Особливості організації та проведення штучного осіменіння корів і телиць.



Організація та проведення штучного осіменіння корів і особливо телиць мають свої особливості в період зимового стійлового утримання. В цей період реєструють так звану штучно набуту неплідність, що є однією з найбільше розповсюджених. Причиною її виникнення є різні порушення правил та техніки штучного осіменінні як корів так і телиць, тобто цю неплідність реєструють у випадках не дотримання вимог інструкції.

Як відомо при проведенні штучного осіменіння дрібниць не повинно бути. Навіть незначні відхилення від вимог інструкції можуть закінчуватися безрезультатними осіменіннями (Осташко Ф.І., Чирков В.А., Бугров О.Д., Павленко М.П., 1982).

До основних порушень правил та техніки штучного осіменіння корів та телиць слід віднести слідуючі:

- Низька кваліфікація техніків штучного осіменіння – не проводиться атестація техніків і їх перепідготовка, нерідко працюють на посаді випадкові люди .

- Рівень функціонування пунктів штучного осіменіння – пристосовані приміщення, їх антисанітарний стан, низька оснащеність та забезпеченість всім необхідним, відсутність опалення, часті відключення електроенергії, тощо.

- Порушення правил роботи зі спермою бугаїв – приймання сперми на пункт та попередній контроль якості, зберігання сперми, дотримання графіку завозу рідкого азоту, перманентний контроль якості сперми, деконсервація та підготовка сперми до осіменіння.

- Помилковість при виявленні оптимального часу осіменіння корів і телиць – пропуски корів, а особливо телиць, в стані охоти при неповноцінності (яка в цей період дуже часто спостерігається) перебігу статевого циклу, раннє (до охоти) та пізнє (після охоти) осіменіння.

- Порушення правил техніки штучного осіменіння – вибір способу штучного осіменіння корів і телиць в конкретних умовах, дотримання правил асептики та антисептики при осіменінні.

- Рівень інформативності при штучному осіменінні – відсутність чіткого та об’єктивного обліку результатів осіменінь, даних про стан та прогноз за відтворенням, моніторингу стада.

Особливості утримання та вплив факторів зовнішнього середовища на функцію розмноження у корів і телиць.

Як уже було згадано в період зимового утримання на організм тварин діє дуже багато несприятливих факторів. Серед них основними є – гіпокінезія (гіподинамія) та відхилення від оптимальних параметрів мікроклімату в виробничих приміщеннях: обмін повітря, температура, вологість і швидкість руху повітря, освітленість, санітарно-гігієнічний стан приміщень та тварин.

Звичайно перераховані фактори негативно впливають на відтворну здатність корів і телиць, і є причиною виникнення кліматичної неплідності.

Вже давно відомо, а тепер вважається аксіомою, що обмеження руху тварин негативно впливає на життєдіяльність організму і в першу чергу на прояви репродуктивної здатності.

Життя тварин в гравітаційному полі Землі створює постійне навантаження на кісткову, мускульну, серцево-судинну системи. Від цього залежить функція гемодинаміки, газо- та водно-сольового обміну, біоенергетика, мускульний тонус та інше.

Люба здорова тканина завжди відчуває визначену потребу в русі і це є одним з основних проявів життя.

Обмеження в русі є в певній мірі типічною особливістю існування корів і телиць в період зимового стійлового утримання.

Зараз в літературі вживаються різні терміни і поняття при висвітленні обмеженості рухів тварин – відсутність моціону, гіпокінезія, гіподинамія. Термін „гіпокінезія” (hypo – зменшення, kinemato – рух) означає тривале зменшення об’єму рухів. При цьому має місце різке зменшення локомоторних актів та тривале зниження загальної активності в русі тварин.

Термін „гіподинамія” (dinamis - сила) використовують для характеристики зниження сили мускульних скорочень, зменшення їх напруги, тонусу та гальмування всього комплексу тривалої напруги м’язової системи.

Зараз встановлено (Коваленко Е.О., Гуровський М.М., 1980), що при гіпокінезії знижуються метаболізм, активність ферментів, швидкість синтезу АТФ, синтезуюча роль системи ДНК-РНК-білок, трофіка тканин; змінюється загальний газообмін, тканинне дихання, ефективність дихання – збільшення кисневого боргу та кисневого спросу; відбувається перерозподіл маси циркулюючої крові, знаття гідростатичного тиску, зменшення навантаження на серцево-судинну систему, загальне зниження функції цієї системи; зміни водно-сольового обміну, дегідратація та зниження маси тіла; порушення білково-фосфорно-кальцієвого обміну в кістках; зниження реактивності та загальної асенізації організму.

Без сумніву всі ці зміни негативно вплинуть на репродуктивну здатність корів і телиць, що і доведено практикою тваринництва.

Антисанітарний стан приміщень, накопичення гною, утримання хворих тварин з гнійними процесами є джерелом інфікування статевих органів, що призводить до виникнення запальних процесів, а в результаті до неплідності. Постійне забруднення шкіри, що спостерігається при відсутності чищення та утримання тварин на брудній підлозі призводить до порушень обміну речовин та дихання, що в першу чергу вплине на відтворну здатність корів і телиць.

Крім того, негативно впливають на відтворну здатність корів і телиць: зниження обміну повітря в приміщеннях (зоогігієнічні норми взимку – 22 м3/год на 1 ц живої маси); низька температура (норма – 10-16°С), швидкість руху повітря (норма – 0,3 м/сек.) та інтенсивність природного та штучного освітлення приміщень для корів і телиць (норма – природне освітлення, світловий коефіцієнт 1:10 – 1:15; штучне освітлення – найменша освітленість 10-15 лк, потужність – 4-4,5 вт/м).

В останні роки з’явилась більш ґрунтовна інформація про вплив світла на функцію розмноження тварин. Відповідно до існуючих уявлень світло є основним та найбільш потужним регулятором життєвих функцій організму. Воно визначає через епіфізарно-гіпоталамо-гіпофізарну систему біоритми репродуктивної функції організму.

Циклічні впливи зовнішнього середовища формують синхронні їх ритми біологічних процесів. Численні функції організму, в тому числі і репродуктивна, мають свій власний так званий робочий ритм. Ці ритми об’єднані в загальну систему циклічних процесів з тривалістю періоду біля 24 годин. Такий ритм отримав назву циркадного, а система об’єднаних ним функцій – циркадною.

Суттєвою ланкою в реалізацій зв’язку цих явищ – світлових подразників з одного боку і функціонального стану статевих органів з другого, є шишковидне тіло.

Влив світла на статеву активність у тварин встановлений без сумніву. У кролиць, наприклад, спостерігається декілька тічок на протязі року, крім зимового сезону, коли обмежуючим їх фактором є короткий день та недостатня кількість світла на протязі зимових діб. У мишей осліплених чи вирощених в темноті, не виявлено ніякого ритму розмноження. В той час у птахів, вирощених взимку, тобто під час короткого і темного дня, при штучному збільшенні тривалості світлового періоду (імітація дня за рахунок штучного освітлення) функція розмноження відновлюється. (Михайленко Є.Т., Чернега М.Я., 1988).

Разом з тим, автори наводять дані про те, що частота „ефективних” овуляцій різко зростає в період збільшення тривалості темного періоду доби. Так, при зменшенні світлового періоду доби, наприклад, в серпні в порівнянні з липнем всього лише на одну годину 54 хвилини (з 16 годин 12 хвилин до 14 годин 28 хвилин) частота „ефективних” овуляцій зросла з 949 до 1003 та продовжувала залишатись значною при нарощуванні тривалості ночі в осінні місяці.

Активація епіфіза, що зумовлена збільшенням тривалості темного періоду, викликає підвищення синтезу мелатоніну та зменшення синтезу серотоніну. Даний процес призводить не тільки до зняття ефекту серотоніну (активація 9-кеторедуктази і забезпечення періоду синтезу ПГF 2 і ПГF 2а), але й до стимуляції зворотніх взаємовідносин, збільшенню синтезу ПГЕ2 і зниженню рівня ПГF 2а. Крім того, насичення організму мелатоніном, поряд зі збільшенням рівня судиноактивного ПГF 2, гальмує скорочувальну активність міометрію і дію циклооксігенази, що знижує синтез ПГF 2а, активно руйнуючого жовте тіло і створюючого таким чином перепони для нідації ембріона. Зменшення синтезу ПГF 2а індукційоване, очевидно, мелатоніном веде до зниження реактивності гладких мускульних волокон стінки матки, повноцінного розвитку жовтого тіла та збільшення частоти нідації ембріонів.

Вищенаведені дані вказують на те, що поряд з внутрішніми факторами, здатними контролювати репродуктивну активність у тварин, велике значення мають впливи зовнішніх факторів. Відносно впливу цих факторів можна відмітити слідуючі: в умовах м’якого і теплого клімату при достатньо тривалому світловому дні у всі місяці року сезонність та коливання прояву репродуктивної функції у тварин менш виражені або зовсім відсутні; в умовах жаркого клімату в більшості видів ссавців виражена сезонність розмноження; в поміркованих та холодних зонах вплив кліматичних факторів набуває вирішального значення, а сезонність розмноження стає ще більш вираженою.

В цих умовах необхідність забезпеченості кормом та захисту від холоду і непогоди привели до набуття у них, очевидно, через орган зору як провідний орган, що контролює функціонування циркадної системи, чітко узгоджених з навколишнім середовищем ритмів розмноження, виношування та народження потомства.

У деяких тварин одним з сигналів до активації репродуктивної функції служить збільшення тривалості світлового дня. Між сезонними ритмами змін освітленості навколишнього середовища та різними ритмами частоти запліднень є певні взаємовідносини. Існує позитивна кореляція між середньорічною тривалістю освітленості та амплітудою частоти запліднень.

Умови освітленості, що впливають на стан статевих залоз, змінюють також ритм утворення мелатоніну в епіфізі та рівень його циркуляції в крові, що підтверджує гіпотезу, відносно якої при участі мелатоніну забезпечується передача фотоперіодичних сигналів системі гіпоталамус-гіпофіз-статеві залози.


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 95;