Типи аналітичних завдань, що передбачають застосування методів малоупорядкованого пошуку



До методів малоупорядкового пошуку рішень відносять методи аналогії, інверсії, емпатії, ідеалізації і т.д.

Суть асоціативного мислення, на якому ґрунтуються ці методи, полягає в тому, що спостереження, спога­ди, враження, безпосередньо не пов’язані з об’єктом дослідження, ніби підсвідомо наводять на думку, яка наштовхує на нові, несподівані ідеї.

З допомогою аналогії, тобто на основі уяви про подібні властивості, ознаки чи характеристики одного об’єкта, виникають ідеї для прийняття рішень, пов’язаних з іншим об’єктом. Наприклад, одним із оригінальних способів пошуку аналогів є економічна, технічна, художня література, твори кінематографа, образотворчого мистецтва. Для того щоб володіти цими методами, необхідні такі якості як спостережливість, пильність у пошуку рішень задачі і здатність використовувати досвід.

Аналогії і асоціації, які використовуються для стимулювання твор­чої уяви, можуть бути різними. Виділяють декілька видів аналогії: пряма (будь-яка аналогія, наприклад, з природою); символічна (короткий символічний опис задачі чи об’єкта); особиста (метод емпатії); фантас­тична (в термінах казок, міфів); історична.

При конструюванні технічних виробів аналогами можуть бути струк­тури і системи живої природи (пряма аналогія). Це зрозуміло: в світі живих організмів нагромаджений великий досвід побудови різноманітних систем, котрі упродовж мільйонів років еволюції створювали відомі нам види тварин і рослин. Спостерігаючи за природними явищами і організма­ми, досліджуючи їх структуру, характер, умови дії і поведінки, люди можуть творчо їх імітувати стосовно технічних об’єктів. Так, поштов­хом творчої думки, в результаті якої було створено гелікоптер, послужив принцип будови крил і польоту бабки.

Поштовхом до появи корисної ідеї може служити не тільки пряма аналогія з елементами живої природи, але і асоціація з будь-яким символом (малюнком, словом, числом, схемою, образом, думкою і т.п.). Один символ породжує інший (символічна аналогія). В кінцевому підсумку утворюється ланцюг асоціацій, здатний привести до бажаного результату. Так, уява про звичайну тертку для сиру може стати імпульсом для нової обробки дерева, металу, полімерів.

Метод емпатії (особиста аналогія) означає ототожнення себе з об’єктом, що аналізується. Це дозволяє глибше зрозуміти постав­лену проблему.

Специфіка методу історичної аналогії полягає в тому, що пробле­матика питань, які досліджуються, зіставляються з результатами, отриманими в інших умовах (країнах, часових періодах і т.п.).

Різновидністю методу асоціацій і аналогій є метод фокальних об’єктів. Суть цього методу полягає в перенесенні ознак випадково вибраних об’єк­тів на об’єкт, який вдосконалюється. Цей об’єкт лежить ніби у фокусі переносу і тому називається фокальним. У результаті виникає ряд цікавих варіантів рішення проблеми.

Метод реалізується в наступному порядку:

1. Вибирається фокальний об’єкт і встановлюється мета його вдосконалення (наприклад, вимагається запропонувати годинник з оригінальною конструкцією циферблата).

2. Вибирається 3-4 випадкових об’єкти (наприклад, кіно, змія, каса).

3. Складаються списки ознак випадкових об’єктів (наприклад, кіно широкоекранне, звукове, кольорове, об’ємне і т.д.).

4. Приєднуються ознаки випадкових об’єктів до фокального об’єкта і генеруються нові ідеї (годинник широкоекранний, звуковий, об’ємний і т.д.).

5. Отримані поєднання розвиваються шляхом вільних асоціацій (наприклад, широкоекранний годинник: замість вузького циферблата пропонується використовувати широкий або вузький циферблат, який може розтягуватися в широкий і т.д.).

6. Продумуються принципові рішення, оцінюються отримані варіанти і відбираються найбільш ефективні рішення.

Цей метод дає хороші результати в створенні реклами, дозволяє швидко знайти рішення нових, цілком незвичних товарів споживання, розширити їх асортимент, запропонувати принципово нові підходи до конструювання машин і обладнання.

Модифікацією методу фокальних об’єктів є метод гірлянд і випад­ковостей асоціацій. Наприклад, завод «Світлоприлад», працюючи над роз­ширенням асортименту продукції, може скористатися даним методом у такій послідовності:

1. Підбір синонімів до об’єкта аналізу. Для слова «світильник» отри­мують першу гірлянду синонімів: світильник – лампа – бра – підсвічник.

2. Довільний вибір випадкових об’єктів. З довільних слів утворюють другу гірлянду: сітка – годинник – квітка – граблі.

3. Утворення комбінацій і елементів гірлянд синонімів і випадкових об’єктів. Для цього кожен синонім поєднують з кожним випадковим об’єк­том: світильник – сітка, лампа – годинник, бра – квітка, підсвічник – граблі.

4. Складають перелік ознак для кожного випадкового об’єкта. Наприк­лад, ознака об’єкта «сітка» – металева, пластмасова, кована, дрібна і т.д. Аналогічно записують ознаки для інших випадкових об’єктів.

5. Генерація ідей шляхом почергового приєднання до об’єкта і його синонімів ознак випадково вибраних об’єктів. Наприклад, якщо ввести в гірлянду синонімів ознаки сітки можна отримати: світильник металевий, лампа пластмасова, бра коване, підсвічник дрібний. Аналогічно отримують нові ідеї, приєднуючи до гірлянди синонімів ознаки інших випадко­вих об’єктів, тобто годинника, квітки, граблів.

6. Генерація гірлянд асоціацій. Почергово з ознак випадкових об’єктів, які виявлені на 4-му етапі, генерують гірлянди асоціацій. Наприк­лад, якщо в об’єкта «сітка» взяти за ключове слово ознаку «металева», то можна отримати гірлянду асоціацій: метал – брязкіт – дзвін – звук – коливання і т.п.

7. Генерація нових ідей. До елементів гірлянди синонімів об’єкта приєднують гірлянди асоціацій. Тоді утворюються такі варіанти: світиль­ник з брязкотом, бра у вигляді дзвінка, підсвічник з коливаннями і т.д.

8. Вибір альтернативи. На цьому етапі вирішують питання, чи продов­жувати генерацію гірлянд асоціацій, чи їх вже достатньо для відбору корисних ідей.

9. Оцінка і вибір раціональних варіантів ідей.

10. Вибір оптимального рішення.

Метод ідеалізації пов’язаний з прагненням отримати уяву про ідеальне рішення, яке б повністю відповідало поставленій меті. Розглядати ідеальні рішення часом навіть корисно і в тому випадку, якщо їм при­таманна деяка доля фантазії. Такі рішення можуть наштовхнути на нову ідею, або точку зору, яка в кінцевому підсумку приведе до нового вирішення проблеми.

Метод інверсії полягає в застосуванні принципу «навпаки», у намаганні перевернути об’єкт дослідження «вверх ногами», навиворіт, поміняти місцями і т.д. Метод сприяє гнучкості мислення, дозволяє подолати психологічну інертність.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!