Україна як унітарна держава містить у своєму складі адміністративно-територіальні одиниці, що не мають правового статусу державних утворень.
В Україні існують єдині:
- Конституція;
- система законодавства;
- державні символи;
- для всієї території України державна мова;
- громадянство;
- виборча система;
- система органів державної влади;
- уніфікована система місцевого самоврядування,яка передбачає спеціальний конституційно-правовий статус для Автономної Республіки Крим і м. Києва і Севастополя;
- фінансово-бюджетна система;
- грошова одиниця;
- система оборони та національної безпеки.
Народ України має право безпосередньо вирішувати питання територіального устрою України.
Ст. 73 Конституції України гарантує громадянам України вирішувати питання зміни території України шляхом проведення обов'язкового всеукраїнського референдуму.
2. Система адміністративно-територіального устрою України.
Внутрішню структуру територіального устрою України визначає система адміністративно-територіального устрою держави, з урахуванням якої створюються та функціонують органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи.
Адміністративно-територіальний устрій кожної держави зумовлений низкою об'єктивних і суб'єктивних чинників :
- історичних;
- географічних;
- національних;
- економічних;
- культурних;
- мовних та ін.
В одних країнах існують складні системи адміністративно- територіального устрою (Велика Британія, Італія, Франція та ін.), тоді як в інших, дрібніших (Бахрейн, Ватикан, Мальта та ін.) такі системи взагалі відсутні. Хоча навіть у невеликих за територією державах можуть існувати національні системи адміністративно- територіального устрою. Наприклад, у Князівстві Андорри з територією в 453 кв. км існує адміністративно-територіальна система у складі 7 громад.
|
|
|
Адміністративно-територіальний устрій України сформувався історично.
У 1932 р. на території радянської України було створено 6 областей.
У 1937-1939 рр. їх стало 15, а після приєднання в 1939-1940 рр. до складу СРСР західних областей України та Буковини в Українській СРСР нараховувалося 23 області.
На час розпаду колишнього СРСР адміністративно-територіальна система України складалася з 24 областей і 2 міст республіканського підпорядкування.
Після проголошення незалежності України в 1991-1992 рр., коли Верховна Рада України поновила в 1992 р. територіальну автономію Криму, була сформована нинішня система адміністративно-територіального устрою України, що отримала своє закріплення в розділі 9 Конституції «Територіальний устрій України».
Cистема адміністративного устрою України - це сукупність адміністративно-територіальних одиниць, що становлять основу територіального устрою України.
|
|
|
Відповідно до ст. 133 Конституції систему адміністративно-територіального устрою України складають:
- Автономна Республіка Крим;
- області;
- райони;
- міста;
- райони в містах;
- селища;
- села.
Адміністративно-територіальний устрійскладається з адміністративно-територіальних одиниць трьох рівнів:
1) Автономна Республіка Крим, області та міста зі спеціальним правовим статусом - м. Київ і м. Севастополь;
2) райони, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення;
3) міста районного значення, селища, села.
Ст. 133 Конституції України визначає виключний склад адміністративно-територіальних одиниць першого рівня системи адміністративно-територіального устрою України:
- Автономна Республіка Крим;
- Вінницька;
- Волинська;
- Дніпропетровська;
- Донецька;
- Житомирська;
- Закарпатська;
- Запорізька;
- Івано-Франківська;
- Київська;
- Кіровоградська;
- Луганська;
- Львівська;
- Миколаївська;
- Одеська;
- Полтавська;
- Рівненська;
- Сумська;
- Тернопільська;
- Харківська;
- Херсонська;
- Хмельницька;
- Черкаська;
- Чернівецька;
- Чернігівська області;
- міста Київ і Севастополь.
|
|
|
Повна система всіх рівнів адміністративно-територіального устрою України визначається в електронному довіднику «Україна. Адміністративно-територіальний устрій», розміщеному на веб-сайті Верховної Ради України.
Найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць здійснюється з урахуванням їх історичних, географічних, культурних, національних, побутових та інших місцевих особливостей.
Рішення про найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць прийма ється Верховною Радою України з урахуванням думки територіальних громад.
До прийняття Конституції України 1996 p., порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою врегульовувалися Положенням «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української PCP», яке було затверджено Указом Президії BP УРСР від 12 .03. 1981 р.
Відповідно до цього акта було запроваджено класифікацію населених пунктів в УРСР. Зокрема, до категорії міст республіканського підпорядкування було віднесено міста, які були найбільшими економічними, культурними і адміністративними центрами, з кількістю населення, як правило, понад 1 млн. осіб.
|
|
|
До категорії міст обласного підпорядкування належали міста, які були економічними і культурними центрами, мали розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тис. осіб.
До категорії міст районного підпорядкування належали селища, які мали промислові підприємства, комунальне господарство, державний житловий фонд, мережу соціально-культурних закладів і підприємств побуту, з кількістю населенняпонад 10 тис. осіб.
До категорії селищ міського типу могли бути віднесені населені пункти з кількістю населення понад 2 тис. осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей не більш як 500 осіб.
3. Конституційно-правовий зміст поняття «регіон», «автономна республіка», «област ь » та «район» .
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!