Роль науково-технічного прогресу як одного з чинників та рушійної сили воєнного конфлікту



Кінець XIX століття ознаменувався швидкими темпами розвитку народного господарства майже у всіх країнах Європи, США та Японії. Такий стан розвитку справ потребував налагодження транспортних зв’язків, розробку, створення нових засобів пересування та удосконалення уже винайдених. Для цього було необхідна розвинена машинобудівельна, металургійна та інші галузі промисловості. Але тон усьому цьому задавала наука, особливо ті її підрозділи, які були пов’язані з військовими галузями. Винахід динаміту дав поштовх нарощуванню воєнних амбіцій урядів різних країн. Розвиток нафтовидобувної та нафтопереробної галузей, а також металургії сплавів логічно завершився відкриттям двигуна внутрішнього згорання. Ці два винаходи, а також використання радіозв’язку та телеграфу зробили революцію у військовій справі.

На зміну кінноті вже йшли моторизовані та бронетехнічні війська, у небі замість громіздких повітряних куль та дирижаблів з’явились маневрені літаки. Розвиток хімії дав змогу використовувати отруйні гази як вид зброї. Значно вдосконалилось стрілецьке озброєння у бік розвитку автоматичної зброї, що знайшло своє відображення у великій кількості систем кулеметів, які з’явились на початку XX століття. Хімічна галузь забезпечила цю зброю бездимними, більш потужними нітропорохами. Розвиток залізничних шляхів та паровозів, артилерії та металургії сплавів дозволив створити бронепотяги.

На зміну вітрильникам, які ще панували на початку та в середині XIX століття, завдяки паровим двигунам прийшли великі, могутні бронекрейсери, практично не залежні від зміни погоди та спроможні нести на собі велику вогняну міць багатодюймових гармат.

У цей час був також розвиватися підводний флот, з’явились перші субмарини. В артилерії перевага надається розробці великокаліберних та далекобійних гармат. Теоретичні наукові дослідження у галузі аеродинаміки видатного вченого Жуковського М. Є. підвели базу для створення та подальшого розвитку літаків як у Росії, так і в Європі. Виникає зовсім нова галузь - літакобудування.

Таким чином, розвиток науково-технічного прогресу став одним з чинників та рушійною силою воєнного конфлікту.


Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій

Бурхливий розвиток воєнної техніки на початку XX століття та впровадження наукових досягнень у військову галузь кардинально змінили теоретичні основи ведення бойових дій.

Наявність шляхів сполучення, здатних за короткий термін переправляти з одного місця в інше великі військові сили та транспортувати великі об’єми матеріальних ресурсів на значні відстані, зробило можливим втягнення у бойові дії значних людських ресурсів. Якщо армія Наполеона у 1812 році нараховувала близько 1 млн. солдат і для її передислокації потрібні були місяці, то через століття за декілька днів мільйонні армії можна було перевезти на сотні кілометрів й забезпечити функціонування тисячокілометрових фронтів.

Поява вдосконаленої стрілецької та автоматичної зброї значно збільшило її знищувальну спроможність, що призвело до великої кількості втрат у живій військовій силі. Також цьому сприяв розвиток скорострільної та лабільної польової артилерії. Розвиток дальнобійної артилерії надав можливість обстрілювати глибокі тили супротивних сторін. Наочним прикладом тому є розробка німецькими військовими мортири «Велика Берта», яка стріляла 900-кілограмовими снарядами на відстань до 14 км. Все це призвело до протистояння великих військових мас ворогуючих сторін по обіч фронту, що дало поштовх до виникнення так званої «окопної» війни. Поява бронетехніки, озброєної кулеметами та гарматами, звела нанівець роль кінноти у бойових діях. Танки, які на початку сторіччя відігравали більше психологічну роль, згодом дали поштовх розвитку самохідній артилерії, чим забезпечили високу маневреність артилерійської підтримки військ .

Значного розвитку та змін набула стратегія ведення війни на морі. З’явилась велика кількість різноманітних воєнних кораблів - від тральщиків до броньованих лінкорів. Зросла вогнева потужність кораблів та дальність і автономність їх плавання, що дало змогу проводити повномасштабні бойові дії на водах у всіх широтах. Особливу загрозу воєнним кораблям представляли підводні човни, здатні непомітними проникати у стан ворога та проводити прицільне торпедування, та мінування водного простору.[4, c.218]

Застосування отруйних газів на річці Іпр під час бойових дій коштувало життя тисячам людей. Це започаткувало новий вид зброї, а також новий вимір у воєнній стратегії - так звану «зброю масового знищення ».

Але найбільш видатними досягненнями, що вплинули на хід війни, були надбання у галузі авіації. Панування у небі забезпечувало постійну загрозу військам супротивника та захист власних наземних сил. Авіація, яка започатковувалась на початку свого розвитку як розвідувальна, отримала великий імпульс розвитку. [5, c.43]

Озброєння літаків бомбами та кулеметами зумовило появу та розвиток бомбардувальної, штурмової та винищувальної авіації. Розробка літаків великої вантажності та дальності польоту дозволила наносити бомбові удари по глибоким тилам супротивника і стала основою розвитку стратегічної авіації. Необхідність захисту від атак з неба призвело до виникнення нового роду військ – військ протиповітряної оборони.

Таким чином, залучення науково-технічного прогресу до процесу ведення військових дій та створення нових видів зброї призвели до корінної зміни тактичних і стратегічних принципів ведення війни, які удосконалились та знайшли своє місце у сучасному військовому мистецтві.


РОЗДІЛ II


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!