Змістовий модуль 3. Гігієнічні основи здорового розвитку дітей та підлітків. Гігієнічні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині 7 страница
D. Тільки рослинні продукти
Е. Тваринні і рослинні продукти
341. Умови утворення холекальциферолу:
A. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр С)
B. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр А)
С. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр В)
D. Синтезується в організмі тільки при інсоляції
Е. Синтезується в кістках при інсоляції
342. Вітамін «С» визначається в фруктах та овочах методом:
A. Ваговим
B. Колориметричним
C. Йодометричним
D. Експрес - методом
E. Розрахунковим
343. Добова потреба в нікотиновій кислоті для дорослих (мг):
A. Становить 70 (Ж) – 100 (М)
B. Становить 1,5 (Ж) – 2,6 (М)
C. Становить 2,0 (Ж) – 3,0 (М)
D. Становить 16 (Ж) – 22 (М)
E. Стаановить 10 (Ж) – 20 (М)
344. Особливо багаті рибофлавіном:
A. Продукти переробки злаків
B. М’ясо і риба
C. Молоко та молочні продукти
D. Яйця (жовток)
E. Пивні дріжджі
345. Основні джерела токоферолів:
A. Рослинні масла
B. Тваринні жири
C. Свинний жир
D. Продукти переробки злаків
E. Печінка тварин і риб
346. Біологічні властивості ретинолу:
A. Нормалізує білковий обмін
B. Необхідний для синтезу білка
C. Нормалізує вуглеводний обмін
D. Необхідний для утворення зорової пурпури
E. Бере участь в окисно – відновних процесах
347. Нікотинова кислота – це:
A. Вітамін «F»
B. Вітамін «B»
C. Вітамін «PP»
D. Вітамін «E»
E. Провітамін «D»
|
|
|
348. Добова потреба в тіаміні:
A. Складає 2,0 (Ж) – 2,5 (М)
B. Складає 1,3 (Ж) – 1,6 (М)
C. Складає 17 (Ж) – 25 (М)
D. Складає 15 (Ж) – 20 (М)
E. Складає 1,0 (Ж) – 1,5 (М)
349. Одна з основних функцій вітаміну B1:
A. Відіграє важливу роль у вуглеводному обміні
B. Бере участь у підтримці нормального стану епітелію
C. Бере активну участь в окисно – відновних процесах
D. Відіграє важливу роль у жировому обміні
E. Стимулює перехід ергокальциферолу в холекальциферол
350. Одна з основних функцій тіаміну:
A. Стимулює перехід вітаміну D2 в D3
B. Являється активною частиною кокарбоксилази
C. Відіграє важливу роль у жировому обміні
D. Бере активну участь в окисно – відновних процесах
E. Бере участь у підтримці нормального стану епітелію
351. Додаткові джерела вітаміну «D»:
A. Печінка морських риб
B. Свинний жир
C. Рослинні масла
D. Печінка забійної худоби
E. Кукурудзяна олія
352. Додаткові джерела вітаміну «D»:
A. Свинний жир
B. Яйця (жовток)
C. Кукурудзяна олія
D. Рослинні масла
E. Печінка забійної худоби
353. Холекальциферол – це:
A. Провітамін вітаміну «D»
B.Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр А)
C.Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр С)
|
|
|
D. Це вітамін D3
E.Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела ІЧ-променів
354. Холекальциферол – це:
A. Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела ІЧ-променів
B. Провітамін вітаміну «D»
C.Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела УФ-променів(спектрА)
D. Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела УФ-променів(спектрВ)
E. Активна форма вітаміну «D», яка утворюється під дією на шкіру штучного джерела УФ-променів (спектр С)
355. Основне джерело вітаміну «С» в зимовий та весняний періоди:
A. Морква
B.Картопля
C. Часник
D. Буряк
E. Цибуля
356. Джерело вітаміну «С» в зимовий та весняний періоди:
A. Буряк
B. Морква
C. Білокачанна капуста
D. Цибуля
E Часник
357. Відносну стійкість під час зберігання та кулінарній обробці має вітамін:
A. Рибофлавін
B. Піридоксин
C. Аскорбінова кислота
D. Вітамін «РР»
E. Ретинол
358. Відносну стійкість під час зберігання та кулінарній обробці має вітамін:
A. Тіамін
B. Рибофлавін
C. Піридоксин
D. Аскорбінова кислота
E. Нікотинова кислота
|
|
|
359. Одним із основних симптомів цинги є:
A. Аліментарний поліневрит
B. Дерматоз
C. Геморагічний діатез
D. Гемеролапія
E. Хейлоз
360. Одним із основних симптомів цинги є:
A. Хейлоз
B. Гемеролапія
C. Дерматоз
D. Зниження реактивності організму
E. Аліментарний поліневрит
361. Джерела каротину:
A. Тільки рослинні продукти
B. Тільки тваринні продукти
C. Продукти рослинні і тваринні
D. Яйця (жовток)
E. Риб’ячий жир
362. Основні джерела каротину:
A. Риб’ячий жир
B. Фрукти та овочі
C. Тільки тваринні продукти
D. Продукти рослинного і тваринного походження
E. Яйця (жовток)
363. Добова потреба у вітаміні «D» для дорослих (мг):
А. Становить 5,0
B. Становить 10,0
C. Становить 2,5
D. Становить 4,0
E. Поповнюється за рахунок прийому від 1 до 3-х ст. ложок риб´ячого жиру
364. Біологічні властивості токоферолів:
A. Необхідні для синтезу зорового пурпура
B. Входять в структуру вітаміну F
C. Беруть участь в процесах, що пов’язані з розмноженням
D. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію
E. Відіграють важливу роль в покращенні сутінкового зору
365. Біологічні властивості токоферолів:
A. Відіграють важливу роль в забезпеченні сутінкового зору
B. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію
|
|
|
C. Входять в структуру вітаміну F
D. Мають антиоксидантні властивості
E. Необхідні для синтезу зорового пурпура
366. Для синтезу деяких вітамінів в організмі людини необхідний вплив:
A. УФ-випромінювання (спектр С)
B. УФ-випромінювання (спектр В)
C. УФ-випромінювання (спектр А)
D. Видимого спектру сонячної радіації
E. ІЧ-випромінювання
367. Для синтезу деяких вітамінів в організмі людини необхідний вплив:
A. Мікрофлори шлунково – кишкового тракту
B. ІЧ-випромінювання
C. УФ-випромінювання (спектр А)
D. УФ-випромінювання (спектр С)
E. Видимого спектру сонячної радіації
368. Вітаміни синтезуються:
A. Головним чином в рослинних продуктах
B. Головним чином в продуктах тваринного походження
C. В продуктах тваринних і рослинних в рівних частках
D. Головним чином в організмі людини (воророзчинні)
E. Головним чином в організмі людини (жиророзчинні)
369. Основні джерела тіаміну:
A. Овочі та фрукти
B. Молоко та молочні продукти
С. Пивні дріжджі
D. Продукти переробки злаків і бобові
Е. Яйця
370. Добова потреба в вітаміні «Е» для дорослих (мг):
A. Складає 17
B. Складає 25
С. Складає 20
D. Складає 15
Е. Складає 10
371. Чи допускається фузаріозна ураженість зерна?
А. Так, не більше 0,05%
В. Ні
С. Так, не більше 0,5%
D. Так, не більше 1,0%
Е. Так, не більше 1,5%
372. Однією з основних ознак харчового токсикозу (інтоксикацій) є:
А. Дуже тривалий «інкубаційний період»
B. Наявність в їжі великої кількості живих мікробів, або токсинів мікроскопічних грибів
С. Хронічна течія - на відміну від токсикоінфекцій
D. Наявність в харчовому продукті токсинів специфічних збудників (бактерій або грибів)
Е. Тільки гостра течія
373. Спалах харчовий стафілококовою інтоксикацією в дитячому саду була пов'язана з вживанням морозива (захворіли всі діти, що вживали його). Найбільш вірогідне джерело інфікування морозива:
А. Порушення термінів реалізації морозива
B. Порушення правил технології при виготовленні морозива
С. Зберігання разом з іншими продуктами (наприклад, м'ясними і рибними)
D. Порушення правил доставки (перевезення) морозива
Е. Хворі маститом корови
374. Що є причиною придбання отруйних властивостей сирою квасолею?
А. Накопичення алкалоїду соланіну при неправильному зберіганні
B. Накопичення алкалоїду фазину при неправильному зберіганні
С. Постійний вміст токсичної речовини фазина
D. Накопичення алкалоїду соланіну а пророслій частині квасолі
Е. Накопичення токсичної речовини фазину в пророслій частині квасолі
375. Відмітна особливість в клініці отруєнь мухоморами:
А. Короткий «інкубаційний період» (1-4 години)
B. Симптоми ураження печінки: жовтяниця, збільшення і біль в області печінки
С. Симптоми ураження нирок, аж до уремії
D. Класична тріада всіх харчових отруєнь: нудота, блювота (часто неприборкна), пронос
Е. Жовтяничний відтінок шкіри, підвищення температури тіла (гемолітичні властивості токсинів)
376. Вид фузаріотоксикозів:
А. Ерготизм
B. Аліментарно - токсична алейкія
С. Отруєння «п'яним» медом
D. Аліментарний - токсична міоглобінурія
Е. Афлотоксикоз
377. До фузаріотоксикозів відноситься:
А. Аліментарний - токсична міоглобінурія
B. Ботулізм
С. Ерготизм
D. Отруєння «п'яним» хлібом
Е. Афлотоксикоз
378. Харчові отруєння по ряду ознак схожі на інфекційні захворювання. Назвіть цю ознаку (один з декількох):
А. Раптовий початок (найчастіше)
B. Зв'язок тільки з їжею
С. Наявність «епідемічного хвоста»
D. Вироблення імунітету
Е. Контагіозність
379. Назвіть ознаку, властиву тільки харчовим отруєнням і що відрізняє їх від інфекційних захворювань?
А. Неконтагіозні
B. Спалахи харчових отруєнь носять масовий характер
С. Мають тільки гостру течію
D. Вражають тільки ЖКТ
Е. Вражають ЖКТ і супроводяться інтоксикацією
380. За яких умов бджолиний мед може набувати токсичних властивостей?
А. При тривалому зберіганні (понад 1 рік) мед може накопичувати отруйні для організму речовини (алкалоїди)
B. При накопиченні нейротропної отрути в результаті збору бджолами нектару з отруйних рослин
С. Токсичними властивостями володіє «дикий»мед (зібраний «дикими» бджолами, наприклад, лісовими)
D. Токсичних властивостей може набувати мед при змішуванні різних його видів (наприклад, суміш липового і гречаного меду)
Е. Мед не може бути токсичним для організму людини, оскільки володіє високими поживними і лікувальними властивостями
381. Принцип, який лежить в основі класифікації харчових отруєнь:
А. Принцип єдності організму з місцем існування
B. Принцип єдності організму як біосистеми
С. Етіологічний і патогенетичний принципи
D. Етіологічний принцип і принцип примату медичних даних перед гігієнічними
Е. Принцип патогенетичний і принцип екстраполяції
382. Харчові отруєння це:
А. Захворювання, контагіозність яких обумовлена етіологією
B. Захворювання, що володіють слабкою контагіозністю
С. Неконтагіозні захворювання
D. Що протікають тільки гостро захворювання
Е. Що протікають гостро захворювання з обов'язковим ураженням ЖКТ
383. Які з нижчеприведених отруєнь виключені з поняття «Харчові отруєння», згідно класифікації?
А. Алкогольні отруєння
B. Отруєння, викликанінадмірним споживанням їжі (переїдання)
С. Отруєння харчовими добавками
D. Отруєння їжею, що містить нітрати
Е. Отруєння, обумовлені порушенням елементарних правил раціонального харчування
384. Причиною ботулізму є:
А. Подрібнені м'ясні і рибні блюда (холодці, салати), оскільки в них створюються аеробні умови, необхідні для виділення токсину
B. Риба гарячого копчення, оскільки в ній створюються анаеробні умови, необхідні для утворення токсину
С. Варені ковбаси, паштети, субпродукти, оскільки в них створюються аеробні умови, необхідні для утворення токсину
D. Сирокопчені ковбаси і окости, оскільки в них створюються анаеробні умови, необхідні для виділення токсину
Е. Продукти, консервовані міцними розчинами кухонної солі, цукру, оцтової кислоти, оскільки ці розчини сприяють виділенню і накопиченню токсину
385. Початок золотистого стафілокока, що діє, і його основні властивості:
А. Ентеротоксин нестійкий до дії високої температури
B. Термостабільний ентеротоксин (витримує кип'ячення протягом декількох десятків хвилин)
С. Термостабільний екзотоксин
D. Термолабільний екзотоксин
Е. Екзотоксин, який виділяється (і накопичується) тільки за аеробних умов
386. Чому такі продукти, як фруктове варення, соління, мариновані продукти ніколи не бувають причиною ботулізму?
А. Оскільки ці продукти зберігаються тривалий час, токсин, що внаслідок чого виділився в анаеробних умовах, інактивується
B. Оскільки міцні розчини солі і цукру, а також оцтова кислота сприяє виділенню з овочів і фруктів протеолітичних ферментів, руйнівних токсинів
С. Оскільки ці продукти зберігаються при низькій температурі, яка перешкоджає виділенню екзотоксину
D. Оскільки анаеробні умови, що створюються в таких продуктах, служать перешкодою для вироблення екзотоксину
Е. Оскільки міцні розчини солі і цукру, а також оцетова кислота діє на ботулінічну паличку бактериостатично
387. Чому хлорорганічні отрутохімікати (перш за все ДДТ) найбільш небезпечні для організму людини?
А. Оскільки вони стійкі до впливу світла, тепло, вологи і тривало зберігаються в грунті
B. Оскільки вони розчинні у воді і здатні вражати практично всі органи і тканини організму
С. Оскільки вони здатні накопичуватися тільки в продуктах тваринного походження (молоко, масло, м'ясо, яйця), що найчастіше вживаються людиною
D. Оскільки вони володіють гепатотропним ефектом і блокують антитоксичну функцію печінки
Е. Оскільки вони володіють мутагенними і тератогенними властивостями
388. Проросла і позеленіла картопля набуває отруйних властивостей, так як:
А. Накопичує в процесі неправильного зберігання отруйну речовину фазин
B. Накопичує в бульбах і паростках при неправильному зберіганні отруйну речовину салонин
С. Накопичує в бульбах і особливо в паростках амігдалін
D. Накопичує в бульбах (паростках) токсин, що володіє гепатотропною дією
Е. В позеленілій частині бульби і паростках накопичуються мінеральні добрива в концентраціях, небезпечних для організму
389. Який з перелічених харчових токсикозів відноситься до фузаріотоксикозів?
А. Септична ангіна
B. Афлотоксикоз
С. Ерготизм
D. Ботулізм
Е. Аліментарно-токсична міоглобінурія
390. Скільки клінічних форм має ерготизм (назвіть їх):
А. Три: конвульсивна, гангренозна, змішана
B. Одну: гангренозна
С. Одну: конвульсивна
D. Три: конвульсивна, гангренозна, ниркова
Е. Три: конвульсивна, гангренозна, паренхіматозна
391. Одна з основних особливостей ботулінічної палички:
А. Здатність в кислому середовищі шлунку виробляти дуже сильний екзотоксин
B. Надзвичайно нестійка в об´єктах зовнішнього середовища
С. Здатність виробляти в харчових продуктах сильний ентеротоксин, що володіє гемолітичними властивостями
D. Здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки в анаеробних умовах
Е. Здатність виробляти в харчових продуктах сильний екзотоксин тільки в аеробних умовах
392. Спалах харчової стафілококової інтоксикації в дитячому садку був пов'язаний з вживанням морозива (захворіли всі діти, що вживали його). Назвіть найбільш вірогідні джерела інфікування морозива
А. Зберігання морозива з іншими продуктами (наприклад, м'ясними, рибними)
B. Порушення правил доставки перевезення) морозива
С. Порушення термінів реалізації морозива
D. Персонал з катаральними явищами в носоглотці (ангіна)
Е. Порушення правил технології при виготовленні морозива
393. Які тканини і чому стають отруйними у деяких риб (наприклад, у вусаня) в період нересту?
А. Ікра і молочко (статеві залози), оскільки в них утворюються високоактивні біогенні (і токсичні) речовини
B. М'язи, оскільки в них утворюється нейротоксин
С. Статеві залози і печінка, оскільки в них накопичується токсична речовина, що володіє паралізуючою дією
D. Статеві залози, оскільки в них накопичуються отруйні речовини, що вражають передусім центральну нервову систему
Е. М'язи і статеві залози, оскільки в них накопичується амігдалін (синильна кислота при його розпаді)
394. Ознаки, властиві харчовим отруєнням і що відрізняють їх від інфекційних захворювань:
А. Вражають шлунково-кишковий тракт і супроводяться інтоксикацією
B. Вражають лише шлунково-кишковий тракт
С. Не виробляють імунітет
D. Мають тільки гостру течію
Е. Спалах харчових отруєнь носять масовий характер
395. Деякі види риб (маринка, іглобрюх, більшоголов) є отруйними для людини, оскільки вони:
А. Містять нейротоксини в м'язах, печінці або статевих залозах - постійно
В. Накопичують в м'язах, печінці, молочках і ікрі високоактивні біогенні речовини лише в період нересту
С. Містять в печінці і статевих залозах алкалоїди (типу амігдаліну) постійно
D. Містять в печінці і статевих залозах амігдалін| лише в період нересту
Е. Містять в м'язах, печінці і статевих залозах токсин (нейротропний) лише в період нересту
396. Класифікація харчових отруєнь:
А. На три групи: мікробній, немікробній і невстановленій етіології
В. На три групи: токсикоінфекції, токсикоз і отруєння невстановленої етіології
С. На чотири групи: тваринного походження, рослинного походження, міксти (змішаній етіології), і невстановленої етіології
D. На три групи: постійно отруйними продуктами, тимчасово (частково) отруйними продуктами, і невстановленій етіології
Е. На чотири групи: токсикоінфекції, інтоксикації (токсикоз), мікотоксикози і невстановленої етіології
397. Чи нормується вміст спорин´ї в борошні?
А. Наявність спорин´ї в зерні (борошні) не допускається
В. Так: ГДК - не більше 0,05 г/кг
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 395; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!