V . Кількість оздоровлених осіб за звітній період 17 страница



• некурортні установи (санаторії-профілакторії, заводи розливу мінеральних вод, виробники лікувальних грязей).

Санаторно-курортні установи можуть бути однопрофільними (лікування хворих з однорідними захворюваннями) і багатофунк­ціональними (з декількома спеціалізованими відділеннями для лі­кування хворих з різними захворюваннями).

Функції управлінців цього рівня багатопланові:

• забезпечення лікувального процесу на курорті;

• організація анімаційної і спортивної програми для відпочиваючих;

• забезпечення господарської діяльності курорту;

• фінансово-економічна діяльність курорту.

Нижній рівень - реалізатори розподілу лікувальних послуг. До них належить:

• фонд соціального страхування, що займається викупом і розпо­ділом курортних путівок за пільговими цінами;

• турфірми, що викупають і продають споживачам лікувальні тури.

Управлінці посередницьких організацій мусять вміти орієнтува­тися на українському і закордонному ринках лікувальних послуг, вивчати попит, обирати для споживача оздоровниці необхідного про­філю з урахуванням лікувальних ресурсів і умов кліматичної і тим­часової адаптації, а також формувати і реалізувати лікувальні тури.

Діяльність санаторно-курортних установ залежить від потреб різних груп населення. Саме вони визначають формування цього ринку і виступають орієнтирами в підготовці і прийнятті управлін­ських рішень у даній сфері.

 

5.5. Оцінка курортно-рекреаційних ресурсів та потенціалу санаторних закладів на прикладі Трускавця та Моршина

 

На Львівщині створені непогані умови для курортного, оздоров­чого, спортивного та екскурсійно-туристського відпочинку. До ку­рортних та оздоровчих ресурсів належать різні види мінеральних вод і торфові лікувальні грязі. 62 санаторії і пансіонати з лікуван­ням, будинки відпочинку, численні бази відпочинку, пансіонати, дитячі та спортивні табори відпочинку розташовані у привабливих мальовничих куточках краю.

Необхідною умовою розвитку курортно-санаторного господар­ства є наявність та розподіл рекреаційних ресурсів. Рекреаційні ре­сурси - це синтез природних, природно-технічних і соціально-еко­номічних геосистем та їх елементи, які можуть бути використані за існуючих технічних і матеріальних можливостей для організації ку­рортно-санаторного господарства, планування перспектив його розвитку.

На сучасному етапі оцінка курортно-рекреаційних ресурсів здійснюється за трьома напрямами:

• лікувально-оздоровчим, який визначає ступінь функціональної придатності ресурсів для санаторно-курортного лікування та відпо­чинку. Оцінка проводиться на основі природнокліматичних, санітар­но-гігієнічних, господарсько-будівельних та інших факторів;

• емоційно-естетичним, який характеризує ступінь емоційно-психологічної придатності ландшафту території і який сприяє ліку­вально-оздоровчому процесу. У такому разі оцінка проводиться на основі факторів виразності і натуральності ландшафту, співмірності побудови з природним середовищем, збереженості природних угруповань тощо;

• культурно-пізнавальним, який визначає ступінь привабливос­ті території на основі факторів оригінальності поєднань елементів природи, історичної і художньої цінності, пам'яток, науково-техніч­ної новизни споруд тощо.

Оптимальна організація лікування передбачає високі вимоги до рівня обслуговування та благоустрою території. Це можна побачи­ти на прикладі організації обслуговування в Трускавці та Моршині, на території яких компактно розміщені спеціалізовані заклади об­слуговування - магазини, кафе, ресторани, кінотеатри, відеосалони, концертні зали, що створює оптимальні умови для відпочинку. За­цікавлення людей, що лікуються в санаторно-курортних закладах, не обмежується лікувально-гігієнічними процедурами. Життя на курорті є багатоаспектним. Організуються прогулянки, екскурсії пам'ятними місцями, що є важливою частиною комплексного ліку­вального процесу. Тому все це має знайти відбиття у структурі за­кладів лікувально-курортних зон.

Трускавець та Моршин розташовані саме на тій місцевості, де є оптимальний набір природно-лікувальних факторів та необхідні умови для їх застосування з лікувально-профілактичною метою. Недаремно вони офіційно визнані курортами загальнодержавного значення.

Курорт Трускавець - один з найбільш привабливих бальнеоло­гічних курортів України і один з найстаріших у Європі. Він розта­шований у мальовничій долині на північ від передгір'я Східних Карпат, на висоті 350 метрів над рівнем моря. Це надзвичайно гар­не місто: око милують чарівні пейзажі пологих лісових схилів, стрімких рік. Тут теплий і помірно вологий клімат, гостює недовга зима, за нею - квітуча весна, тепле літо та тривала золота осінь.

Трускавець - на 100 км південніше Львова, а Львівщина, як ві­домо, - рідний край великого Івана Франка.

Залізниця з'єднує курорт з багатьма містами України, з країнами СНД та Балтії.

Трускавець - тиха, екологічно чиста зона, щедра на різні земні та підземні багатства. На його території чималі запаси підземних мі­неральних вод з 14 природними долами та пластами «гірського носку» - озокериту. Славиться курорт своїми унікальними міне­ральними водами, такими, як: Нафтуся, Марія, Броніслава, Юзя, Софія, лікувальним озокеритом, а також сіллю Барбара. Тут успіш­но лікують хвороби печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та багато інших.

Перше дослідження мінеральної води та лікування було здійснене на початку XIX століття. Трускавець, як курорт, розпочинав із сольових мінеральних купелів. Датою заснування оздоровниці вва­жається 1827 рік, коли було споруджено перше невелике приміщен­ня на 8 ванн. Тогочасні можливості значно зросли, тепер призна­чаються різні лікувальні комплекси із застосуванням мінеральних вод для зовнішнього та внутрішнього застосування.

Сьогодні Трускавець - це 19 комфортабельних санаторіїв, 20 пансіонатів та дитячих оздоровчих таборів. Щороку у невелике прикарпатське містечко на Львівщині приїжджає близько 200 ти­сяч чоловік з усієї України та інших країн. Одночасно тут перебу­ває від 15 до 18 тисяч осіб із різних регіонів нашої країни та з-за кордону.

У Трускавці здійснюється лікування захворювань нирок та сечо­вивідних шляхів, сечокам'яної хвороби, печінки та жовчовивідних шляхів, органів травлення, порушення обміну речовин та ін.

В адміністративно-територіальних межах Трускавця було створе­но першу в Україні вільну економічну зону, яка почала функціонува­ти з 1 січня 2000 року. Метою створення ВЕЗ «Курортополіс-Трускавець» є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження й ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток рекреаційного туризму.

Створення ВЕЗ «Курортополіс-Трускавець» для України є важ­ливим елементом розвитку туризму, тому що це:

• зразок моделі розвитку рекреаполісів, курортополісів і рекреа­ційних зон, можливість відпрацювання нових методів і принципів організаційного управління санаторно-курортними закладами Ук­раїни в ринкових умовах господарювання;

• можливість відпрацювання нової форми оздоровлення насе­лення й організації фінансування системи охорони здоров'я;

• відпрацювання та поширення в Україні нових технологій: діа­гностики й прогнозування, рекреації та лікування, сервісу, навчан­ня, екологічних досліджень, озеленення й курортної архітектури, біотехнологій профілактичної та відновлювальної фітотерапії, ути­лізації відходів;

• відпрацювання методів формування ринку санаторно-курорт­них послуг, організації ефективного і систематизованого оздоров­лення населення України.

Функціональну спроможність санаторно-лікувального потенці­алу курорту Трускавець відображають такі статистичні дані, які всебічно розкривають функціональний аспект надання послуг та затрат на їх виконання.

 

Узагальнена інформація про роботу санаторно-курортних закладів м. Трускавець за 12 місяців 2004 року

I. Фінансові показники

 

№ з/м     Санаторно-курортний заклад Сума вартості усіх проданих путівок (тис. гри.) Обсяг наданих послуг, включи ПДВ (тис. грн.) Середня вартість найбільш типової для закладу путівки на кінець звітного періоду (тис. грн.) Чисельність штатних працівників
1 С. «Алмаз» 20 721,7 20 901,6 1,560 243
2 С. «Берізка» 3942,0 4698,5 1,821 163
3 С. «Весна» 13 715,6 244,4 1.560 273
4 С. «Каштан» 11 567,0 14 295,0 1,896 356
5 С. «Кристал» 18 267,3 21 932.8 1,811 221
6 С. «Рубін» 17 319.3 20 844,4 1,560 336
7 С". «Янтар» 18 355,6 21 837,7 1,836 386
8 С. «Батьківщина» 660,52 66 052.0 0,828 334
9 С. «Військовий» 9518,1 10 349,4 1,704 464
10 С. «Джерело» 5061,3 5061,3 0,936 300
11 С. «Дпіпро-Бескид» 20 830.7 25 030,5 1,750 652
12 С. «Карпати» 22 159.0 24 103,0 5,800 479
13 С. «Кришталевий п.» 8077,0 8768,0 5,200 346
14 С. «Молдова» 8129,1 8357,4 2,040 244
15 С. «Прикарпаття» 317,1 318,4 1,100 156
16 С. «Перлина Прикар.» 5739,4 6072,6 1,854 359
17 С. «Шахтар» 11868,4 12161,2 2,250 346
18 С. «Арніка» 2647,0 3069,0 2,300 82
19 С. «Аркада» 1573,2 1887,9 1,840 29
20 С. «Південний» 2358,4 245,7 1,8 78
21 С. «Женева» 6536,2 205,0 12,200 93
22 С. «Конвалія» 2125,4 0,0 0,8 45
23 С. «Либідь» 1723,1 1723,1 2,736 49
24 П. «Молдова» 42,4 42,4 1,4 2
25 П. «Пролісок» 76,8 158,6 0,5 6
26 П. «Нафтуся» 46,3 46,3 1,2 6
27 П. «Електрон» 234,9 234,9 2,0 12
28 П. «Едельвейс» 1372,0 1372 3,68 50
29 П. «Світязянка» 2282,0 2323,0 4,0 46
30 П. «Віктор» 9480,0 1429,5 2,5 21
31 П. «Алексіс» 212,2 212,2 4,2 12

Усього

226 969,0 218 586,3 2,453 6219


 

 

III. Виконання плану обслуговування за звітній період

 

№ з/п

 

Заклад

 

Ліжка

Кількість осіб, які були обслужені

Кількість ліжко-днів

план

факт.

 

 

план (осіб)

 

факт, (осіб)

 

 

факт,

у перерах. на повн, тер­мін (24 дні)

відсоток вико­нання

 

 

 

 

план

 

 

 

 

факт.

 

 

 

%

 

  макс   круг, л. ф.   макс   круг, л.ф.
1 С. «Алмаз» 825 825 825 825 12429 15120 11396 121,72 297948 237500  
2 С. «Берізка» 156 156 156 156 2184 3118 2228 142,8 53149 53482  
3 С. «Весна» 505 505 505 505 7459 9756 7755 104 179144 186106  
4 С. «Каштан» 521 521 521 521 7571 9672 6785 142,0 182210 162844  
5 С. «Кристал» 869 869 869 869 13060 16381 12108 125,4 313523 290605  
6 С. «Рубін» 799 799 799 799 11850 15037 11433 126,9 584056 274390  
7 С". «Янтар» 879 879 879 879 13000 16423 12975 126,3 311765 311495  
8 С. «Батьківщина» 500 500 500 500 6527 7029 6736 107,7 150120 161673  
9 С. «Військовий» 600 600 600 600 8566 9517 0 112,0 194466 176854  
10 С. «Джерело» 405 405 460 460 4860 4825 3524 99,0 113745 84527  
11 С. «Дпіпро-Бескид» 965 965 965 965 14587 14801 12399 101,5 256760 273135  
12 С. «Карпати» 458 458 460 458 5170 7594 5267 102,0 124152 124345  
13 С. «Кришталевий п.» 180 180 180 180 2550 2601 1738 102,0 61200 41707  
14 С. «Молдова» 312 312 312 312 4573 5153 4315 112,7 109774 103553  
15 С. «Прикарпаття» 170 100 156 62 385 385 284 100 6820 6820  
16 С. «Алмаз» 400 400 400 400 6207 7833 5862 125,2 135007 140681  
17 С. «Шахтар» 446 446 446 446 5670 5950 5586 104,9 136100 134056  
18 С. «Арніка» 80 80 80 80 1212 1619 1203 133,0 29 160 28 884  
19 С. «Аркада» 91 91 88 88 1136 1136 1022 100.0 24 526 24 526  
20 С. «Південний» 90 90 90 90 1518 1600 1210 105,0 30 722 32 400  
21 С. «Женева» 120 120 120 120 2600 1742 0 48,39 36 000 18 720  
22 С. «Конвалія» 350 350 350 350 2800 2800 0 100,0 50 400 50 400  
23 С. «Либідь» 56 56 52 52 672 1016 639 151,0 20 496 17 593  
24 П. «Молдова» 28 28 28 28 321 321 135 100,0 32 400 3240  
25 П. «Пролісок» 55 55 55 55 734 734 337 100,0 8808 8808  
26 П. «Нафтуся» 18 18 18 18 0 0 0 100,0 300 300 0
27 П. «Електрон» 40 40 40 40 520 505 297 97,0 12 000 7126  
28 П. «Едельвейс» 53 53 53 53 950 670 420 70,0 18 000 12 600  
29 П. «Світязянка» 42 42 42 42 1200 1129 47 94,0 14 457 14 314  
ЗО П. «Віктор» 45 45 45 45 568 612 522 92,0 11 610 10 915  
31 П. «Алексіс» 17 17 17 17 228 261 32 114,0 3755 2781  

Усього

10053 9848 10015 9324 141107 165340 102635 108,4 3502573 3032425 95,6

 


Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 214; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!