Порядок формування та функції комітетів Верховної Ради України , тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.
Одним із найважливіших структурних елементів Верховної Ради України є парламентські комітети і комісії. Перші з них іноді порівнюють з «мікропарламентами», оскільки їх роль у законодавчому процесі складно переоцінити.
Комітети Верховної Ради України є органами парламенту, відповідальними і підзвітними йому, які утворюються з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень парламенту, виконання контрольних функцій парламенту.
За конституційним статусом комітети Верховної Ради України є органами, які мають предметно визначену компетенцію та забезпечують здійснення парламентом його повноважень. При цьому, будучи органами Верховної Ради України, комітети парламенту не складають самостійну систему органів державної влади.
Діяльність комітетів Верховної Ради України ґрунтується на принципах:
- верховенства права;
- законності;
- гласності;
- їх рівноправності;
- доцільності;
- функціональності;
- плановості;
- наукової обґрунтованості;
- колегіальності;
- вільного обговорення та вирішення питань та ін.
Система парламентських комітетів, їх завдання, функції та компетенція визначаються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання з урахуванням конституційно визначених завдань і повноважень парламенту, а також актуальних питань державотворення та правотворення в усіх сферах суспільного та державного життя України. Зазначене обумовлює створення:
|
|
|
- галузевих (предметних);
- функціональних комітетів Верховної Ради України.
Галузеві наділені повноваженнями щодо здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань у певних сферах формування державної політики, віднесених до повноважень Верховної Ради України.
Функціональні - покликані забезпечити оптимальну організацію та діяльність Верховної Ради України, її взаємозв'язки з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Верховна Рада України затверджує кількість комітетів, їх назви та предмети відання. Кількість комітетів, їх назви та предмети відання можуть бути змінені за рішенням Верховної Ради України нового скликання до вирішення питання про формування персонального складу комітетів.
Мінімальна та максимальна кількість осіб, які можуть входити до складу одного комітету, визначається постановою Верховної Ради України. Рішення про внесення змін до складу комітетів Верховної Ради України приймається Верховною Радою України з урахуванням мінімальної та максимальної кількості осіб, які можуть входити до складу одного комітету.
|
|
|
Верховна Рада України може утворити новий або ліквідувати раніше створений комітет, змінити назву комітету чи предмет його відання. При утворенні нового комітету одночасно приймається рішення про його предмет відання та персональний склад із одночасним внесенням змін до рішення Верховної Ради України про кількісний склад комітетів.
Персональний склад комітетів формується Верховною Радою України нового скликання шляхом обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів.
Персональний склад усіх комітетів Верховної Ради України нового скликання визначається одночасно шляхом прийняття відповідної постанови Верховної Ради України.
Голови комітетів, перші заступники, заступники та секретарі комітетів не можуть бути одночасно керівниками депутатських фракцій. Голова комітету, його перший заступник та секретар комітету не можуть бути членами однієї фракції.
До складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України.
Комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції:
|
|
|
1) законопроектну;
2) організаційну;
3) контрольну.
Законопроектна функція комітетів полягає в:
1) розробці проектів законів, інших актів Верховної Ради України;
2) попередньому розгляді та підготовці висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб'єктами законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України;
3) доопрацюванні за дорученням Верховної Ради України окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях (за винятком прийнятих Верховною Радою України актів у цілому);
4) попередньому розгляді та підготовці висновків і пропозицій щодо проектів загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, а також наданні згоди на обов'язковість чи денонсацію міжнародних договорів України;
5) узагальненні зауважень і пропозицій, що надійшли до законопроектів;
6) внесенні пропозицій щодо перспективного планування законопроектної роботи.
Організаційна функція комітетів полягає в:
1) плануванні своєї роботи;
2) проведенні збору та аналізу інформації з питань, що належать до повноважень комітетів, організації слухань із цих питань, у тому числі на засіданнях Верховної Ради України;
|
|
|
3) попередньому обговоренні відповідно до предметів їх відання кандидатур посадових осіб, яких згідно з Конституцією України обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або надає згоду на їхнє призначення, підготовці до розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур;
4) підготовці питань на розгляд Верховної Ради України відповідно до предметів їх відання;
5) участі у формуванні порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України;
6) прийнятті рішень, наданні висновків, рекомендацій, роз'яснень;
7) розгляді звернень, що надійшли до комітету в установленому порядку;
8) участі відповідно до предметів їх відання в міжпарламентській діяльності, взаємодії з міжнародними організаціями;
9) підготовці письмових звітів про підсумки своєї діяльності;
10) забезпеченні висвітлення своєї діяльності в засобах масової інформації.
Контрольна функція комітетів полягає в:
1) аналізі практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб з питань, віднесених до предметів відання комітетів, підготовці та поданні відповідних висновків та рекомендацій на розгляд Верховної Ради України;
2) участі за дорученням Верховної Ради України у проведенні "Дня Уряду України";
3) контролі за виконанням Державного бюджету України в частині, що віднесена до предметів їх відання, для забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів у порядку, встановленому законом;
4) організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань;
5) організації та підготовці слухань у комітетах;
6) підготовці та поданні на розгляд Верховної Ради України запитів до Президента України від комітету відповідно до положень пункту 34 частини першої статті 85 Конституції України;
7) взаємодії з Рахунковою палатою;
8) взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
9) направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам;
10) погодженні питань, проведенні консультацій щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, створенні і ліквідації спеціальних державних органів, що віднесені до предметів відання комітетів, та здійсненні інших погоджень і консультацій у випадках, передбачених законом.
Ч. 3 ст. 89 Основного Закону встановлює, що Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки та попереднього розгляду питань, а також для підготовки і доопрацювання проектів законів, інших актів Верховної Ради України на правах головного комітету, якщо предмет правового регулювання таких проектів не належить до предметів відання комітетів, утворених Верховною Радою України. Питання про створення тимчасової спеціальної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії Верховної Ради України.
Тимчасова спеціальна комісія утворюється з числа народних депутатів, які дали на це згоду. Кількісний склад тимчасової спеціальної комісії формується з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій.
Пропозиції щодо кількісного та персонального складу тимчасової спеціальної комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями у п'ятиденний строк з дня направлення до них письмового звернення ініціатора (ініціаторів) утворення тимчасової спеціальної комісії. У складі тимчасової спеціальної комісії може бути представлено не менш як по одному народному депутату від кожної депутатської фракції. Якщо депутатська фракція не запропонувала у встановлений строк представників для роботи в тимчасовій спеціальній комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції.
Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Рада приймає постанову.
Голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.
Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення. Тимчасова спеціальна комісія утворюється на визначений Верховною Радою термін. У визначений термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, тимчасова спеціальна комісія подає до Верховної Ради письмовий звіт про виконану роботу.
Повноваження тимчасової спеціальної комісії вважаються припиненими в разі:
1) прийняття Верховною Радою закону, постанови або іншого акта, для підготовки якого створювалася ця тимчасова спеціальна комісія;
2) припинення повноважень Верховної Ради, якою утворено цю тимчасову спеціальну комісію.
Прикладом відповідної комісії є Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України (з правами головного Комітету Верховної Ради України) для підготовки пропозицій щодо змін чинного законодавства у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року, створена постановою Верховної Ради від 6 жовтня 2010 року № 2585-VI.
Ч. 4 ст. 89 Конституції України визначає повноваження Верховної Ради щодо проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, і створення тимчасових слідчих комісій, якщо за це проголосувала не менше ніж одна третина конституційного складу Верховної Ради.
Окрім того, згідно зі статтею 111 Конституції України, для проведення розслідування в порядку порушення Верховною Радою процедури імпічменту Президентові України утворюються спеціальні тимчасові слідчі комісії. Їх повноваження, склад і порядок діяльності визначаються Конституцією та законами України.
Стаття 89 Основного Закону містить застереження про те, що висновки та пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Це положення узгоджується зі змістом частини першої та третьої статті 124 Конституції України про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами - Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції - і делегування цих функцій або ж їх привласнення іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропозиції про:
1) факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування;
2) відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;
3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;
4) факти й обставини, які не були перевірені, і причини цього.
За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:
1) взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії;
2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;
3) продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визначений Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня її утворення.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 411; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!