Поняття гри. Класифікація ігор
Перш за все, необхідно уточнити поняття «ігрова діяльність», «гра».
Гра – вид непродуктивної діяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а в самому процесі[3].
Гра – підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою та спортом одночасно[2].
Гра — діяльність з розважальною та іноді навчальною метою. Гра відрізняється від роботи тим, що не ставить перед собою корисної практичної мети, і від мистецтва тим, що не створює художніх цінностей, хоч межі між цими видами діяльності розмиті. Гра проходить за певними правилами, які встановлюють обмеження на дії гравця. Ці правила не обов'язково повинні бути ясно сформульованими чи усвідомленими. Багато ігор мають чітко встановлені правила. Відхилення гравця від правил у таких іграх зазвичай розглядається іншими гравцями як шахрайство, і призводить до конфліктів, образ, припинення гри.
У грі може брати участь один або кілька гравців. Ігри для одного гравця включають в себе різновиди пасьянсів, відеоігри тощо. В такій грі гравець ставить перед собою складне завдання, яке намагається розв'язати, притримуючись встановлених для себе правил. Ігри для багатьох гравців часто ставлять перед собою завдання виграти, здобути перемогу над іншими, тобто гра є змаганням. У іграх з елементами змагання гравці можуть утворювати команди - колективи, які намагаються досягти спільної мети. Відповідні ігри називаються командними.
|
|
|
(1889 – 1951)
| Австро-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії і один з найяскравіших мислителів XX століття, Людвіг Вітгенштайн одним із перших серед академічних філософів спробував визначити значення слова «гра». У своїх «Філософських дослідженнях» він демонструє, що такі елементи гри, як розвага, правила, змагання, не можуть адекватно визначити, що це таке. |
Тому він робить висновок, що «гра» не може мати єдиного означення, а тому повинна визначатися як ряд, елементи якого мають родинну схожість один із іншим.
(1913 – 1978)
| Французький соціолог Роже Каюа в книзі «Ігри та людина» визначає гру, як діяльність, що повинна мати такі характеристики: розвага - добровільне об'єднання гравців саме з метою гри; відокремленість - гра обмежена певним місцем і часом; непевність - перебіг |
гри відкритий, а кінець наперед невизначений;непродуктивність - гра не приносить корисних результатів; правила - перебіг гри визначають правила; фіктивність - під час гри людина живе у фіктивній реальності.
Каюа вважав основою гри такі елементи: Агон (змагальність). Алеа (випадковість), Іллінкс (сп'яніння), Мімікрія (маскування).
|
|
|
(1872—1945)
| Аналізу ролі гри в людському суспільстві присвячена книга нідерландського філософа Йогана Гейзинги «Homo Ludens». Гейзинга, зокрема відзначає, що гра старша за культуру, оскільки гра властива не тільки людям, а й тваринам. |
На його погляд людська культура зароджується з гри, хоча гра не переходить у культуру, а залишається поряд з культорою як сестри-двійнята. Культурі властиве створення вигаданих штучних середовищ, які не є «справжнім життям», а містять в собі елемент гри.
Види ігор
1 Дитячі ігри
2 Симуляції
3 Спортивні ігри
4 Логічні ігри
5 Настільні ігри
6 Азартні ігри
7 Комп'ютерні ігри
8 Рольові ігри
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 821; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!