Яким є адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності?



Адміністративний порядок захисту права на об'єкти інтелектуальної власності застосовується у випадках, прямо вказаних у законодавстві. Його особливістю є застосування спрощеної спеціальної процедури розгляду правопорушень: звужений обсяг процесуальних гарантій, необов'язковість колегіального розгляду спору, не застосування різнобічних доказів; простота і оперативність розгляду справ.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає наступну відповідальність за порушення у сфері інтелектуальної власності. Відповідно до чинного законодавства:

۞ ст. 1649 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення суміжних прав, а саме  за розповсюдження примірників аудіовізуальних творів чи фоно­грам, упаковки яких не марковані контрольними марками або мар­ковані контрольними марками, що мають серію, яка не відповідає носію цього примірника, чи номер, який не відповідає даним Єди­ного реєстру одержувачів контрольних марок;

۞ ст. 512 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення прав власника патенту на сорти рослин, а саме, за   використання запатентованого сорту рослин без згоди власника патенту або під назвою, яка відрізняється від назви, під якою сорт рослин занесений до Державного реєстру сортів рослин України;

۞ ст. 1643 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за недобросовісну конкуренцію, якою є  неправомірне використання фірмового найменування, знаку для то­варів і послуг або будь-якого маркірування товару, неправомірне ко­піювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також імі­тація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, свавільне його використання.                        

Особливість адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності полягає в тому, що потерпілий може звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до відповідних органів державного управління, вищого органу відповідача, творчого союзу або Антимонопольного комітету України. Засобом захисту є скарга, порядок подання і розгляду якої регламентується адміністративним законодавством. Так, наприклад, адміністративний порядок захисту патентних прав означає подання запере­чень до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної влас­ності Міністерства освіти і науки України. Заперечення може бути подане заяв­ником на будь-яке рішення установи через відмову в наданні патенту. Воно має стосуватися однієї заявки і містити обґрунтування неправомірності рішення, що оскаржується.

 

Яким є кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності?

Захист права інтелектуальної власності передбачається статтями 176, 177, 229 Кримінального кодексу Ук­раїни.

Криміналь­но-правовий захист авторського права і суміжних прав пе­редбачається ст. 176 КК України. До правопорушень авторського та суміжного права Кодекс відносить:

۞ незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних;

۞ незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фо­нограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражу­вання і розповсюдження на аудіо - та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації;

۞ або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у вели­кому або в особливо великому розмірі.

За статтею 176 Кримінального кодексу України ма­теріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі, - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Слід відмітити, що незаконним використанням творів науки, літератури і мис­тецтва, комп'ютерних програм і баз даних є за чинним зако­нодавством будь-яке відтворення твору науки, літератури і мистецтва. Стаття 176 КК України встановила відповідальність не тільки за відтворення творів науки, літератури і мистецтва, а й за їх розповсюдження у будь-якій формі і будь-яким спо­собом. Будь-яке інше використання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, вва­жається кримінальним правопорушенням.

Кримінальна відповідальність за зазначені правопорушен­ня настає за таких умов:

۞ об'єкт авторського права чи суміжних прав, на який було звернуто посягання, охороняється законом;

۞ якщо злочинні дії завдали матеріальної шкоди суб'єк­ту авторського права чи суміжних прав у великому або в особливо великому розмірі.

Суб'єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, у тому числі сам автор, якщо він приховав співавторство інших осіб.

Кримінально-правовий захист патентних прав здійс­нюється на підставі норм, викладених у ст. 177 КК України. Як підкреслювалось, об'єкти промислової власності охоро­няються патентами або свідоцтвами, і використання такого об'єкта іншими особами можливе лише на підставі договору з патентовласником чи власником свідоцтва. Отже, будь-яке використання об'єкта промислової власності поза договором є порушенням патентних прав, крім випадків, передбачених законом.

Незаконним використанням об'єкта промислової влас­ності вважається виготовлення, пропонування для продажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в гос­подарський оборот продукту, виготовленого із застосуван­ням запатентованого об'єкта промислової власності без доз­волу патентовласника (власника свідоцтва).

Стаття 177 КК України встановлює, що за незаконне використан­ня винаходу, корисної моделі, промислового зразка, гео­графічного зазначення походження товару, компонування інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них або інше умисне порушення прав на ці об'єкти, якщо ці дії завдали ма­теріальної шкоди у великому розмірі – тягне за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 229 КК України, кримінальній відповідальності підлягають за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування (комерційного найменування), ква­ліфікованого зазначення походження товару, або інше умис­не порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало ма­теріальної шкоди у великому розмірі.

Під незаконним використанням чужого знака для товарів і послуг та фірмового (зареєстрованого) найменування слід розуміти застосування знака, свідоцтво на який видано іншій фізичній чи юридичній особі, без дозволу власника цього знака, а також найменування іншої юридичної особи, яка внесена до Реєстру суб'єктів підприємницької діяль­ності, на товарах і при наданні послуг, для яких знак за­реєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих ви­даннях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахун­ках, бланках та в іншій документації, пов'язаній з введен­ням зазначених товарів і послуг у господарський оборот, особою, яка не має права на використання такого знака для товарів і послуг чи фірмового (зареєстрованого) найменуван­ня.

Незаконне використання чужого маркування вира­жається у позначенні вироблених товарів маркуванням інших, здебільшого відомих, товаровиробників таких чи аналогічних товарів, продукція яких користується попитом.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!