Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
Фінанси часто порівнюють з кровоносною системою організму, саме вони є основним засобом та показником життєдіяльності економіки, їх можна охарактеризувати як економічні відносини із створення, розподілення та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних суб'єктів, а також підприємств, установ, організацій, необхідних для виконання поставлених перед ними завдань та забезпечення соціальних потреб, у процесі яких здійснюється розподіл та перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за належним задоволенням суспільних потреб.
Основний обсяг адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів здійснюється на рівні законів України. Хоча правовий статус та компетенційні преференції частини органів виконавчої влади закріплені не лише на рівні законів, а й підзаконними актами. Наприклад, повноваження податкових органів, державних контрольно-ревізійних органів закріплені відповідними законами: «Про державну податкову службу в Україні», «Про державну контрольно-ревізійну службу». Водночас діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється як спеціальним Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», так і Указом Президента України, яким затверджено відповідне Положення про цей орган. Правове регулювання діяльності Державної інспекції з контролю за цінами та ряду інших органів здійснюється відповідно до положень, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.
|
|
|
Безпосередній порядок здійснення органами виконавчої влади своїх повноважень регулюється, як правило, відомчими актами, які встановлюють процедурні правила окремих видів діяльності. Наприклад, процедура проведення перевірок податковими органами, органами Державної інспекції з контролю за цінами встановлюється окремими відомчими актами, що приймаються відповідними центральними органами виконавчої влади. Водночас правове регулювання процедурних правил, зокрема у податковій сфері, здійснює також Президент України своїми указами, наприклад Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 р.
Досвід розвитку незалежної України свідчить, що можливість удосконалення процесу державного управління у фінансовій сфері прямо залежить від рівня організації і діяльності відповідних органів виконавчої влади. Будь-який з них — чи то галузеве міністерство, чи районна державна адміністрація — є самостійною ланкою державного управління, де практично втілюються в життя правові акти, виконуються закони, вирішуються питання соціального розвитку, реально співвідносяться державні, колективні, приватні інтереси. Нижче наведена характеристика органів виконавчої влади, для яких діяльність у сфері фінансів є основним напрямом реалізації їхніх повноважень.
|
|
|
Організація державного управління у сфері фінансів
Міністерство фінансів України (Мінфін) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної
політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.
Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. за № 1837 міністр фінансів України: керує міністерством, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань; визначає на виконання вимог законодавства у межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Мінфіну, шляхи досягнення поставлених цілей; бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань; відповідає за складення проекту Державного бюджету України, визначає методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій до проекту Державного бюджету України; визначає загальний рівень доходів і видатків, дає оцінку обсягу фінансування державного бюджету для розроблення пропозицій до проекту Державного бюджету України тощо.
|
|
|
За рішенням міністра фінансів України перший заступник міністра спрямовує і координує діяльність Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, Головного контрольно-ревізійного управління.
Основними завданнями Мінфіну визначені:
- забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством;
- забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; здійснення заходів з підвищення ефективності управління державними фінансами;
|
|
|
- проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного становища держави, перспектив її подальшого розвитку; підготовка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організація роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу; удосконалення міжбюджетних відносин; здійснення в межах своїх повноважень контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
- розроблення стратегії фінансування державного бюджету;
- забезпечення здійснення державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу;
- удосконалення методів фінансового і бюджетного планування; здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків та бюджетних установ), а також фізичних осіб-підприємців;
- реалізація державної політики у сфері випуску та проведення лотерей;
- реалізація державної політики у сфері розроблення та виробництва голографічних захисних елементів, здійснення державного контролю і координація діяльності державних органів у цій сфері;
- участь у розробленні разом з іншими органами виконавчої влади державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; інформування громадськості про економічні та фіскальні цілі держави.
Мінфін відповідно до покладених на нього завдань:
- бере участь у розробленні прогнозних показників і програм економічного і соціального розвитку України;
- визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету, обсяг його фінансування для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету України;
- готує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік
разом із пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в Кабінеті Міністрів України;
- готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України;
- розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, визначає порядок і строк їх подання;
- здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством;
- здійснює методичне керівництво з питань складення та виконання бюджету;
- регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними цільовими фондами;
- подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення міжбюджетних відносин;
- коригує показники фінансової бази пенсійної системи, забезпечує її збалансованість та стабільність;
- забезпечує у межах своїх повноважень організацію та здійснення контролю за інвестуванням пенсійних коштів і виконання пенсійних програм;
- координує у межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів;
- проводить аналітичні дослідження впливу державної податкової політики на податкову систему в частині економічного зростання;
- розробляє пропозиції щодо формування державної податкової політики, визначає порядок подання центральними та місцевими органами виконавчої влади матеріалів для проведення аналізу ефективності податкової системи і пропозицій щодо її удосконалення;
- прогнозує на поточний період і на перспективу податкові надходження до бюджету, готує пропозиції щодо ефективного розподілу фінансових ресурсів для забезпечення державних витрат;
- розробляє проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; виконує інші функції.
Мінфін відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право:
- одержувати в установленому порядку від головних розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для складення проекту Державного бюджету України, прогнозних показників зведеного бюджету України та аналізу виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної системи держави; в установленому порядку матеріали з питань надходження і використання коштів державних цільових фондів, їх кошториси та звіти; від центральних і місцевих органів виконавчої влади, розпорядників бюджетних коштів інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього аудиту; від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів; в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; щомісяця в установленому порядку від ГоловКРУ звіти про проведення контрольних заходів; від органів місцевого самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій інформацію про здійснені запозичення, в тому числі надходження від розміщення облігацій місцевих позик та надходжень від укладених договорів про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах та ін.;
- зупиняти у межах своїх повноважень здійснення бюджетних асигнувань у випадках, передбачених законодавством;
- зупиняти в установленому законодавством порядку здійснення операцій з бюджетними коштами у разі виявлення бюджетного правопорушення;
- здійснювати внутрішній фінансовий контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.
Державне казначейство України (далі - Держказначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується. Воно діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. Основними завданнями Держказначейства є:
- забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;
- в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
- ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;
- управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;
- визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.
Держказначейство відповідно до покладених на нього завдань: здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку; управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, утому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка; відкриває, веде та закриває рахунки в органах Держказначейства; провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування; повертає кошти, помилково або надмірно зарахованідо бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень; нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством; веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього; веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством; здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті; у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Декржказначейство має право: відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках; розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції; ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення; списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до законодавства; надавати послуги (у тому числі платні), пов'язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності; звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень; проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції; одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань; здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.
Держказначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!