ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

ШОСТАК Людмила Василівна

УДК 338.47:338.24

ЧИННИКИ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ НА КОНКУРЕНТНІ ВІДНОСИНИ

МІЖ ОПЕРАТОРАМИ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ 

Економіка транспорту і зв’язку

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата економічних наук

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луцькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

 

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

                       Павлов Володимир Іванович,

                         завідувач кафедри фінансів та економіки

                         природокористування Національного університету

                         водного господарства та природокористування

                           

 

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Петенко Ірина Валентинівна,

                       Донецький державний університет управління

                         Міністерства освіти і науки України

                       завідувач кафедри управління персоналом та

                         організації праці

                           

                       кандидат економічних наук

Горенко Тетяна Іванівна,

                       Головний редактор журналу „Справочник экономиста”

                           

                           

Провідна установа - Інститут економічного прогнозування НАН України,

                       м. Київ, відділ технологічного прогнозування та                           

                          інноваційної політики

                           

                           

                           

Захист відбудеться 15 вересня 2006 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.816.03 в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, Кузнечна, 1, ауд. 222.

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, Кузнечна, 1

 

Автореферат розісланий 14 серпня 2006 р.

 

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                               Л.А. Захарченко

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми.Телекомунікаційний ринок є однією з важливих складових інфраструктури національного комплексу України. Світові досягнення у сфері соціальної мобільності різко підвищили вимоги масового споживача до якості створюваної послуги.

Сьогодні на українському ринку телекомунікацій функціонує розгалужена інфраструктура учасників, що і є стартовою умовою формування конкурентного середовища.  Поява нових операторів зв’язку і, як наслідок, зростання конкуренції позитивно впливає на розвиток телекомунікаційного ринку. Але для ефективного функціонування операторів, для надання послуг високої якості та для повноцінної і чесної конкурентної боротьби виникає необхідність регулювання відносин між останніми.

Регулювання конкурентних відносин залежить від напрямів розвитку телекомунікаційного ринку. Тому формування і становлення останнього і посідає особливе місце в системі сучасних економічних процесів. Отже, саме з огляду на це, важливим моментом є дослідження конкурентного середовища на ринку телекомунікацій.

Формування конкурентного середовища вимагає державного регулювання відносин на ринку телекомунікацій. Необхідність такого регулювання виходить з наявності та різнопланових інтересів різних учасників цього ринку – операторів, споживачів, постачальників, посередників. Вони можуть вступати в протиріччя між собою. Функціонування на ринку значної кількості суб’єктів підприємницької діяльності завжди супроводжується процесами породження та вирішення конфліктних ситуацій, що відбивається на якості послуг. Для забезпечення правового впорядкування ринку, стабільності регламентування взаємовідносин між усіма його учасниками необхідна державна система регулювання.

Процес регулювання конкурентних відносин не може здійснюватись без врахування його основних чинників, які і визначають основні напрями регуляторного впливу на діяльність суб’єктів ринку.

Слід зауважити, що телекомунікаційні ринки більшості країн світу свого часу мали багато спільних характеристик щодо принципів державного управління, а в подальшому – структурної побудови сектору економіки. Він розпочинався з процесів приватизації та створення умов конкурентної боротьби операторів ринку для подальшого покращення якості пропонованих послуг. Але без впровадження нового сучасного сервісу при постійному зниженні цін в інтересах споживача, навіть в умовах державного регулювання був би малоефективним. Розвиток телекомунікаційного ринку України повторює їх шлях.

Визначення та обгрунтування чинників регуляторного впливу на конкурентні відносини на ринку електрозв’язку вимагає нових підходів до формування більш досконалих ринкових відносин.

Зазначені обставини визначають актуальність вибраної теми дослідження, яка присвячена визначенню чинників регуляторного впливу на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалось у рамках планів науково-дослідних робіт Луцького державного технічного університету та Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дослідження використовувались при розробці науково-дослідних тем: „Розвиток ринкової інфраструктури в умовах глобалізації і регіоналізації економіки” (ДР №0102V000426); „Організаційно-економічний механізм розвитку ринкової інфраструктури і створення конкурентного середовища в Україні” (ДР №0100V002774); „Забезпечення комплексного розвитку соціальної інфраструктури регіону” (ДР №01900044398). Положення дисертації відповідають науковому напряму “Розробка програм економічного розвитку зв’язку України” тематичного плану наукових досліджень з економічних питань сфери телекомунікацій, реалізують задачі Закону України “Про телекомунікації”.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення функціонування телекомунікаційної сфери України шляхом удосконалення регуляторного впливу на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку.

Досягнення мети дослідження обумовило необхідність розв’язання таких основних задач:

- аналіз стану телекомунікацій України, визначення і обгрунтування напрямків та заходів щодо подальшого розвитку;

- виявлення проблем у регулюванні діяльності операторів електрозв’язку;

- визначення існуючого рівня конкуренції на телекомунікаційному ринку та взаємовідносини між його учасниками;

- визначення основних чинників регулювання сфери телекомунікацій;

- формулювання теоретичних та методичних основ регулювання конкурентних відносин;

- розробка пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення регуляторного впливу на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку.

Об'єктом дослідження виступають процеси регулювання конкурентних відносин на телекомунікаційному ринку України.

 Предметом дослідження є засоби та інструменти регуляторного впливу на конкурентні відносини, вивчення існуючого рівня конкуренції на телекомунікаційних ринках та взаємовідносин між його учасниками.

Методи дослідження.Методологічну основу дослідження складають сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження. В процесі роботи застосовувались такі методи: економіко-статистичний (аналіз стану та перспектив розвитку ринку); аналітичний та логічний (аналіз існуючих тарифів, виявлення теоретико-методичних проблем регулювання конкурентних відносин); системного та техніко-економічного аналізу (формулювання класифікації конкурентного середовища, установлення чинників регуляторного впливу, визначення окремих понять, розробка пропозицій щодо удосконалення методів визначення тарифів на послуги місцевого телефонного зв’язку).

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, що стосуються принципових ідей, основоположних теорій і концепцій з проблеми, що досліджується.

Інформаційною базою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, матеріали Державного комітету зв’язку та інформатизації України, звіти операторів зв’язку Волинської області, матеріали Волинського обласного центру статистики, чинне законодавство України у сфері конкуренції, монополії та телекомунікацій, а також періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів.Наукова новизна сформульованих та обґрунтованих в дисертації основних положень, висновків та рекомендацій полягає у тому, що їх сукупність являє собою розв’язання важливої задачі удосконалення регуляторного впливу на конкурентні відносини в сфері телекомунікацій. Нові наукові положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягають у наступному:

Уперше:

- визначено та узагальнено чинники регуляторного впливу на конкурентні відносини на ринку електрозв’язку;

- запропоновано поділ телекомунікаційних послуг за ознаками, що дає можливість спростити процедуру видачі ліцензій на діяльність;

- побудовано методику розробки тарифів на послуги місцевого зв’язку, за якою тариф за одну одиницю телефонного з’єднання повинен бути однаковим для всіх категорій споживачів;

 Удосконалено:

- термінологічний апарат – конкурентне середовище в сфері телекомунікацій розглядається як середовище функціонування значної кількості операторів телекомунікаційного ринку, де здійснюються процеси передачі інформації (надання послуг), за умови економічної доцільності та операторської взаємодії і визначається відповідним рівнем суперництва та регулювання конкурентних відносин;

- класифікацію факторів формування конкурентного середовища за критерієм змісту, що проявляється через розподіл основних факторів на чинники економічного та неекономічного характеру, а також на чинники внутрішнього та зовнішнього впливу. Це дає можливість оцінити стан розвитку конкурентного середовища за сукупністю факторів та одержати комплексний результат.

Набуло подальшого розвитку:

- основні умови формування „правил гри” операторів на телекомунікаційному ринку;

- дослідження проблеми визначення основних напрямків регуляторного впливу на конкурентні відносини у сфері українських телекомунікацій та запропоновано основні його інструменти;

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання в процесі формування регуляторного впливу на конкурентні відносини в сфері телекомунікацій. Розроблені автором концептуальні засади регулювання конкурентних відносин на ринку та методичні підходи до формування тарифів на телекомунікаційні послуги дають можливість суттєво підвищити рівень конкурентності телекомунікаційного ринку України.

Пропозиції автора щодо удосконалення методичного забезпечення формування тарифів на послуги місцевого зв’язку використано Волинською, Івано-Франківською, Одеською та Рівненською філіями ВАТ „Укртелеком” (акти впровадження від 19.05.2006, 28.07.2006, 11.08.2006, 07.06.2006). Теоретичні та методологічні основи регулювання конкурентних відносин використовуються в навчальному процесі Волинського інституту економіки та бізнесу, Луцького державного технічного університету (акти впровадження від 24.05.06, 27.05.06).     

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих працях зазначений в авторефераті у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були розглянуті на XIV Міжнародній науково-практичній конференції „Творча спадщина Йозефа Шумпетера та трансформація сучасної економіки України (Чернівці, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика: досвід Європейського союзу та його адаптація до умов України” (Львів, 2003); Науково-практичній конференції „Стратегія вітчизняних підприємств” (Тернопіль, 2003); VII Міжнародній науково-практичні конференції „Наука і освіта - 2004” (Дніпропетровськ, 2004); XIV Міжнародній науково-практичній конференції „Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (Чернівці, 2004); Науково-практичній конференції „Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу як чинник оптимізації просторового розвитку регіонів” (Луцьк, 2004); Першому Міжнародному науково-практичному семінарі „Україна на шляху до Європейського союзу: прогнозування та реалізація політики пріоритетів в інноваційно-інвестиційній та соціально-трудовій сферах” (Хмельницький, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (Одеса, 2004); II Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2006).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 робіт (8 статей опубліковано автором одноосібно), у тому числі 10 статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України. Загальний обсяг надрукованих робіт становить 4,67 д.а. (особисто автора 4,22 д.а.).

Структура і обсяг роботи.Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 215 сторінок комп’ютерного тексту: в тому числі: основного тексту 204 сторінки; 24 таблиці та 19 рисунків; обсяг яких займає 23 сторінки; 4 додатки обсягом 11 сторінок; список використаних літературних джерел зі 180 найменуваннями на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтована актуальність розробки наукової проблеми, сформульовані об’єкт, предмет, мета і задачі дослідження, наведені основні результати дисертаційної роботи та рівень її наукової новизни, подане теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи “Сучасний стан та проблеми розвитку сфери телекомунікацій” виконано аналіз впливу галузі зв'язку на інформатизацію суспільства, розглянуто економічну специфіку зв'язку та її вплив на передавання інформації, сформульовано існуючі проблеми, а також базові передумови та особливості подальшого розвитку телекомунікацій України, досліджено стан регіональних ринків телекомунікаційних послуг.

Інформаційно - комунікаційні технології є одним з найважливіших факторів, що впливають на формування суспільства XXI сторіччя. Їх вплив стосується усіх сфер розвитку економіки країни. Інформатизація суспільства починається зі створення сприятливих ринкових умов для безперешкодного надання населенню всіх можливих телекомунікаційних послуг за посередництвом засобів зв'язку.

Значення галузі зв'язку ще більше підвищується в умовах переходу людства до нової фази розвитку – інформаційного суспільства, де засоби зв'язку відіграють важливу роль. В силу деяких особливостей сфери телекомунікацій (виробництво і надання послуг здійснюється одночасно та використовується єдина мережа зв'язку) якість отриманої інформації залежить не від її обсягів чи змісту, а від ефективності діяльності оператора зв'язку. Тобто, інформатизація суспільства здійснюється на основі використання послуг, які надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв'язку.

Не зважаючи на значний ріст кількості Інтернет-провайдерів (200 провайдерів), Україна і надалі буде суттєво відставати від інших Європейських країн у розвитку власного сегмента Інтернет. До головних причин такої ситуації слід віднести низьку платоспроможність потенційних користувачів Інтернет-послугами, застарілу телекомунікаційну інфраструктуру країни та значну різницю в інформатизації окремих регіонів. Усі ці аспекти звичайно стримують інформатизацію суспільства.

 Як показує аналіз, галузь зв'язку одна з небагатьох, яка достатньо довго і впевнено зберігає позитивні тенденції у своєму розвитку. Досить швидко розвивається міжнародний та міжміський зв’язок, практично подвоїлась кількість фіксованих місцевих телефонів, а телефонна щільність в 2005 році досягла 25,0 телефонів на 100 жителів. Темпи розвитку сфери телекомунікацій є одними з найвищих в країні.

У 2005 році оператори мобільного зв'язку займали у структурі доходів найбільшу частку, що за обсягом надання випередили незмінного лідера – міжміський та міжнародний зв’язок. Нині він охоплює територію, на якій проживає 63% населення країни.

Ринок послуг місцевого телефонного зв’язку охоплює найбільше операторів різних форм власності. В Україні в цьому секторі видано 51% усіх ліцензій та отримується 26% усіх доходів.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що розвиток конкурентних відносин прослідкується і на регіональних рівнях. Телекомунікаційний ринок Волинського регіону представлений незначною кількістю операторів, що пояснюється невисокою інвестиційною привабливістю аграрного регіону і незначною чисельністю населення.

Виконані дослідження національного та регіонального телекомунікаційного ринків існує цілий ряд проблем, вирішення яких є нагальною потребою для розвитку суспільства.

На наш погляд, до основних, що вимагають першочергового вирішення слід віднести:

- монополізація ринку фіксованого зв'язку;

- недосконалість ліцензійних вимог;

- невідповідність тарифів на місцеву телефонію рівню собівартості;

- перехресне фінансування підгалузей зв'язку;

- нелібералізованість  окремих сегментів телекомунікаційного ринку;

- нерівномірність телефонізації регіонів України;

- відставання у розвитку сільського телефонного зв'язку від міського;

- повільне здійснення процесу демонополізації сфери телекомунікацій;

- низький рівень забезпечення цифровим телекомунікаційним обладнанням;

- неефективне регулювання конкурентних відносин між операторами на ринку послуг електрозв’язку;

- недостатнє інвестування галузі.

Отримані нами результати аналізу ринку послуг особливо не вражають, оскільки виявлено суттєве відставання по всіх показниках від розвинених країн світу.

Для вирішення виявлених проблем необхідно сформулювати стимули щодо залучення операторів зв'язку до процесів розвитку галузі, створити умови для функціонування приватних операторів та визначити чинники регуляторного впливу на діяльність операторів на телекомунікаційному ринку.

У другому розділі дисертації “Теоретичні та методологічні основи регулювання конкурентних відносин в сфері електрозв’язку”розглянуто основні підходи до формування конкурентного середовища, розроблено класифікацію чинників на його стан, визначено та обґрунтовано основні чинники регуляторного впливу на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку, досліджено особливості здійснення процесів демонополізації природної монополії сфери телекомунікацій як на вітчизняному, так і світових ринках, визначено поняття конкурентного середовища сфери телекомунікацій.

 

Повноцінний розвиток сфери телекомунікацій неможливий без розвиненого конкурентного середовища. Для комплексної оцінки останнього варто використати ряд чинників, які слід поділити за характером впливу на економічні та неекономічні та за рівнем впливу – внутрішні та зовнішні (рис. 1).

 

 

Рис. 1. Чинники впливу на стан конкурентного середовища

 

 

У ході дослідження конкурентного середовища сфери телекомунікацій було виявлено ряд бар’єрів, які заважають входженню нових операторів на ринок. Тому класифікація носить не лише теоретичний, але й прикладний характер.

Нами було виявлено, що існуючі визначення конкурентного середовища є узагальненими для економіки в цілому, але не враховують особливостей функціонування сфери телекомунікацій. Тому ми пропонуємо визначення конкурентного середовища в сфері телекомунікацій, як середовища функціонування значної кількості операторів телекомунікаційного ринку, де здійснюються процеси передавання інформації (надання послуг), за умови економічної доцільності та операторської взаємодії; визначається відповідним рівнем суперництва та врахуванням регуляторних чинників конкурентних відносин між операторами електрозв’язку.

При аналізі конкурентного середовища виникла ціла низка протиріч, врегулювання яких неможливе без наперед визначених чинників, побудова яких відповідає принципам прозорості, об’єктивності, законності та незалежності. Виходячи з принципів побудови нами було визначено ряд чинників регуляторного впливу на діяльність операторів електрозв’язку. Основними з них ми вважаємо – диверсифікація, демонополізація, тарифна політика, розподіл частотного ресурсу, ліцензування та взаємопід’єднання і загальна доступність інформації про операторів (рис. 2).

 

Рис. 2. Основні чинники регуляторного впливу на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку

 

 Вибір чинників регуляторного впливу пов’язаний із найбільш гострими проблемами ефективного функціонування конкурентного ринку сфери електрозв’язку.

Враховуючи, що сфера телекомунікацій належить до природної монополії, то в ході регуляторного впливу необхідно враховувати особливості регулювання цього сектору економіки та економічні і соціальні наслідки регуляторних дій.

Відсутність у природних монополістів реальних стимулів до підвищення ефективності господарювання та з метою позбавлення суспільства від небажаних наслідків їх діяльності спонукали розвинені світові країни до здійснення процесів демонополізації та лібералізації телекомунікаційних ринків.

Основними напрямами демонополізації сфери телекомунікацій є приватизація національного оператора. Першочерговість у здійсненні одного із заходів вибирає країна, яка здійснює реформування, в залежності від зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку.

Можна вважати, що шлях демонополізації сфери телекомунікацій розвиненими країнами світу вже пройдено і з позитивними результатами (залучення інвестицій в галузь, зниження тарифів на послуги зв’язку, підвищення якості послуг, функціонування значної кількості операторів різної форми власності). 

У ході аналізу світового досвіду здійснення процесів демонополізації та лібералізації ринків зв'язку розвинених країн було виявлено ряд позитивних особливостей, які варто було б використати на вітчизняному ринку.

Позитивними результатами цих процесів є залучення інвестицій, зниження тарифів на послуги зв’язку, підвищення якості послуг, функціонування значної кількості операторів різної форми власності. Основним інструментом ефективного регулювання конкурентних відносин у сфері телекомунікацій є раціональна тарифна політика держави та методи ціноутворення, що використовуються операторами зв’язку.

Український ринок телекомунікаційних послуг перебуває на стадії реформування. При вдалому поєднанні досвіду розвинених країн, які вже подолали цей шлях та власних надбаннях у цій сфері є можливість максимально безболісно здійснити перехід від домінування природного монополіста до розвиненого конкурентного середовища на ринку телекомунікацій.

У третьому розділі дисертаційної роботи “Шляхи удосконалення регуляторного впливу на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку” обґрунтовано концептуальні засади регуляторного впливу конкурентних відносин операторів електрозв’язку, розглянуто питання удосконалення „правил гри” незалежних операторів, розроблено методичні підходи до формування тарифів на регульовані телекомунікаційні послуги.

У сфері телекомунікацій регулювання конкурентних відносин операторів на ринку є необхідною умовою ефективного функціонування останніх. Від швидкості вирішення конфліктних ситуацій та протиріч між різними учасниками ринку телекомунікаційних послуг залежить якість послуг, що надаються, та подальший рівень розвитку сфери.

Процеси реформування телекомунікаційного ринку в Україні не можна здійснювати спонтанно, без наперед визначеної послідовності дій та обгрунтування наступних кроків. При визначенні напрямів регуляторного впливу на конкурентні відносини необхідною та основною умовою є визначення проблеми та можливих шляхів її вирішення. Для цього нами

 

пропонується схема поетапного здійснення вищезазначених процесів  у сфері телекомунікацій (рис. 3).

 

 

Рис. 3.Послідовність здійснення регуляторного впливу

на конкурентні відносини між операторами електрозв’язку

 

На основі узагальненого матеріалу можна стверджувати, що для ефективного регулювання конкурентних відносин на телекомунікаційному ринку необхідно здійснити низку заходів: прискорення процесу приватизації національного оператора; зменшення плати за одержання ліцензії; зменшення кількості взаємних претензій шляхом прийняття нормативної бази, що регулюватиме взаємодію операторів; удосконалення методики розрахунку тарифів на послуги; розподіл між операторами номерного та адресного ресурсу; інноваційне забезпечення розвитку телекомунікаційного ринку послуг та інші заходи. Концептуальні засади регулювання конкурентних відносин у сфері телекомунікацій, які визначають основні важелі регулювання: ліцензування; контроль якості послуг; тарифна політика; сертифікація та контроль за відповідністю обладнання; політика стандартизації; правила забезпечення доступності соціального набору послуг (мінімальний найбільш необхідний набір).

Ми пропонуємо змінити умови ліцензування відповідно до поділу послуг, що вони надаватимуть. Даний поділ розроблено для спрощення системи вибору послуг та їх групуванні при здійсненні ліцензування діяльності операторів зв'язку, а також можна поділити послуги операторів кожного окремого регіону, оскільки саме регіональний поділ формує загальний поділ послуг (рис. 4).

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 251; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!