Поняття та види цивільної дієздатної фізичної особи.
Дієздатність, як і правоздатність - це також здатність особи, але вже не природна властивість як така, а готовність до здійснення визначених дій і вчинків, передбачених законом, що становлять права і обов'язки фізичної особи
Види дієздатності
Обсяг дієздатності визначається ЦК і залежить від двох факторів: віку людини та стану її здоров'я.
Залежно від віку розрізняють такі види цивільної дієздатності:
а) повну, що виникає із досягненням 18 років;
б) неповну (у віці від 14 до 18 років);
в) часткову (до досягнення 14 років).
Зважаючи на стан здоров'я, особа може бути обмежена у дієздатності або визнана недієздатною.
Варто зазначити, що ЦК змінив вікові межі для фізичних осіб, які існували раніше. Так, за ЦК УРСР 1963 р. віковою межею було 15 років. Відповідно, неповну цивільну дієздатність мали неповнолітні віком від 15 до 18 років, а частково дієздатними вважалися особи, які не досягли 15-річного віку. Така зміна була пов'язана з необхідністю привести ЦК України у відповідність до кримінального законодавства.
Обмеження дієздатності. Підстави, порядок і правові наслідки.
Над обмеженою у дієздатності фізичною особою встановлюється піклування, і вона самостійно може вчиняти лише дрібні побутові правочини.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК).
|
|
|
Таким чином, психічний розлад може бути підставою як для обмеження у дієздатності, про що вже йшлося, так і для визнання фізичної особи недієздатною. Правове значення для цього має характер психічного розладу. Саме виходячи із зазначеного, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (ст. 239 ЦПК).
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; вона позбавляється права на вчинення будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун, який одночасно несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.
|
|
|
Не випадково у рішенні суду не вказується, на який час фізична особа визнається недієздатною, бо згодом, під впливом певних обставин (лікування тощо) стан психічного здоров'я такої особи може покращитися. Якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у фізичної особи поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку. Це можливо за позовом опікуна або органу опіки та піклування.
Визнання фізичної особи недієздатною. Правові наслідки
У передбачених законом випадках фізична особа може бути визнана недієздатною. Згідно із ст. 39 ЦК зазначені юридичні заходи застосовуються у зв'язку з тим, що особа хворіє на психічний розлад, що має стійкий хронічний характер, унаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Фізична особа може бути визнана недієздатною лише судом у порядку, передбаченому статтями 236-241 ЦПК. Окремі роз'яснення з приводу застосування відповідних норм законодавства про визнання особи недієздатною містяться також у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" від 28 березня 1972 р.
|
|
|
Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом, У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, унаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно із ст. 145 ЦПК у справах, які стосуються психічного стану особи, обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання:
1) чи хворіє дана особа на психічну хворобу;
2) чи розуміє вона значення своїх дій та чи може керувати ними.
Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
ПРАВОВЫ НАСЛЫДКИ:
1. Визнання фізичної особи недієздатною тягне за собою низку важливих правових наслідків. Передусім з моменту виникнення недієздатності припиняються численні права та обов'язки, які виникли раніше і є триваючими. Так, припиняються відносини представництва на підставі довіреності (пункт 6 ч. 1 ст. 248 ЦК); договір страхування відповідальності особи, яка є недієздатною (абзац другий ч. 1 ст. 996 ЦК); договір доручення (пункт 2 ч. 1 ст. 1008 ЦК); договір управління майном (при недієздатності управителя) (пункт 5 ч. 1 ст. 1044 ЦК); договір простого товариства (пункт 1 ч. 1 ст. 1141 ЦК); сімейні обов'язки особистого немайнового характеру (ч. 2 ст. 15 СК).
|
|
|
2. 2. Над недієздатною особою встановлюється опіка. Згідно із змінами, внесеними до ч. 1 ст. 60 ЦК, суд не лише встановлює опіку над особою у разі визнання її недієздатною, але й призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. До встановлення опіки і призначення опікуна функції останнього згідно ст. 65 ЦК здійснює орган опіки та піклування. Інститут опіки має основною метою надати недостатній обсяг дієздатності та дозволяє забезпечити набуття та реалізацію суб'єктивних цивільних прав та обов'язків недієздатними особами
3. Оскільки фізична особа, яка визнана недієздатною, взагалі не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, ЦК позбавляє її права укладати будь-який правочин, а відтак і нести відповідальність за його невиконання або неналежне виконання. Разом з тим недієздатна особа не позбавляється цивільної правоздатності, а тому усі правочини, які вчиняються опікуном в її інтересах, вчиняються водночас і від її імені. Тобто, стороною правочину буде вважатися недієздатна особа, права та обов'язки якої представляє її опікун.
4. 4. Будучи недієздатною, фізична особа не несе відповідальності за завдання нею шкоди. Шкода, завдана недієздатною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею. При цьому останній може бути звільнений від обов'язку відшкодування, якщо доведе, що шкода була завдана не з його вини.
Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 312; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!