимога знайти довжину відрізка у сантиметрах, дециметрах, метрах тощо відрізняється від завдання знайти довжину даного відрізка тим, що право вибору одиниці довжини надається тому, хто вимірює. У результаті практичних робіт з вимірювання довжини різноманітними мірками учнів слід підвести до необхідності введення єдиної одиниці вимірювання довжини.

У концентрі "Десяток" програмою передбачено ознайомити учнів із узагальненим поняттям "довжина", яке стосується вимірювання відрізків, розташованих на площині в різних положеннях. Вчитель повинен повідомити тут такі положення: 1) протяжність предметів у будь-якому напрямку називають довжиною; 2) для вимірювання довжини існують спеціальні мірки. Ми ознайомимося із міркою 1 см: 1 см – це протяжність двох клітинок; 1 см – це ширина вказівного пальця учня; 1 см – це маленька смужка (модель якої вчитель демонструє); 1 см – це відстань на лінійці між двома сусідніми поділками.

 

│--│--│--│--│--│                       │--│                             │--│--│--│

 0  1    2   3    4  5                        1см                                    3см                                                          

 

                                                Малюнок 1.

Вправи які  допомагають одержати наочні уявлення про одиниці вимірювання довжини: 1) на визначення довжини за допомогою вкладання; 2) на визначення довжини за допомогою відкладання; 3) на визначення довжини за допомогою прикладання. Сутність кожного виду вправ ілюструється наступними малюнками №№ 2-4.

             

4 мірки – вкладання                     Малюнок 2.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 479; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ