Голова Державної судової адміністрації України
Державну судову адміністрацію України очолює Голова, який призначається і звільняється з посади Президентом за поданням Прем'єр-міністра, погодженим з Радою суддів України. Звільнення також може бути здійснено за рекомендацією з'їзду суддів України.
Голова є посадовою особою Державної судової адміністрації України, на яку поширюється статус державного службовця. Тому він не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою; виключення становлять викладацька, наукова та творча діяльність у вільний від основної роботи час. Він також не може входити до складу керівного органу чи наглядової ради господарської організації, що має на меті одержання прибутку.
Голова Державної судової адміністрації має наступні службові повноваження:
— керує діяльністю Державної судової адміністрації, нсе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;
— організовує роботу Державної судової адміністрації;
— призначає на посади та звільняє з посад працівників Державної судової адміністрації відповідно до закону та положення
про Державну судову адміністрацію;
— встановлює посадові оклади працівникам Державної судової адміністрації, присвоює їм ранги державного службовця відповідно до закону, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні
стягнення відповідно до законодавства;
— інформує про діяльність Державної судової адміністрації
Раду суддів України та здійснює інші повноваження.
|
|
|
Одним зі стратегічних завдань розвитку державності в Україні є, зокрема, проведення судової реформи, яка передбачає зміцнення незалежної судової гілки влади, здійснення заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового та інформаційного характеру, спрямованих на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя. Ідеться мова, у тому числі, й про забезпечення судів, особливо місцевих, належними пристосованими приміщеннями. Це — одна з проблем, яку прагне нині вирішити Державна судова адміністрація України.Сьогодні збільшується фінансування видатків на судову систему, суди підтримуються обласними адміністраціями, затверджуються регіональні програми, в яких передбачається забезпечення судів належними приміщеннями та здійснення капітального ремонту тощо.
Обов'язковим фактором професійного зростання є ефективна система перепідготовки суддівських кадрів. Динамічність змін нормативно-правового поля України потребує зусиль Державної судової адміністрації України для забезпечення відповідності професійного рівня судді сучасному законодавству.
До завдань Державної судової адміністрації належать вивчення кадрових питань суддів, прогнозування необхідної потреби в спеціалістах, ведення статистичного і персонального обліку даних про кадри судів, робота з підготовки матеріалів щодо призначення, обрання та звільнення суддів. За Указом Президента України від 19 жовтня 2002 р. № 918/2002 "Про Академію суддів України" Державна судова адміністрація України опікується створенням спеціального закладу для підготовки суддів.
|
|
|
Якщо у тебе є щось краще — запропонуй,
а якщо немає — підкоряйся.
Горацій (65 — 8 ст. до н. є.)
Розділ VII ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Історія становлення та розвитку установ юстиції нерозривно пов'язана з історією розвитку держави та її правових інститутів.
Юстиція (лат. — справедливість, законність) — термін по ширювального тлумачення, що визначає систему судових установ, їх діяльність зі здійснення правосуддя та систему інших правоза-хисних органів, які охоплюють усі сфери застосування права.
На початку 1917 р. у складі першого національного уряду було створений і діяв секретаріат судових справ, який пізніше був перейменований на Генеральне секретарство зі справ судо чинства. За часи правління Гетьмана Павла Скоропадського було утворено Міністерство судових справ, що потім було перетворено на Міністерство юстиції.
|
|
|
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
За наказом пана Міністра Секретарський Відділ повідомляє, що згідно з ухваленим Радою Міністрів законом, затвердженим Ясновельможним Паном Гетьманом від 15 липня 1918 р., назву "Міністерство судових справ" змінено на назву "Міністерство юстиції" (лист Секретарського відділу від 27 серпня 1918 р. № 4121).
Під керівництвом Міністерства юстиції діяли 3 судові палати, 19 окружних судів та 112 міських та повітових з'їздів мирових суддів. До складу цієї установи входили: Міністр, два Товариші (заступники) Міністра, чотири Члени Консультації Міністра, секретарський та юрисконсультський відділи та два департаменти. При Міністерстві юстиції також було створено Головне управління місць ув'язнення з Головною інспекцією пересилання в'язнів. При цій установі діяла відповідна Рада для розгляду справ за поданням Міністра юстиції або Начальника Головного управління.
До складу Ради у справах місць ув'язнення входили: начальник Головного управління місць ув'язнення, його помічники, управляючі відділами, інспектори, юрисконсульти, лікарі для особливих доручень у медично-санітарних справах, Голова Київського апеляційного суду або Голова одного із департаментів суду, Прокуратор Київського апеляційного суду або один із Товаришів Прокуратора, Голова Київського окружного суду або один з його Товаришів, Голова з'їзду мирових суддів Київської округи або один із мирових суддів, Представник Київського міського самоврядування, представник київських товариств охорони осіб, визволених з місць ув'язнення і, нарешті, Київського товариства виправних закладів для неповнолітніх.
|
|
|
Головним завданням Міністерства юстиції тих часів було організаційне керівництво судовими органами, матеріальне забезпечення їхньої діяльності, вивчення судової практики і внесення пропозицій щодо вдосконалення судочинства і судової системи, кодифікація законодавства, підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів, пристосування старих правових норм до нових обставин, вироблення української правничої термінології.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!