Список використаної літератури.



Зміст.

Назви роботи, глав і параграфів не повинні збігатися, назва роботи не повинно бути громіздкою (по можливості – від 3 до 5 слів).

Важливий етап роботи над рефератом – добір літератури. Потім складається конкретний план, що погоджується з викладачем. Завершальний етап – написання реферату на основі вивчення та попередньої систематизації всіх джерел, повторного вивчення зібраного матеріалу.

Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту - його аналіз – вибір інформативних фрагментів, їхнє узагальнення - створення нового тексту (реферату). На останньому етапі виробляється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад повинен бути цільним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням та висновками.

Вимоги до форми представлення інформації в рефераті

1. У рефераті варто роз'яснити незвичні терміни і символи при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова та словосполучення припускається заміняти абревіатурами та прийнятими текстовими скороченнями тільки в тих випадках, коли їхній зміст ясний з контексту або після попередньої розшифровки.

Ілюстрації та таблиці використовуються в рефераті тільки в тих випадках, коли вони допомагають розкрити зміст джерела й скорочують обсяг реферату.

При написанні реферату варто уникати довгих, заплутаних речень, загальних фраз, повторень, зайвих слів і словосполучень, що ускладнюють читання і сприйняття тексту.

Необхідно уникати штампів, канцеляризмів, архаїчних виражень і елементів розмовного стилю.

Особливу увагу варто звернути на оформлення наукового апарата – усі факти, що приводяться, або цитати повинні мати посилання на джерело.

У висновку реферату робляться загальні висновки. Пишеться висновок без посилань. Наведемо як приклад стандартний початок: "Пророблена робота дозволяє сформулювати наступні висновки: 1...2... 3...".

Наприкінці роботи приводиться список використаної літератури. Є кілька способів складання списку літератури: за алфавітом, по рубриках, що відповідають главам реферату, за часом видання, по ходу появи посилань у тексті.

При оцінці рефератів враховується:

-  послідовність і повнота викладу:

-  правильність обґрунтування тих або інших положень на основі узагальнення фактичного матеріалу;

-  ступінь самостійності студентів у процесі роботи над рефератом тощо. По темі реферату студенти виступають на семінарських заняттях і теоретичних конференціях. Автори кращих рефератів беруть участь у конкурсах студентських робіт з технічних наук.

Бібліографічне оформлення самостійних робіт

 

Бібліографічний опис являє собою сукупність бібліографічних відомостей про документ, приведених за встановленими правилами і призначених для ідентифікації та загальної характеристики документа. Опис може бути складений на книгу (однотомне або багатотомне видання), серійне видання, окремий том, випуск, номер багатотомного або серійного видання, а також статтю, розділ, главу з книги або серійного видання. Для бібліографічного оформлення студентських робіт досить короткого опису, що включає наступні обов'язкові елементи:

- заголовок;

- вихідні дані;

- відомості про видання;

Бібліографія оформлюється за таким стандартом:

Монографії, 1-3 автори:

Магауенов Р.Г. Системы охранной сигнализации: основы теории и принципы построения: Учебное пособие. – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 367 с.: ил.

Максимов Ю.Н., Сонников В.Г., Петров В.Г. Технические методы и средства защиты информации. – СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2000. – 320 с.: ил.

Монографії, 4 автори:

Основы создания гибких автоматизированных производств/ Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музычук, А.Е.Гридасов / Под ред. Б.Б. Тимофеева. - К.: Техника, 1986. — 144 с.

Монографії, 5 та більше авторів:

Город и государство: проблемы, тревоги, надежды горожан востока Украины / Бакиров B.C., Кушнарев Е.П., Кизилов А.И. и др. / Под ред. В.С.Бакирова, Е.П.Кушнарева. - Харьков: Форт Лтд, 1996.- 236 с.

Колективний автор:

Составление библиографического описания: Краткие правила /Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И-Ленина. - 2-е изд., доп. - М.: Изд-во "Кн. палата", 1991. – 224 с.

Багатотомні видання:

История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин-т рус. лит. - М., 1982. - Т. 3: Расцвет реализма. - 876 с.

Перекладні видання:

Эриксон Э.Г. Идентификация: юность и кризис: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1996. - 342 с.

Збірки наукових праць:

Харьковские социологические чтения - 98: Сб. науч. работ. - Харьков: ЦЭПП "Радар", 1998. - 499 с.

Складові частини книги:

Бакиров B.C. Горожане в мире политики // Город и государство: проблемы, тревоги, надежды горожан востока Украины. - Харьков: Форт Лтд, 1996--С. 190-209.

Складові частини збірника:

Дудченко О.Н., Мытиль А.В. Семейная самоидентификация в кризисном обществе (Опыт использования техники семантического дифференциала) // Социальная идентификация личности. – М.: ИСРАН, 1993. - С. 84-106.

Складові частини журналу:

Прибиткова І.М. Зайнятість і ринок праці // Філософська і соціологічна думка. - 1995. - №7-8. - С 57-80.

Тези доповідей:

Бондаренко А.М. Принципы построения и использования аппаратных средств защиты информации серии «ГРЯДА» // Матеріали п’ятої міжнар. наук.-практ. конф. "Безпека інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах". - К.: Інтерлінк. - 2002. - С 19-20.

Веб-сайт в Internet:

http://www.security.com.ua

Стаття в Internet:

Harrison M., Ruzzo W., Ulman J. Protection in operating systems. Available: http: //www.bezpeka.com.ua (March 15, 2002).

Бібліографічні списки розрізняються за повнотою охоплення матеріалу. "Бібліографією" можна називати лише такий список, що гарантує максимальне охоплення видань. Найчастіше складаються "Списки використаної літератури".

Посилання найкраще розміщати в затекстовому списку. Варто акуратно складати бібліографічні списки і не забувати посилатися на джерело.

Бібліографічне посилання може бути приведене цілком або частково в тексті або в примітках. Внутрішньотекстовий спосіб оформлення посилання (у дужках усередині речення) досить незручний. Частіше використовується підрядкове розміщення посилань. Якщо посилання на те ж саме джерело повторюються, використовується форма „Там же”.

Алгоритми пошуку інформації

У самостійній роботі студентам приходиться використовувати джерела різних видів. Кожен студент повинний приділити якийсь час вивченню способів, як знаходити необхідну інформацію. Для пошуку літератури, безумовно, необхідне використання каталогів і картотек. Система каталогів цілком відбиває все, чим розташовує бібліотека, тому варто ознайомитися з їхнім змістом, перш ніж звертатися до книжкових полиць відкритого доступу.

Алфавітний каталог,що містить опис добутків печатки за абеткою прізвищ авторів, заголовків і найменувань колективних авторів (установ і організацій), дає можливість підібрати добутку визначеного автора, установити наявність у бібліотеці потрібного видання.

Систематичнийкаталог, у якому описи книг розташовуються по галузях знання і темам у логічній послідовності, допомагає в підборі літератури за темою. У великих наукових бібліотеках ведуться також предметні каталоги,де описи книг розташовані за змістом, конкретним предметам, об'єктам вивчення, але не в логічній послідовності, як у систематичному каталозі, а за абеткою предметних рубрик. Цей каталог зручний для підбора літератури з окремих питань.

Для пошуку журнальних і газетних публікацій використовуються наявні в бібліотеці систематичні картотеки статей.Матеріали в картотеці розташовуються по галузях знання і темам, картки останніх публікацій ставляться на перше місце, що дозволяє знаходити найбільш актуальні матеріали.

Отже, алгоритми пошуку інформації, на перший погляд, можуть показатися складними, але, опанувавши ними, можна позбутися від значної витрати часу і багатьох турбот.

Самостійна робота з вивчення технічних дисциплін усе більш набуває характер дослідної діяльності. Зрозуміло, індивідуальна робота з літературою не відділена від лекцій, семінарів, консультацій. Однак вдумливе читання, складання тез, конспекту, підготовка реферату і т.п. сприяють набагато більш глибокому розумінню досліджуваної проблеми. До того ж організація самостійної роботи студентів ставить задачу не тільки рішення вже сформульованих викладачем проблем, але і формування у студентів проблемного бачення. А для цього, насамперед, необхідні глибокі знання, уміння самостійно орієнтуватися в стрімкому потоці інформації.

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 289; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!