Особливою формою кропив'янки є набряк Квінке.



У набряку Квінке крім алергії грає роль підвищена збудливість вегетативної нервової системи. Найчастіше набряк Квінке буває на обличчі, шиї,  статевих органах.

Основні клінічні прояви: при натисканні ямка не залишається, немає свербіжу

Небезпечний набряк гортані (асфіксія-смерть)

 

4.Екзема – це хронічне, рецидивуюче, інфекційне захворювання нервово-алергічної природи з поліморфізмом висипань, з вираженим мокнуттям.

Види екзем:

-справжня – має бути мокнуття, починається зненацька з обличчя, симметрично, порушується загальний стан.

-мікробна – починається на місціі інфекції. Спочатку починається асиметрично з чіткими краями, а далі протікає як справжня. ПМЕ є гноячок.

-мікотична – на місці грибкових захворювань(стопи)

-себорейна-локалізація: обличчя, шия, груди. Ніколи немає мокнуття, шкіра жовтуватого кольору, лущиться.

-дитяча – на фоні діатезу.

-професійна – пов'язана із професією.

 

                            Хвороби з невиясненої причини:

1.псоріаз;

2.червоний плоский лишай;

3.рожевий лишай;

4.справжня пухирчатка;

5.дерматит Дюрінга.

Псоріаз

ПМЕ-вузлики, покриті сріблястими лусочками, здатні до периферичного росту та до злиття. Улюблена локалізація-розгинальні поверхні кінцівок (лікті, коліна), волосиста частина голови.

Феномени при псоріазі (визначаються методом пошкрябування):

-«стеаринова пляма»;

-«термінальна плівка»;

-«краплини кровотечі».

 

Стадіі розвитку хвороби:

-прогресуюча;

-стаціонарна;

-регресивна.

Загострюється псоріаз в холодні пори року.

2.Червоний плоский лишай ( не виключається бактеріальна, вірусна природа), ПМЕ – вузлик червоний плоский, з фіолетовим відтінком, блискучий, з пупковидним вдавленням. Улюблена локалізація – згинальні поверхні кінцівок, слизові. Характерний свербіж.Сітка Уітхема.

3.Рожевий лишай (природа бактеріальна, вірусна), спочатку перед висипанням виникають продромальні явища(простуда)

 ПМЕ: пляма. Перша пляма велика « материнська бляшка», а через 7-10 днів з'являється багато таких же, але менших за розмірами плям овальної форми. Плями покриті дрібними лусочками. Перебіг-1,5 місяці. Можливий свербіж.

Догляд за хворими:

-остерігатись різних подразнень;

-не носити синтетичний одяг;

-не митися з милом та мочалкою;

-виключити з раціону гостру їжу;

-зменшити фізичну загрузку.

 

4.Спарвжня пухирчатка – (частіше хворіють жінки після 40 років), це аутоімунне захворювання (падає імунітет), в основі якого лежить акантоліз (порушення міжклітинних з'язків).

ПМЕ-дряблі міхурці, які швидко лопають, утворюючи болючі ерозіі, що погано заживають. Дуже швидко приєднується вторинна інфекція. Захворювання частіше починається із слизових. Симптом Нікольського позитивний. Наявність акантолітичних клітин в мазках- відбитках. Спочатку загальний стан порушується мало, але згодом наростають ознаки інтоксикації, появляється кахексія і людина помирає.

Догляд за хворими з справжньою пухирчаткою:

-провітрювання палати, t-20 C;

-змащування ерозивних поверхонь аніліновими барвниками;

-після підсихання – кортикострероїдними мазями;

-полоскання ротової порожнини 0,5% розчином новокаїну, 2% розчином таніну;

-дієта білкова. Обмеження вживання солі.

 

5.Дерматит Дюрінга – характерний поліморфізм висипань.Свербіж. Пухирі напружені, розміщені групами, добре заживають. Симптом Нікольського негативний. Акантолітичних клітин немає. Підвищена чутливість до препаратів йоду, підвищена кількість еозинофілів в крові та вмісті пухирів.

Догляд за хворими з дерматитом Дюринга:

-провітрювання палати, t-20 C;

-лікувальні ванни з відваром дубової кори, марганцовки;

-здоровіді лянки змащувати спиртом;

-дієта білкова, збагачена вітамінами, з обмеженою кількістю вуглеводів та солі;

-обмеження їжі з глютенів, виключити іжу з вмістом йоду.

 

Лекція №3

Тема: Піодермії. Дерматозоонози.

Причини: стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, синьогнійна паличка…

Фактори ризику:

· Забруднення шкіри

· Травматизація

· Тривале переохолодження чи перегрівання

· Зниження захисних сил організму

· Ослаблення кислої реакції шкіри

· Порушення функції нервової та ендокринної системи.

Стафілодермії

Загальна характеристика:
- частіше хворіють дорослі;
- улюблена локалізація – закриті ділянки шкіри;
- присутній зв’язок з придатками;
- форма захворювання глибока;
- контагіозність невисока;
- гній густий;
- порушується загальний стан;
- інфекція розповсюджується шляхом відсіву.

Стафілодермії:

· Остеофолікуліт

· Фолікуліт

· Сикоз

· Фурункул

· Карбункул

· Гідроаденіт

· Епідемічна пухирчатка новонароджених.

1.Остеофолікуліт – гнійне запалення устя волосяного мішочка.
2.Фолікуліт – запалення волосяного мішочка.
3.Сікоз – хронічний фолікуліт (борода чоловіків, лобок жін.)

Клініка(1,2,3) – гноячки, кірочки, ерозії. При сикозі вид хворого неохайний.

4.Фурункул –гнійно-некротичне запалення сально-волосяного фолікула та навколишньої клітковини. Має один стержень і саме небезпечно знаходиться на носо-губному трикутнику (верхня щелепа).

5.Карбункул – декілька фурункулів із спільним інфільтратом.

6.Гідроаденіт – гнійно-некротичне запалення апокринових потових залоз.

Клініка(4,5,6) – підвищення температури, почервоніння, набряк, біль, порушення функції.

7.Епідемічна пухирчатка новонародженних:

Захворювання дуже заразне, хворіють новонароджені діти. Первинний елемент – пухирець, який дуже швидко нагноюється. Порушується загальний стан. Ускладнення – отити, сепсіс, менінгіти.(Стафілокок попадає в організм новонародженого через пупкову ранку).

Загальна характеристика стрептодермій:

· Частіше хворіють діти

· Улюблена локалізація – відкриті ділянки шкіри

· Зв’язок з придатками відсутній

· Контагіозність висока

· Гній рідкий

· Загальний стан не порушується

· Інфекція поширюється шляхом периферичного росту.

Стрептодермії:

1. Стрептококове імпетиго (заїда, простий лишай, панарицій)

2. Вульгарна ектіма (трофічна виразка)-глибока стрептодермія.

Принципи лікування стрептодермій:

· Ізоляція хворого

· Не мити

· Обмеження солодощів

· Здорову шкіру кругом гноячків змащувати любим спиртовим розчином

· Самі гноячки змащувати аніліновими барвниками а антибактеріальними мазями перед цим знявши кірочки рослинним маслом

· УФО

 

Дерматозоонози:

Короста – це паразитарна контагіозна хвороба. Збудник – коростяний кліщ, який паразитує тільки на тілі людини. Джерело зараження – хвора людина. Головні шляхи передачі – сімейно-побутовий. Інкубаційний період – 1-3 тижні, може бути до 6 місяців. На тіло людини попадає самка або її личинки, які риють хода в роговому шарі епідермісу, переважно увечері, тому в цей час посилюється свербіж.

Поза тілом людини кліщ живе 3-5 днів. Гине кліщ при температурі вище50°C.,нижче нуля (мороз)

 

 


Чинники, які сприяють поширенню корости:

1. Міграція населення

2. Утримання дітей в колективах

3. Недотримання правил особистої гігієни

4. Несвоєчасне звернення за допомогою

5. Нераціональне самолікування

6. Відсутність огляду

Різновиди корости:

Типова

Малосимптомна

Короста дітей

Ускладнена

Короста, яку зумовлюють кліщі, що живуть на тваринах

Типова класична форма:

Скарги на свербіж, особливо ввечері. Улюблена локалізація:

-Між пальцями кисті

-Передпліччя, променево-зап’ясний суглоб

-Живіт, сідниці

-Молочні залози

-Статеві органи чоловіків

Висипання – вузлики і пухирці, дрібні, розміщуються попарно.

Клініка:

-Коростяні ходи

-Симптом Арді – це наявність вузликів на ліктях, статевих органах, що довго не проходять.

-Розчухи, геморагічні кірки

Ускладнення – піодермією.

Особливості дитячої корости:

-Висипання скрізь, в тому числі на долонях, підошвах, обличчі

-Значна кількість висипань на нижніх кінцівках у вигляді пухирців з горошину.

-Наявність уртикарних елементів

-Коростяних ходів мало

Способи лікування:

20% Бензил-бензоат

Аерозоль «Сплегаль»

Сірчана мазь

(Лікування дивитися в робочому зошиті)

Протиепідемічні заходи:

Повідомлення установленої форми надсилають в санепідемстанцію з метою організації дезінфекції, обліку хворих.

Заповнення карти епідобстеження.

Диспансерне спостереження за хворими 3-4 тижні…

Педикульоз в робочому зошиті.

Лекція №4.


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 115;