Верховна Рада України у сфері забезпечення безпеки
Верховна Рада України – в межах своїх повноважень здійснює законодавче регулювання й контроль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо здійснення ними відповідних повноважень у сфері національної безпеки.
Президент України у сфері забезпечення безпеки
Президент України як глава держави – забезпечує державну незалежність, здійснює керівництво в сферах національної безпеки й оборони.
Рада національної безпеки і оборони України
Рада національної безпеки і оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України – координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в сферах національної безпеки й оборони.
Кабінет Міністрів України у сфері забезпечення безпеки
Кабінет Міністрів України – вживає заходів щодо забезпечення обороноздатності, національної безпеки й боротьби зі злочинністю.
Конституційний Суд України у сфері забезпечення безпеки
Конституційний Суд України – вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів у сфері національної безпеки Конституції й дає офіційне їх тлумачення.
Суди загальної та спеціальної юрисдикції у сфері забезпечення безпеки
Суди загальної та спеціальної юрисдикції – здійснюють правосуддя в сфері забезпечення національної безпеки.
Прокуратура України у сфері забезпечення безпеки
|
|
|
Прокуратура України – здійснює наглядові повноваження у сфері національної безпеки.
Національний банк України у сфері забезпечення безпеки
Національний банк України – розробляє та здійснює емісійно-кредитну політику в інтересах національної безпеки.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у сфері забезпечення безпеки
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади – в межах своїх повноважень забезпечують реалізацію законів, указів, концепцій, програм, постанов органів державної влади у сфері національної безпеки, створюють і підтримують у стані готовності й застосування відповідні сили та засоби безпеки.
Суб'єкти, що відіграють особливу роль у забезпеченні безпеки
Особливу роль у цій сфері відведено Воєнній організації держави, до якої належать Збройні Сили України, внутрішні війська, органи й підрозділи МВС, державна прикордонна служба України, військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи тощо.
До основних органів спеціальних служб безпеки належать: Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Державна охорона при МВС та Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України.
|
|
|
Служба безпеки України
Основи організації і діяльності Служби безпеки України (СБУ) закріплені в Законі "Про Службу безпеки України", згідно з яким СБУ – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, підпорядкований Президентові України і підконтрольний Верховній Раді України.
Основи публічного адміністрування в сфері національної безпеки визначаються Законом України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 р. № 964-ІУ1.
Національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу пінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам;
|
|
|
Об'єктами національної безпеки є:
- людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи;
- суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;
- держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
|
|
|
Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:
- Президент України;
- Верховна Рада України;
- Кабінет Міністрів України;
- Рада національної безпеки і оборони України;
- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
- Національний банк України;
- суди загальної юрисдикції;
- прокуратура України;
- місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
- Збройні Сили України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;
- громадяни України, об'єднання громадян.
При вивченні дванадцятого питання (Основні загрози національній безпеці.) студентам слід звернути увагу на те, що
Відповідно Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки є державним правоохоронним органом спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України. На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційноголаду, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України», Стратегії національної безпеки України, особливостей розвитку оперативної обстановки на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами державній безпеці України, стабільності в суспільстві, протидія яким повністю чи частково належить до компетенції СБУ, насамперед, є:
На національному рівні
· розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб;
· посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність;
· посягання на безпеку державних інформаційних ресурсів;
· негативний вплив іноземних неурядових структур на органи державної влади та місцевого самоврядування;
· зростання рівня недовіри населення до органів державної та місцевої влади;
· висока концентрація засобів ураження і недостатній контроль за умовами їх зберігання.
наслідки світово фінансово-економічної кризи;
· "тінізація" національної економіки;
· розкрадання, та нецільове використання державних коштів;
· критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях господарського комплексу;
· втрата державного контролю за стратегічними галузями (підприємствами);
· небезпечне зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;
· неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, заходів із диверсифікації джерел їх постачання.
· поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності;
· злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму;
· загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на території України;
· можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів;
· спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних сил діяльність військових формувань і правоохоронних органів держави;
· прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України;
· поширення проявів корупції в органах державної влади;
· активізація діяльності ОЗУ та процесів їх зрощування з органами місцевої та державної влади;
· контрабандна діяльність;
· незаконний обіг наркотичних та психотропних речовин.
На субрегіональному рівні
· нелегальна міграція;
· порушення конституційних прав громадян на конфіденційність приватних розмов, листування тощо;
· проблеми зберігання воєнних засобів ураження, озброєнь та військової техніки;
· критичний рівень іноземної присутності в суспільно-політичній та інформаційній сферах;
· зростання протестного потенціалу населення та рівня соціально-політичної напруги;
· передумови виникнення конфліктів у сфері міжконфесійних відносин;
· прояви екстремізму та сепаратизму з боку об'єднань національних меншин та релігійних громад;
· прояви політичного екстремізму та радикалізму;
· уповільнення реалізації програм реформування підприємств ОПК;
· погіршення технічного стану ядерних об'єктів;
· зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій у тому числі техногенного та природного характеру;
· недостатня ефективність заходів з утилізації екологічно небезпечних відходів;
· зниження рівня безпеки в транспортному комплексі;
· корпоративні конфлікти, які загрожують дестабілізацією суспільно-політичної, соціально-економічної та екологічної сфер.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 354; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!