ТТХ радіорелейних та тропосферних станцій ЗС України.
Загальна характеристика радіорелейних та тропосферних систем військового призначення.
- Число каналів тональної частоти стаціонарних радіорелейних та тропосферних ліній зв'язку найчастіше дорівнює декільком десяткам. Довжина цих ліній становить тисячі кілометрів.
- Вид модуляції на стаціонарних лініях – як правило ЧМ.
- Апаратура ущільнення — типова апаратура ущільнення проводових ліній зв'язку. Середня довжина участків порядку 300 км, але нерідко зустрічаються участки довжиною до 500— 600 км, а іноді й більше 600—700 км. Існують унікальні участки довжиною близько 1000 км.
- Стаціонарні тропосферні лінії працюють в діапазонах 350—450, 755—985, 1700—2000 Мгц, але інколи і на більш високих частотах.
- Станції забезпечують не менш чим чотириразовий рознесений прийом, найчастіше при дворазовому рознесенні в просторі й дворазовому рознесенні по частоті.
- Антени параболічного типу мають підсилення до 55дБ і більше. Рефлектори виконуються у вигляді потужних металевих конструкцій із круглою апертурою діаметром до 25 м або із прямокутною апертурою 20х20м, 30х30 м і більше. В якості фідерів використовуються хвилеводи прямокутного перетину, які продувають підігрітим сухим повітрям.
- Випромінювачі — рупорного типу.
- Передавачі — потужністю до 10—50 кВт і більше, як правило, вони виконуються на охолоджуваних багаторезонаторних прольотних клістронах.
- Приймачі — з коефіцієнтами шуму не більше 2—4 дБ, устатковані параметричними підсилювачами на варакторних діодах.
|
|
- Для електроживлення станцій використовують дизель-електричні агрегати потужністю в десятки й сотні кіловат.
- Надійність зв'язку забезпечується резервуванням передавачів, приймачів і інших пристроїв у цілому, а також резервуванням основних блоків кожного пристрою окремо.
- Ретрансляційні рухомі станції завжди організують шляхом спільного розміщення двох самостійних рухомих станцій. Інакше кажучи, у тропосферному зв'язку, на відміну від радіорелейного зв'язку прямої видимості, не застосовується принцип включення двох комплектів (напівкомплектів) обладнання до складу однієї рухомої станції. Пояснюється це громіздкістю й дорожнечею апаратури.
Важкі рухомі лінії можуть забезпечувати дальність зв'язку в кілька тисяч кілометрів при довжині участків до 500 км і числі каналів тональної частоти в кілька десятків. Канали придатні для вторинного ущільнення й сполучення з каналами радіорелейних і провідних ліній зв'язку. Вид модуляції — ЧМ. Апаратури ущільнення або спеціальна, або застосовувана для ущільнення провідних ліній.
Час розгортання станцій екіпажем із шести-восьми чоловік займає від декількох годин до доби.
|
|
Дві розбірні антени параболічного типу мають діаметри до 8—10 м і більше.
Для роботи використовуються, як правило, дециметрові хвилі із частотами не нижче 700—800 Мгц. Сантиметрові хвилі застосовуються рідше.
Станції забезпечують зчетверений прийом при дворазовому рознесенні в просторі й дворазовому рознесенні по частоті. Рідше застосовуються інші комбінації методів рознесеного прийому.
Передавачі мають потужність до 10 кВт і виконуються на багаторезонаторних прольотних клістронах.
Приймачі забезпечуються параметричними підсилювачами й мають коефіцієнт шуму 2—4 дБ.
Живлення станцій здійснюється від дизель-електричних агрегатів потужністю в кілька десятків кіловат.
Надійність забезпечується резервуванням пристроїв і блоків.
Легкі рухомі тропосферні лінії зв'язку складаються з малого числа участків і дуже часто — з одного участку.
Довжина участку лежить у межах 150—300 км.
Число каналів тональної частоти 2—24. Канали придатні для вторинного ущільнення й сполучення з каналами провідних ліній зв'язку.
Вид модуляції - ЧМ, але останнім часом широко починають застосовуватися дискретні методи модуляції, які підвищують ефективність використання пропускної здатності системи.
|
|
Одна-дві складні параболічні антени рухомих станцій мають діаметр не більше 4—5 м.
Для роботи використовується найчастіше довгохвильова частина сантиметрового діапазону хвиль, але іноді і його короткохвильова частина, аж до частот 8500 Мгц. Рідше застосовуються хвилі короткохвильової частини дециметрового діапазону.
Станції, як правило, працюють у режимі здвоєного прийому з рознесенням у просторі, але можливі й інші методи рознесення.
Передавачі мають потужність не більше 1—2 кВт і виконуються на багаторезонаторних прольотних клістронах.
Приймачі мають коефіцієнт шуму 5—10 дБ, нерідко забезпечуються малошумовими підсилювачами на тунельних діодах.
Живлення станцій здійснюється від бензо-електричних агрегатів або мережі змінного струму.
Надійність забезпечується резервуванням.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1504; Мы поможем в написании вашей работы! |

Мы поможем в написании ваших работ!