Молокопереробні підприємства як забруднювачі
Міністерство освіти і науки України
Харківська державна зооветеринарна академія
Кафедра прикладної екології
Реферат
Тема: Молокопереробні підприємства як забруднювачі
довкілля
Виконала студентка _1_групи 2 курсу
Факультету технологій продукції
тваринництва та менеджменту
Серг ієнко Катерина
Керівник Юрченко Вікторія Вікторовна
Харків 2020
План
Вступ
1. Характеристика стічних вод молокозаводів
2. Молокопереробні підприємства як забруднювачі навколишнього середовища
3. Методи мінімізації забруднення
4. Утилізація відходів молокозаводів
Висновок
Список джерел інформації
Вступ
В Україні є понад 500 підприємств молокопереробної промисловості. Сучасний екологічний стан навколишнього середовища має бути стабілізований, а природоохоронні заходи повинні спрямовуватись на підвищення рівня соціально-економічного розвитку. Сталий соціально-економічний розвиток означає таке функціонування господарського комплексу, коли одночасно задовольняються зростаючі матеріальні і духовні потреби населення, забезпечується раціональне та екологічно безпечне господарювання і високоефективне збалансоване використання природних ресурсів, створюються сприятливі умови для здоров'я людини, збереження і відтворення навколишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва.
Для стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та зменшення техногенного навантаження необхідно здійснити заходи за такими основними напрямками: охорона поверхневих і підземних вод; охорона повітря; охорона земельних ресурсів; недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами; впровадження сучасного обладнання для спостереження за станом довкілля; розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду.
Майже всі міста Харківської області - центри маслосироробної і молочної промисловості. До найбільших з них відносяться Харків з дуже великим молочним комбінатом, що входять до складу промислової групи «ВіммБілль-Данн», яка належить російській компанії (здатний задовольняти 1/4 частину потреб області в молочних продуктах), Куп'янськ з потужним молочно-консервним заводом, сел. Великий Бурлук з маслосирозаводом. Підприємства галузі здатні виробляти широкий асортимент молочної продукції: незбиране і згущене молоко, масло, сир, бринзу, сметану. Однак у зв'язку з різким скороченням молочного поголів'я тваринництва місцева сировинна база не здатна забезпечити завантаження потужностей молокопереробної галузі. Тому багато заводів або простоюють, або використовують у своїй роботі імпортну сировину (переважно у вигляді сухого молока). В даний час в Харківській області проводиться близько 47 тис. молока, 6 тис. сирів жирних, 2,5 тис.масла вершкового.
Характеристика стічних вод молокозаводів
Стічні води молокопереробних підприємств відносяться до категорії висококонцентрованих стічних вод нестабільного складу. Концентрація забруднень стічних вод [див. Таблицю 1] різних підприємств молочної промисловості має значний діапазон коливань: хімічне споживання кисню (ХСК) = 1000–5000 мг/л, біохімічне споживання кисню (БСК) = 700–3700 мг/л (найбільші ХСК і БСК – для сирзаводів та маслозаводів), вміст загального азоту становить від 20 до 170 мг/л. Такі розбіжності даних обумовлені не лише різноманітним асортиментом продукції, яка випускається, але і коливаннями виходу і забрудненості стоку протягом доби. Діапазон змін рН середовища від 3,6 до 10,4, температури - від 15 до 35°С. Вміст жирів у стічних водах цехів, що випускають продукцію з високим вмістом жиру (масло, вершки, сметана), складає 200 – 400 мг/л. Дисперсна фаза представлена, в основному жирами, частинками скоагульованого білку у розчиненому стані знаходяться органічні кислоти, молочний цукор. Вміст лактози в стоках коливається в межах 0,04–0,25%; жиру: 0,01–0,15%.
Мікробіологічна забрудненість стоків молочних підприємств невисока і представлена, в основному, мікроорганізмами, що викликають молочнокисле, спиртове, пропіонокисле і маслянокисле бродіння.
Для очищення стічних вод молокозаводів застосовують переважно методи біологічного очищення, що пояснюється не тільки особливостями складу стічних вод, а й економічною доцільністю застосування біотехнології. Через високі експлуатаційні витрати та проблемність утилізації відходів, що утворюються в процесі очищення, фізико-хімічні методи використовуються обмежено (лише для попереднього очищення при дефіциті земельних ділянок та у складних кліматичних умовах). У результаті аналізу роботи очисних споруд підприємств молочної промисловості підтверджена низька ефективність класичної біотехнології, що пояснюється непристосованістю конструкцій та біоценозів біологічних очисних споруд до складу стічних вод підприємств молочної промисловості; для аеротенків характерним є “спухання” активного мулу, що пояснюють інтенсивним розвитком
нитчастих бактерій, а для біофільтрів – замулення фільтруючого завантаження.
За останні роки в Україні спостерігається постійне зростання попиту на морозиво та кисломолочну продукцію (йогурти, ряжанку, кефір, сиркові маси) і зменшення об’єму виробництва пастеризованого молока; відповідно у стічних водах зростає концентрація нерозчинених органічних часток (кисломолочної продукції та сухого молока). Низька ефективність первинного відстоювання при очищенні стічних вод молокозаводів та зростання концентрацій завислих речовин є причинами пошуку нових рішень щодо очищення стічних вод підприємств молочної промисловості.
Таблиця 1
Молокопереробні підприємства як забруднювачі
Навколишнього середовища
Молокопереробні підприємства широко розповсюджені на
теренах України, що пояснюється специфікою сировинної бази даного виробництва. Технологія виготовлення харчової продукції передбача утворення деякої кількості відходів на кожному підприємстві різних за кількістю, показниками забруднення, агрегатним станом тощо. Вирішення проблеми екологізації підприємств молочної промисловості мас значно покращити екологічний стан відповідної місцевості, адже в більшості випадків стічні води молокозаводів скидаються в каналізаційну мережу чи водойму без попередньою очищення, а забруднюючі речовини газопилових потоків не вловлюються, а безпосередньо викидаються в атмосферне повітря.
Отже, основними джерелами забруднення навколишнього середовища на підприємствах молочної промисловості є стічні води та газопилові потоки. Кількість і різноманітність відходів на молочних заводах залежить від профілю заводу, від асортименту продукції. Наприклад, проблема забруднення атмосферного повітря постає лише на тих підприємствах, де виготовляють харчовий або технічний казеїн, а також сухе молоко. Утворення стічних вод є невід'ємною частиною кожного технологічного процесу, але за концентрацією забруднювачів даних стічних вод можна визначати можливі шляхи їх очищення. В молочній промисловості витрати води на підприємстві складають в середньому 20-2000л на добу в залежності від потужності даного заводу. Воду використовують в різноманітних технологічних процесах, для санітарногігієнічних цілей, у вигляді теплоносія (пара), для миття території тощо.
Вода на молочних знаходиться із сировиною (в середньому 1.5% переробленого на підприємстві молока). Вилучаючи з неї всі корисні речовини, воду, що залишилася, можна використовувати на технічні потреби, не споживаючи чистої води взагалі. Це стосується заводів, але з молока вилучаються його складові частини. Якщо продукт готується з незбираного молока чи у вигляді вторинного продукту із сироватки, то вода, яка міститься в молоці, йде на споживання. В цьому випадку необхідна певна кількість свіжої (водопровідної) води для миття обладнання. Концентрація забруднень стічних вод різних підприємств молочної промисловості має значний діапазон коливань: хімічне споживання кисню (ХСК) 5000 мг/л, біохімічне споживання кисню (БСК) = 700-3700 мг, вміст загального азоту становить від 20 до 170 мг/л. Такі розбіжності даних обумовлені не лише різноманітним асортиментом продукції, яка випускається, але і коливаннями виходу і забрудненості стоку протягом доби. Діапазон змін pH середовища від 3,6 до 10,4, температури - від 15 до 35°С.
Вміст жирів у стічних водах цехів, шо випускають продукцію з високим вмістом жиру (масло, вершки, сметану) складає 200 - 400 мг/л. Дисперсна фаза представлена, в основному жирами, частинками скоагульованого білку: у розчиненому стані знаходяться органічні кислоти, молочний цукор. Вміст лактози в стоках коливається в межах 0,04-0.25%; жиру: 0,01 -0,15%.
Мікробіологічна забрудненість стоків молочних підприємств невисока і представлена, в основному, мікроорганізмами, що викликають молочнокисле, спиртове, пропіоновокисле і маслянокисле бродіння.
Отже, стоки молокопереробних підприємств, не дивлячись на значні коливання концентрації забруднюючих речовин, можуть бути вихідним субстратом для біохімічного очищення.
Перед скидом стічних вод молокозаводів у водойми потрібне їх повне очищення ло БСК 15-25 мг, а у окремих випадках і більш глибоке.
Викиди в атмосферу молокозаводів можна поділити на такі групи:
викиди, що утворюються в ході технологічного процесу; викиди, які утворюються при виробленні енергії та при використанні транспортних засобів з двигунами внутрішнього згорання, а також викиди інших допоміжних цехів та виробництв.
Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 129; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!