ІІ. Адаптаційні реакції серцево-судинної та дихальної систем



Тренування, спрямоване на підвищення кардіореспіраторної витривалості, стимулює виникнення ряду адаптаційних реакцій серцево-судинної та дихальної систем незалежно від статі. Значно збільшується максимальний серцевий викид. Оскільки максимальна частота серцевих скорочень не зростає, збільшення серцевого викиду (максимального) є результатом збільшення систолічного об'єму, зумовленого двома чинниками. Кінцево-діастолічний об'єм (об'єм крові у шлуночках перед скороченням) збільшується внаслідок фізичних занять, у результаті зрослого об'єму крові та ефективнішого венозного повернення. Окрім того, внаслідок тренувальних навантажень зменшується кінцево-систолічний об'єм (об'єм крові у шлуночках після скорочення) внаслідок того, що тренованіший міокард виконує потужніші скорочення, виштовхуючи більший об'єм крові.

При субмаксимальному фізичному навантаженні серцевий викид практично не змінюється, хоча систолічний об'єм виявляється значно більшим при даній абсолютній величині роботи. Отже, ЧСС при даній інтенсивності роботи сповільнюється внаслідок тренувань. ЧСС у спокої може знижуватися до 50 уд./хв і менше. У деяких бігунок на довгі дистанції спостерігали ЧСС у спокої нижче 36 уд./хв. Це вважається класичною реакцією серцево-судинної системи на тренування.

 

ІІІ. Адаптаційні реакції обмінних процесів

Тренування, спрямоване на збільшення кардіореспіраторної витривалості, приводить до такого ж відносного збільшення МСК у жінок, як і у чоловіків. Ступінь збільшення тісно пов'язаний з початковим рівнем підготовленості: значніше збільшення спостерігається у менше фізично підготовлених. Для кожної людини характерною є генетично зумовлена верхня межа МСК, котрої вона не може перевищити, незалежно від тривалості або інтенсивності тренувальних занять. Отже, чим ближче вона до цієї межі, тим важче наступне збільшення. Для багатьох жінок характерне значне збільшення МСК у результаті тренувальних навантажень циклічного характеру через невисокий рівень фізичної підготовленості, зумовленої відносно малорухливим способом життя. У результаті навантажень МСК може збільшитися на 10-40 %. Подібне збільшення спостерігається і в чоловіків. Ступінь змін залежить від початкового рівня підготовленості, інтенсивності, тривалості та частоти тренуваль­них занять, а також від тривалості дослідження.

 


ПРОЦЕС СТАРІННЯ ТА ЛІТНІЙ СПОРТСМЕН

 

Зміни дихальної системи в процесі старіння

Починаючи з 20-30-річного віку відбувається лінійне зниження життєвої ємності легень (ЖЄЛ - максимальний об'єм повітря, що видихається після максимального вдиху), а також об'єм повітря, видихуваного з силою за 1 с (об'єм повітря, видихуваний протягом першої секунди після максимального вдиху). Водночас залишковий об'єм (ЗО - об'єм повітря, що залишається після закінчення максимального видиху) збільшується і загальна ємність легень не змінюється. Внаслідок цього збільшується відношення залишкового об'єму до загальної ємності легень (ЗО : ЗЄЛ), котре свідчить, що може відбутися обмін меншої кількості повітря. Одразу після 20 років залишковий об'єм становить 18-22 % загальної ємності легень, до 50 років він збільшується до 30 % і більше.

Тренування, спрямоване на розвиток витривалості у середньому та літньому віці, знижує ступінь погіршання еластичності легень та грудної клітки.

Зміни функції серцево-судинної системи з віком

Зниження ЧССмакс з віком однакове як у малорухливих, так і в добре підготовлених людей. Наприклад, ЧССмакс у 50-літніх фізично активних чоловіків така сама, як у колишніх бігунів на довгі дистанції такого ж віку, котрі продовжують займатися спортом. Зменшення ЧССмаксочевидно, викликане морфологічними та електрофізіологічними змінами у системі серцевої провідності, особливо у синусо-передсердному вузлі та пучку Гіса, котрі можуть сповільнювати серцеву провідність. Окрім того, має місце знижена регуляція бета-1-рецепторів серця, що зменшує його чутливість до стимуляції катехоламінами.

З віком зменшуються також максимальний систолічний об'єм та серцевий викид. Систолічний об'єм мало змінюється у людей середнього та літнього віку, які продовжують інтенсивно тренуватися. Розмір серця у літніх спортсменів, які займаються спортивним орієнтуванням, був майже таким самим, як у молодших спортсменів, які займаються циклічними видами спорту. Кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка у тренованих літніх спортсменів значно більший, ніж у чоловіків, які ведуть малорухливий спосіб життя одного з ними віку і з такими ж розмірами тіла. Це свідчить про те, що з віком у літніх спортсменів систолічний об'єм мало змінюється, хоча й поступається об'єму, характерному для організму більш молодих спортсменів.

Зниження МСК з віком і в результаті фізичної бездіяльності в основному зумовлене зниженням ЧССмакс, максимального систолічного об'єму та АВР-О2. Зменшення ЧССмакс в основному є результатом зниження активності симпатичної нервової системи та зміни системи провідності серця. Зменшення систолічного об'єму викликане, головним чином, підвищеним загальним периферичним опором судин внаслідок зниженої з віком еластичності артерій, а також скоротливої здатності лівого шлуночка. Зниження АВР-О2 пов'язане зі зниженим кровопостачанням активних м'язів, очевидно, внаслідок зменшеного серцевого викиду (менше ЧСС та систолічний об'єм, тому має бути зменшений і серцевий викид).


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 784; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!