Стан природокористування в Київській області в 2016 році
Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити збільшення кількості викидів від стаціонарних джерел в атмосферне повітря в 2016 році у порівнянні з попереднім (на 20,1 тис.т. або на 25,7 % більше) і склало 98,2 тис.т. та 3,2 % до загальних викидів по Україні.
Також збільшилась щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Київської області у 2016 році і склала 3,5 т/км2 (9 місце по Україні). В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення також збільшилась і склала 56,7 кг/чол. проти 45,1 кг/чол. у 2015 році.
Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, добування та переробки корисних копалин, виробництва мінеральної продукції, діяльності виробництва та оброблення деревини та інш. [34].
Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, тощо.
|
|
|
Таблиця 2.1
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за видами економічної діяльності у 2016році [27, c. 34]
| Показники | Обсяги викидів | |
| забруднюючих речовин | ||
| тонн | %, до загального підсумку | |
| Усього | 98237 | 100,0 |
| Сільське, лісове та рибне господарство | 5470 | 5,6 |
| Добувна промисловість і розроблення кар’єрів | 143 | 0,1 |
| у тому числі добування інших корисних копалин і розроблення кар’єрів | 120 | 0,1 |
| Переробна промисловість | 4529 | 4,6 |
| у тому числі | ||
| виробництво харчових продуктів | 1437 | 1,5 |
| виробництво напоїв | 51 | 0,1 |
| виробництво хімічних речовин і хімічної продукції | 294 | 0,3 |
| виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції | 1660 | 1,7 |
| металургійне виробництво | 40 | 0,0 |
| виробництво готових металевих виробів, крім машин та устаткування | 147 | 0,1 |
| Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря | 81408 | 82,9 |
| Водопостачання; каналізація, поводження з відходами | 32 | 0,0 |
| Будівництво | 110 | 0,1 |
| Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність | 3591 | 3,7 |
| Інші види економічної діяльності | 2954 | 3,0 |
|
|
|
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в Київській області проводився в чотирьох містах: в Білій Церкві - на двох стаціонарних постах спостережень (ПСЗ), в Броварах, Обухові, Українці - на одному посту.
Визначався вміст чотирьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також восьми важких металів: заліза, кадмію, мангану, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку.
За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7296 проб атмосферного повітря, в Українці - 3648, у Броварах - 3604, в Обухові - 3384 проби, які були проаналізовані в лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА) ЦГО. Проби на вміст важких металів в повітрі (в кожному місті
12 середньомісячних проб, 96 визначень) аналізувались в лабораторіях ЦГО: лабораторії спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів (ЛСЗГ) та лабораторії фізико-хімічних методів аналізу (ЛФХМА).
У 2016 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка оцінювався, як низький.
Моніторинг здійснювався шляхом відбору аерозольних проб повітря на 4 пунктах контролю у ближній (радіус 0-5 км) і на 10 пунктах у дальній (радіус 5-30 км) зонах навколо зруйнованого блоку ЧАЕС, а також збору радіоактивних випадінь з атмосфери на 25 планшетах.
|
|
|
Радіаційне забруднення приземного шару атмосфери ЗВ протягом 2016 року, як і в попередні роки, визначалися величиною і фізико-хімічною формою аварійних випадінь, зміною стану поверхні ґрунту, конкретними метеорологічними умовами, що складалися на період пробовідбору.
Протягом тривалої частини 2016 року: зимою, на початку весни, та в другій половині осені об’ємна активність радіонуклідів у повітрі формувалася під впливом атмосферних опадів, які перешкоджали розвитку дефляційних процесів. Вона характеризувалася низькими показниками та вузькими діапазонами зміни концентрацій радіонуклідів. При цьому основним джерелом надходження радіоактивних аерозолів в повітря залишалися планові та позапланові викиди з ВТ-1 та НВТ, які у вказані терміни перебували на низькому рівні.
Перевищення контрольних рівнів (КР) на деяких пунктах АСКРС у квітні-травні викликані, як посиленням дефляційних процесів, так і різким зростанням викидів з основного джерела. Крім того, у травні відбувалося масове поширення забрудненого радіонуклідами пилку під час цвітіння сосни, який до того ж сприяв вимиванню радіоактивних аерозолів з повітря.
|
|
|
Вплив на об’ємну активність радіонуклідів у повітрі пунктів контролю чинили такі антропогенні фактори: технологічні та неорганізовані викиди ДСП «ЧАЕС», господарська діяльність в ЗВ, у тому числі будівельні роботи тарух транспорту. Неодноразове перевищення КР на ПЗРВ «Буряківка» влітку викликані даним чинником.
У 2016 році під час фінальних стадій робіт на об’єкті «Укриття» (ОУ), пов’язаних зі створенням нового безпечного конфайнменту (НБК) над аварійним блоком, викиди радіоактивних аерозолів сягали значних величин. Перевищення КР на пунктах ближньої та дальньої зон, пов’язані з цим чинником, мали місце в серпні, вересні та жовтні.
Інтервали зміни та середні значення об’ємної активності Cs у повітрі районів розміщення кожного пункту спостереження протягом 2016 року наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Об’ємна активність Csу приземному шарі атмосфери на пунктах контролю мережі РЕМ ДСП «Екоцентр " у 2016році, Бк/м3[27, c. 67]
| Пункт контролю | Віддаленість, азимут | Об’ємна активність | ||
| мінімальна | середня | максимальна | ||
| Ближня зона | ||||
| ВРП-750 | 0,8 км; 180° | 1,0Е-04 | 3,6Е-03 | 4,4Е-02 |
| Нафтобаза | 2 км; 330° | 2,2Е-05 | 8,7Е-04 | 1,1Е-02 |
| Прип’ять | 3,1 км; 290° | 8,2Е-06 | 1,1Е-04 | 5,9Е-04 |
| БНС | 2,6 км; 85° | 1,2Е-04 | 2,9Е-04 | 4,4Е-02 |
| Дальня зона | ||||
| Мазеве | 11 км; 19° | 4,5Е-06 | 7,6Е-05 | 1,4Е-03 |
| Зимовище | 7 км; 60° | 3,5Е-06 | 5,8Е-05 | 7,6Е-04 |
| Крива гора | 7 км; 97° | 2,2Е-06 | 5,6Е-05 | 3,3Е-04 |
| Старосілля | 9км; 119° | 3,1Е-06 | 5,4Е-05 | 4,7Е-04 |
| Копачі | 5 км; 155° | 2,9Е-06 | 1,0Е-04 | 1,4Е-03 |
| Чорнобиль | 16 км; 147° | 2,7Е-06 | 3,6Е-05 | 7,0Е-04 |
| Дитятки | 32 км; 175° | 1,6Е-06 | 9,6Е-06 | 9,3Е-04 |
| Чистогалівка | 7 км;240° | 2,3Е-06 | 1,2Е-04 | 4,0Е-03 |
| Бенівка | 10 км; 306° | 1,9Е-06 | 8,4Е-05 | 1,4Е-03 |
| Буряківка | 13 км; 268° | 4,6Е-06 | 9,3Е-05 | 7,4Е-04 |
Аналізуючи дані, можна відзначити, що середньорічна об’ємна активність 137Cs у ближній зоні північного та східного секторів на порядок вища за активність у дальній зоні; південного - більш ніж на два порядки, а західного - практично не відрізняється. Це узгоджується з відстанню від пункту АСКРС до об’єкта «Укриття» та характером забрудненням ґрунту у вказаних секторах.
Даний розподіл вказує на складну суперпозицію чинників, що формують забруднення приземного шару повітря у різних напрямках від ЧАЕС.
Протягом 2016 року на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату виртати склали 18 296,4 тис. грн. у тому числі капітальні інвестиції 3 005,7 тис. грн. та поточні витрати 15 290,7 тис. грн.
Протягом попередніх років по Київській області спостерігається тенденція до зниження обсягів використання водних ресурсів, спричинена спадом виробництва та кризою у сільському господарстві. Так, за даними звітності 2-ТП (водгосп) за 2016 рік у Київській області: з природних водних об’єктів забрано 680,3 млн.м3 води (на 5,8% менше ніж в 2015р.), у тому числі з поверхневих - 625,0 млн.м3 води, підземних водних горизонтів 51,15 млн.м3. Протягом звітнього року використано свіжої води 663,9 млн.м3 (на 6 % менше в порівнянні з 2015 роком), водовідведення у водні об’єкти склало 625,3 млн.м3 (динаміка водокористування наведена в табл.2.3).
Таблиця 2.3
Динаміка водокористуванняу Київській області [27, c. 114]
| Показники | Одиниця виміру | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Забрано води з природних джерел, усього | млн. м3 | 911,5 | 722,4 | 680,3 |
| у тому числі: | ||||
| поверхневої | млн. м3 | 860,91 | 669,5 | 625,0 |
| підземної | млн. м3 | 50,59 | 52,82 | 51,15 |
| морської | млн. м3 | - | - | - |
| Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу | м3 | 527 | 417 | 392 |
| Використано свіжої води, усього | млн. м3 | 807,8 | 706,2 | 663,9 |
| у тому числі на потреби: | ||||
| господарсько-питні | млн. м3 | 44,94 | 41,44 | 42,82 |
| виробничі | млн. м3 | 712,3 | 661,8 | 617,5 |
| сільськогосподарські | млн. м3 | 0,956 | 0,047 | 0,416 |
| зрошення | млн. м3 | 1,835 | 2,922 | 3,614 |
Продовження табл. 2.3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Використано свіжої води у розрахунку на одну особу | м3 | - | - | 383 |
| Втрачено води при транспортуванні | млн. м3 | 8,214 | 10,08 | 8,84 |
| Скинуто зворотних вод, усього | млн. м3 | 724 | 679,7 | 625,3 |
| у тому числі: | ||||
| у підземні горизонти | млн. м3 | - | - | - |
| у накопичувачі | млн. м3 | 11,82 | 12,99 | 1,4 |
| на поля фільтрації | млн. м3 | - | ||
| у поверхневі водні об’єкти | млн. м3 | 712,2 | 666,7 | 623,9 |
| Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього | млн. м3 | 712,2 | 666,7 | 623,9 |
| з них: | ||||
| нормативно очищених, усього | млн. м3 | 47,98 | 43,92 | 40,24 |
| у тому числі: | ||||
| на спорудах біологічного очищення | млн. м3 | 39,96 | 37,58 | 34,25 |
| на спорудах фізико-хімічного очищення | млн. м3 | 1,28 | 1,114 | 0,993 |
| на спорудах механічного очищення | млн. м3 | 6,737 | 5,229 | 4,904 |
| нормативно (умовно) чистих без очищення | млн. м3 | 674,2 | 619,1 | 576,2 |
| забруднених, усього | млн. м3 | 1,832 | 3,727 | 4,745 |
| у тому числі: | ||||
| недостатньо очищених | млн. м3 | 1,8 | 3,704 | 4,591 |
| без очищення | млн. м3 | 0,032 | 0,023 | 0,154 |
| Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу | м3 | 411,9 | 384,9 | 359,7 |
Протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору і використання води. Втой час обсяги скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Київської області збільшуються, які у 2016 році склили 4,745 млн. м3. Відповідно до 2015 роком збільшилися на 1,018 млн. м3 та на 2,913 млн. м3 порівняно з 2014 роком.
Збільшення скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні обумовлене зношеністю технологічного та технічного обладнання і мереж першочергово каналізаційно-очисних мереж.
За даними Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області у зоні відчуження Чорнобильської АЕС відбувається руйнування окремих ділянок лівого берега р. Прип’ять. По берегоукріпленню р. Прип’ять розроблено проект «Укріплення лівого берега р. Прип’ять на ділянці ПК 10-ПК 25 у зоні відчуження Чорнобильської АЕС», який має позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза».
Державною установою «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я» у 2016 році на показники безпеки з мереж водопостачання на території Київської області було досліджено 19328 проб питної води. За мікробіологічними показниками досліджено 10910 проб води, з них не відповідали вимогам 8,0%, за санітарно-гігієнічними показниками - 8418, з них 28,0% не відповідали вимогам. З метою виявленні вмісту нітритів у питній воді та попередження виникнення захворювання дітей на водно-нітратну метгемоглобінемію проведено дослідження 4197 проб води з криниць, з них підвищений рівень нітратів виявлено у 1796 зразках (42,8%).
Станом на 01.01.2017 рік землі лісогосподарського призначення розташовані на площі 408300 га у тому числі вкритих лісовою рослинністю на площі 354007 га. Загальний запас деревини становить 90805,9 тис.м3. За площею насаджень переважають хвойні - 61 % і твердолистяні - 25%, мяколистяні займають 14%. Переважаючими в складі наведених груп порід є сосна звичайна, дуб звичайний, береза, вільха. Площа лісів за останні роки суттєво зменшується по причині вилучення лісів для не лісогосподарських потреб.
Спеціальне використання лісових ресурсів у Київській області за 2016 рік: затверджена розрахункова лісосіка у кількості 623,3 тис. м3, фактично зрубано - 576,5 тис. м3.Лісовідновлення та лісорозведення в області проведено на площі - 3 469,7 га.
Важливим завданням розвитку лісогосподарського комплексу області є забезпечення максимальної координації фінансово-економічних, організаційно- правових, відомчо-управлінських ресурсів, їх концентрованої мобілізації на пріоритетних напрямах - лісовирощуванні та лісорозведені
У Київській області здійснюється охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин та типових природних рослинних угруповань. Відповідно до Закону «Про рослинний світ» рідкісні і такі що перебувають під загрозою зникнення, види рослин, які зростають у природних умовах на території України підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України та міжнародних червоних списків. Інформацію щодо охорони невиснажливого використання та відтворення рослин представлено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Види рослин та грибів, що охороняються [37, c. 165]
| Показник | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік |
| Види рослин та грибів на території області, од. | 65 | 65 | 65 |
| % від загальної чисельності видів України | 59% | 59% | 59% |
| Види рослин та грибів, занесені до Червоної книги України, од. | |||
| Види рослин та грибів, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. | 2 | 2 | 2 |
| Види рослин та грибів, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. | 28 | 30 | 30 |
З метою поліпшення стану навколишнього природного середовища, благоустрою, озеленення населених пунктів та прилеглих до них територій в Київській області працівниками Департаменту разом з колективом та представниками Києво-Святошинської адміністрації виїхали 23 квітня 2016 року до с. Хотів Києво-Святошинського району та взяли участь в обласній акції «Посади своє дерево» та «Зробимо Україну чистою!», де прибрали територію під молодий сад, посадили фруктові та декоративні дерева, здійснили благоустрій біля каплички православної церкви громади с. Хотів святого Миколая Київського патріархату.
Загалом у 2016 році органами державної влади, постійними лісокористувачами та власниками лісів Київської області було відновлено 3456 га лісу, з яких:2981,3 га - посадка лісу;179 га - посів лісу;309,46 га - природне відновлення.
Станом на 01.01.2017 року мисливське господарство у Київській області веде 52 користувача мисливських угідь різної форми власності на площі близько 1692 тис.га. Це державні мисливські та лісомисливські господарства, господарства Українського товариства мисливців і рибалок та користувачі іншої форми власності.
Структура та динаміка основних видів земельних угідь наведена в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Структура земельного фонду регіону [27, c. 187]
| Основні види земель та угідь | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | |||
| усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | |
| Загальна територія | 2816,2 | 100 | 2816,2 | 100 | 2816,2 | 100 |
| у тому числі: | ||||||
| 1. Сільськогосподарські угіддя | 1660,3 | 59,0 | 1658,92 | 58,9 | 1658,9 | 58,9 |
| з них: | ||||||
| рілля | 1354,3 | 48,1 | 1353,7 | 48,1 | 1353,7 | 48,1 |
| перелоги | 11,7 | 0,4 | 11,69 | 0,4 | 11,7 | 0,4 |
| багаторічні насадження | 46,2 | 1,6 | 46,25 | 1,6 | 46,2 | 1,6 |
| Сіножаті і пасовища | 248,1 | 8,8 | 247,29 | 8,8 | 247,3 | 8,8 |
| 2. Ліси і інші лісовкриті площі | 648,7 | 23,0 | 648,67 | 23,0 | 648,7 | 23,0 |
| з них вкриті лісовою рослинністю | 592,8 | 21,0 | 631,84 | 22,4 | 592,8 | 21 |
| 3. Забудовані землі | 135,9 | 4,8 | 137,4 | 4,9 | 137,4 | 4,9 |
| 4. Відкриті заболочені землі | 49,6 | 1,8 | 49,52 | 1,8 | 49,5 | 1,8 |
| 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) | 17,5 | 0,6 | 17,53 | 0,6 | 17,5 | 0,6 |
| 6. Інші землі | 129,1 | 4,6 | 129,1 | 4,6 | 129,1 | 4,6 |
| Усього земель (суша) | 2641,1 | 93,8 | 2641,14 | 93,8 | 2641,2 | 93,8 |
| Території, що покриті поверхневими водами | 175,1 | 6,2 | 175,07 | 6,2 | 175,1 | 6,2 |
Характеристика ґрунтів за вмістом гумусу, азоту, фосфору та каліюзагальній площі земель області сільськогосподарські угіддя становлять 1658,9 тис.га (58,9 %), ліси та лісовкриті площі - 648,7 тис.га (23,0 %), внутрішні водойми - 175,1 тис.га (6,2%), забудовані землі - 137,4 тис.га (4,9 %), відкриті заболочені землі - 49,5 (1,8 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) - 17,5 (0,6), інші землі - 129,1 (4,6%).
У порівнянні з 2013 роком у структурі земельного фонду області відбулись зміни, пов’язані із зменшенням частки сільгоспугідь з 59,0% до 58,9%, загальна площа яких зменшилась на 2,3 тис.га. Площа забудованих земель Київської області щороку збільшується і становить 137,4 тис. га для порівняння у 2007 році становила 119,3 тис. га. Дана тенденція обумовлення тим, що Київщина є столичним регіоном.
За даними Головного управління статистики у Київській області у 2016 році утворилось 1561,3 тис. т відходів І - ІІІ класів небезпеки. Станом на 01.01.2017 у сховищах організованого складування та на території підприємств накопичено 45 429,3 тис. т відходів І-ІУ класів небезпеки.
Таблиця 2.6
Динаміка основних показників поводження з відходами (тис. т) [27, c. 191]
| Показники | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік |
| Утворено | 1272,1 | 1660,5 | 1561,3 |
| Одержано від інших підприємств | 1364,7 | 1045,3 | 721,6 |
| у тому числі з інших країн | - | 0,6 | - |
| Спалено | 22,0 | 20,5 | 19,9 |
| у т.ч. з метою отримання енергії | 20,1 | 18,9 | 5,7 |
| Використано (утилізовано) | 94,4 | 127,3 | 53,9 |
| Знешкоджено (знищено) | - | 157,4 | - |
| Направлено в сховища організованого складування (поховання) | 1417,7 | 1283,6 | 1393,2 |
| Передано іншим підприємствам | 802,9 | 726,4 | 772,3 |
| у тому числі іншим країнам | 32,4 | 27,0 | - |
| Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств | 3,2 | - | - |
| Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок | 0,0 | 0,0 | 14,3 |
| Наявність на кінець звітного року у сховищах організованого складування та на території підприємств | 41502,9 | 44171,5 | 45429,3 |
Для області характерна територіальна нерівномірність у розміщенні промислового виробництва. Загальнодержавне значення мають такі підприємства, як Трипільська теплова електрична станція, Казенний завод порошкової металургії м. Бровари, Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі далеко за межами України виробники шин - закрите акціонерне товариство «Росава» м. Біла Церква та деякі інші підприємства.
Київщина покрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, Львів- Москва, Санкт-Петербург-Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип’ять, які протікають по території області.
Надмірне розорювання, особливо схилів, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії.
У зв’язку із збільшення обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва відбулося певне збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.
Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно- небезпечні об’єкти загальнодержавного значення - полігон твердих побутових відходів № 5 ПАТ «Київспецтранс», Бартницька станція аерації та Трипільська теплова електрична станція.
У деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів граничнодопустимих скидів на підприємствах області, які також мали місце в 2016 році свідчать про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році, якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин.
В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об’єкт - Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів. В наслідок чого, на кордоні з Житомирською та Чернігівською областями, знаходяться великі території радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження.
Залишається невирішеним питання забруднення території області побутовими та виробничими відходами, а саме: невідповідність більшості звалищ побутових відходів існуючим екологічним вимогам, низький ступінь утилізації ресурсоцінних відходів; накопичення відходів, у тому числі небезпечних, на території підприємств області.
Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й відходами тваринницьких ферм, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо [31, c. 89].
Таким чином, екологічні проблеми Київської області, як і усіх регіонів України, належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення.Відповідно до цього пріоритетними напрямками діяльності на наступний рік визначено:
- в галузі нормування природокористування: видача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу та здійснення заходів в рамках запровадження концепції регулювання охорони атмосферного повітря;
- в галузі управління відходами: здійснення заходів щодо організації в області збирання ресурсоцінних компонентів побутових відходів та їх утилізації; запровадження системи роздільного збирання побутового сміття; збору небезпечних відходів у складі побутових (відпрацьованих люмінесцентних ламп; хімічних елементів живлення, фарб і розчинників, побутових миючих засобів, технічних мастил, аерозолів, прострочених медикаментів, електричної та електронної техніки, що вийшла з ладу, приладів, що містять ртуть тощо).
- в галузі заповідної справи: забезпечення послідовного розширення та впо- рядкування мережі природно-заповідного фонду, винесення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натуру, розбудова регіональної екомережі області;
- в галузі економіки природокористування: посилення контролю за цільовим використанням коштів місцевих природоохоронних фондів; стимулювання природоохоронної ресурсозберігаючої діяльності суб’єктів господарювання;
- в галузі моніторингу довкілля, екологічної освіти і зв’язків з громадськістю: інформування широкого загалу населення про стан довкілля, формування екологічної культури та свідомості громадян.
РОЗДІЛ 3
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 939; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!