Цитата. Розділові знаки при них



 

Цитата — це дослівно переданий уривок з тексту для підтвердження якоїсь думки. При використанні цитат потрібно обов’язково вказувати на автора чи на джерело, з якого їх узято.

 

- Цитати виділяються лапками. Якщо цитата супроводжується словами автора, то ставляться такі розділові знаки, як і при прямій мові: «Найважливішого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, нема», — занотував Остап Вишня у своєму щоденнику.

 

- Якщо цитата подається не повністю, то пропуск позначається трьома крапками: «Основна риса характеру нашої сім’ї, — скаже потім О. Довженко, — насміхатися над усім і в першу чергу один над одним і над самим собою...»

 

- Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої букви: Пригадуєте: Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки дорікнула Лукашеві за те, що той «життям не зміг до себе дорівнятись»?

 

- Якщо після цитати подається прізвище автора або джерело, то вона береться в дужки, і після дужок ставиться крапка: «Впали в око присадкуваті хати, крислаті сосни, кучмуваті дуби» (Ю. Збанацький).

 

- Віршований текст в лапки не береться:

 

Ти знаєш, що ти — людина?

 

Ти знаєш про це чи ні?

 

Усмішка твоя — єдина,

 

Мука твоя — єдина,

 

Очі твої — одні. (В. Симоненко)

 

- Якщо віршований текст цитується суцільним рядком, то він оформлюється як звичайна прозова цитата: У серці Тараса Шевченка завжди жила велика віра в те, що настане час — і «заговорять і Дніпро, і гори! І потече сторіками кров у синє море...»

 

- Якщо посилання на джерело або автора стоїть рядком нижче, то крапка ставиться після цитати. Прізвище автора береться в дужки: «Мова народу — це найбільший національний скарб... Святим обов’язком митця є невтомно шліфувати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова».(О. Гончар)

 

 

3.  Пояснити орфограми, виділені у словах. Соціальній, відновлення, невід’ємною, використовується,.

Соціальній - Вживання ніякого знака у кінці складу

М'який знак пишеться:

1) після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова та складу: мідь, паморозь, вісь, міць, сіль, кінь, донька, молотьба, близько, просьба, кільце, ганьба;

 

Відновлення – подвоєння приголосних

 

Подвоєння відбувається:

 

1. При збігові двох однакових приголосних:

- на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява;

- на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;

2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.

3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.

 

Невід’ємною – вживання апострофа

Апостроф пишеться перед буквами я, ю, є, ї у таких випадках:

 після букв, якими позначаються губні приголосні звуки, якщо перед цими буквами немає приголосних (крім р), що належать до кореня: п'явка, в'юн, в'ється, верб'я, черв'як (але мавпячий, свято, цвях та ін., у яких перед буквами, що позначають губні приголосні, є приголосні, які належать до кореня);

 

Використовується -  творення безособових дієслів за допомогою постфікса -ся

Безособові дієслова можуть творитися від особових за допомогою постфікса -ся: лежати — не лежиться, ходити — не ходиться, спати спиться (не спиться), їсти — їсться (не їсться)

У дієсловах на -ть, -ться пишуть знак м’якшення: пишуть, пишеться.

Не пишуть знак м’якшення в дієсловах на -ш, -шся: пишеш, запишешся.

 

Записати фонетичною транскрипцією слово “діяльності”

[д’ійал’нос'т’і]

 

 

Пояснити спосіб творення підкресленого слова хворих

Хворий –хворих (прикметник)суфіксальний спосіб творення

Не уверенна, что правильно, другого не нашла

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від іменників 1-ої - назв людей - присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн): Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн.

Синтаксичний розбір скину вечером


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!