КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Відповідь студента оцінюється на:
«Відмінно» – якщо повно та глибоко, розгорнуто, правильно та обґрунтовано викладено матеріал:
- студент виявляє глибокі знання усієї програми навчальної дисципліни;
- відображає чітке знання лінгвістичних термінів, розуміє взаємозв’язок і взаємодію мовних категорій, правильно формулює відповідні тлумачення;
- застосовує теоретичні знання на практиці, робить власні висновки та узагальнення;
- має навички лінгвістичного аналізу мовних явищ з фонетики і фонології, лексикології та фразеології, морфології і синтаксису;
- розуміє можливості сучасних наукових методів фiлологiчних досліджень та володіє цими методами на рiвнi, необхідному для вирішення практичних завдань, що постають при виконанні професійних обов’язків.
«Добре» – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, проте вона має хоча б один з таких недоліків:
- є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання;
- є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, нечіткі їхні характеристики;
- наявні неточності у виконанні практичних завдань.
«Задовільно» – якщо відповідь студента є поверхневою, недостатньо аргументованою:
- свідчить про наявність прогалин у знаннях, зокрема не засвідчує повною мірою знання основних мовознавчих понять, концепцій, категорій;
|
|
|
- не містить посилань на літературу;
- викладена з порушенням логіки подання матеріалу;
- містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.
«Незадовільно» – якщо студент не відповів на поставлене питання або відповідь є неправильною;
- не розкриває сутності питання, або ж допущено грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність відповідних знань у студента чи їх безсистемність та поверховість;
- не знає основних положень навчальної дисципліни та принципів аналізу мовних явищ; не вміє сформулювати власну думку та викласти її.
Індивідуальне завдання – підготовка реферату чи доповіді за темами, наведеними у робочій навчальній програмі.
Індивідуальне завдання подається у визначені викладачем строки. Оцінка за індивідуальне завдання виставляється на останньому практичному занятті.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця. – К.: Наша культура і наука, 2005. Розділ 1 (с. 11-200).
2. Тимошик М. Видавничий бізнес: Погляд журналіста, видавця, вченого. – К.: Наша культура і наука, 2005.
Додаткова
3. Дурняк Б. В., Штангерт А. М., Мельников О. В. Видавничо-поліграфічна галузь України: стан, проблеми, тенденції: Статистично-графічний огляд. – Львів: Українська академія друкарства, 2006. – С. 9-63.
|
|
|
4. Бем Гольгер та ін. Видавець майбутнього: маркетинг і менеджмент у видавництві / пер. з нім. – К.: Основи, 1994. – С. 18-26 (організація видавництва).
5. Державна реєстрація юридичних та фізичних осіб – підприємців / За ред. А. Дашкевича. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 52-172.
6. Энциклопедия книжного дела. – М.: Юристъ, 1998. – С.106 (про безпрограшні видання); С. 368-379 (про конкурентну ситуацію на видавничому ринку).
7. Інструкція про присвоєння Міжнародного стандартного номера книги в Україні. – К.: Книжкова палата України, 1998. - 16 с.
8. Книгоиздательский бизнес: Сб. статей: Пер. с англ. М.: СП Бук Чембер Интернэшнл, 1993. – С. 60-71 (пошук ідеї, вибір);
9. Лизанчук В. Навічно кайдани кували. - Львів, 2000. – 460 с.
10. Маркування об’єктів ідентифікації. Якість друку штрих-кодових позначок. Загальні технічні вимоги та методи контролю. - Державний стандарт України ДСТУ 3359-96. – К., 1996. – 26 с.
11. Мигонь К. Наука о книге: очерк проблематики / Пер. с польского. – М.: Книга, 1991 (параграфи про етимологію поняття книга).
12. Мильчин А. Издателький словарь-справочник. – М.: Юрист, 1998. – 472 с.
13. Мильчин А. Э., Чельцова Л. К. Справочник издателя и автора: Редакционно-издательское оформление издания . – 2-е изд. – М.: Олма-Пресс, 2003. - С. 281-646.
|
|
|
14. Мильчин А. Э. Культура издания Или как не надо и как надо делать книги. – М.: Логос, 2002. – С. 27-207.
15. Огар Е. І. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. – Львів: Палітра друку, 2002. – 224.
16. Пикок Д. Издательское дело: Книга – о замысла до упаковки / Пер. с англ. – М.:ЭКОМ, 1998. – С. 29-38. (вибір формату, стандартні формати видань).
17. Сава В. Основи техніки творення книги. – Львів: Каменяр, 2000. – С. 16-43 (формати, підрахунки обсягів видань).
18. Сенченко М. Світове книговидання і випуск творів друку в Україні // Друкарство. – 2003. - №3. – С. 12-18.
19. Тимошик М. Краху національного книговидання можна уникнути... // Літ. Україна. – 2003. – 23 січ.
20. Швайка Л. А. Розвиток і регулювання видавничого підприємства. – Львів: УАД, 2005. – С. 51-68 (Організаційно-правові форми видавничого підприємства).
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!