СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра безпеки життєдіяльності

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання розділів «Охорона праці»
у дипломних (кваліфікаційних) роботах теоретичного, аналітично-пошукового, суспільно-гуманітарного та
культурно-мистецького спрямування

 

Львів 2013

ВСТУП

Виконання та захист дипломної (кваліфікаційної) роботи — це завершальний етап навчально-виховного процесу в університеті.

Розробляючи індивідуальні завдання на дипломні (кваліфікаційні) роботи, кафедри обов’язково вводять у перелік питань розділ «Охорона праці» для бакалаврів, зазначають термін його виконання та прізвище консультанта. Завдання до цього розділу видають на кафедрі безпеки життєдіяльності після одержання студентом-дипломником основного завдання на дипломну (кваліфікаційну) роботу. Одночасно подають список рекомендованої літератури та нормативних документів, узгоджують графік індивідуальних консультацій та термін подачі виконаного завдання.

СТРУКТУРА, ЗМІСТ РОЗДІЛУ ТА
ЙОГО ОФОРМЛЕННЯ У
ДИПЛОМНІЙ  (КВАЛІФІКАЦІЙНІЙ)  РОБОТІ

Зміст розділу «Охорона праці» повинен враховувати особливості проведення досліджень з теми дипломної (кваліфікаційної) роботи. У розділах необхідно:

¨ провести аналіз умов праці з характеристикою небезпек, які можуть виникнути під час виконання роботи;

¨ обґрунтувати організаційно-технічні заходи, які гаранту­ють безпеку виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи;

Розділ оформляють за такою структурою:

Вступ

1. Аналіз стану умов праці

1. 1. Характеристика виробничого середовища та чинників трудового процесу

1. 2. Опис трудового процесу

1. 3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин

Організаційно-технічні заходи

2. 1. Організація робочого місця і роботи

2. 2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

2. 3. Заходи щодо безпеки під час виконання дипломної

Висновки

Список літератури

У вступі обґрунтовують головні небезпечні чинники, які можуть бути актуальними, як під час виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи так і у разі виконання функціональних обов’язків на майбутньому місці праці. У розділі не потрібно наводити загальновідому інформацію про важливість знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Для прикладу, за умов роботи з ПК виникають наступні небезпечні та шкідливі чинники: несприятливі мікрокліматичні умови, освітлення, електромагнітні випромінювання, забруднення повітря шкідливими речовинами (джерелом яких може бути принтер, сканер та ін.), шум, вібрація, електричний струм, електростатичне поле, напруженість трудового процесу та інше.

У підпункті 1.1 детально описують приміщення за наступною схемою:

- місцезнаходження приміщення;

- загальна площа та об’єм приміщення;

- кількість робочих місць та місць обладнаних ПК;

- параметри мікроклімату, систем вентилювання та опалення;

- наявні системи освітлення та величини освітленості робочого місця;

- наявне обладнання, в тому числі, електричне та газове;

- наявність джерел небезпечних хімічних речовин, пилу та випромінювань;

- параметри напруженості трудового процесу;

- наявність засобів пожежогасіння та засобів надання долікарської допомоги;

- додаткові інструкції з охорони праці, що діють на робочому місці.

У підпункті 1.2 потрібно подати за можливості вичерпну характеристику процесу праці, звернувши увагу на такі аспекти:

- фізичне навантаження (переважна робоча поза, ергономічна характеристика робочого місця, категорія робіт за ступенем важкості трудового процесу);

- нервово-психічна напруженість праці (напруженість зору, кількість і складність оброблювальної інформації, тривалість зосередженого спостереження, кількість об’єктів спостереження, наявність та тривалість технологічних перерв протягом робочого дня, шумове забруднення).

У підпункті 1.3 треба описати обладнання і зазначити небезпечні та шкідливі чинники, які супроводжують роботу обладнання та можуть спричинити небажані наслідки. Вказують характеристику обладнання (джерело живлення, потужність, наявність небезпечних випромінювань та інше). Наприклад, робота з ПК супроводжується виділенням значної кількості тепла, шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань.

У цьому підпункті також описують речовини, що супроводжують виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи. Зокрема, вказують граничнодопустимі концентрації, верхня та нижня межа вибухонебезпечності, симптоми шкідливого впливу.

У пункті 2 обґрунтовують організаційно-технічні заходи з безпеки праці у виробничих приміщеннях на основі аналізу умов праці, поданого у першому пункті.

Описуючи організацію робочого місця і роботи (підпункт 2.1), опрацьовують такі питання:

1. Санітарно-гігієнічні та ергономічні вимоги до параметрів робочого місця, розміщення обладнання, пристроїв та персонального комп’ютера на ньому, психофізіологічні особливості праці (напруженість трудового процесу).

Робоче місце — це зона трудових дій працівника, обладнана для виконання певних операцій виробничого процесу, де взаємодіють три головні елементи праці — предмет, засоби і суб’єкт праці. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання. Наукова організація робочого місця передбачає створення працівникові всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні та передбачає:

- оснащеність робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою;

- раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу;

- створення безпечних і здорових умов праці.

Просторова організація робочого місця повинна забезпечувати:

- відповідність планування робочого місця санітарним і протипожежним нормам і вимогам;

- безпеку працівникам;

- відповідність просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, що працює;

- можливість виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці;

- вільне переміщення працівника за оптимальними траєкторіями;

- достатню площу для розміщення обладнання, інструменту, засобів контролю, деталей та ін.

Просторові та розмірні співвідношення між елементами робочого місця повинні дозволяти:

- розміщення працівника з врахуванням робочих рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;

- оптимальний огляд джерела візуальної інформації;

- зміну робочої пози і положення;

- раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці.

Обов’язковою умовою є те, що на робочому місці повинні знаходитись лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання робочого завдання, і розміщуватися вони повинні в межах досяжності з метою виключення частих нахилів і поворотів корпусу людини, що працює.

2.  Навчання та інструктажі з безпеки праці (зокрема, працювати у лабораторіях дозволено лише співробітник­кам і студентам, які ознайомились з правилами безпеки праці, одержали відповідний інструктаж і засвідчили цей факт у журналі інструктажів).

Перед допуском до самостійної роботи кожен працівник має право на навчання з питань охорони праці і роботодавець зобов’язаний провести таке навчання у вигляді двох інструктажів з питань охорони праці:

- вступного, який проводять працівники служби охорони праці об’єкта господарювання з усіма працівниками, яких приймають на роботу незалежно від їхньої освіти та стажу роботи за програмою, в якій подають загальні питання охорони праці із врахуванням її особливостей на об’єкті господарювання;

- первинного, який проводять керівники структурних підрозділів на робочому місці з кожним працівником до початку їхньої роботи на цьому робочому місці.

Проходження цих інструктажів з питань охорони праці підтверджується записами у відповідних журналах обліку інструктажів і скріплюється підписами осіб, які проводили інструктажі та осіб, які отримали інструктажі.

3. Організаційні заходи перед початком, під час і після завершення роботи.

Працівники до початку роботи повинні перевірити візуально наявність і справність електрообладнання та його заземлення, а під час виконання роботи не залишати без нагляду обладнання, яке використовують. Після закінчення роботи необхідно прибрати робоче місце, відключити всі електроприлади від електромережі, перекрити крани водо- та газомережі.

Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці під час виконання роботи описують у підпункті 2.2, зазначаючи:

1. Нормативи з параметрів мікроклімату, освітлення приміщень, рівнів шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань.

Мікроклімат виробничих приміщень характеризують температурою, вологістю та швидкістю руху повітря, а також інтенсивністю радіації, переважно в інфрачервоній та ультра­фіолетовій областях спектру електромагнітних випромінювань.

Параметри мікроклімату закритих приміщень нормують санітарні норми ДСН 3.3.6.042‑99. Оптимальні параметри мікроклімату закритих приміщень наведені в таблиці.

Оптимальні параметри мікроклімату закритих приміщень

Категорія робіт	Температура, ºС		Відносна вологість повітря, %		Швидкість руху повітря, м/с
	холодний період року	теплий період року	холодний період року	теплий період року	холодний період року	теплий період року
Іа	22–24	23–25	60–40	60–40	0,1	0,1
Іб	21–23	22–24	60–40	60–40	0,1	0,2
ІІа	19–21	21–23	60–40	60–40	0,2	0,3
ІІб	17–19	20–22	60–40	60–40	0,2	0,3
ІІІ	16–18	18–20	60–40	60–40	0,3	0,4

 

Освітлення приміщень та робочих місць. Ще один важливий чинник, від якого залежать працездатність і здоров’я людини, – це освітлення.

Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Освітленість за штучного освітлення в площині робочої поверхні має становити 300–500 Лк. Якщо таких значень освітленості досягнути не можна, то допускається локальне освітлення, при цьому освітленість екрана не може перевищувати 300 Лк. Відношення яскравості робочих поверхонь не повинно бути більшим ніж 3:1, а яскравості робочих поверхонь і стін (іншого обладнання) — 5:1. Робоче місце, обладнане ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла.

 Вимоги до рівнів шуму та вібрації. Шум часто є причиною зниження рівня працездатності, підвищення рівня загальної та професійної захворюваності, частоти виробничих травм. Шум як стрес-чинник є загальнобіологічним подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем.

Гігієнічне нормування рівнів шуму. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях встановлені санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, витяг з яких подано в таблиці.

Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях

Вид трудової діяльності, робоче місце	Рівні шуму та еквівалентні рівні шуму, дБА, дБАекв
Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання та проектування, програмування, викладання та навчання, лікарська діяльність; робочі місця у приміщеннях – дирекції, проектно-конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчислювальних машин у лабораторіях для теоретичних робіт та обробки даних, прийому хворих у медпунктах	50
Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні та аналітичні роботи у лабораторії: робочі місця в приміщеннях цехового керівного апарату, контор, лабораторій	60

Рівень шуму, що супроводжує роботу користувачів персональ­них комп’ютерів (зумовлений як роботою системних блоків, клавіатури, так і друкуванням на принтерах, а також зовнішніми чинниками), коливається у межах 50–65 дБА. Шум такої інтенсив­ності на тлі високого ступеня напруженості праці негативно впливає на функціональний стан користувачів. Тому на практиці рекомендують знижувати фактичний рівень шуму у приміщеннях, де створюють комп’ютерні програми, виконують теоретичні та творчі роботи, проводять навчання до 40 дБА, а в приміщеннях, де  виконують роботу, що потребує зосередженості, — до 55 дБА.
У залах обробки інформації та комп’ютерного набору рівні шуму не повинні перевищувати 65 дБА.

Вібрація приводить тіло і його структурні частини в коливний рух. Розрізняють поперечні, поздовжні і крутильні коливання. За впливом на людину вібрації ділять на місцеві і загальні. Загальні вібрації викликають коливання тіла людини, місцеві – лише окремі частини тіла. Тривала дія вібрацій на організм людини призводить до порушень в центральній нервовій та серцево-судинній системах, погіршує загальний стан людини – появляються втома, головний біль тощо. Неприємні відчуття проявляються у разі резонансних для організму частот.

Вимоги до рівня неіонізувальних електромагнітних випромі­нювань, електростатичних та магнітних полів встановлюють відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.

Допустимі параметри електромагнітних неіонізувальних випромінювань і електростатичного поля

Види поля	Допустимі параметри поля		Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/кв.м
Напруженість електромагнітного поля	за електричною складовою (Е), В/м	за магнітною складовою (Н), А/м
60 кГц до 3 мГц	50	5
3 кГц до 30 мГц	20	-
30 кГц до 50 мГц	10	0,3
30 кГц до 300 мГц	5	-
Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру
УФ-С (220 - 280 мм)			0,001
УФ-В (280 - 320 мм)	-	-	0,01
УФ-А (320 - 400 мм)			10,0
в видимій частині спектру 400 - 760 мм			10,0
0,76 - 10,0 мкм			35,0–70,0
Напруженість електричного поля ВДТ			20кВ/м

 

2. Колективні (вентилювання, опалення, протишумові, противібраційні тощо) та індивідуальні засоби і заходи захисту від шкідливого впливу виробничих чинників на здоров’я людини (засоби захисту органів дихання, органів зору, шкіри тощо).

Облаштовуючи приміщення для роботи з ПК, потрібно передбачити припливно-витяжну вентиляцію або кондиціювання повітря. Надходження свіжого повітря регулюють, виходячи із таких умов (вказаний об’єм приміщення припадає на одне робоче місце з ПК):

- якщо об’єм приміщення 20 м³, то потрібно подати не менш як 30 м³/год повітря;

- якщо об’єм приміщення у межах від 20 до 40 м³, то потрібно подати не менш як 20 м³/год повітря;

- якщо об’єм приміщення становить понад 40 м³, допускається природна вентиляція, у випадку, коли немає виділення шкідливих речовин.

Захист від шуму та вібрацій. Усунення шуму в приміщенні є однією з найскладніших проблем, оскільки джерела шуму різноманітні й потребують комплексу заходів технічного, організаційного і медичного характеру на всіх стадіях проектування, будівництва, експлуатації машин і устаткування. Відомі три головні напрямки зменшення впливу шуму на організм людини:

- зменшення рівня шуму у джерелі виникнення, застосування раціональних конструкцій, нових матеріалів і технологічних процесів;

- звукоізоляція устаткування за допомогою глушників, резонаторів, кожухів, захисних конструкцій, оздоблення стін, стелі, підлоги тощо;

- використання засобів індивідуального захисту.

Рівні шуму та вібрації на робочих місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Вид трудової діяльності, робочі місця	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв.
Програмісти	50
Оператори в залах обробки інформації на ПК та оператори комп’ютерного набору	65
В приміщеннях для розташування шумних агрегатів	75

3. Заходи особистої гігієни на робочому місці (підтримання чистоти, миття лабораторного посуду, рук тощо).

Заходи особистої гігієни на робочому місці передбачають щоденне вологе прибирання, утримання у чистоті робочого місця, наявність на робочому місці тільки необхідних для роботи засобів. На робочому місці необхідно дотримуватись вимог правил внутрішнього розпорядку, зокрема, заборонено приймати їжу, пити, курити та інше.

Відповідно до санітарно-гігієнічних нормативів та правил експлуатації обладнання в підпункті 2.3 подають проект заходів безпеки.

1. Заходи безпеки під час експлуатації персонального комп’ютера та периферійних пристроїв передбачають:

- правильну організацію робочого місця та дотримання оптимальних режимів праці та відпочинку під час роботи з ПК;

- експлуатацію сертифікованого обладнання;

- дотримання заходів електробезпеки;

- забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату;

- забезпечення раціонального освітлення робочого місця;

- зниження рівня шуму та вібрації.

2. Заходи безпеки під час експлуатації інших електричних приладів передбачають дотримання таких правил:

- постійно стежити за справним станом електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення, за допомогою яких електроприлади під’єднують до електромережі;

- постійно стежити за справністю ізоляції електромережі та мережевих кабелів, не допускаючи їхньої експлуатації з пошкодженою ізоляцією;

- не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з розетки;

- не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні розетки;

- не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої ізоляції, розплавлення і загоряння полімерних матеріалів;

- не залишати включені електроприлади без нагляду;

- не допускати потрапляння всередину електроприладів крізь вентиляційні отвори рідин або металевих предметів, а також не закривати їх та підтримувати в належній чистоті, щоб уникнути перегрівання та займання приладу;

- не ставити на електроприлади матеріали, які можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари, сувенірну продукцію тощо).

Список літератури оформлюють відповідно до вимог стандарту, який описано в методичних вказівках до оформлення дипломних робіт.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Охорона праці [З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк та ін.:]; за ред. З.М. Яремка. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 310 с.

1. Протоєрейський О.С, Запорожець О.І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.
2. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.
3. Навчальна програма та практикум з основ охорони праці [З.М. Яремко, О.І. Третяк, І.Р. Муць та ін.:] – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 72 с.
4. Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.
5. Основи охорони праці / [В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г. Валенко та ін.:]; за ред. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 480 с.

7. Березюк О.В., Лемешев М.С. Охорона праці в галузі радіотехніки: Навч. посіб. – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 159 с.

8. Охорона праці (практикум): Навч. посіб. / За заг. ред.. к.т.н., доц.. І. П. Пістуна. – Львів: «Тріада плюс», 2011. – 436 с.

9. Охорона праці та промислова безпека: Навч. посіб. / К.н. ткачук, В.В. Зацарний, Р.В. Сабарно, С.Ф. Каштанов, Л.О. Мітюк, Л.Д. Третьякова, К.К.Ткачук, А.В. Чадюк. За ред. К.н. ткачука і В.В. Зацарного. – К., 2009. – 454 с.

10. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: короткий виклад та засоби оцінювання знань / З.М. Яремко, І.Р. Муць, Я.В. Галаджун // За ред. проф. З.М. Яремка: Навч. посібник.
 – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 268 с.

11. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник.
–Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. –301 с.

12. Третяк О.І., Тимошук С.В., Яремко З.М. Менеджмент охорони праці в загальноосвітніх навчальних закладах. Навч.-метод. посібник. –Львів: ВЦЛНУ імені Івана Франка, 2010. –75 с.

13. Третяк О.І., Яремко З.М., Тимошук С.В. Безпека праці під час роботи з біологічними чинниками. Навч.-метод. посібник. –Львів: ВЦЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 56 с.

14. Тимошук С.В., Яремко З.М., Третяк О.І. Безпека праці під час роботи з хімічними чинниками. Навч.-метод. посібник. –Львів: ВЦЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 80 с.

15. Крушельницька Я.В.Фізіологія і психологія праці. – К.: КНЕУ, 2000. – 232с.

16. ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціону­вання». Наказ Мінрегіонбуду від 25.01.2013 № 24.

17. ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168.

Інтернет-ресурси

1. Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України http://www.mon.gov.ua.

2. Офіційний веб-сайт Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляду) http://www.dnop.kiev.ua.

3. Офіційний веб-сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій http://www.mns.gov.ua.

4. Офіційний веб-портал Верховної Ради України http://portal.rada.gov.ua.

5. Професійна юридична система «Нормативні акти України (НАУ)» http://www.nau.ua.

6. Державні будівельні норми України (ДБН) http://dbn.at.ua.

7. Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ http://base.safework.ru/iloenc.

8. Библиотека безопасного труда МОТ http://base.safework.ru/safework.

---

Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 165; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!