Використання похідних фінансових інструментів на сучасному етапі розвитку світового фінансового ринку



Ринок похідних фінансових інструментів є відносно молодим сегментом фінансового ринку. Бурхливий розвиток страхового ринку розпочався лише в 70-ті-80-ті роки XX століття. З огляду на динамічність розвитку цього ринку в останнє десятиріччя можна прогнозувати зростання його масштабів, появу нових видів деривативів та вдосконалення наявних.

Можна виділити кілька чинників, що стимулюють зростання обсягів і ролі ринку деривативів:

1) остаточна демонетизація золота та перехід до системи плаваючих валютних курсів, рівень яких більше не визначається прив'язкою до якоїсь певної вартісної субстанції, що має однакове значення для більшості країн;

2) загальна лібералізація фінансового сектора економіки;

3) акумулювання фінансових ресурсів у різноманітних фондах (пенсійних, інвестиційних). Великі обсяги фінансових операцій, що здійснюються інституційними інвесторами, пов'язані зі значними ризиками, що потребують хеджування за допомогою деривативів;

4) прогрес у розвитку інформаційних технологій. З одного боку, він сприяв об'єднанню світових центрів торгівлі похідними фінансовими інструментами. З іншого боку, вдосконалення техніки і технології, впровадження автоматизованих програм торгівлі цінними паперами зменшило вартість трансакцій, збільшило ліквідність фінансових ринків. Це призвело до частішого перегляду портфелів менеджерами, зростання обсягів інвестиційних операцій і в результаті - до підвищення необхідності хеджування інвестиційних ризиків з використанням фінансових деривативів;

5) посилення нестабільності на спот-ринку, що підвищило ризики і водночас розширило можливості формування синтетичних позицій з використанням похідних фінансових інструментів для отримання спекулятивного прибутку.

Роль, яку відіграють похідні фінансові інструменти у розвитку світового фінансового ринку, далеко не однозначна. Деривативи, що покликані захистити інвесторавід нестабільності та неефективності ринку, самі сприяють виникненню і/або посиленню цієї нестабільності. Так, дельта-хеджування" породжує ефект стадної поведінки: як тільки ринок починає рухатися в тому чи іншому напрямку, дельта-хеджери відразу реагують на тенденцію, укладаючи контракти на купівлю, якщо ціни ростуть, і на продаж, якщо вони падають. Таким чином, практика дельта-хеджування, може призвести до виникнення ризику нестабільності, якого не існувало раніше. Все залежить від того, чи дії учасників ринку є взаємно компенсуючими чи кумулятивними. Зазвичай вони компенсуючі, оскільки учасники ринку діють в різних напрямках. Однак часом ризики акумулюються або на боці попиту, або на боці пропозиції. Такі ситуації виникають досить рідко, але їх ефект може бути катастрофічним (колапс фондового ринку 1987 p.). Зазначимо, що ключові учасники ринку (marketmakers) виграють від нестабільності, породженої ефектом стадної поведінки в цілому і дельта-хеджуванням зокрема, оскільки вони можуть вимагати вищу премію по опціонах, виправдану високим рівнем нестабільності. Таким чином, ключові учасники ринку похідних фінансових інструментів виграють від нестабільності, спочатку створюючи її, а потім, продаючи засоби захисту від неї.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!