Обробка податкових декларацій органом податкової служби
Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується працівниками підрозділу приймання та обробки податкової звітності.
Під час введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової звітності проводиться автоматизована перевірка податкових документів відповідно до затверджених та реалізованих алгоритмів контролю.
Алгоритми контролю, що застосовуються при автоматизованій перевірці показників документів податкової звітності, затверджені відповідними порядками заповнення.
Щоденно, після закінчення обробки податкової звітності, підрозділи приймання та обробки податкової звітності:
• звіряють суми до нарахування або відшкодування з даними декларацій (розрахунків), використовуючи режим верифікації нарахованих сум;
• формують та передаютьдо підрозділів обліку податків та платежів реєстри нарахованих сум у розрізі форм звітності по платниках податків разом ізвивантаженими з електронної бази звітних документів даними;
• формують реєстри поданої звітностіу розрізі форм звітності по платниках податків та передають їх до галузевих підрозділів.
Джерела та способи погашення податкових зобов”язань
Джерелами погашення податкових зобов”язань є будь-які власні кошти платників податків.
Як правило, платники податків сплачують нараховані платежі вбезготівковому порядку, шляхом перерахування коштів з відкритих їм поточних рахунків у банківських установах на відповідні бюджетні рахунки в установах державного казначейства.
|
|
|
Частина податкових зобов”язань погашається шляхом внесення готівки в установи банків та відділень зв”язку, з наступним їх перерахуванням до бюджету.
За побажанням платника податків, погашення його податкових зобов”язань може бути здійснене шляхом заліку непогашених зустрічних зобов”язань бюджету перед таким платником.
До джерел погашення податкових зобов”язань за платежами, які справляються з об”єктів нерухомої власності, законодавець відніс також активи власника таких об”єктів або іншої особи, відповідальної за сплату податків.
Повернення переплат
• Помилково або надміру сплачені суми грошового
зобов'язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу повернгення
проводиться лише після повного погашення податкового боргу.
• Обов'язковою умовою для повернення є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми.
• Заява подається у у довільній формі, в заяві зазначається напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника в установі банку;
- на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів;
- повернення готівкою за чеком у рахі відсутності банківського рахунка
|
|
|
Процедура повернення
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником заяви готує висновок про повернення коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
На підставі отриманого висновку орган казначейства протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за
несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів звідповідного бюджету.
Розстрочити податкове зобов”язання - надати платнику бюджетний кредит на суму податкових зобов”язань під певні проценти, тобто розподілити належні до сплати платежі на декілька податкових періодів із нарахуванням плати (процентів) за тимчасове користування платником коштами, які фактично належать бюджету.
Починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання розстрочення, платник зобов”язується сплачувати рівними долями упродовж терміну розстрочення як надану йому суму кредиту, так і нараховані на неї проценти до їх повного погашення.
Підставою для розстрочення є докази про існування реальної загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
|
|
|
Відстроченням податкового зобов”язання є перенесення термінів сплати основної суми платежу під проценти на пізніший термін. При відстроченні платник зобов”язується сплатити відстрочений платіж та нараховані проценти одноразово в повному обсязі, або сплачувати їх рівними частками починаючи з податкового періоду, визначеного податковим органом.
Підставою для відстрочення можуть бути докази про обставини непереборної сили, які привели до виникнення або накопичення податкового боргу, чи можливого банкрутства платника.
Із заявою про розстрочення чи відстрочення податкового зобов”язання платник податків звертається до підрозділу забезпечення виконання податкових зобов”язань податкової інспекції за місцем його реєстрації або за місцем реєстрації структурного підрозділу, за яким рахується таке зобов”язання.
До заяви додаються документи, які обгрунтовують потребу розстрочити чи відстрочити платежі: аналіз фінансового стану платника, пропонований підприємством графік погашення розстрочених
(відстрочених) зобов”язань, розрахунок прогнозних доходів платника, які підтверджують реальність виконання графіка погашення зобов”язань.
|
|
|
В місячний термін за результатами розгляду клопотання керівник податкового органу або його заступник приймає рішення про розстрочення (відстрочення) або відмовляє платнику у письмовій формі із зазначенням причин своїх дій.
Після прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) податковий орган укладає з платником договір, в якому зазначаються назва та вид платежу, сума розстроченого (відстроченого) зобов”язання, термін розстрочення (відстрочення) та терміни сплати розстрочених(відстрочених) платежів, зобов”язання податкового органу та платника податків, умови дії договору та реквізити сторін. Термін дії договору починається від дати його укладення.
Договір може бути достроково розірваний з ініціативи платника за умови дострокового погашення суми податкового зобов”язання та з ініціативи податкового органу у разі виявлення фактів подання платником при укладенні договору недостовірних даних, при порушенні умов погашення рострочених або відстрочених зобов”язань.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 119; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!