Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.
Передбачає перевірку і корекцію здобутих знань, умінь і навичок на різних рівнях їхнього засвоєння: репродуктивному, продуктивному або реконструктивному, творчому. Може мати різну структуру. Однак найчастіше використовується така: повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивація учіння; перевірка засвоєння учнями знань на репродуктивному рівні; перевірка здатності учнів установлювати внутрішньо системні та зовнішньо системні зв'язки; застосування здобутих знань, навичок на практиці у стандартних та змінених умовах; перевірка, аналіз, корекція та оцінка виконаних робіт; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання.
Комбінований (змішаний) урок.
Спирається на такі формальні ступені навчання: а) підготовку до засвоєння нових знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу; б) засвоєння визначених навчальною програмою компонентів змісту освіти; в) закріплення, корекцію та систематизацію їх; г) застосування на практиці в умовах стандартних та нестандартних ситуацій. Структура такого типу уроку має переважно такий вигляд: повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивація учіння школярів; перевірка, оцінка та корекція засвоєних попередньо знань, умінь та навичок; актуалізація та корекція опорних знань учнів; сприймання, осмислення, узагальнення та систематизація нових знань; закріплення їх як на репродуктивному, так і на продуктивному рівнях; корекція їх у випадку потреби; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання.
|
|
|
Зрозуміло, що структурні варіанти розглянутих типів уроків умовні й піддаються зміні залежно від творчого почерку вчителя, особливостей поставлених ним цілей та завдань.
Аналiз уроку з математики.
1.Підготовка вчителя до уроку (підготовка літератури, інструментів, робочих зошитів, креслень, іншого дидактичного матеріалу: попередній запис на дошці необхідних задач, формул).
2. Обладнання робочого місця школяра (наявність робочого зошита, дидактичний матеріал у конвертах на вибір, підручники).
3. Чи правильно визначив учитель навчально-виховні цілі й задачі уроку? Як провів мотивацію на практичну значимість знань?
4. Наскільки матеріал уроку пов'язаний з попереднім і наступним уроками?
5. Наскільки добре володіє вчитель змістом, варіативністю пояснення, практичними уміннями використовувати розповідь і дошку одночасно?
6. Обсяг матеріалу на уроці (недовантаження, перевантаження).
7. Чи правильно вчитель на уроці організовує роботу дітей, працює з класом у цілому, з окремими учнями, чи вдало сполучає колективні, групові й індивідуальні форми роботи?
|
|
|
8. Як здійснюється робота з усунення виявлених у знаннях прогалин? Облік цієї роботи. Робота з попередження неуспішності учнів.
9. Розвиток математичної розумової діяльності школяра через систему вдало підібраних вправ підручника, а також вивчення і повторення формул, теорем, теорії.
10.Рівень знань, умінь і навичок з даної теми.
11.Ступінь самостійності мислення школярів.
12. Види перевірки домашніх завдань, актуалізація опорних знань.
13. Домашні завдання (рівень труднощів, обсяг, необхідні рекомендації, урахування здібностей дітей).
14.Чи раціонально використовувався час уроку.
15. Вимоги до ведення зошитів. Перевірка зошитів учителем.
16. Математична мова учнів.
17. Міжпредметні зв'язки. Інтеграція.
18.Підсумки уроку. Рекомендації.
19.Накопичення оцінок на уроці та їх об'єктивність.
Пiдготовка вчителя доуроку математики.
Успіх уроку значною мірою залежить від підготовки до нього вчителя. Така підготовка складається з двох етапів: попереднього і безпосереднього.
Попередня підготовка до уроку
Передбачає вивчення навчальної програми; її пояснювальної записки, змісту самої програми, усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і завдань, які вирішує кожна тема. Учитель знайомиться з підручником, навчальними посібниками, зі спеціальною, педагогічною і методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів, аналізує власний досвід. Він має знати, що учні вивчали з цього предмета в попередніх класах і що вивчатимуть у наступних. Для здійснення міжпредметних зв'язків треба орієнтуватися в змісті суміжних навчальних дисциплін.
|
|
|
Перед початком навчального року вчитель розподіляє час на вивчення всіх тем програми, визначаючи відповідні календарні терміни з урахуванням кількості тижневих годин, відведених на цей предмет навчальним планом і розкладом занять. Розподілена таким чином навчальна програма є календарним планом роботи вчителя з предмета.
До початку вивчення розділу або великої теми він планує систему уроків (тематичне планування), що забезпечує логіку вивчення змісту матеріалу, формування вмінь і навичок в учнів. Плануючи роботу з конкретної теми, вчитель визначає її місце в системі курсу. Водночас продумує, які нові ідеї, поняття, вміння, навички треба сформувати в учнів у процесі вивчення цієї теми; які знання із вивчених раніше розділів програми слід використати, щоб учні добре зрозуміли новий матеріал і включили його до системи своїх знань; до яких питань, що вивчалися раніше, варто повернутися, щоб за допомогою нового матеріалу краще з'ясувати їх; які практичні роботи учнів внести до плану і як пов'язати теорію з практикою, які передбачити екскурсії; як встановити зв'язки з іншими навчальними предметами; які нові знання має повідомити вчитель, а які учні засвоять самостійно; які тренувальні вправи і творчі роботи запропонувати учням; як контролювати роботу й організувати самоконтроль учнів; де, з якою метою і як застосовувати варіанти завдань; у яких частинах роботи з теми і якими засобами вплинути на емоційні переживання школярів; як завершити роботу з теми і домогтися, щоб усі учні повноцінно засвоїли передбачені програмою знання, а також набули відповідних умінь та навичок.
|
|
|
Під час попередньої підготовки до уроку вчитель повинен ознайомитися не лише з підручниками і посібниками, а й переглянути навчальні діафільми та кінофільми, прослухати звукові посібники та ін. Значну увагу слід звернути на матеріальне забезпечення практичних і лабораторних занять. За відсутності необхідного обладнання його слід придбати або виготовити.
Важливе питання попередньої підготовки до навчального процесу в конкретному класі — вивчення стилю викладання у ньому інших вчителів, ознайомлення з особливостями учнів, їх ставленням до навчання, до навчальних предметів і до вчителів, що допомагає швидше орієнтуватися в обстановці, знаходити правильні виходи з можливих ситуацій.
Така загальна підготовленість дає змогу вчителю продуктивніше готуватися до безпосереднього конкретного уроку. Недарма В. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 343; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!