Празький лінгвістичний гурток
⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
(Празька школа функціональної лінгвістики)
Один із напрямків структуралізму, який виник у 1926 році й існував до 1952 року. Серед представників цього гуртка треба назвати В.Матезіуса, Б.Трнка, Б.Гавранка, Я.Мукаржовський, В.Скаличку, Й.Вахека тощо. Характерна особливість – тісний зв`язок із західноєвропейськими та російсікими вченими: Якобсоном, Трубецьким, Карцевським, Бюлером (Австрія), Блумфільдом (США), Мартіне (Франція) тощо.
Сучасна компаративістика.
Етапи розвитку української літературної компаративістики - п'ятитй етап
| П’ятий етап розвитку української компаративістики: з 1991 р .Нова історія літературної компаративістики в Україні розпочалася з набуттям країною незалежності, колидана наука була відновлена в правах. Розширення й поглиблення культурних і літературних взаємин України сприяли актуалізації й активізації компаративних студій. Однак провідний вітчизняний компаративіст Д. Наливайко стверджує, що до останнього часу «в основному українська компаративістика все ще залишалася на проблемно-тематичному й теоретико-методологічному рівні перших десятиліть XX ст.», а С. Росовецький каже про «недостатню розвиненість» вітчизняної компаративістики. Серед завдань сучасного українського порівняльного літературознавства доцільно виділити такі: 1. Дослідження проблем порівняльної типології української літератури та поступовий відхід від акцентуації контактно-генетичних зв'язків, тобто вивчення розвитку української літератури в силовому полі багатовікового регіонального, європейського й світового літпроцесу, який має в основі спільні глибинні закономірності й архетипні структури; її об'єктивного внеску в розробку спільних або подібних проблемно-тематичних комплексів і художніх парадигм, притаманних їй моментів спільності з іншими літературами (тут варто відзначити, що з цим поглядом погоджуються не всі науковці: «традиціоналіст» С. Росовецький, приміром, «справжнє оновлення української компаративістики» пов'язує тільки з поверненням її до генетичних і контактних досліджень. 2. Активізація вивчення таких галузей компаративістики, як література в системі мистецтв та інших сфер духовно-практичної діяльності й імагологія (зокрема, наукова перевірка й спростування «імагологічних» міфів і стереотипів попередньої доби) (Д. Наливайко). 3. За С. Росовецьким, «...стан нашої компаративістики... вимагає...реконструкції, що матиме два взаємопов'язані аспекти – відродження инаціональних традицій порівняльного літературознавства й фольклористики та «прискорений розвиток» із урахуванням новацій світової компаративістики, ігнорованих або принципово відкинутих за радянських часів». 4. Дослідження закономірностей та своєрідностей трансформації традиційних сюжетів, образів і мотивів у різні (зокрема, в перехідні) культурно-історичні періоди; аналіз «неоміфологічних» процесів та явищ міфотворчості в літературі, а також проблем їхньої національної рецепції (формулюємо за А. Нямцу). У 1994 р. вперше в Україні було створено кафедру компаративістики в університеті «Києво-Могилянська академія». Нині діє відділ компаративістики в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України Д. С. Наливайко);відкрито спецради по захисту дисертацій з дисципліни 10.01.05 – «Порівняльне літературознавство»; створено кафедри компаративістики та читаються відповідні академічні курси в окремих ВНЗ країни. Серед видань сучасних вітчизняних компаративістичних студій особливо виділяються: «Українська література в системі літератур Європи і Америки (ХІХ-ХХ ст.)» (відповідальний редактор Д. С. Наливайко. – К., 1997); «Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХУШ ст.» Д. С. Наливайка; «Літературний імпресіонізм в Україні та США: (Типологія та національні особливості)» С. М. Пригодія та ін. Говорячи про спеціальну наукову літературу, слід зазначити, що в 2001 р. в Чернівцях вийшов друком «Лексикон загального та порівняльного літературознавства», який поки не має аналогів у вітчизняній науці. Велику цінність для українського порівняльного літературознавства мають посібник і монографія за редакцією Р. Гром'яка (до речі, у передмові до першого професор Р. Гром'як справедливо вказує на «ледь не абсолютну відсутність синтезованих праць з літературознавчої компаративістики» в сучасній Україні. Нарешті, не можна обійти увагою активне обговорення сучасного стану та перспектив розвитку української компаративістики в журналі «Слово і Час» 2002-2003 рр., а також проведення наукових конференцій з актуальних проблем сучасної компаративістики в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (2003, 2005 рр.). Таким чином, вітчизняна літературна компаративістика нині розвивається досить активно й рівно (в силу національної специфіки для неї не характерна наявна сьогодні у світовому порівняльному літературознавстві «друга криза» його розвитку, постійно підвищуючи свій науково-практичний рівень. Маючи незаперечну пріоритетність у сучасному літературознавстві, вона розширює обрії своїх досліджень і завойовує все ширше коло прихильників. Отже, саме такі історичні передумови заклали фундамент розвитку і становлення компаративістики як науки. 45.Поняття прамови Порівняльно-історичне вивчення індоєвропейських мов виявило регулярні відповідності між їх звуками, словами і формами. Це можна пояснити тим, що всі вони нащадки одного зниклого стародавньої мови, з якого вони відбулися. Така мова-джерело прийнято називати прамови (порівняймо: пра-дід, пра-батько). Реалістичність теорії прамови була ще в минулому столітті підтверджена порівняльно-історичним вивченням групи романських мов (італійського, французького, іспанського, португальського, румунської): відновлені для них вихідні слова і форми (праформи, або архетипи) збіглися з письмово засвідченими фактами так званої народної ( або вульгарної) латині - побутово-розмовної мови древніх римлян, з якого ці мови відбулися. У середині XIX ст. на базі теорії прамови оформилася схема «родовідного дерева», відповідно до якої вважалося, що всі мови індоєвропейської сім'ї сталися в результаті послідовного двучлененного розпаду індоєвропейської прамови; творець цієї схеми німецький вчений А. Шлейхер написав навіть байку на індоєвропейській прамові, який він вважав безсумнівною історичною реальністю. Однак у багатьох мовознавців виникли сумніви: відновлювані факти прамови в дійсності могли ставитися до різних його історичним станам, а не співіснувати. Зміни, відображені сучасними мовами однієї сім'ї, могли ставитися до різних древнім епохам. До початку XX ст. теорія прамови була поставлена під сумнів, а «спорідненість» мов було зведено до системи мовних відповідників. Наслідком цього скепсису стало подальше переосмислення поняття прамови: наукової реальністю володіє ряд відносин, встановлених за допомогою порівняльно-історичного методу, а у всій своїй конкретності прамова не може бути відновлений. Наприклад, за допомогою порівняльно-історичного методу встановлюється такий ряд відповідностей між нащадками праіндоєвропейської мови: санскритськета, авестійське і, давньослов'янське ', литовське і, вірменське і, давньогрецьке v, латинське і, ірландське і, готське і. Всі вони сходять до якогось одному звуку праіндоєвропейської мови. Чи є «і» лише умовним вказівкою на наведений ряд відповідностей? Або відповідності дають нам право зробити висновок, який був цей звук в праіндоєвропейському мовою? Наприклад, що це був звук типу [і]? Про це йде суперечка, з тієї та іншої сторони обгрунтований поруч доводів і доказів. Висновок повинен бути неоднаковий для реконструкції прамови різних «рівнів»: цілком реальна реконструкція прамови окремої який-небудь гілки мов - згаданого вище прароманского, тобто вульгарній латині, або праслов'янської - предка сучасних слов'янських мов, яка була ще на початку нової ери. Менш вірогідно відновлення більш ранніх праязикових станів, зокрема праіндоєвропейської, до якого історично сягають праслов'янський, прагерманского та інші прамови окремих груп сучасних індоєвропейських мов. Теорія прамови склалася в індоєвропейському мовознавстві в XIX ст. У XX ст. вона стала використовуватися і при порівняно-історичному вивченні інших мовних сімей (тюркськими, фінно-угорської і т. д.). |
|
|
|
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 229; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!