Основи безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку
Створення програми курсу „Основи безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку" передбачено? необхідністю свідомого розуміння цінностей власного життя та здоров'я вже в дошкільному віці.
Програма має на меті:
- формування у дітей уявлення про можливі небезпечні ситуації природного, техногенного, медичного та біологічного характеру;
- відпрацювання стереотипів поведінки дітей в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
- виховання гуманного відношення до людини, яка потрапила в біду.
Програма
Основні напрямки програми.
Дитина та інші люди.
1.1 Про незбігання приємної зовнішності і добрих намірів.
1.2 Небезпечні ситуації контактів з незнайомими людьми.
І.З.Ситуації насильницької поведінки зі сторони незнайомого дорослого.
1.4 Дитина і інші діти, в тому числі і підтримки.
1.5 Якщо „Чужий" приходить в дім.
1.6 Дитина як об'єкт сексуального насильства.
Дитина і природа.
2.1 В природі все взаємопов'язане.
2.2 Забруднення навколишнього середовища.
2.3 Погіршення екологічної ситуації.
2.4 Бережне відношення до живої природи.
2.5 Отруйні рослини.
2.6 Контакти з тваринами
2.7 Відновлення навколишнього середовища
2.8 Природні стихійні лиха.
З.Дитина вдома
3.1 Прямі заборони та вміння вірно поводитись з деякими предметами.
3.2 Відкрите вікно, балкон як джерело небезпеки
3.3 Екстримальні ситуації в побуті
|
|
|
Доров ’ я дитини
4.1 Здоров'я-головна цінність людського життя.
4.2 Вивчаємо свій організм.
4.3 Прислуховуємось до свого організму.
4.4 Цінність здорового способу життя.
4.5 Про профілактику захворювань.
4.6 Навички особистої гігієни
4.7 Турбота про здоров'я навколишніх.
4.8 Поговоримо про хвороби
4.9 Інфекційні хвороби
4.10 Лікарі наші друзі
4.11 Про роль ліків та вітамінів
4.12 Правила першої допомоги
Сигнал увага всім
5.1 "Захисти сам себе"
5.2 Пожежа
5.3 Радіація
Методичні рекомендації
До програми „Основи безпеки життєдіяльності
Дітей дошкільного віку"
1. Дитина та інші люди.
Базисний компонент дошкільної освіти звертає увагу педагогів на необхідність формування у дітей дійової відкритості до світу людей як потреби особистості;виховання соціальних навичок поведінки; розвиток усвідомленого ставлення дитини до себе як вільної самостійної особистості, рівної з іншими людьми розвиток інтересу до людей;виховувати співпереживання, співчуття, бажання робити добрі вчинки. Водночас важливою складовою соціального досвіду дитини-дошкільника мають стати знання та вміння, що забезпечують безпеку набуття цього досвіду.
Діти повинні розрізняти рідних, знайомих та чужих людей. Зокрема, слід пояснити дітям, що чужі люди—це люди, незнайомі між собою. З ними слід поводитись ввічливо (краще до тих ,хто з дітьми), висловлюючи свою потребу досить голосно і чітко.
|
|
|
Якщо немає нагальної потреби, слід поводитись з незнайомими стримано, а у разі виникнення інтересу до когось - повідомити про це близьку або знайому людину і порадитися , вчинити.
Педагог розповідає про небезпеку контактиву з незнайомими дорослими, враховуючи, що у дітей своя уява про те, які дорослі можуть бути небезпечними, а які-ні. Більшість дітей рахує, що небезпечними є люди неприємною зовнішністю або неохайно одягнуті. Деякі діти вважають, що небезпеку становлять перш за все чоловіки з бородою. А молоді, гарно одягнуті, симпатичні жінки, дівчата та хлопці не можуть бути небезпечними. Тому важливо провести з дітьми бесіду про незбігання приємної зовнішності і добрих намірів.
Для дітей молодшого та середнього віку можна використовувати приклади із знайомих їм казок(зла мачуха прикинулася доброю старенькою і дала царівні отруєне яблуко...).
Необхідно спеціально розглянути типові небезпечні ситуації контактів з малознайомими людьми.
Наприклад:
- дорослий умовляє дитину піти з ним куди—небуть, обіцяючи дати або показати щось цікаве-говорячи, що він (вона) знайомий батьків, що виконує їх прохання;
|
|
|
- дорослий пропонує покататись на машині;
- дорослий пригощає морозивом, жуйкою.
Для закріплення правил поведінки з незнайомими людьми, можна запропонувати дітям спеціально підготувати ігри-драматизації (використовуючи казкові персонажі).
Слід розглянути і обговорити можливі ситуації насильницької поведінки зі сторони дорослого (хапає за руку, бере на руки, затягує в машину) і пояснити дітям, як потрібно вести себе в подібних ситуаціях. Захисну поведінку необхідно відпрацьовувати в ході спеціальних тренувань. Діти повинні знати, що потрібно голосно кричати, кличучи на допомогу і звертаючи увагу навколишніх людей: „На допомогу, допоможіть, чужа людина". Ціль педагога -навчити дітей, перш за все сором'язливих, невпевнених в собі, як себе вести, щоб навколишні зрозуміли, що здійснюється насильство і не переплутати із звичайними дитячими примхами.
Вдома і на вулиці діти можуть стати об'єктом фізичного, в тому числі, сексуального насильства. Як повинен діяти вихователь, коли дитина довірила свою таємницю? Перш за все похвалити дитину за відвертість, дати зрозуміти, що їй вірять і розуміють. Не потрібно показувати свій переляк, гнів, краще втриматись від звинувачень того, хто здійснив насильство, так як це може бути людина, до якої дитина відноситься з любов'ю та відвертістю. Необхідно із розумінням зустріти прохання дитини зберегти розказане в таємниці, пояснюючи, що за допомогою інших людей можна припинити випадки насильства в інтересах дитини і насильника, прийнявши рішення: „Давай повернемося до цього через деякий час, а поки що розмова залишиться тільки між нами". Тримати слово можна тільки до тієї пори, поки, необхідність припинення ситуації, в якій знаходиться дитина, відома, коли і чому обіцянка зберегти секрет може бути порушена. Вихователь повинен усвідомити, що, можливо, він є єдиним дорослим, який знав, що відбувається з дитиною, і несе за неї відповідальність. Якщо він зрозуміє, що безсильний справитися сам, то необхідно звернутися за допомогою до компетентних людей (психотерапевта, психолога...).
|
|
|
Якщо дитина розповість про акт насильства та слабкості, то бажано, щоб вихователь зайняв наступну позицію:
- відреагував нейтрально;
- дав дитині зрозуміти, що їй повірили;
захистив дитину від можливих негативних реакцій інших дітей. Однак, найчастіше всього, діти нікому не розповідають про сексуальне насильство.
Вони можуть знаходитись під впливом сильної людини, відчувати страх, самотність, іноді стають агресивними. Тому вихователь повинен уважно ставитись до відхилень в поведінці дитини (особливо, якщо вони спостерігаються із поєднанням):
раптові зміни в поведінці (спокійна дитина робиться збуджена, агресивна, або навпаки, дуже активна стає в'ялою, уникає контактів з іншими дітьми);
ознака недосипання, перевтоми, порушення уваги (не зв'язані з перенесенням хвороби);
почуття страху по відношенню до близьких (батька, брата, матері, сусіда);
- надмірний інтерес до питань сексу;
- негативне відношення до власного тіла;
- надмірне прагнення до позитивної оцінки;
повторні скарги на нездужання (головний біль, неприємні відчуття в області статевих органів..) і поганий настрій.
Надання допомоги дітям, які зазнали сексуального насильства, та їх батькам, неможливо без спец, експертизи і лікування, тому завдання вихователя зводиться до підтримки дитини і звернення до відповідних спеціалістів: медпрацівників, психологів.
II. ДИТИНА І П РИРОДА
Необхідно розповісти дітям про взаємозв'язок і взаємодію всіх природних об'єктів, щоб вони зрозуміли головне: Земля—наш спільний дім, а людина— частина природи(наприклад познайомити їх із впливом водоймищ, лісів повітряного середовища грунтів на життя людини, тварин, рослин. Для цього можна використати книжки посібники, відповідну художню літературу.
Потрібно знайомити дітей з проблемами забруднення навколишнього середовища, пояснити, як погіршення екологічних умов відбивається на людині і живій природі, розповісти про те, що людина, рахуючи себе господарем Землі, багато років використовувала для свого блага все, що її оточувало (ліси, моря, гори, тварини...), однак вона виявилась поганим господарем: винищила ліс, багато тварин, птиці, риби; побудувала заводи і фабрики, які отруюють повітря, забруднюють воду і грунт.
Погіршення екологічної ситуації дуже впливає на здоров'я людини. Необхідно пояснити дітям, що виконання певних вимог дорослих (пити кип'ячену воду, мити фрукти і овочі, мити руки перед їжею і т.п.). може зберегти від захворювань, а іноді врятувати життя.
Дітям молодшого віку можна, наприклад, нагадати відому казку про сестричку Оленку і братика Іванка („не пий з копитця - козенятком станеш"), яка допоможе усвідомити, що вживання брудної води може привести до небажаних наслідків. З дітьми старшого дошкільного віку можна організувати різні досліди із мікроскопом, лупою, фільтрами для наочної демонстрації того, що міститься у воді.
Потрібно розповісти дітям, що небезпечними для здоров'я стали також традиційно чисті джерела питної води: колодязі, водоймища, річки, водопровід (особливо весною), тому слід пити воду, де б то не було, без попереднього очищення різними способами.
Вихователь навчає дітей бережного ставлення до природи (не розкидати мурашники, годувати птахів взимку, не зачіпати пташині гнізда, не ламати гілки дерев, кущів і т.д.), при цьому пояснюючи, що окремі рослини і тварини можуть бути небезпечними.
Вихователь повинен розповісти дітям і про отруйні рослини, які ростуть в лісі, на полі, лузі. їх потрібно знати кожному. Для ознайомлення з ними можна використати картинки, наочний матеріал; дітям слід пояснити, що потрібно бути дуже обережними і відучитись від поганої звички пробувати без розбору ягоди, травичку і т.д., так як внаслідок погіршення екологічних обставин, наприклад, кислотних дощів, небезпечними можуть бути і неотруйні рослини.
Діти повинні знати, що є отруйні гриби, і вміти відрізняти їх від їстівних грибів. Потрібно пояснити дітям, що ніякі гриби не можна брати в рот і пробувати в сирому виді. Навіть з їстівними грибами останніми роками відбуваються зміни, які роблять їх непридатними для їжі. Консервовані гриби дітям краще не вживати.
Для закріплення цих правил добре використовувати настільні ігри, ігри з м'ячем („їстівне-неїстівне"), відповідний наочний матеріал: влітку - прогулянки в ліс, на природу.
Необхідно пояснити дітям, що можна й чого не можна робити при контактах із тваринами. Наприклад, можна годувати бездомних собак і котів, але не можна їх торкатися. Можна погладити домашнього котика чи собачку гратись з ними, але потрібно дітям пам'ятати, що кожна тварина має свій характер, тому навіть ігри з тваринами можуть привести до травми. Після контакту з твариною слід вимити руки.
Особливо обережною повинна бути поведінка міських дітей, які опинилися в сільській місцевості. їм потрібно пояснити, що тварини з своїми малятами чи птахи з пташенятами часто ведуть себе агресивно, можуть налякати, травмувати.
Діти повинні засвоїти, що не можна дражнити і мучити тварин.
Вихователі повинні створити всі умови для самостійної діяльності дітей по збереженню і покращенню навколишнього середовища (догляд за тваринами і рослинами, висадження дерев і квітів, прибирання на майданчиках, в лісі і т.д.). Необхідно пояснити дітям, що не можна смітити на вулиці, так як це погіршує екологію і негативно відбивається на здоров'ї людини, тварини, рослини.
СТИХІЙНІ ЛИХА
Дітям необхідно дати елементарні поняття про стихійні явища в природі та познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих.
Затоплення
Якщо зима сніжна, а ще весною часто йдуть дощі, то можна спостерігати таке явище, як повінь. Повінь може заливати поля, сади, дороги і навіть населенні пункти. Це явище тимчасове. Дорослі завжди знають про наближення повені і готуються до неї. В такі дні діти не повинні покидати приміщення без
дорослих. Наочною демонстрацією повені є твір М.О.Некрасова „Дідусь Мазай та зайці" та ілюстрації до нього.
Гроза, злива, буря, ураган.
Влітку даємо дітям уявлення про зливу, град, блискавку. Розповідаючи про грозові явища, негоду слід провести з дітьми детальний аналіз всіх фактів у неживій природі, які є умовами виникнення грому і блискавки.
Старшому дошкільнику можна пояснити такі умови:
підвищення температури повітря (випаровується велика кількість води, яка охолоджується і віддає своє тепло в навколишнє середовище);
утворення купчасто-дощових хмар, як результат скупчення крапель випарюваної і охолодженої води;
- поява сильного поривчастого вітру.
Чому виникає грім? Кожна хмара несе в собі певний заряд електроенергії. Під час сильного вітру хмари стрімко пересуваються, наштовхуючись одна на одну, віддаючи при цьому свої заряди. Тоді виникає на небосхилі пряма, ламана або зигзагоподібна лінія блискавка, що виникає від зустрічі двох різних електрозарядів хмар.
Найбільшу небезпеку під час грози становить блискавка. Частіше всього блискавка вражає людину на відкритих місцях (у степу, полі, стадіоні, майданчиках), коли вона ховається під одиноке дерево, в копицю сіна, становиться біля електричного стовпа.
Якщо опинитися поза приміщенням, на природі, сховатись треба десь у канаві, балці, не треба бігти, краще лягти на землю.
У приміщенні не можна сидіти біля відчиненого вікна, тримати високо над головою металеві речі. Не можна купатися в річці під час грози, бо вода— провідник енергії, струму.
Людину, яку вразила блискавка, не можна закопувати або засипати землею.
Град - це також різновидність опадів, які випадають на землю із хмар. Розглядаючи град, дітям слід розповісти, що він як і сніг, утворюється з води. Це - грудки снігу, які заледеніли тому, що рухаючись в середині великих хмар, наштовхнулись на краплини води. Від цього вони стають більшими і важчими. Град випадає лише з купчастих дощових хмар. Градинки так щільно зальодяніють, що не встигають швидко розтанути. Град завжди супроводжується грозою, але не під час літньої грози випадає. Град - небезпечне явище в природі. Він знищує посіви в полі, ламає гілки молодих дерев, кущів, молоді пагони. Від ударів градин гине свійська птиця, дрібна худоба. Бувають випадки ураження градинами і великої рогатої худоби, а також людей. Граду передує гроза. Тому в час наближення грози дітям слід зайти до приміщення, якщо вже застав град, то сховатися під покрівлю будівлі, кущик, накрити голову.
Діти в природі спостерігають за вітром. Слід дати поняття про стихійне явище - ураган. Його спричиняє повітря, яке рухається досить швидко в атмосфері. Від урагану гинуть люди, тварини, він може зруйнувати будинки, комунікації. Взимку урагани приносять снігові бурі, які можуть продовжуватись від декількох годин до декількох діб. Під час таких бур може виникнути ожеледиця, заледеніння доріг , проводів, крівлі приміщень. При ожеледиці машини не можуть їхати, важко рухатись людям. Діти при такій погоді мають бути дома, виходити на вулицю лише з дорослими.
Якщо ураган застав вас на вулиці, триматися треба подалі від дерев, лінії електропередач. Не можна ховатися у пошкоджених або напівзруйнованих будівлях.
Під час ураганів, бур, гроз, ожеледиці можуть статися нещасні випадки. Дуже важливе в таких ситуаціях уміння надати першу допомогу.
Землетрус
Даємо дітям поняття про землетрус, його природне виникнення, знайомимо з правилами поведінки під час землетрусу.
Землетрус—це сильні зміщення, розриви, поштовхи, що відбуваються глибоко у земній корі. На поверхні земля починає сильно коливається, трястися, під час землетрусу може зруйнуватися все, що є на землі, гинуть люди, обриваються лінії електропередач.
Щоб краще пояснити дітям природу цього стихійного лиха слід використати метод моделювання, на столі відтворити разом з дітьми макет місцевості: з будівельного матеріалу збудувати будинки, „посадити деревця", в блюдечко налити води - то озеро і т.д. Поштовхами, ударами під кришку стола можна наочно показати, як все це руйнується .При обговоренні наслідків цього лиха слід використовувати ілюстрації з газет, журналів. Діти старшого дошкільного віку повинні знати, що в першу чергу необхідно як умоґа скоріше покинути приміщення. Якщо це неможливо, то слід стати в віконній або дверній прогалинні. Покидаючи приміщення, треба вимкнути електроприлади, відключити газ. На вулиці слід відбігти від будівель, дерев, не зачіпати обірвані проводи.
Ш.Дитина вдома
Предмети домашнього побуту, які є джерелами потенціальної небезпеки для дітей, діляться на три групи:
- предмети, якими категорично забороняється користуватися (сірники, газові плити, електричні прилади, розетки...);
- предмети, які дорослі повинні зберігати в недоступних для дітей місцях (побутову хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти і т.д.)
Дитина повинна засвоїти, що предметами першої групи повинні користуватися тільки дорослі. Тут, як ніде, доречні прямі заборони. Діти ні при яких обставинах не повинні запалювати сірники, вмикати плиту, торкатися до ввімкнутих електричних пристроїв, приладів. При необхідності, використати приклади художніх творів (наприклад, „Кицькин дім" С. Маршака), ігри-драматизації.
Щоб навчити дітей користуватись предметами другої групи, необхідно організувати навчальні заняття по виробленню певних навиків (в залежності від віку дітей).
Проблеми безпеки дітей в зв'язку з предметами третьої групи і правила їх збереження є змістом роботи вихователів з батьками.
Особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна і балкони. Діти не повинні залишатися самі в кімнаті з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до вікна.
В зарубіжних програмах є спеціальні розділи, спрямовані на навчання дітей дошкільного віку поведінці при екстремальних випадках у побуті (наприклад, вміти користуватися слухавкою при виникненні пожежі, травми; вміння привернути увагу перехожого і покликати на допомогу при пожежі, проникнення в дім злодіїв; вміння погасити починаючу пожежу, накинувши ковдру на вогонь і т.д.).
Також, дітей потрібно вчити правильно користуватись слухавкою для виклику швидкої допомоги, знати номери близьких людей. До цього потрібно залучувати також батьків.
IV. Здоров'я дитини
Необхідно пояснити дитині, що здоров'я - це одна із головних цінностей життя. Кожна дитина хоче бути сильною, бадьорою, енергійною: бігати не стомлюючись, їздити на велосипеді, плавати, грати в різні ігри. Погане самопочуття, хвороби з причинами відставання у рості поганої успішності. Тому, кожен повинен думати про своє здоров'я, знати своє тіло, навчитися піклуватися про нього і не шкодити своєму організму...
Вихователі знайомлять дітей з тим, як складене тіло людини, його організм. В доступній формі за допомогою ілюстрованого матеріалу розповідають про анатомію, фізіологію окремих систем і органів людини (опорно-руховий, м'язовий, видільний, кровообіг, дихання, нервова система, органи почуття...).
Малюкам, наприклад, пропонують показати де знаходяться руки, ноги, голова, тулуб, грудна клітина і т.д. звертають їхню увагу на те, що тіло створене так, щоб ми могли займати вертикальне положення: голова зверху (в самому надійному місці); руки знаходяться у верхній частині тулуба(ними зручно користуватися і зверху, і знизу), ноги - довгі та міцні (утримують і рухають все тіло); найнижче - (опора) ступня. Посередині тулуба розміщений чудовий механізм, який допомагає нам жити - серце, захищене грудною кліткою.
Розповідаючи про кровообіг, дітям пропонують послухати, як б'ється серце, пояснюють, як воно працює. Коли ми втомлюємось, нашому організну потрібно більше крові, і серцебиття збільшується; коли ж ми спокійні, то затрачуємо набагато менше енергії, і серце може відпочити і битися повільніше. Дітям пропонуємо перевірити на собі, як працює серце після фізичних вправ, в стані спокою, після сну.
Важливо сформувати вміння пильно прислуховуватись до свого організму, щоб допомагати йому ритмічно працювати, вчасно реагувати на сигнали, типу: „Хочу їсти", „Хочу спати", „Потребую свіжого повітря і т.д.
В ході проведення режимних моментів важливо звернути увагу дитини на самопочуття, внутрішнє відчуття, яке свідчить про голод, втому і т.д., і розповісти про способи усунення (пообідати, попити води, полежати, відпочити).
Вихователі використовують традиційні форми організації фізичної активності: ранкова гімнастика, фізкультурні вправи після сну, рухливі ігри в приміщенні і на повітрі, спортивні ігри і розваги, фізкультурні свята і Дні здоров'я. В роботі дошкільних закладів організовуються спортивні секції, клуби, проводиться навчання дітей плаванню. Ці нові форми роботи необхідні для формування у дітей правил безпечної поведінки і для здорового способу життя. Заняття фізкультурою і спортом не повинні бути примусовими і одноманітними; важливо використати емоційно-привабливі форми їх проведення: музичний супровід, рухатися в чиємусь образі (зайчики), красиві атрибути, звертаючи увагу дітей на красу і досконалість людського тіла, насолоду від руху.
Фізичне виховання дитини є важливим засобом розвитку особистості. Вихователі повинні спонукати формуванню у дітей цінностей здорового способу життя, розвивати уявлення про користь фізичної активності і особистої гігієни. Наприклад, при проведенні фізкультурних занять увага дітей звертається на значення конкретної вправи для розвитку певної групи м'язів, для роботи різноманітних систем організму.
Для формування здорового способу життя дітям необхідно розповідати про різноманітні види загартування, сонячних ванн, коригуючої гімнастики, масажу. В доступній формі дітям пояснюють, як свіже повітря, вода, сонце, вітер допомагають при загартуванні організму, як діють різні „лікарські запахи", що відбувається з організмом людини під час масажу.
Необхідно формувати у дітей навички особистої гігієни. Розповідаючи про улаштування і роботу організму, вихователь звертає увагу дітей на його складність і крихкість, а також необхідність бережливого відношення до свого тіла, догляд за ним. Діти повинні навчитися мити руки, чистити зуби, зачісуватися і т.д. Пояснюючи дитині для чого потрібно чистити зуби, можна розповісти про мікроорганізми, які не видимі оком, і які є збудниками захворювань. Якщо між зубами виникла дірочка і попала їжа - це готова „хатинка" для мікробів. Ось чому потрібно чистити зуби вранці і ввечері. Корисно також з допомогою лупи чи мікроскопа подивитися на те, скільки багато різних бактерій „ живе" на руках, ховається під нігтями. Тоді дитина ніколи не буде забувати мити руки перед їжею, стригти і чистити нігті.
Вихователі повинні розповісти дітям про те, що слід піклуватися не тільки про особисте здоров'я, але й про здоров'я оточуючих. Якщо ти хворий (наприклад грипом), то оточуючі можуть заразитися, так як в краплі слини знаходяться мікроби, тому, коли ти кашляєш, то потрібно прикривати рот і ніс рукою або носовою хустинкою.
Діти повинні знати, що таке здоров'я і що таке хвороба. Корисно дати їм можливість розповісти один одному, що вони знають про хвороби, яке було самопочуття коли хворіли, що саме у них боліло (горло, живіт, голова).
Розповідаючи про сліпих чи глухих людей, можна попросити дітей закрити очі, вуха, щоб дитина на собі відчула те, що відчувають глухі і сліпі, і навчилася співчувати їм.
Дітям повідомляють про інфекційні захворювання, про їх збудників пропонують, наприклад, під мікроскопом роздивитися краплину слини і мікроорганізми, які знаходяться в ній. Розповідають про те, що в крові є лейкоцити, які борються з мікробами. Щоб пояснити чому піднімається температура тіла, потрібно розповісти, що коли в кров поступає дуже багато мікробів, то захисні сили організму вступають в боротьбу з ними. На місті боротьби стає дуже жарко, і тоді піднімається температура. Ось чому, приходячи до хворого, лікар перш за все вимірює температуру.
Дітям пояснюють, що лікарі лікують хворих, допомагають їм побороти хворобу і знову стати здоровими. Пояснюючи, чому потрібно своєчасно звертатися за допомогою до лікаря, можна використати приклади із життя, із сюжетних творів, вчити дітей не боятись відвідувань лікаря, особливо зубного, розповідають про важливість щеплень для профілактики інфекційних захворювань.
Діти часто не вміють пояснити причину свого нездужання, розказати про те, що вони відчувають, переживають. Дитину потрібно вчити звертатися за допомогою до дорослих, правильно розповідати лікареві про те, шо саме болить (голова, вухо, живіт...). Корисно організувати сюжетно-рольові ігри (з іншими дітьми, ляльками, м'якими іграшками), в яких дитина була б і як лікар, і як „хворий".
Необхідно повідомляти дітям елементарні знання про ліки, про те, яку користь вони приносять, як допомагають боротись з мікробами. Застерігають про небезпеку, зв'язану з неправильним вживанням ліків. Діти повинні знати, що ліки приймаються за призначенням лікаря і тільки в присутності дорослих. Ніяких „чужих" ліків (маминих, бабусиних) брати в рот і пробувати не можна.
Діти повинні знати про вітаміни, про їх користь, а також про продукти. Той, хто їсть фрукти і сирі овочі, має хороше самопочуття, чисту шкіру, витончену фігуру. Овочі і фрукти - головні постачальники вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, в тому числі заліза і кальцію, необхідних для кісток, зубів та крові. Цукерки, морозиво, шоколад у великій кількості шкідливі для здоров'я.
Вихователь знайомить дітей з правилами надання першої допомоги при травмі: коли порізала дитина палець, потрібно підняти руку вгору і звернутися за допомогою до дорослого; обов'язково розказати про те, що сталося, коли обпікся, вкусила оса, коли впала і дуже забила ногу, руку, голову. Першу допомогу собі дитина може надати і самостійно, наприклад, запаморочилася голова на сонці - скоріше присядь чи приляж в затінку і поклич дорослого; дуже змерзло обличчя на морозі — розітри його легенько шарфом, рукавичкою, але не снігом; змерзли ноги - побігай, пострибай, поворуши пальцями; промочив ноги - переодягнися в сухе, не ходи в мокрих шкарпетках, взутті.
Кожне з цих правил може бути темою спец, бесіди, заснованою на досвіді дітей.
V. Сигнал „Увага всім!"
„ Захисти себе сам "
В старшому дошкільному віці діти мають знати, що у випадках аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та ін., на допомогу мешканцям міст і сіл приходить служба цивільної оборони.
З метою запобігання лиху, виникнення паніки та допомоги людям у збереженні життя та здоров'я, забезпечення порядку, звучить повідомлення „Увага всім!" у вигляді сирени, гудка.
Кожна людина повинна знати, що треба робити при цьому сповіщальному сигналі.
Діти також не повинні лякатися, а діяти швидко та правильно:
- якщо сигнал застав на вулиці, треба бігти додому, а якщо вдома відсутні дорослі - до найближчих сусідів, родичів, знайомих;
-в приміщенні потрібно вимкнути телевізор, радіо, послухати повідомлення;
- в квартирі, будинку треба зачинити вікна, двері, кватирки;
- вимкнути електроприлади, світло.
Діти старшого дошкільного віку мають засвоїти дві групи правил, що стосуються пожежі:
- правила попередження пожежі;
- правила поведінки під час пожежі;
Для того, щоб діти засвоїли ці правила свідомо, вихователі з'ясували, як знання та уявлення мають діти про вогонь, пожежу:
- для чого людині потрібен вогонь;
- чому вогонь можна назвати ворогом;
- коли він стає ворого.
Використовуючи наочний матеріал (плакати, альбоми, кадри діафільмів, де ілюстровані небезпечні ситуації) треба підвести дітей до самостійного висновку:
1. Що спричинило пожежу?
2. Хто винен в цьому?
3. Які трагічні наслідки події?
4. Що треба було робити, щоб запобігти лиху?
Можна на залучити дітей до складання невеличких розповідей, казок, оповідань про недбайливе ставлення до сірників, про дитячі пустощі.
Бажано познайомити дітей з правилами користування електроприладами (телевізор, праска, пральна машина, електроплита). Доцільно провести екскурсії на харчоблок дошкільного закладу, показати дітям електричну плиту, щоб вони відчули тепло, жар від неї та засвоїли прості правила:
- не можна класти будь-які речі на плиту;
- не можна торкатися плити;
- не можна гратися біля плити, бігати.
Під час творчої гри „Сім'я", діти звичайно відображають інтер'єр квартири, обов'язково використовують телевізор, радіоприймач, праску, газову плиту, пральну машину. В грі діти засвоюють важливе правило: виходячи з дому необхідно вимкнути електроосвітлення, електроприлади.
Профілактикою пожежі повинно стати дотримання дітьми таких правил: Не можна:
- гратися із сірниками, запалювати папір, пух тополі, траву, переносити вогонь;
- без догляду дорослих розпалювати багаття.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 674; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!