Особа, що вперше призначається на посаду судді, набуває відповідних повноважень після складення присяги судді .
По суті, ця присяга визначає сутність, зміст і основні принципи конституційно-правового статусу судді в Україні.
Правовий статус судді судів загальної юрисдикції є сукупністю юридичних елементів (принципи діяльності судді, його функції, права та обов'язки, відповідальність, гарантії діяльності), які визначають сутність і зміст діяльності судді суду загальної юрисдикції відповідно до чинного законодавства.
Правовий статус суддів ґрунтується насамперед на принципах :
- незалежності (незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підпорядковуються лише закону);
- недоторканності (недоторканність гарантується Конституцією та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими актами чинного законодавства);
- незмінюваності (професійні судді обіймають посади безстроково і перебувають на посаді до досягнення 65 років);
- несумісності їх посади (професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої);
- соціального і правового захисту (гарантується Конституцією та Законом «Про судоустрій і статус суддів»).
Ці й інші принципи деталізуються :
- Конституцією України;
- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р.;
|
|
|
- Європейською хартією статусу суддів;
- Рішенням Конституційного Суду України у справі про незалежність суддів як складовий елемент їхнього статусу від 1 грудня 2004 року та ін.
Основними функціями судді є захист конституційних прав і свобод людини, атакож законних інтересів юридичних осіб у порядку здійсненняцивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Ці функції також узгоджуються з функціями судової влади загалом.
Серцевиною конституційно-правового статусу судді є його права та обов'язки, які опосередковують зміст правосуб'єктності судді. При цьому слід звернути увагу, що права та обов'язки суддів перебувають не лише в професійній, а й у морально-етичній площині. Адже сучасний суддя - це не лише висококваліфікований юрист, а й людина високих моральних принципів, яка і словом, і справою повинна утверджувати принципи верховенства права, гуманізму та справедливості.
До прав судді ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відносить право:
а) здійснювати правосуддя в порядку, встановленому чинним законодавством;
б) брати участь у суддівському самоврядуванні;
в) утворювати об'єднання та брати у них участь з метою захисту своїх прав і інтересів, підвищення професійного рівня;
|
|
|
г) вдосконалювати професійний рівень і проходити з цією метою відповідну підготовку.
Обов'язками судді є :
а) своєчасний, справедливий і безсторонній розгляд і вирішення справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
б) дотримання правил суддівської етики;
в) виявлення поваги до учасників процесу;
г) додержання присяги судді;
д) нерозголошення відомостей, які становлять таємницю, що охороняється законом;
е) дотримання вимог щодо несумісності;
є) подання щорічно декларації про доходи до Державної судової адміністрації.
Названі права та обов'язки суддів судів загальної юрисдикції не є вичерпними і знаходять своє продовження в положеннях чинного законодавства України про судоустрій і статус суддів.
Важливим елементом конституційно-правового статусу суддів є їх відповідальність. Судді як громадяни України несуть:
- кримінальну;
- адміністративну;
- цивільну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Реалізація юридичної відповідальності громадянина, що обіймає посуду судді, здійснюється з урахуванням принципу недоторканності судді. Суддя в Україні не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення судом обвинувального вироку.
|
|
|
Разом із тим через свій конституційно-правовий статус судді судів загальної юрисдикції несуть дисциплінарну відповідальність за:
1) істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи;
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом;
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
У випадку настання наведених підстав для дисциплінарної відповідальності судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і Вищою радою юстиції здійснюється дисциплінарне провадження.
Заключним елементом конституційно-правового статусу судді є гарантії його статусу та діяльності. Під ними слід розуміти систему загальних і спеціально-правових способів і засобів забезпечення здійснення суддею встановлених Конституцією та законами України завдань, функцій і повноважень.
|
|
|
Гарантії конституційно-правового статусу судді визначаються :
- змістом попередньо охарактеризованих принципів його діяльності (незалежності, недоторканності, незмінюваності суддів, а також принципів соціального та правового захисту суддів);
- організаційним забезпеченням суддів (матеріальне, побутове та соціальне забезпечення суддів як під час здійснення ним своїх повноважень, так і у відставці), встановленим розділом XI Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими актами чинного законодавства України.
3. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції.
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів:
- територіальності;
- спеціалізації;
- інстанційності.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є:
1) зміна визначеної законом системи судів;
2) потреба поліпшити доступність правосуддя;
3) зміна адміністративно-територіального устрою.
Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням:
- обсягу роботи суду;
- в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Адміністративними посадами в суді вважаються посади:
- голови суду;
- заступника (заступників) голови суду;
- Першого заступника Голови Верховного Суду України (у Верховному Суді України).
Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.
Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.
Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді.
Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді.
Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники:
- призначаються на посади строком на 5 років із числа суддів цього суду;
- звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів.
Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як 2 строки підряд.
Пленум Верховного Суду України обирає на посади і звільняє:
- Голову Верховного Суду України;
- Першого заступника Голови Верховного Суду України;
- заступників Голови Верховного Суду України.
4. Завдання та функції судів загальної юрисдикції в Україні.
Сутність судової влади та її призначення в суспільстві та державі визначається завданнями і функціями судів загальної юрисдикції.
Завданням судів загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є :
- здійснення правосуддя на засадах верховенства права;
- забезпечення права кожної людини на справедливий суд і повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України.
Ці завдання знаходять своє продовження у функціях судів загальної юрисдикції.
Ф ункції судів загальної юрисдикції - це основні наприми та види діяльності судів загальної юрисдикції щодо здійснення справедливого цивільного, кримінального, господарського та адміністративного судочинства у межах і порядку, встановлених Конституцією та законами України.
Основними функціями судової влади в Україні є здійснення правосуддя - цивільного, кримінального, господарського і адміністративного.
На важливість цих функцій вказує і назва відповідного розділу 8 Конституції України - «Правосуддя».
Судова влада здійснює певні, властиві лише їй функції. До них насамперед належать правосуддя і контроль.
Ст. 124 Конституції України встановила, що правосуддя в Україні здій снюється виключно судами, і делегування чи привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами є неприпустимим.
Ю рисдикція судів поширюється на всі правовідносини в державі.
Згідно із статтею 55 Конституції України «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Саме органи судової влади розглядають по суті усі правові конфлікти.
Термін «юрисдикція» походить від латинського - судочинство.
Термін «юстиція» походить від латинського - справедливість, правосуддя.
Зміст функції правосуд д я розкривається через притаманні йому властивості :
- правосуддя здійснюється тільки судом і, отже, являє собою вид державної діяльності, в якій реалізується судова влада;
- особливий процесуальний порядок, чітко регламентований законом, який встановлює процедуру діяльності суду щодо розгляду та вирішення конкретних справ, рішення у яких має право приймати тільки суд.
Правосуддя- це діяльність, що ґрунтується на суворому дотриманні законів. Справжнє правосуддя існує лише тоді, коли суд правильно встановив суттєві для даної справи обставини і безпомилково застосував закон, прийняв на цій основі справедливе рішення.
Якщо суд приймає рішення, що суперечать закону, наприклад, засуджує невинного у скоєні злочину, то це не правосуддя, а беззаконня, свавілля.
Правосуд д я, з точки зору права і моралі, - повинно базу вати ся на законі та справедливості.
С удова влада реалізується насамперед шляхом здійснення правосуддя.
Судові рішення:
- ухвалюються судами іменем України;
- є обов'язковими до виконання на всій території України.
Водночас функції судової влади в Україні не обмежуються виключно функціями правосуддя. Вони є багатогранними і різноманітними, тому слід говорити про множинність цих функцій.
Функції судової влади - це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених Конституцією, законами й іншими актами чинного законодавства України.
Багатоманітність функцій судової влади відображується в множинності функцій Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції в Україні.
Функції судів загальної юрисдикції є основною складовою системи функцій судової влади в цілому. Вони здійснюють правосуддя з цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ, тоді як Конституційний Суд України є єдиним органом конституційного правосуддя в Україні. Його функціонування поширюється на вирішення питань про відповідність Конституції України законів та іншим правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також на офіційне тлумачення Конституції і законів України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!