Особливою формою кропив'янки є набряк Квінке.
У набряку Квінке крім алергії грає роль підвищена збудливість вегетативної нервової системи. Найчастіше набряк Квінке буває на обличчі, шиї, статевих органах.
Основні клінічні прояви: при натисканні ямка не залишається, немає свербіжу
Небезпечний набряк гортані (асфіксія-смерть)
4.Екзема – це хронічне, рецидивуюче, інфекційне захворювання нервово-алергічної природи з поліморфізмом висипань, з вираженим мокнуттям.
Види екзем:
-справжня – має бути мокнуття, починається зненацька з обличчя, симметрично, порушується загальний стан.
-мікробна – починається на місціі інфекції. Спочатку починається асиметрично з чіткими краями, а далі протікає як справжня. ПМЕ є гноячок.
-мікотична – на місці грибкових захворювань(стопи)
-себорейна-локалізація: обличчя, шия, груди. Ніколи немає мокнуття, шкіра жовтуватого кольору, лущиться.
-дитяча – на фоні діатезу.
-професійна – пов'язана із професією.
Хвороби з невиясненої причини:
1.псоріаз;
2.червоний плоский лишай;
3.рожевий лишай;
4.справжня пухирчатка;
5.дерматит Дюрінга.
Псоріаз
ПМЕ-вузлики, покриті сріблястими лусочками, здатні до периферичного росту та до злиття. Улюблена локалізація-розгинальні поверхні кінцівок (лікті, коліна), волосиста частина голови.
Феномени при псоріазі (визначаються методом пошкрябування):
-«стеаринова пляма»;
-«термінальна плівка»;
|
|
|
-«краплини кровотечі».
Стадіі розвитку хвороби:
-прогресуюча;
-стаціонарна;
-регресивна.
Загострюється псоріаз в холодні пори року.
2.Червоний плоский лишай ( не виключається бактеріальна, вірусна природа), ПМЕ – вузлик червоний плоский, з фіолетовим відтінком, блискучий, з пупковидним вдавленням. Улюблена локалізація – згинальні поверхні кінцівок, слизові. Характерний свербіж.Сітка Уітхема.
3.Рожевий лишай (природа бактеріальна, вірусна), спочатку перед висипанням виникають продромальні явища(простуда)
ПМЕ: пляма. Перша пляма велика « материнська бляшка», а через 7-10 днів з'являється багато таких же, але менших за розмірами плям овальної форми. Плями покриті дрібними лусочками. Перебіг-1,5 місяці. Можливий свербіж.
Догляд за хворими:
-остерігатись різних подразнень;
-не носити синтетичний одяг;
-не митися з милом та мочалкою;
-виключити з раціону гостру їжу;
-зменшити фізичну загрузку.
4.Спарвжня пухирчатка – (частіше хворіють жінки після 40 років), це аутоімунне захворювання (падає імунітет), в основі якого лежить акантоліз (порушення міжклітинних з'язків).
ПМЕ-дряблі міхурці, які швидко лопають, утворюючи болючі ерозіі, що погано заживають. Дуже швидко приєднується вторинна інфекція. Захворювання частіше починається із слизових. Симптом Нікольського позитивний. Наявність акантолітичних клітин в мазках- відбитках. Спочатку загальний стан порушується мало, але згодом наростають ознаки інтоксикації, появляється кахексія і людина помирає.
|
|
|
Догляд за хворими з справжньою пухирчаткою:
-провітрювання палати, t-20 C;
-змащування ерозивних поверхонь аніліновими барвниками;
-після підсихання – кортикострероїдними мазями;
-полоскання ротової порожнини 0,5% розчином новокаїну, 2% розчином таніну;
-дієта білкова. Обмеження вживання солі.
5.Дерматит Дюрінга – характерний поліморфізм висипань.Свербіж. Пухирі напружені, розміщені групами, добре заживають. Симптом Нікольського негативний. Акантолітичних клітин немає. Підвищена чутливість до препаратів йоду, підвищена кількість еозинофілів в крові та вмісті пухирів.
Догляд за хворими з дерматитом Дюринга:
-провітрювання палати, t-20 C;
-лікувальні ванни з відваром дубової кори, марганцовки;
-здоровіді лянки змащувати спиртом;
-дієта білкова, збагачена вітамінами, з обмеженою кількістю вуглеводів та солі;
-обмеження їжі з глютенів, виключити іжу з вмістом йоду.
|
|
|
Лекція №3
Тема: Піодермії. Дерматозоонози.
Причини: стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, синьогнійна паличка…
Фактори ризику:
· Забруднення шкіри
· Травматизація
· Тривале переохолодження чи перегрівання
· Зниження захисних сил організму
· Ослаблення кислої реакції шкіри
· Порушення функції нервової та ендокринної системи.
Стафілодермії
Загальна характеристика:
- частіше хворіють дорослі;
- улюблена локалізація – закриті ділянки шкіри;
- присутній зв’язок з придатками;
- форма захворювання глибока;
- контагіозність невисока;
- гній густий;
- порушується загальний стан;
- інфекція розповсюджується шляхом відсіву.
Стафілодермії:
· Остеофолікуліт
· Фолікуліт
· Сикоз
· Фурункул
· Карбункул
· Гідроаденіт
· Епідемічна пухирчатка новонароджених.
1.Остеофолікуліт – гнійне запалення устя волосяного мішочка.
2.Фолікуліт – запалення волосяного мішочка.
3.Сікоз – хронічний фолікуліт (борода чоловіків, лобок жін.)
Клініка(1,2,3) – гноячки, кірочки, ерозії. При сикозі вид хворого неохайний.
4.Фурункул –гнійно-некротичне запалення сально-волосяного фолікула та навколишньої клітковини. Має один стержень і саме небезпечно знаходиться на носо-губному трикутнику (верхня щелепа).
|
|
|
5.Карбункул – декілька фурункулів із спільним інфільтратом.
6.Гідроаденіт – гнійно-некротичне запалення апокринових потових залоз.
Клініка(4,5,6) – підвищення температури, почервоніння, набряк, біль, порушення функції.
7.Епідемічна пухирчатка новонародженних:
Захворювання дуже заразне, хворіють новонароджені діти. Первинний елемент – пухирець, який дуже швидко нагноюється. Порушується загальний стан. Ускладнення – отити, сепсіс, менінгіти.(Стафілокок попадає в організм новонародженого через пупкову ранку).
Загальна характеристика стрептодермій:
· Частіше хворіють діти
· Улюблена локалізація – відкриті ділянки шкіри
· Зв’язок з придатками відсутній
· Контагіозність висока
· Гній рідкий
· Загальний стан не порушується
· Інфекція поширюється шляхом периферичного росту.
Стрептодермії:
1. Стрептококове імпетиго (заїда, простий лишай, панарицій)
2. Вульгарна ектіма (трофічна виразка)-глибока стрептодермія.
Принципи лікування стрептодермій:
· Ізоляція хворого
· Не мити
· Обмеження солодощів
· Здорову шкіру кругом гноячків змащувати любим спиртовим розчином
· Самі гноячки змащувати аніліновими барвниками а антибактеріальними мазями перед цим знявши кірочки рослинним маслом
· УФО
Дерматозоонози:
Короста – це паразитарна контагіозна хвороба. Збудник – коростяний кліщ, який паразитує тільки на тілі людини. Джерело зараження – хвора людина. Головні шляхи передачі – сімейно-побутовий. Інкубаційний період – 1-3 тижні, може бути до 6 місяців. На тіло людини попадає самка або її личинки, які риють хода в роговому шарі епідермісу, переважно увечері, тому в цей час посилюється свербіж.
| Поза тілом людини кліщ живе 3-5 днів. Гине кліщ при температурі вище50°C.,нижче нуля (мороз) |
Чинники, які сприяють поширенню корости:
1. Міграція населення
2. Утримання дітей в колективах
3. Недотримання правил особистої гігієни
4. Несвоєчасне звернення за допомогою
5. Нераціональне самолікування
6. Відсутність огляду
Різновиди корости:
Типова
Малосимптомна
Короста дітей
Ускладнена
Короста, яку зумовлюють кліщі, що живуть на тваринах
Типова класична форма:
Скарги на свербіж, особливо ввечері. Улюблена локалізація:
-Між пальцями кисті
-Передпліччя, променево-зап’ясний суглоб
-Живіт, сідниці
-Молочні залози
-Статеві органи чоловіків
Висипання – вузлики і пухирці, дрібні, розміщуються попарно.
Клініка:
-Коростяні ходи
-Симптом Арді – це наявність вузликів на ліктях, статевих органах, що довго не проходять.
-Розчухи, геморагічні кірки
Ускладнення – піодермією.
Особливості дитячої корости:
-Висипання скрізь, в тому числі на долонях, підошвах, обличчі
-Значна кількість висипань на нижніх кінцівках у вигляді пухирців з горошину.
-Наявність уртикарних елементів
-Коростяних ходів мало
Способи лікування:
20% Бензил-бензоат
Аерозоль «Сплегаль»
Сірчана мазь
(Лікування дивитися в робочому зошиті)
Протиепідемічні заходи:
Повідомлення установленої форми надсилають в санепідемстанцію з метою організації дезінфекції, обліку хворих.
Заповнення карти епідобстеження.
Диспансерне спостереження за хворими 3-4 тижні…
Педикульоз в робочому зошиті.
Лекція №4.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 454; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!