Повноважен ня щодо інформаційно-аналітичного забезпечення дієвого режиму національної безпеки і оборони в Україні, а саме: 9 страница
2) як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.
3) можуть утворюватися в інших організаційно-правових формах у порядку, визначеному законодавством.
Територіальні органи створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи ЦОВВ можуть утворюватися в:
- Автономній Республіці Крим;
- областях;
- містах Києві та Севастополі;
- районах;
- районах у містах;
- містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення).
Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.
Припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
|
|
|
запису про державну реєстрацію їх припинення.
Порядок призначення на посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.
Кандидатури на посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади погоджуються з головами місцевих державних адміністрацій, якщо інше не передбачено законом.
Інші державні службовці територіальних органів призначаються на посади та звільняються з посад, і працівники приймаються на роботу та звільняються з роботи керівниками територіальних органів.
Структуру територіальних органів затверджує керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
Штатний розпис та кошторис територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади.
Для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань центрального органу виконавчої влади в центральному органі виконавчої влади може утворюватись колегія як консультативно-дорадчий орган.
Типове положення про колегію затверджується Кабінетом Міністрів України.
Періодичність проведення засідань колегії визначається керівником центрального органу виконавчої влади.
Рішення колегії оформляється протоколом та можуть бути реалізовані шляхом видання керівником центрального органу виконавчої влади відповідного наказу.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у центральному органі виконавчої влади можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає керівник центрального органу виконавчої влади.
Кількісний та персональний їх склад і положення про них затверджує керівник центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
Центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств:
- видає накази організаційно-розпорядчого характеру;
- організовує та контролює їх виконання.
Накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Накази або їх окремі положення можуть бути:
- оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом;
- скасовані Кабінетом Міністрів України.
Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України.
Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України та звільняються з посад Верховною Радою України.
|
|
|
Заступники Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.
Питання діяльності Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України та інших органів зі спеціальним статусом у Кабінеті Міністрів України представляє Прем'єр-міністр України.
Фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.
На сьогодні діє Указ Президента від 9 грудня 2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 370 «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».
5. Поняття державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що:
державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Регуляторними органами є:
- Верховна Рада України;
- Президент України;
- Кабінет Міністрів України;
- Національний банк України;
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;
- інший державний орган;
- центральний орган виконавчої влади;
- Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
- Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
- місцевий орган виконавчої влади;
- орган місцевого самоврядування;
- посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти;
- територіальні органи центральних органів виконавчої влади;
- державні спеціалізовані установи та організації;
- некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141 / http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” від 27 лютого 2014 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України» від 18 липня 2007 року № 950 // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
5. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
6. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
7. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
8. Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
9. Указ Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» 15 грудня 1999 року № 1572 // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
10. Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085 // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
11. Указ Президента України «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 6 квітня 2011 року № 370 // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Скрипнюк В.М. Розвиток системи державної влади в Україні: конституційно-правові аспекти: Монографія. - К.: Логос, 2010. - 504 с.
2. Авер’янов В. Виконавча влада в Україні та її правове регулювання // Вісник Академії прав. наук України. – Харків, 2003. – № 2 (23)–3 (33). – С. 238–253.
3. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) // Право України. – 2002. – № 12. – С. 23–27.
4. Єрмолін В. До питання про співвіднесення понять виконавчої влади і державного управління // Право України. – 2002. – № 9. – С. 29–32.
5. Коваленко А. А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 509 с.
Тема 18: «Місцеві державні адміністрації»
ПЛАН
1. Основні завдання та принципи діяльності місцевих державних адміністрацій.
2. Статус, структура, формування та акти місцевих державних адміністрацій.
3. Повноваження та права місцевих державних адміністрацій. Повноваження голів, перших заступників і заступників голів, інших посадових осіб місцевих державних адміністрацій.
4. Відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України та органами виконавчої влади, обласними та районними радами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об’єднаннями громадян і громадянами.
5. Порядок підготовки та видання, оскарження, зупинення дії та скасування розпоряджень голів і наказів керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.
6. Утворення та порядок діяльності апарату місцевої державної адміністрації, фінансове забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій та відповідальність посадових осіб місцевих державних адміністрацій.
1. Основні завдання та принципи діяльності місцевих державних адміністрацій.
Важливу роль у системі органів виконавчої влади відіграють місцеві державні адміністрації. Відповідно до ч. 1 ст. 118 Конституції України і ст. 1 Закону України «Про місцеві держані адміністрації» від 9 квітня 1999 р., місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі.
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень:
- здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
- реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Місцеві державні адміністрації діють на засадах (принципах):
- відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність;
- верховенства права;
- законності;
- пріоритетності прав людини;
- гласності;
- поєднання державних і місцевих інтересів.
2. Статус, структура, формування та акти місцевих державних адміністрацій.
Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією та законами України.
У своїй діяльності керуються:
- Конституцією України;
- законом України «Про місцеві державні адміністрації»;
- іншими законами України;
- актами Президента України;
- постановами Верховної Ради України;
- Кабінету Міністрів України;
- актами органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Місцеві державні адміністрації:
- є юридичними особами;
- мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України;
- знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.
На будинках, де розміщуються місцеві державні адміністрації та їх структурні підрозділи:
- вивішуються таблички з зображенням Державного Герба України та найменуванням розташованого там органу;
- піднімається Державний Прапор України.
Зразки печаток і відповідних табличок місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Голови місцевих державних адміністрацій:
- формують склад місцевих державних адміністрацій;
- визначають структуру у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- видають розпорядження в межах своїх повноважень на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень.
Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Керівники структурних підрозділів видають накази.
Розпорядження голів є обов'язковими для виконання на відповідній території :
- всіма органами;
- підприємствами;
- установами;
- організаціями;
- посадовими особами;
- громадянами.
Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій, які призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.
Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура.
Президент України може порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про призначення головою МДА іншої кандидатури.
Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:
1) порушення ними Конституції України і законів України;
2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
3) визнання судом недієздатним;
4) виїзду на проживання в іншу країну;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
6) порушення вимог несумісності;
7) висловлення недовіри двома третинами від складу відповідної ради;
8) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі:
1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;
2) подання Прем'єр-міністра України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;
3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради;
4) з інших підстав, передбачених цим та іншими законами України;
5) з ініціативи Президента України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!