Робота з документацією бухгалтерського відділу
Під час проходження практики, були виконано форматування деяких бухгалтерських документів, створення таблиць, перевірка правильності даних в документах, друк звітів та подача на підпис та печать головному бухгалтеру.
Технічні роботи
Під час проходження практики були проведені технічні роботи з стаціонарними комп’ютерами бухгалтерського відділу та органічною технікою (принтер з органічними фарбами друку). А саме:
- Заміна блоку живлення в одному з стаціонарних комп’ютерів;
- Очищення комплектуючих комп’ютерних системних блоків від бруду;
- Заміна термопровідного інтерфейсу;
- Заправка картриджів принтеру органічними фарбами друку;
- Перевірка якості друку та налаштування;
- Збір комп’ютерних комплектуючих на свої за призначенням місця;
- Візуальний огляд технічного стану комп’ютерної техніки.
РОЗДІЛ 3. ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ПРАКТИКИ
Узгодження завдання із керівниками практики
Постановка завдання позначалась в тому, щоб дослідити бази даних типу SQL (MySQL). Дослідження потрібно провести для того, щоб виявити які є проблеми на сьогоднішній день в внутрішніх реалізаціях баз даних типу SQL (MySQL) та їхні шляхи вирішення.
Проведення дослідження предметної області
База даних (англ. database) – сукупність даних, організованих відповідно до концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їх елементами; ця сукупність підтримує щонайменше одну з областей застосування (за стандартом ISO/IEC 2382:2015). В загальному випадку база даних містить схеми, таблиці, подання, збережені процедури та інші об'єкти. Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. Таким чином, сучасна база даних, крім саме даних, містить їх опис та може містити засоби для їх обробки.
|
|
|
В загальному випадку базою даних можна вважати будь-який впорядкований набір даних. Наприклад, паперову картотеку з формулярами про працівників підприємства у відділі кадрів. Але дана стаття зосереджена на використанні баз даних в інформаційних системах. На даний час застосунки для роботи з базами даних є одними з найпоширеніших прикладних програм.
1960-ті рр. розроблення перших БД. CODASYL — мережева модель даних та одночасно незалежне розроблення ієрархічної БД фірмою North American Rockwell, яка пізніше взята за основу IMS — власної розробки IBM.
1970-ті рр. наукове обґрунтування Едгаром Ф. Коддом основ реляційної моделі, котра на початку зацікавила лише наукові кола. Уперше цю модель було використано у БД Ingres (Берклі) та System R (IBM), що були лише дослідними прототипами, анонсованими протягом 1976 року.
1980-ті рр. поява перших комерційних версій реляційних БД Oracle та DB2. Реляційні БД починають успішно витісняти мережеві та ієрархічні. Дослідження децентралізованих (розподілених) систем БД, проте вони не відіграють особливої ролі на ринку БД.
|
|
|
1990-ті рр. увага науковців спрямовується на об'єктно-орієнтовані БД, які знайшли застосування в першу чергу в тих галузях, де використовуються комплексні дані: інженерні, мультимедійні БД.
2000-ні рр. головним нововведенням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію з боку руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД.
MySQL — вільна система керування реляційними базами даних.
MySQL був розроблений компанією «ТсХ» для підвищення швидкодії обробки великих баз даних. Ця система керування базами даних (СКБД) з відкритим кодом була створена як альтернатива комерційним системам. MySQL з самого початку була дуже схожою на mSQL, проте з часом вона все розширювалася і зараз MySQL — одна з найпоширеніших систем керування базами даних. Вона використовується, в першу чергу, для створення динамічних веб-сторінок, оскільки має чудову підтримку з боку різноманітних мов програмування.
|
|
|
За час розвитку під орудою Oracle дедалі більше відокремлює MySQL від спільноти і робить процес розробки все менш прозорим. Наприклад, повернута практика поставки власницьких розширених функцій в Enterprise-версії MySQL, спостерігається приховування інформації про вразливості, зі складу виключений тестовий набір, закритий доступ до більшої частини системи відстеження помилок та припинено публікація згрупованого логу змін, що дозволяє судити про прив'язку патчів до конкретних змін.
MySQL — компактний багатопотоковий сервер баз даних. Характеризується високою швидкістю, стійкістю і простотою використання.
MySQL вважається гарним рішенням для малих і середніх застосувань. Сирцеві коди сервера компілюються на багатьох платформах. Найповніше можливості сервера виявляються в UNIX-системах, де є підтримка багатопоточності, що підвищує продуктивність системи в цілому.
SQL (англ. Structured query language — мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних та її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних. Сама по собі SQL не є ані системою керування базами даних, ані окремим програмним продуктом. На відміну від дійсних мов програмування (C або Pascal), SQL може формувати інтерактивні запити або, будучи вбудованою в прикладні програми, виступати як інструкції для керування даними. Окрім цього, стандарт SQL містить функції для визначення зміни, перевірки та захисту даних.
|
|
|
SQL — це діалогова мова програмування для здійснення запиту і внесення змін до бази даних, а також керування базами даних. Багато баз даних підтримує SQL з розширеннями до стандартної мови. Ядро SQL формує командна мова, яка дозволяє здійснювати пошук, вставку, оновлення і вилучення даних за допомогою використання системи керування і адміністративних функцій. SQL також включає CLI (Call Level Interface) для доступу і керування базами даних дистанційно.
Перша версія SQL була розроблена на початку 1970-х років у IBM. Ця версія мала назву SEQUEL і була призначена для обробки та пошуку даних, що містилися в реляційній базі даних IBM, System R. Мова SQL надалі була стандартизована Американськими Держстандартами (ANSI) в 1986. На початку SQL була запланована як мова запитів і управління даними, а пізніші модифікації SQL створені продавцями системи управління базами даних, які додали процедурні конструкції, control-of-flow команд і темпоральні розширення мов. З випуском стандарту SQL:1999 такі розширення були формально запозичені як частина мови SQL через Persistent Stored Modules (SQL/PSM).
За допомогою SQL програміст описує лише дані, які потрібно витягнути або модифікувати. Те, яким чином це зробити, вирішує СУБД безпосередньо при обробці SQL-запиту. Не слід вважати, що це повністю універсальний принцип — програміст описує набір даних для вибірки або модифікації, проте йому при цьому корисно уявляти, як СУБД інтерпретуватиме текст його запиту. Такі моменти стають особливо критичними при роботі з великими базами даних та зі складними запитами — чим складніше сконструйований запит, тим більше варіантів виконання він припускає. Ці варіанти можуть дуже відрізнятися за швидкістю виконання та використаними ресурсами, хоча результат (набір даних) має бути однаковим.
Концепцією реляційних баз даних SQL та MySQL є тимчасова складність, яка використовується для оцінки продуктивності алгоритму, як довго буде виконуватися алгоритм для вхідних даних певного розміру. Позначається тимчасова складність як «О» (читається як «О велике»). Це позначення використовується разом з функцією, яка описує кількість операцій, що здійснюються алгоритмом для обробки вхідних даних.
Наприклад, якщо сказати «цей алгоритм є О велике від деякої функції», то це означає, що для певного обсягу вхідних даних алгоритму потрібно виконати кількість операцій, пропорційне значенню функції від цього певного обсягу даних.
Тут важливий не обсяг даних, а динаміка збільшення кількості операцій з ростом обсягу. Тимчасова складність не дозволяє обчислити точну кількість, але зате є хороший спосіб оцінки.
Диспетчер клієнтів використовується для управління з'єднаннями з клієнтами – веб-серверами або кінцевими користувачами / додатками. Диспетчер клієнтів забезпечує різні способи доступу до БД за допомогою як всім відомих API (JDBC, ODBC, OLE-DB і т.д.), так і за допомогою пропрієтарних.
Коли ви підключаєтеся до БД диспетчер спочатку аутентифікує вас (перевірять логін і пароль), а потім авторизує для використання БД. Далі диспетчер перевіряє, чи є доступний процес (або потік), який може обробити ваш запит.
Також він звіряє, чи не знаходиться база в стані високого навантаження.
Диспетчер може почекати, поки не вивільняться потрібні ресурси. Якщо період очікування закінчився, а вони не вивільнилися, диспетчер закриває з'єднання з повідомленням про помилку.
Якщо ж ресурси є, то диспетчер перенаправляє ваш запит диспетчеру запитів.
Оскільки диспетчер клієнтів передає і отримує дані від диспетчера запитів, то він зберігає їх в буфері частинами і відправляє вам.
При виникненні проблеми диспетчер перериває з'єднання з якимось поясненням і вивільняє ресурси.
Диспетчер запитів є серцем БД. Тут всі погано написані запити перетворюються в швидко виконуваний код, потім відбувається виконання, а результат відправляється диспетчеру клієнтів. Описаний процес складається з декількох етапів:
- Запит спочатку перевіряється на валідність (Парс).
- Потім він перезаписується з метою виключення непотрібних операцій і попередньої оптимізації.
- Проводиться остаточна оптимізація для підвищення продуктивності. Після цього запит трансформується в план виконання і доступу до даних.
- План компілюється.
- І виконується.
Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!