Принципи організації бухгалтерського обліку
Тема 1: «ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ БАНКУ» 1. Основи організації обліку в банках. 2. Принципи організації бухгалтерського обліку. 3. Організація операційної діяльності банків. 4. Характеристика банківської звітності.
Основи організації обліку в банках
Розвиток ринкових відносин вимагає від облікових працівників глибоких знань теорії і практики бухгалтерського обліку, його нормативно-законодавчого регулювання, вміння орієнтуватися і знаходити правильні виходи із ситуацій, які раніше не виникали, здатності уникати помилок і порушень при веденні бухгалтерського обліку.
Отже, оптимальна організація бухгалтерського обліку займає одне з чільних місць у системі заходів, спрямованих на забезпечення інформаційних потреб управління.
Організація - це складова частина управління, сутність якої полягає в координації дій окремих елементів системи, досягненні взаємоузгодженості функціонування її частин.
Організація бухгалтерського обліку - система методів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування бухгалтерського обліку та його подальший розвиток.
Організація бухгалтерського обліку - науково обґрунтована система умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про діяльність банківської установи для прийняття управлінських рішень.
|
|
|
Елементами організації бухгалтерського обліку є:
• положення про облікову політику;
• положення про бухгалтерську службу;
• схеми документообігу;
• посадові інструкції;
• організаційне, методологічне та технічне забезпечення бухгалтерської служби;
• інші види робіт з організації обліку.
Предметом організації бухгалтерського обліку є: обліковий процес, праця обліковців, забезпечення обліку.
Аспекти формування предмета організації бухгалтерського обліку такі:
1. Технологічний аспект. Зміст технології облікового процесу визначається методикою і технікою збирання, зберігання, накопичення і переробки даних. Для організації технології облікового процесу важливо визначити основні його елементи.
Основу облікового процесу становлять відповідні операції. Облікові операції - це елементарні або складні дії з інформаційними даними для отримання проміжних або кінцевих показників.
Операції, які характерні для облікового процесу, розподіляються на три категорії - механічні, переробні, творчі.
До механічних операцій належить приймання, передавання, реєстрація і зберігання документів.
До переробних належить операції з групування даних, здійснення бухгалтерських проводок і розрахунків та ін.
|
|
|
До творчих належать операції із складання підсумкових даних, пояснювальних записок, довідок, актів ревізій тощо.
Сукупність та послідовність операцій формують технологічні фази (стадії), а стадії - технологію облікового процесу. Кожний технологічний процес як сукупність операцій являє собою систему, що потребує упорядкування в часі та просторі, тобто організації.
2. Структурний аспект передбачає формування системи бухгалтерського обліку під впливом розподілу праці, що зумовлює розмежування єдиної системи на окремі, якісно своєрідні частини. Бухгалтерський облік у банках як цілісна система поділяється на такі підсистеми: облік касових операцій, облік безготівкових розрахунків, облік кредитних операцій, операцій з цінними паперами, валютних операцій, внутрішньобанківських операцій тощо. Такий поділ дає можливість визначити завдання кожної підсистеми (відділу, департаменту), розробити організаційні моделі побудови облікового апарату. Отже, бухгалтерський облік - це колективна праця, а будь-яка колективна праця як сукупність робіт різних виконавців підлягає впорядкуванню, тобто організації.
Об’єкт організації - це явище або процес, на який спрямована організаційна діяльність.
|
|
|
Банки належать до категорії підприємств - фінансових посередників і здійснюють операції на грошовому, кредитному ринках та ринку цінних паперів із використанням різноманітних фінансових інструментів. Водночас бухгалтерський облік у банках за своєю сутністю нічим не відрізняється від бухгалтерського обліку, який здійснюється іншими підприємствами. Тобто бухгалтерський облік в банках - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про господарську діяльність банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Користувачами економічної інформації бухгалтерського обліку є:
• внутрішні користувачі - акціонери банку, рада банку, правління банку, внутрішні аудитори, працівники. Облікова інформація використовується для планування, оцінки, контролю за щоденними операціями банку, за використанням ресурсів банку;
• зовнішні користувачі - НБУ, фактичні та потенційні кредитори, інвестори, клієнти та ін. Облікова інформація, узагальнена у фінансових звітах, використовується для оцінки минулих подій та майбутніх результатів діяльності банку.
|
|
|
Повнота і достовірність відображення операцій в обліку залежать від облікової політики та внутрішніх процедур банку. Бухгалтерський облік повинен забезпечувати можливість прогнозування і визначення стратегії розвитку банку.
Опрацювання інформації про господарські операції банку здійснюється за допомогою загальних інструментів бухгалтерського обліку: документація, інвентаризація, визнання і оцінка елементів фінансової звітності, система рахунків, подвійний запис, звітність.
У складі бухгалтерського обліку виокремлюються фінансовий та управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі і відрізняються формою та періодичністю розрахунку даних. Окремо від фінансового та управлінського обліку банки здійснюють податковий облік.
Кожний із зазначених видів має притаманні йому мету, призначення, коло користувачів облікової інформації і відіграє свою роль в управлінні підприємством, організацією або установою.
Фінансовий облік забезпечує своєчасне та повне відображення усіх банківських операцій, надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміну. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність, яка регулюється державою, стандартами різних рівнів і відкрита для користування. Інколи фінансовий облік називають зовнішнім. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік.
Управлінський облік здійснюється з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю й використання своїх ресурсів.
Управлінський облік забезпечує внутрішні потреби банку в інформації, виходячи із специфіки та особливостей його діяльності, струх при управління. Банки самостійно обирають метод обліку затрат та калькулювання собівартості послуг (робіт), визначають зміст внутрішньої звітності, а також строки її подання на різні рівні управління. При організації управлінського обліку повинна забезпечуватися ідентичність інформації і розрахунків, які здійснюються на основі фінансового обліку.
На відміну від фінансового обліку, який регулюється законом, національними чи міжнародними стандартами, управлінський облік здійснюється суб’єктами господарювання самостійно з врахуванням особливостей діяльності, структури й розмірів підприємства, потреб та вимог управління.
Принципи організації бухгалтерського обліку
Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.
Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:
1) повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
2) превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
3) автономність - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку.
Активи - ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому.
Зобов'язання - заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;
4) обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати - не занижуватимуться;
5) безперервність - оцінка активів банку здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;
6) нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Доходи - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення капіталу, за винятком його збільшення, пов'язаного з внесками акціонерів.
Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або виникнення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між акціонерами.
Власний капітал - це залишкова частина в активах банку після вирахування всіх зобов'язань;
7) послідовність - постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
8) історична (фактична) собівартість - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!