РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТЕЙ У СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗМІСТ
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ У СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 7
1.1. Специфіка поняття «емоційна стійкість» у психології 9
1.2. Вікові особливості прояву емоційної стійкості особистості 11
1.3.Психологічні особливості емоційної стійкості особистості залежно від спортивної діяльності……………………………………………………………13
Висновки до першого розділу. 16
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.. 17
2.1. Методи емпіричного дослідження. 18
2.2. Етапи проведення емпіричного дослідження. 22
2.3. Характеристика вибірки учасників дослідження. 24
Висновки до другого розділу. 24
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТЕЙ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 26
3.1. Аналіз психологічних особливостей емоційної стійкості залежно від активних видів спортивної діяльності 28
3.2. Аналіз психологічних особливостей емоційної стійкості залежно від силових видів спору. 29
3.3. Аналіз психологічних особливостей емоційної стійкості залежно від змагальних видів спорту. 30
3.4. Практичні рекомендації щодо розвитку емоційної стійкості особистості за допомогою певних видів спортивної діяльності 31
Висновки до третього розділу. 31
ВИСНОВКИ.. 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 36
Додатки. 38
ВСТУП
Актуальність теми. Здатність контролювали свої емоційні реакції та обирати той вид поведінки, котрий є найбільш вигідним у відповідній ситуації не є талантом чи дарованою природою якістю. Це перш за все робота особистості над собою, рівень її усвідомленості і особистісного росту.
|
|
|
У нашому сучасному житті, де стреси підстерігають на кожному кроці, приймати рішення важливо опираючись на розум та духовну гармонію. Емоції (особливо бурхливі, негативні) відводять нас від правильних рішень. Час не можна повернути назад і наші здійснені вчинки, реакції, прояви та емоції теж ніколи не повернуться, що нерідко є причиною важких емоційних переживань, депресій, особистих драм.
Лише емоційно стійкі особи здатні вчасно усвідомити, що людина наділена рідкісним даром – обирати світ навколо себе, і зробити вона це може одним тільки своїм відношенням до того, що відбувається.
Про те, як взяти верх над своїми емоційними «сплесками» та «тайфунами» написано багато книг, проведено безліч наукових досліджень і винайдено механізми (засоби) для досягнення самоволодіння.
Людину необхідно розглядати цілісно як єдине ціле душі, розуму, психіки та тіла, симбіоз, котрий нерозривно взаємодіє, співпрацює і залежить.
Контролювати свій емоційний стан людина може різними засобами, власними зусиллями, завдяки сучасним методикам, на сьогоднішній день у психології є безліч ефективних механізмів.
|
|
|
Одним із старих і перевірених часом ефективних засобів є спорт. Саме фізична активність з древніх часів є запорукою життєвого успіху. Ще Аристотель писав, що життя вимагає руху [1, с. 239]. Він мав на увазі не тільки користь для фізичного тіла, адже психологічний стан особи напряму залежить від її рухової активності.
Під час занять спортом організм людини оздоровлюється, отримує позитивні емоції, прилив енергії, негативні емоції проходять. Це пояснюється на фізіологічному рівні, адже емоції супроводжуються виділенням відповідних гормонів. Тому емоційний стан особи в житті якої спорт займає поважне місце відрізняється від людей, котрі від нього далекі.
Мета: на основі аналізу теоретичних джерел з’ясувати сутність емоційної стійкості та визначити психологічні особливості особистості залежно від різних видів спорту.
Об’єктом дослідження: емоційна стійкість особистості.
Предметом дослідження: психологічні особливості залежно від емоційної стійкості особистості залежно від різних видів спортивної діяльності.
|
|
|
У відповідності з метою нами були поставленні наступні завдання:
1) Проаналізувати теоретичні підходи до визначення поняття «емоційна стійкість у психології;
2) Визначити вікові особливості емоційної стійкості особистості.
3) З’ясувати психологічні особливості емоційної стійкості залежно від видів спортивної діяльності.
4) Встановити психологічні особливості емоційної стійкості особистості залежно від силових видів спорту.
5) Визначити психологічні особливості емоційної стійкості особистості залежно від змагальних видів спорту.
6) Розробити практичні рекомендації стосовно розвитку емоційної стійкості особистості за допомогою певних видів спортивної діяльності.
Гіпотеза: емоційна стійкість особистості залежить від видів спортивної діяльності.
Методи дослідження:
1. Теоретичні ( аналіз теоретичних джерел).
2. Організаційні (порівняльний,комплексний аналіз).
3. Емпіричні (Методика визначення емоційної - стійкості ( стабільності) - нестійкості (нейротизму , тривожності ); Опитувальник для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності та поведінки; Шкала нервово-психічної напруги).
4. Методи математичної обробки даних.
5. Інтерпретаційні: аналіз та інтерпретація отриманих результатів, графічний аналіз.
|
|
|
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечувались підбором валідних та надійних методик, формувалась репрезентативність вибірки досліджуваних.
Структура курсової роботи. Дана робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Таблиць – 3, рисунків – 3.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТЕЙ У СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
У психології фізичного виховання і спорту (психології спорту) використовуються методи, загальні для всіх різновидів психологічної науки. Але вони нерідко модифікуються стосовно специфіки умов вивчення діяльності особистості у фізичному вихованні і різних видах спорту.
Різноманіття методів наукового психологічного дослідження можна розділити на чотири групи: організаційні; емпіричні; кількісно - якісного аналізу наукових фактів; інтерпретаційні.
До організаційних методів відносяться порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи.
Порівняльний метод використовується для вивчення психологічних відмінностей у психічних процесах, станах, властивостях і особистісні особливості спортсменів залежно від віку, статі, спортивної спеціалізації, кваліфікації, від особливостей методики фізичного виховання, спортивної підготовки, умов тренування і змагань та ін.
Лонгітюдний метод використовується з метою багаторічного простежування ходу психічного і психомоторного розвитку. Наприклад, вплив занять фізичною культурою на розвиток психічних процесів і рухових якостей молодших школярів. Це має суттєве значення для вдосконалення методики фізичного виховання в школі. З успіхом застосовується при вивченні впливу багаторічної спортивної тренування на формування особистості спортсменів.
Комплексний метод полягає у багатосторонньому вивченні одного і того ж об'єкта, одного і того ж явища за допомогою якогось безлічі приватних методик. Наприклад, при визначенні рівня тренованості спортсмена може бути використаний комплекс методик, спрямованих на вивчення пізнавальних, емоційних, вольових процесів і особистісних характеристик спортсмена.
До емпіричних методів відносяться: об'єктивне спостереження, самоспостереження, експериментальний метод і методи психодіагностики. Об'єктивне спостереження - використовується для вивчення психічних, рухових, поведінкових та інших проявів спортсменів у природних умовах їх діяльності (на тренуванні, на змаганнях та ін.). Воно може бути суцільним або вибірковим, з використанням словесної, стенографічною записи, технічних засобів (кіноапаратури, магнітофона, відеомагнітофона та ін.). Спостереження завжди цілеспрямовано, проводиться за заздалегідь складеною схемою, із заздалегідь передбаченим планом обробки зареєстрованих фактів.
Самоспостереження (інтроспекція) найчастіше поєднується з іншими методами і виражається у формі словесного звіту, який розкриває деякі суб'єктивні сторони досліджуваного явища. Наприклад, аналіз спортсменом своїх рухів, дій, переживань, станів, думок і т.д. в процесі діяльності, що надзвичайно важливо для пізнання спортсменами самих себе (самопізнання) з метою самовдосконалення не тільки в техніко-тактичному відношенні або в плані розвитку рухових якостей, але і особливо з метою формування себе як особистості і раціонального управління самим собою в різноманітних, часто непередбачених ситуаціях життя і діяльності.
До експериментального методу відносяться: лабораторний і природний експеримент.
Лабораторний експеримент проводиться у спеціальних приміщеннях - лабораторіях, камерах і пр., обладнані приладами і апаратурою різного типу (тахістос-копами, рефлексометрія, реєстраційними приладами і обчислювальними засобами).
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 408; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!