Змістовий модуль 3. Гігієнічні основи здорового розвитку дітей та підлітків. Гігієнічні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині 3 страница
D. Актинометр
Е. Кататермометр
98. Яка частина тіла (або прилад) використовується для інфрачервоної радіації суб´єктивним методом?
А. Уфідозиметр
B. Передпліччя (внутрішня частина)
С. Кисть (тильна частина)
D. Анемометр
Е. Люксметр
99. Який фізичний процес закладений в основі роботи актинометру?
А. Фотострум
B. Термоелектрична емісія
С. Люмінісцентний процес
D. П´єзоэффект
Е. Зміна об'єму речовини
100. Який процес покладений в основу вимірювання інтенсивності УФ-випромінювання за допомогою уфідозиметру?
А. Біологічний ефект
B. П´єзоэфект
С.Зміна електропотенціалу шкіри
D. Окислювально-відновний процес
Е. Фотострум
101.Для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання використовують:
А. Актинометрія
B. Люксметр
С. Уфіметр
D. Анемометр
Е. Психрометр
102. Фізична сутність сонячної радіації:
А. Розплавлена плазма
B. Потік електромагнітних коливань
С. Потік теплової енергії
D. Потік позитивних і негативних іонів
Е. Потік протонів
103.Фізичний показник біологічної дії сонячних променів:
А.Відстань від Землі до Сонця
B. Квант випромінювальної енергії
С. Кут падіння сонячного потоку на поверхні
D. Сонячна активність
Е. Прозорість атмосфери Землі
104.Довжина хвилі видимої частини сонячного спектру:
А. Дорівнює 4000 – 760 нм
B. Дорівнює 315 – 280 нм
С. Дорівнює 760 – 400 нм
D. Дорівнює 400 – 290 нм
Е. Дорівнює 280 – 180 нм
|
|
|
105.Який з перелічених показників природної освітленості являється відносним?
А. Світловий коефіцієнт
B. Коефіцієнт природного освітлення
С. Показник абсолютної освітленості
D. Висота підвіконь
Е. Відстань від верхнього краю вікна до стелі
106. Оптичний спектр сонячної радіації (нм):
А. Становить більше 300
B. Становить 4000-180
С. Становить 760-400
D. Становить 400-180
Е. Становить 180-10
107.Який з перелічених показників природної освітленості являється додатковим?
А. Світловий коефіцієнт
B. КПО
С. Коефіцієнт заглиблення
D. Висота підвіконь
Е. Абсолютна освітленість
108.Біологічний ефект впливу видимого випромінювання сонячного спектру|:
А. Тепловий
B. Розпад родопсину
С. Стимуляція синтезу холекальциферолу
D. Сильна бактерицидна дія
Е Загальнозміцнююча дія
109. Освітленість - це:
А. Щільність світлового потоку на освітлювальній поверхні
B. Питома вага фотонів на одиницю площі
С. Щільність світлового потоку на об'єм тіла
D. Кількість світлових променів падаючих на освітлювальну поверхню
Е. Яскравість світлового потоку на відбитій поверхні
110. Біологічна дія сонячного випромінювання не залежить від:
А. Площі опромінювання
B. Стану організму
С. Кількості сонячної енергії
|
|
|
D. Глибини проникнення в тканині
Е. Характеру харчування
111. В яких одиницях вимірюється освітленість?
А. Люмен
B. Люкс
С. Стерадіан
D. Свічка
Е. Тілесний кут
112. За одиницю освітленості прийнятий люмен (лм) – освітленість отримана на площі 1м2, на яку падає і рівномірно розподіляється світловий потік, який дорівнює 1 люксу. Вкажіть помилки у виначенні, якщо вони є ?
А. Освітленість вимірюється в люксах, а світловий потік в люменах
B. Визначення вірне
С. Світловий потік вимірюється в канделах
D. Освітленість розраховується на площу 1 см2
Е. За одиницю освітленості прийнятий КПО
113. Що дозволяє визначити метод Данілюка?
А. Світловий коефіцієнт (СК)
B. КПО при проектуванні будівель
С. Рівень природної освітленості приміщень
D. КПО при експлуатації будівель
Е. Рівень світлового потоку в лм
114. Що покладене в основу гігієнічного нормування освітленості в приміщенні?
А. Кількість і потужність джерел освітленості
B. Характер виконуваної зорової роботи
С. Орієнтація будівель
D. Площа освітлювальної поверхні
Е. Кількість сонячних днів на рік
115. Які існують джерела штучної освітленості?
А. Лампи розжарювання
B. Загальні
С. Місцеві
D. Інтегральні
|
|
|
Е. Комбіновані
116. Для оцінки штучної освітленості в житлових приміщеннях необхідний:
А. Люксметр
B. Графіки Данілюка
С. Електроанемометр
D. Кататермометр
Е. Психрометр
117. Який прилад необхідний для визначення рівномірности штучного світлення?
А. Актинометрія
B. Равномер
С. Люксметр
D. Уфідозиметр
Е. Анемометр
118. Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при люмінісцентних лампах (лк):
А. Становить не меньше 100
B. Становить меньше 200
С. Становить не більше 300
D. Становить не меньше 300
Е. Становить 150
119. Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при лампах розжарювання (лк):
А. Дорівнює не меньше 100
B. Дорівнює не більше 100
С. Дорівнює не меньше 150
D. Дорівнює не більше 150
Е. Дорівнює не меньше 50
120. Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при люмінісцентних лампах (лк):
А. Становить не більше 400
B. Становить не більше 500
С. Становить не меньше 400
D. Становить не меньше 500
Е. Становить 300
121. Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря лампах розжарювання (лк):
А. Становить не більше 100
B. Становить не меньше 100
С. Становить не більше 200
D. Становить не меньше 200
Е. Становить 150
|
|
|
122. Який з названих показників оцінює достатність природної освітленості приміщень?
А. Інтенсивність електромагнітного випромінювання інфрачервоного діапазону
B. Коефіцієнт природної освітленості
С. Інтенсивність електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону
D. Інтенсивність електромагнітного випромінювання видимого діапазону
Е. Площа заскленої поверхні вікон
123. Що називається світловим коефіцієнтом?
А. Відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м
B. Відношення освітленості на робочому місці всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в %
С. Відношенн заскленої площі вікон до площі приміщення
D. Відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %
Е. Відношення площі кватирок до площі підлоги
124.Що називається коефіцієнтом природного освітлення?
А. Відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м
B. Відношення освітленості всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в %
С. Відношення заскленої площі вікон до площі приміщення
D. Відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %
Е. Відношення площі кватирок до площі підлоги приміщення
125. Який прилад або пристрій необхідний для визначення світлового коефіцієнту?
А. Люксметр
B. Рулетка
С. Актинометрія
D. Біодозиметр
Е. Анемометр
126.Який прилад необхідний для визначення КПО в приміщенні?
А. Актинометрія
B. Біодозиметр
С. Люксметр
D. Анемометр
Е. Кататермометр
127.При вимірюванні освітленості на робочому місці студента фотодатчик люксметру розташували перпендикулярно світловому потоку на рівні 1,5м від підлоги, включили прилад і зняли показники. Чи були допущені помилки в методиці дослідження?
А. Дослідження виконане правильно
B. Фотодатчик неправильно розміщений: необхідно - на освітлюваній поверхні перпендикулярно світловому потоку
С. Фотодатчик необхідно розмістити вертикально освітлюваної робочої поверхні
D. Показання приладу знімають не відразу після включення, а через 2-3 хвилини експозиції
Е. Невірно вибраний прилад, для дослідження необхідна актинометрія.
128. В учбовій аудиторії світловий коефіцієнт дорівнює 1/4, температура і вологість повітря - 18ºС і 45% відповідно, глибина заглиблення- 4,8м; природна освітленість на робочому місці складає 256 лк. Чи досить цих досліджень для гігієнічної оцінки природньої освітленості в приміщенні?
А. Досить, гігієнічну оцінку природної освітленості можна виконати
B. Гігієнічну оцінку не можна зробити, оскільки не виконана в приміщенні актинометрія С. Гігієнічну оцінку не можна зробити, оскільки не визначений КПО в приміщенні для оцінки природної освітленості не потрібні температура і вологість повітря, непоказова освітленість на робочому місці
D. Дослідження виконані в повному обсязі
Е. Оцінювати природну освітленість не можна, оскільки необхідно виконати катетермометрію і анемометрію
Змістовий модуль 2. Гігієна води. Гігієна харчування
129. Гігієнічні нормативи прозорої питної води:
А. Складає не більше 20 см
В. Складає не меньше 30 см
С. Складає не більше 1,5 мг/дм3
D. Складає не більше 2 мг/дм3
Е. Складає не меньше 20º
130. Гігієнічний норматив мутності питної води:
А. Становить не меньше 30 см
В. Становить не більше 20º
С. Становить не більше 40°
D. Становить не більше 1,5 мг/дм3
Е. Становить не більше 2 мг/дм3
131. Гігієнічний норматив інтенсивного запаху питної водопровідної води – не більше:
А. 1 балла
В. 7 мг-екв/дм3
С. 1000 мг/дм3
D. 20°
Е. 2 бали
132. Гігієнічний норматив інтенсивного смаку питної водопровідної води становить не більше:
А. 1 бал
В. 2 бали
С. 1000 мг/дм3
D. 20°
Е. 7 мг-екв/дм3
133. Гігієнічний норматив активної реакції питної води:
А. Не більше 7,0
В. 6,5 – 8,0
С. 6,5 – 9,0
D. 6,0 – 9,0
Е. 7,5 – 9,5
134. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?
А. Забруднення радіоактивними речовинами
В. Накопичення у воді гумінових речовин
С. Зміни сонячної активності
D. Зміни температури води
Е. Зміни погоди
135. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води?
А. Зміни температури води
В. Забруднення радіоактивними речовинами
С. Зміни сонячної активності
D. Зміни погоди
Е. Забруднення стічних вод
136. Мікроелементи це?
А. Хімічні елементи, вміст яких в організмі складають більше 0,01%
В. Хімічні елементи, вміст яких в організмі складає від 0,01% до 0,00001%
С. Хімічні речовини, вміст яких в воді складає менше 0,00001%
D. Хімічні елементи, вміст яких в воді більше 0,01%
Е. Хімічні елементи, вміст яких в природі більше 1%
137. Сухий залишок води це?
А. Кількість нерозчинних, зважуваних у воді органічних речовин в 1л води
В. Кількість розчинних солей, які містяться в 1л води (мг/дм3)
С. Кількість бікарбонатів і карбонатів випадаючих в осад при кип’ятінні
D. Кількість зважуваних у воді речовин неорганічної природи
Е. Кількість розчинних у воді солей кальцію і магнію
138. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді:
А. Не більше 10000 мг/дм3
В. 6,5-9,0 мг/дм3
С. Не більше 7мг+екв/дм3
D. Не більше 1000 мг/дм3
Е. Не більше 500 мг/дм3
139. Чим обумовлена жорсткість води?
А. Вмістом у воді заліза і міді
В. Мутність води
С. Вмістом у воді солей кальцію і магнію
D. Вмістом у воді сполучення фосфору і сірки
Е. Вмістом у воді солей цинку і свинцю
140. Гігієнічний норматив жорсткості питної водопровідної води:
А. Не більше 3 мг-екв/дм 3
В. Не більше 7 мг-екв/дм3
С. 14мг-екв/дм3
D. Не менше 7мг-екв/дм3
Е. 7-14 мг-екв/дм3
141. Який вид жорсткості нормується ГОСТом:
А. Постійна
В. Тимчасова
С. Загальна
D. Карбонатна
Е. Бікарбонатна
142. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води
А. Цінне джерело кальцію, зокрема, для тканин зубів
В. Є схильним чинником для розвитку нирково-кам’яної хвороби, остеохондрозу
С. Змінює присмак і запах їжі
D. Підвищує проникливість капілярів
Е. Мало придатна для санітарної обробки тіла, тому що формує з милом нерозчинні сполуки, що затрудняють процеси миття
143. Принцип методу, який визначає жорсткість води орієнтировочним методом основаним на:
А. Реакції з тривалентним залізом з формуванням комплексної безкольорової сполуки, яка не вступає в реакцію з роданідом калію
В. Обліку ступеня помутніння води при доданні хлорида барія
С. Властивість катіонів кальція і магнія формувати осад солей з осміновими кислотами
D. Властивості трилону Б формувати з катіонами кальцію і магнію розчинних у воді міцних сполук
Е. Осадження білого осаду при дії на воді азотнокисло срібла
144. Санітарно-гігієнічне значення підвищеного складу хлоридів у питній воді:
А. Надають запах
В. Підвищують мутність
С. Надають гіркий присмак
D. Збільшують кольоровість, змінюють рН
Е. Є відносним показником забруднення води органічними речовинами тваринного походження
145. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів у питній воді:
А. Надають запах
В. Підвищують мутність
С. Надають солоний присмак
D. Збільшують кольоровість, змінюють рН
Е. Надають гіркий присмак
146. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів у питній воді:
А. Несприятливо впливають на шлункову секрецію
В. Покращують смак
С. Змінюють рН води
D. Збільшується кольоровість
Е. Надають запах
147. Гігієнічний норматив хлоридів у питній воді:
А. 0,7 – 1,5 г/дм3
В. Не більше 500 мг/дм3
С. Не більше 45 мг/дм3
D. Не більше 350 мг/дм3
Е. 1000 мг/дм3
148. Принцип метода якісного визначення вмісту хлоридів у воді:
А. Осадження білого осаду при дії на воду розчину сернокислого срібла
В. Поява осаду тілесного кольору при дії розчину азотнокислого срібла на воду
С. Зміна кольору розчину при додаванні азотнокислого срібла
D. Осадження білого осаду при дії розчину азотнокислого срібла на воду
Е. Кольорова реакція при додаванні біхромату калію
149. Принцип метода кількісного визначення вмісту хлоридів у воді:
А. Оснований на властивості катіонів формувати осад солей з олеїновими кислотами мила
В. Поява осаду тілесного кольору при титруванні розчином азотнокислого срібла, в присутності біхромату калію
С. Появлення білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла
D. Оснований на виявленні ступеню помутніння води при додаванні розчину азотнокислого срібла
Е. Оснований на виявленні ступеню помутніння води при додаванні розчину хлоридів барія
150. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту сульфатів у питній воді:
А. Здатність до появи набряків
В. Вказує на забруднення води пестицилами
С. Збільшення кольоровості, зміна рН води
D. Надають воді гірко-солоний присмак
Е. Збільшення проникності капілярів
151. Гігієнічний норматив сульфатів у питній воді – не більше мг/дм3:
А. Становить 700
В. Становить 500
С. Становить 900
D. Становить 800
Е. Становить 350
152. Принцип метода визначення вмісту сульфатів у воді:
А. Виявлення ступеню помутніння води від сульфатів кальцію, формуючого при додаванні до води яка містить сульфат-іони, хлорид кальцію
В. Виявлення ступеню помутніння води від сульфату, формуючого при додаванні до води, яка містить сульфат-іони, хлорид барію
С. Виявлення ступеню зміни блакитного кольору води від додавання до воду гідроксид барію
D. Осадження білого осаду при дії на воду розчину азотнокислого срібла
Е. За зміною кольору індикатору (хромоген-чорного) при додаванні у воду трилону «Б»
153. В чому полягає фізіологічне значення води?
А. Вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами
В. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань
С. Вода використовується для санітарної обробки тіла людини
D. Вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі
Е. Вода необхідна для введення в кров поживних речовин, в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції
154. В чому заключається епідеміологічне значення води?
А. Вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостачі в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами
В. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань
С. Вода використовується для санітарної обробки тіла людини
D. Вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі
Е. Вода необхідна для введення в кров поживних речовин в розчиненому вигляді, видаленні кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції
155. В чому заключається санітарно-гігієнічне значення води?
А. Вода необхідна організму для введення в кров поживних речовин в розчиненому вигляді
В. Вода необхідна організму для видалення кінцевих продуктів обміну для терморегуляції
С. Вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі санітарної обробки тіла людини
D. Вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мікроорганізмів
Е. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.
156. В чому заключається санітарно-гігієнічне значен-ня води?
А. Вода необхідна організму для введення в кров поживних речовин
В. Вода необхідна для санітарної обробки тіла людини, виведення шлаків з організму і терморегуляції
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 481; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!