КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

Стр 1 из 20Следующая ⇒

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

МОДУЛЬ І

НЕ 1.1.

Поняття та система Особливої частини кримінального права України.

Наукові засади кримінально-правової кваліфікації

1. Поняття Особливої частини кримінального права та її значення.

2. Система Особливої частини кримінального права.

3. Наукові засади кримінально-правової кваліфікації:

· поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації;

· стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації;

· структура кримінально-правової кваліфікації.

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.І.Тютюгін та ін.; за ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – С. 9-22.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка.–3-тє вид., переробл. та допов.– К.: Атіка, 2009.– С. 5-26.

3. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 6-16.

4. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф.Штанько – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – С.283-295.

5. Кримінальне право України: Навчальний посібник / С.Г.Волкотруб, О.М.Омельчук, В.М.Ярін та ін. – За ред. О.М.Омельчука. – К.: Наукова думка: Прецедент, 2004. – С. 3-9.

Додаткова література

1. Гаухман Л. Квалификация преступлений. – Москва: Юринформ – 2001. – 212 с.

2. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - Київ: Атіка, 2002. – 640 с.

3. Кудрявцев В. Общая теория квалификации преступлений. – Москва: Юристь – 2001. – 299 с.

4. Кузнецов В.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2006. – 300 с.

5. Марін О.К. Структура статей Особливої частини КК України та проблема коментування їх змісту // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. - 2004. - № 2 (2). - Додаток 2. - С. 297-303.

6. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – Київ: Атіка – 1999. – 463 с.

7. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – Киев: Юринком – 1995. – 208 с.

8. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1.2.

Злочини проти основ національної безпеки України

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Державна зрада.

3. Посягання на державного чи громадського діяча: характеристика юридичного складу злочину.

4. Диверсія.

5. Шпигунство: об’єктивні, суб’єктивні ознаки та особливості звільнення від кримінальної відповідальності.

6. Інші злочини проти основ національної безпеки України (ст.ст. 109-110 КК України).

Основна література

2. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація, - Вид. третє переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – С. 315-324.

4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 237-253.

5. Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року // ВВР. – 2003. - № 39. – С. 351. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15

6. Закон України „Про державну таємницю” від 21 січня 1994 року №3855-XII // ВВР. – 1994. – № 16. – С. 93. – Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3855-12

Додаткова література

1. Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. – К.: Київський університет, 1997. – 166 с.

2. Баулін Ю.В. Спеціальний вид звільнення громадянина України від
кримінальної відповідальності за державну зраду // Проблеми пенітенціарної
теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 21-30.

3. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України // Право України. – 2004. – № 5. – С. 141-145.

4. Зозуля І.В. Національна безпека України як сукупний об’єкт кримінально-правового захисту // Право України. – 2002. – № 3. – С. 37-43.

5. Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки. Навчальний посібник. – К.: ДЕМІД, 2002. – 144 с.

6. Кучера А.В. Злочини проти основ національної безпеки України. – Івано-Франківськ: Сімик, 2003. –72 с.

7. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки України // Право України. – 2004. – № 9. – С. 32-34.

8. Навроцький В. О. Злочини проти держави: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 48 с.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 211-217.

ЗАДАЧІ:

1. Пілот військового літака-винищувача (нової конструкції)
Ром прийшов на аеродром, заволодів «своїм» літаком і здійснив
переліт до іншої держави; просив там політичного притулку та
громадянства.

Як слід кваліфікувати дії Рома?

2. Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфотографувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розвідувальних органів.

3. Завербований іноземною розвідкою Краснов прибув до одного з портів України і зупинився в будинку Боровського. Побачивши жадібність того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських відомостей, і відразу вручив за користування квартирою 300 доларів. Проживаючи на квартирі Боровського, Краснов відвідував кафе, закусочні, де намагався знайомитися з працівниками режимного заводу. Він увійшов у довіру до Черненка, якому за чаркою «зізнався» в тому, що спекулює валютними цінностями, і дав 50 доларів у борг. У розмові з новим «другом» Черненко виказав таємні дані про оборонний завод, на якому працював.

4. Завербовані іноземною розвідкою автотуристи з Європи Адольф та Херміна Вернери фотографували на території України військові об’єкти, лінії електропередач, шосейні шляхи.

5. Козачков та Кириченко з власної ініціативи встановили зв’язки з іноземною розвідкою і в подальшому підтримували конспіративний зв’язок зі співробітниками цієї розвідки на території України. Вони займалися збиранням відомостей, що становлять державну таємницю, намагалися передати їх іноземній розвідці. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненні до керівництва розвідки дав конкретні пропозиції щодо ведення диверсійної роботи в Україні.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 330-331 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА)

НЕ 1 . 3.

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 573; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!