Зміст громадянського виховання



Виховання громадянина передбачає передусім свідомого почуття любові до Вітчизни, народу, почуття патріотизму, що передбачає:

· національну самосвідомість людини, осмислення моральних і культурних цінностей країни, відповідальності перед своєю нацією, збереження рідної мови;

· гордість за успіхи держави біль за невдачі;

· Усвідомлення свого глибокого зв'язку з народом; Участь У його справах;

· збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів рідної країни;

· знання символіки своєї Батьківщини;

· знання історії свого народу прихильність до рідних місць.

Г. Ващенко перерахував ті гасла, під якими має проводитися виховання української молоді. Серед них одне із головних - молодь мусить чітко уявляти собі, в чому благо Батьківщини, а саме:

1. Державна незалежність, можливість для українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя.

2. Об'єднання всіх українців, незалежно від їх територіального походження, церковної приналежності, соціального стану і таке інше, в одну спільноту, що пройнята єдиними творчими прагненнями і високим патріотизмом.

3. Справедливий державний устрій, який би підтримував ладу суспільстві, в той же час забезпечував особисті права й волю кожного громадянина й сприяв розвиткові й прояву його здібностей, спрямованих у бік громадського добра.

4. Справедливий соціальний устрій, при якому зникала б і не можлива була б боротьба між окремими групами суспільства.

5. Високий рівень народного господарства й справедлива організація його, що забезпечувала б матеріальний добробут всіх громадян, була позбавлена елементів експлуатації.

6. Розквіт духовної культури українського народу, науки, мистецтва, освіти. Піднесення її на такий рівень, щоб Україна стала передовою кращою в світі...

В.О. Сухомлинський справжню громадянськість бачив у моральній відповідальності за все, що робиться на рідній землі: не-примиреність до недоліків, гаряче прагнення боротися за розквіт, велич і могутність Вітчизни.

Важливе місце в змісті громадського виховання посідає формування культури міжетнічних відносин, яка "проявляється в повазі інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, готовності й умінні йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру в державі", розвиток планетарної свідомості, яка включає почуття єдності й унікальності життя на Землі, що вимагає мирного співіснування всіх Народів, країн. Одним із компонентів громадянського виховання школярів є оволодіння ними правовою і політичною культурою.

Оволодіння правовою культурою сприяє розвитку правосвідомості особистості, тобто усвідомленню своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, державної влади.

Політична культура - одна із сфер духовного життя людини, що характеризує її досягнення в засвоєнні політичних знань, умінь, норм та традицій політичної діяльності, які дозволяють учневі регулювати свої політичні дії, поведінку.

Основні шляхи громадянського виховання школярів

Громадянському вихованню школярів може сприяти запровадження спеціального навчального предмета в старших класах.

1.Забезпечення оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство певними уміннями у процесі вивчення освітніх предметів: історії України, всесвітньої історії, географії а ін..

2.Організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й залученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває якості громадянина.

 

Методи виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Народна педагогіка про значення слова у вихованні.

Методи виховання - це способи та прийоми спільної взаємозв'язаної діяльності вихователів і вихованців, яка спрямована на оволодіння духовними знаннями, навичками та уміннями, нормами та правилами вихованої поведінки, різнобічний і гармонійний роз­виток особистості, формування загальнолюдських, національних і професійних якостей, що визначені цілями виховання та необхідні для повноцінної життєдіяльності. Прийом виховання — це своєрідна частина, деталь мето­ду виховання, потрібна для більш ефективного застосуван­ня методу в умовах конкретної виховної ситуації. Будь-який метод виховання складається з певної сукупності од­норідних прийомів і способів виховного впливу. Способи виховання — це конкретні форми організації життєдіяльності вихованців, що мають виховне забарвлення і несуть виховне навантаження. Засоби виховання — це все те, за допомогою чого вихо­вателі впливають на вихованців. Засобами виховання є кон­кретні предмети матеріальної та духовної культури, які ви­користовуються для вирішення виховних завдань. (Г. І. Щукіна) — виокремлюють такі їхні групи: методи формування свідомості особистості; методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки; методи стимулювання поведінки й діяльності. Кла­сифікація: І група — методи безпосереднього виховного впливу; ІІ група — методи опосередкованого виховного впливу; ІІІ група — методи самовиховання. Характеристика методів формування свідомості особистості.Першочерговим у формуванні особистості є вплив на її свідомість. Результатом цього впливу повинні бути знання, погляди, переконання, які стимулюють вчинки вихованця, моральну впевненість у суспільній необхідності й особистісній корисності певного типу поведінки; формують готовність активно включатись у передбачену змістом виховання діяль­ність. До найважливіших методів формування свідомості особи­стості відносять розповіді на етичні теми, пояснення, роз'яснення, лекції, етичні бесіди, умовляння, навіювання, інструк­тажі, диспути, доповіді.Ефективним методом переконання є приклад. Застосовуються методи формування свідомості у комплексі з іншими методами. Розглянемо найбільш складні за змістом і застосуванням методи словесно-емоційного впливу: розповідь, роз'яснення, етичну бесіду, диспут і метод позитивного прикладу. Метод розповідівикористовується передусім у виховній роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку. Основною функцією цього методу є те, що він слугує за­собом поповнення знань моралі, вироблення в учнів правиль­них моральних понять. Друга функція методу — збагачення морального досвіду школярів досвідом моральної поведінки інших людей.

                              

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!