ТТХ радіорелейних та тропосферних станцій ЗС України. 



Загальна характеристика радіорелейних та тропосферних систем військового призначення.

- Число каналів тональної частоти стаціонарних радіорелейних та тропосферних ліній зв'язку найчастіше дорівнює декільком десяткам. Довжина цих ліній становить тисячі кілометрів.

- Вид модуляції на стаціонарних лініях – як правило ЧМ.

- Апаратура ущільнення — типова апаратура ущільнення проводових ліній зв'язку. Середня довжина участків порядку 300 км, але нерідко зустрічаються участки довжиною до 500— 600 км, а іноді й більше 600—700 км. Існують унікальні участки довжиною близько 1000 км.

- Стаціонарні тропосферні лінії працюють в діапазонах 350—450, 755—985, 1700—2000 Мгц, але інколи і на  більш високих частотах.

- Станції забезпечують не менш чим чотириразовий рознесений прийом, найчастіше при дворазовому рознесенні в просторі й дворазовому рознесенні по частоті.

- Антени параболічного типу мають підсилення до 55дБ і більше. Рефлектори виконуються у вигляді потужних металевих конструкцій із круглою апертурою діаметром до 25 м або із прямокутною апертурою 20х20м, 30х30 м і більше. В якості фідерів використовуються хвилеводи прямокутного перетину, які продувають підігрітим сухим повітрям.

- Випромінювачі  — рупорного типу.

- Передавачі — потужністю до 10—50 кВт і більше, як правило, вони виконуються на охолоджуваних багаторезонаторних прольотних клістронах.  

- Приймачі — з коефіцієнтами шуму не більше 2—4 дБ, устатковані параметричними підсилювачами на варакторних діодах.

- Для електроживлення станцій використовують дизель-електричні агрегати потужністю в десятки й сотні кіловат.

- Надійність зв'язку забезпечується резервуванням передавачів, приймачів і інших пристроїв у цілому, а також резервуванням основних блоків кожного пристрою окремо.

- Ретрансляційні рухомі станції завжди організують шляхом спільного розміщення двох самостійних рухомих станцій. Інакше кажучи, у тропосферному зв'язку, на відміну від радіорелейного зв'язку прямої видимості, не застосовується принцип включення двох комплектів (напівкомплектів) обладнання до складу однієї рухомої станції. Пояснюється це громіздкістю й дорожнечею апаратури.

 

 

Важкі рухомі лінії можуть забезпечувати дальність зв'язку в кілька тисяч кілометрів при довжині участків до 500 км і числі каналів тональної частоти в кілька десятків. Канали придатні для вторинного ущільнення й сполучення з каналами радіорелейних і провідних ліній зв'язку. Вид модуляції — ЧМ. Апаратури ущільнення або спеціальна, або застосовувана для ущільнення провідних ліній.

Час розгортання станцій екіпажем із шести-восьми чоловік займає від декількох годин до доби.

Дві розбірні антени параболічного типу мають діаметри до 8—10 м і більше.

Для роботи використовуються, як правило, дециметрові хвилі із частотами не нижче 700—800 Мгц. Сантиметрові хвилі застосовуються рідше.

Станції забезпечують зчетверений прийом при дворазовому рознесенні в просторі й дворазовому рознесенні по частоті. Рідше застосовуються інші комбінації методів рознесеного прийому.

Передавачі мають потужність до 10 кВт і виконуються на багаторезонаторних прольотних клістронах.

Приймачі забезпечуються параметричними підсилювачами й мають коефіцієнт шуму 2—4 дБ.

Живлення станцій здійснюється від дизель-електричних агрегатів потужністю в кілька десятків кіловат.

Надійність забезпечується резервуванням пристроїв і блоків.

 

Легкі рухомі тропосферні лінії зв'язку складаються з малого числа участків і дуже часто — з одного участку.

Довжина участку лежить у межах 150—300 км.

Число каналів тональної частоти 2—24. Канали придатні для вторинного ущільнення й сполучення з каналами провідних ліній зв'язку.

Вид модуляції - ЧМ, але останнім часом широко починають застосовуватися дискретні методи модуляції, які підвищують ефективність використання пропускної здатності системи.

Одна-дві складні параболічні антени рухомих станцій мають діаметр не більше 4—5 м.

Для роботи використовується найчастіше довгохвильова частина сантиметрового діапазону хвиль, але іноді і його короткохвильова частина, аж до частот 8500 Мгц. Рідше застосовуються хвилі короткохвильової частини дециметрового діапазону.

Станції, як правило, працюють у режимі здвоєного прийому з рознесенням у просторі, але можливі й інші методи рознесення.

Передавачі мають потужність не більше 1—2 кВт і виконуються на багаторезонаторних прольотних клістронах.

Приймачі мають коефіцієнт шуму 5—10 дБ, нерідко забезпечуються малошумовими підсилювачами на тунельних діодах.

Живлення станцій здійснюється від бензо-електричних агрегатів або мережі змінного струму.

Надійність забезпечується резервуванням.                   

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1504; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!