Дикі звірі, акліматизовані в Україні



 

Ондатра

Цю південноамериканську тварину ще на початку XX століття було завезено в європейські країни: спочатку для поселення у паркових водоймах маєтків, а пізніше — з промисловою метою.

На Україні ондатра з'явилась у 40-х роках, переселившись з території Польщі, куди її завезли з метою акліматизації.

Пізніше з метою акліматизації було завезено нові партії тварин із Західної Європи. Тепер ондатра поширена майже по всій Україні.

За своїми зовнішніми ознаками, будовою тіла і зубів ондатри дуже схожі на полівок, і тому їх відносять до підродини полівок.

Довжина тіла ондатри до 30 см. Як і в усіх полівок, шия в ондатри коротка, голова невелика, вуха маленькі, їх ледве видно з хутра. Але в процесі еволюції, пристосовуючись до напівводного способу життя, ондатри набули спеціалізованих ознак [2,35].

Так, їх губи можуть змикатися позаду різців, що дає звірям змогу гризти під водою з міцно закритим ротом. Короткі лапи мають довгі ступні, між пальцями задніх кінцівок — неповні перетинки, а зовні на пальцях ростуть жорсткі щетинки, які збільшують гребну площу лапи.

Довгий (до 25 см) хвіст веслоподібно сплющений з боків, вкритий дрібними лусками й рідким волоссям.

По землі ондатри пересуваються дуже повільно і швидко стомлюються, у воді ж почувають себе дуже добре. Вони чудово плавають як на поверхні, так і під водою (під водою пропливають більше 100 м, залишаючись у цей час приблизно 5 хв. без повітря), і здатні перепливати широкі річки.

Тіло ондатри масивне, вкрите пухнастим волосяним покривом, що складається з довгої блискучої, досить рідкої ості й густого м'якого підшерстя.

Забарвлення хутра мінливе (від вохристо-рудуватого до каштаново-бурого). Молоді звірки сіро-бурі.

Ондатри ведуть переважно нічний спосіб життя, хоч восени, коли вони заготовляють кормові запаси на зиму або старанно утеплюють зимове лігво, їх можна побачити і вдень.

За способом життя нагадують бобрів, оселяються вздовж узбереж затишних водойм річок, озер, боліт з густою водно-болотяною рослинністю.

На зручних для утворення нір берегах водойм вони риють, як і бобри, підземні нори з підводними вхідними отворами. Там, де береги низинні або заболочені, вони влаштовують з водяних і болотяних рослин, серед заростей очерету, комишу, хвоща, щось подібне до хатки з підводним входом до неї.

Ондатри будують прості нори — кормові і складні, з віднірками — житлові, довжина ходів яких може досягати 10 м. Останні мають гніздову камеру, розміщену завжди вище рівня води.

Ондатрові хатки дещо нагадують боброві, але вони значно менші за розміром і будують вони їх не з гілок дерев, як бобри, а зі стебел очерету й осоки, які скріплюють мулом [6,539].

Живляться ондатри різноманітними узбережними та водяними рослинами — осокою, стрілолистом, лепехою, рогозом, лататтям, рдестом, пагонами очерету тощо. Ондатри охоче поїдають листя і пагони різних верб. Нерідко вони поїдають і тварин, на яких натрапляють у воді. Переважно це молюски, раки, великі комахи, рідше — жаби і мальки риб. Навесні, натрапивши на ікру жаб або риб, вони охоче поїдають і її.

Розмножуються ондатри звичайно двічі на рік. Після 25-денної вагітності вони народжують у середньому п'ятеро сліпих, майже голих малят, які швидко розвиваються і вже через тиждень після народження вкриваються бархатистим сірим пушком, у них прорізаються зуби, на 12-й день малята прозрівають. Молоком матері годуються близько місяця. На початку другого місяця життя залишають батьківське кубло і оселяються поблизу нори.

У південних областях України малята весняного приплоду восени вже починають розмножуватись.


Висновки

 

Чернігівська область займає площу 32,9 тис. км2. 3 півночі на південь вона простягнулась майже на 220 км, а з заходу на схід - на 180 км. Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою. Північна частина області розташована у помірно теплій вологій агрокліматичній зоні (до 650 мм опадів на рік), а південна - у теплій, недостатньо зволоженій зоні (до 450 мм опадів на рік). Кордон між агрокліматичними зонами майже відповідає зональному кордону “Полісся – Лісостеп”. Середня температура січня від -7° до -8° С, а липня +19...+19,5" С. Довготривалість безморозного періоду в області становить: у повітрі - 160 - 180 днів, на ґрунті - 140 -150 днів.

Дані природні умови сприяють розселенню та існування досить значної кількості ссавців різних умов існування.

Нами проведений аналіз літературних даних видового складу класу Ссавці в Чернігівській області і ми виявили, що на території області можна зустріти види ссавців, які належать до рядів - Комахоїдні — Insectivora, Рукокрилі — Chiroptera, Гризуни — Rodentia, Хижі – Carnivora, Парнокопитні — Artiodactyla та представники таких родин - Їжакові – Erinaceidae, Кротові – Talpidae, Землерийкові – Soricidae, Землерийкові – Soricidae, Білячі – Sciuridae, Мишачі – Muridae, Хом'якові — Cricetidae, Боброві – Castoridae, Собачі – Canidae, Куницеві – Mustelidae, Свині (Suidae), Олені (Cervidae), Порожнисторогі (Bovidae).

В нашій курсовій роботі наведено опис найбільш поширених видів фауна Чернігівської області, а саме – їжак звичайний (Erinaceus europaeus), хохуля звичайна (Desmana moschata), бурозубка мала (Sorex minutus), кутора (Neomys), нічниця (Myotis), вечірниця (Nyctalus), білка звичайна (Sciurus vulgaris), миша жовтогорла (Apodemus flavicollis), миша лісова (Apodemus syluaticus), миша польова (Apodemus agrarius), полівка водяна (Articola coypus), ондатра (Ondatra zibethica), річковий бобер (Castor fiber), вовк сірий (Canis lupus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), горностай (Mustela еrtіnеа), норка європейська (Mustela lutreola), дика свиня (Sus scrofa), лось (Alces alces), козуля (Capreolus capreolus), плямистий олень (Cervus nippon), благородний олень (С. elaphus), зубр (Bison bonasus).


Список літератури

 

1. Дивосвіт природи Чернігівщини. Книга 1. Зелений оксамит лісів. Навч. посібник для вчителя. Колектив авторів. – Чернігів, 2001. – 52 с.

2. Дивосвіт природи Чернігівщини. Книга 2. Луків сіверських різнотрав`я. Світ імлистих боліт і водойм. Навч. посібник для вчителя. Колектив авторів. – Чернігів, 2001. – 44 с.

3. Жизнь животных. В 6 томах. – М.: Просвещение, 1969.

4. Зедлаг У. Животный мир Земли. – М.: Мир, 1975.

5. Кістяківський О.Б., Мазепа І.І. Польвий практикум з зоології. – К.: Рад школа, 1967. – 343 с.

6. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 592 с.

7. Корнєєв О.П. Розповіді про звірів. – К.: Рад школа, 1985. – 144 с.

8. Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных: В 2 ч. – М.: Высш. школа, 1979 – 333 с.

9. Смирин В.М. Звери в природе. – М., 1991. – 200 с.

10. Фауна України: в 40 томах. – М.: Просвещение, 1970 с.

11. Хрестоматія з зоології. / Упор. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова. – К.: Рад. школа, 1988. – 272 с.

12. Чернігівська область: економіко-географічна характеристика. / За ред О.І. Дериколенка та ін. – К.: Вища школа, 1975. – 176 с.


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 417; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!