Основні компоненти педагогічного дослідження

Щоб визначити завдання конкретного педагогічного дослідження, рекомендується відповісти на запитання: «Що необхідно зробити, щоб досягти мети дослідження?». Як правило, формують 4-5 завдань. Завдання, які є більш частковими, виступають підзавданнями до одного з основних. Ієрархічно організована послідовність завдань утворює програму діяльності.

Єдиного стандарту у формулюванні завдань не існує, але загальними тенденціями є такі:

• перше завдання пов'язують з виявленням, уточненням, поглибленням, методологічним обґрунтуванням сутності, природи, структури, законів функціонування і розвитку об’єкта, який вивчається;

• друге завдання спрямовують на аналіз реального стану предмета дослідження, динаміки, внутрішніх протиріч його розвитку;

• третє завдання направлене на розкриття загальних способів перетворення об'єкта, на побудову його моделей, виявлення умов ефективного функціонування та їх дослідно-експериментальну перевірку;

• четверте завдання пов'язують із виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності досліджуваного явища, процесу тощо;

• п'яте завдання присвячують створенню, розробці конкретних методик і технологій та практичних рекомендацій щодо їхнього використання.

Завдання дослідження, з одного боку, розкривають сутність теми дослідження, а з іншого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Приклад формулювання завдань наукового дослідження.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати сутність проектувальних умінь як педагогічної проблеми.

2. Провести аналіз шляхів і засобів формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

3. Теоретично обґрунтувати та розробити модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування і на цій основі здійснити проектування відповідних комп'ютерних засобів.

4. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити у процесі вивчення дисципліни «ІІрограмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» методику формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь засобами комп'ютерних технологій.

5. Впровадити у процес вивчення дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» методичні рекомендації щодо формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану засобами комп'ютерних технологій.

Об'єкт, предмет, мета і завдання окреслюють ту галузь педагогічної діяльності, яка досліджуватиметься у науковій роботі. Однак, вони не розкривають обраний автором принциповий шлях реалізації поставленої проблеми. Він розкривається у провідній ідеї, яка формулюється у вигляді гіпотези дослідження.

Гіпотеза дослідження – науково обґрунтоване припущення, яке вимагає подальшої перевірки.

Гіпотеза наукового дослідження за конструкцією – це розгорнуте речення, в якому досить докладно викладено модель і систему заходів, за рахунок яких дослідник сподівається отримати певні результатів. Вона передбачає, які організаційні форми освітянської діяльності найкраще використати для розв'язання даного завдання, які умови є провідними, а які – такими, що корегують, який засіб розв'язання педагогічного завдання є ефективним тощо. Найбільш продуктивні гіпотези мають таку структуру: «Якщо має місце явище А, то має місце й явище В при виконанні умови С».

Отже, за структурою гіпотеза може складатись з двох елементів: передбачення і припущення. Передбачення – це визначення нового стану або процесу існування предмета дослідження, а припущення – це умови і засоби, виконання та урахування яких призводить до переходу предмета дослідження у новий стан. Зміст гіпотези повинен бути конкретним, відповідати меті, об'єкту і предмету дослідження. Як правило, гіпотеза не виникає у свідомості дослідника спонтанно. Вона є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності у тій чи іншій галузі педагогіки.

Приклад формулювання гіпотези наукового дослідження.

Гіпотеза дослідження: якщо внести зміни до процесу навчання майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю, то якість формування у них проектувальних умінь з розробки бізнес-плану підвищиться за умови реалізації методики, розробленої на засадах застосування багатомірної комп'ютерної навчаючої системи, яка проектується на основі використання моделі формування проектувальнихумінь з виділенням структурних елементів діяльності фахівця.

Важливими характеристиками педагогічного дослідження є наукова новизна отриманого знання та його значення для науки і практики.

У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

1. Розкриття виду результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання добув дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей або методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, форм виховної роботи, які раніше не були відомі у педагогіці.

2. Визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставленні з ними нова інформація може виконувати різні функції: бути отриманою вперше, уточнювати, конкретизувати існуючі знання, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати.

Поняття наукової новизни досить відносне. Рівень нового в отриманих результатах може бути різний. Це визначається типом виконаного дослідження, умовами його використання.

Приклад формулювання наукової новизни дослідження.

Наукова новизна одержаних результатівполягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю на основі використання багатомірної комп'ютерної навчаючої системи, що дозволило підвищити якість сформованості проектувальних умінь;

- дістала подальший розвиток систематизація проектувальних умінь майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю; розвиток полягає у виділенні груп умінь за структурними характеристиками етапів розробки бізнес-плану;

- з метою підвищення надійності удосконалено метод оцінки рівня сформованості проектувальних умінь; удосконалення полягає у врахуванні відповідності незалежних експертних оцінок і самооцінки студентів якості сформованості проектувальних умінь.

Сама по собі характеристика новизни є недостатньою для оцінки виконаної роботи, її необхідно доповнювати критеріями педагогічної значущості, бо вона, як і новизна, може мати теоретичну і практичну цінність.

Теоретична значущість є інтегральною характеристикою впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи, комплексним показником його перспективності, доказовості, концептуальності. Вона може виявлятися у сфері загальної педагогіки, її окремої дисципліни (дидактики, теорії виховання, спеціальної методики).

Практичне значення характеризує реальні зрушення у навчанні й вихованні, які досягнуті, чи можуть бути досягнутими через упровадження в педагогічну практику результатів проведеного дослідження.

Практичне значення є найважливішою ознакою наукового пошуку, який далеко не завжди може претендувати на важливий теоретичний результат. Тому слід ураховувати, що проведене дослідження має бути обов'язково підкріплене статистичними показниками вірогідності, надійності, репрезентативності, без яких наукова робота справлятиме враження лише суб'єктивних міркувань автора та не матиме потрібного практичного значення.

Приклад формулювання практичного значення дослідження.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у процес вивчення дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» методики формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, комп'ютерної навчаючої системи «Бізнес-планування на підприємствах», методичних рекомендацій щодо проведення лабораторних робіт за темою «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств».

    Знання основних компонентів педагогічного дослідження дозволить досягти високих результатів у вивченні педагогічних проблем, зробити цей процес творчим та таким, який відповідає сучасним науковим вимогам.

Логіка наукового дослідження

Основним елементом пізнання поряд із методологію є логіка наукового дослідження, під якою розуміють певний шлях у науковому пошуку. Наукове дослідження вимагає логічної послідовності певних етапів, основу яких складає раціональне мислення як відображення закономірностей реальної дійсності, що відповідає таким вимогам:

· конкретність;

· послідовність;

· обґрунтованість.

Логіка (грец. розум, думка) – наука про закони, прийоми правильної побудови думки, націленої на пізнання об'єктивної дійсності, основними завданнями якої є:

· досягнення істинності знання;

· побудова структури розумового процесу;

· застосування вірних методів пізнання тощо.

Методологічний апарат наукового дослідження включає в себе:

· принципи організації та проведення наукового дослідження;

· методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії;

· науковий апарат: понятійно-категоріальну основу наукового дослідження (актуальність, наукову новизну, евристичну цінність, теоретичну та практичну значущість, проблематику, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання).

Вся сукупність складників наукового пошуку є основою методологічного апарату, тому під педагогічним дослідженням розуміють цілеспрямоване пізнання, результати якого представлені у вигляді системи понять, законів, теорій.

Практика здійснення дослідження підлягає наступній логіці:

1. Визначення теми, проблеми, цілі, об’єкту, предмету і задач дослідження, тобто наукового апарату.

2. Розробка плану дослідження.

3. Складання списку літератури та інших джерел інформації з проблеми дослідження.

4. Визначення загальної методики, методів і бази дослідження.

5. Вивчення теорії та історії проблеми (питання), аналіз базових даних.

6. Вивчення досвіду розв’язання проблеми на практиці.

7. Збирання фактичного та констатувального матеріалів.

8. Аналіз та узагальнення отриманих результатів, побудова на їх основі гіпотези (передбачення про шлях розв’язання проблеми).

9. Розробка методики перевірки гіпотези.

10. Проведення дослідно-експериментальної роботи.

11. Проведення контрольних зрізів.

12. Аналіз та узагальнення отриманих результатів (формулювання теоретичного обґрунтування проведеного дослідження).

13. Напрацювання практичних рекомендацій.

14. Оформлення результатів дослідження (курсова, дисертаційна робота, монографія, стаття та ін.).

Уміння дослідника щодо реалізації основних логічних компонентів значною мірою позначається на результатах дослідницької роботи.

Мы поможем в написании ваших работ!