Тарифне регулювання міжнародної ЗЕД.



Під методами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід розуміти способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу зовнішньоекономічної діяльності з метою створення або забезпечення умов діяльності суб'єктів ЗЕД відповідно до національної економічної політики.

Тарифне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів фінансово-економічного характеру, що впливають на економічні інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, перешкоджаючи проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Митний тариф будь-якої країни являє собою перелік товарів, що обкладаються митом. Ці товари об'єднані в групи за ознакою походження (рослинні, тваринні, промислові тощо) і за ступенем обробки товару. Навпроти кожного товару (чи товарної позиції) вказується розмір мита, яким товар оподатковується.. Іншими словами, митний тариф є систематизованим переліком мита.

 Мита бувають трьох видів

- Адвалерні – що стягуються у відсотках від вартості товару;

- Специфічні – стягуються у вигляді певної грошової суми з ваги, обсягу або кількості товару

- Змішані – припускають одночасне застосування адвалерних і специфічних мит.

Нарахування на товари робиться на базі їх митної вартості, що фактично сплачена або підлягає сплаті на час перетину митного кордону України. В митну вартість включається ціна товару, означена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, не включені в рахунок-фактуру (на транспортування, вантаж, розвантаження, перевантаження і страхування товару до пункту перетину митного кордону України).

 Тарифи за розмірами ставок розділяються на три різновиди:

- преференційні ставки - включають звільнення від сплати мита, застосовуються до товару походженням з країн, що входять разом з Україною в митні союзи

 - пільгові ставки - застосовуються до товару, походженням із країн, що користуються на Україні режимом найбільшого сприяння;

- повні ставки - застосовуються до інших товарів.

Нетарифне регулювання ЗЕД.

Під методами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід розуміти способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу зовнішньоекономічної діяльності з метою створення або забезпечення умов діяльності суб'єктів ЗЕД відповідно до національної економічної політики.

Нетарифне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Нетарифні обмеження є заходами прихованого протекціонізму. Нетарифні методи регулювання за характером дії поділяються на:

- кількісні (квотування, ліцензування, добровільні обмеження, ембарго);

- приховані (державні закупівлі, вимоги до вмісту компонентів, технічні бар'єри, податкові збори, імпортний депозит);

- фінансові (субсидії, кредитування, демпінг);

- неекономічні (торговельні угоди, правові режими).

Україна на міжнародному ринку товарів та послуг.

Досвід багатьох країн підтверджує те, що розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема, нарощування експорту країни на світовому ринку, є надзвичайно важливим фактором функціонування національної економіки. Сучасний етап розвитку економіки України в системі світогосподарських зв'язків відбувається за надзвичайно складних умов як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Незважаючи на появу ознак економічної стабілізації у світі, зокрема послаблення ризиків різкого зниження світового ВВП, припинення падіння міжнародної торгівлі, зовнішній попит з боку країн - торговельних партнерів України залишається досить низьким. Звуження світового попиту, низькі ціни на товарних ринках, загострення конкуренції та підвищення протекціонізму зумовили скорочення обсягів українського експорту приблизно . на 40,3. Внаслідок різкого падіння світових цін найбільшого скорочення зазнали галузі, зорієнтовані на експорт сировинної продукції, а саме .хімічна промисловість, виробництво мінеральних продуктів. У регіональному розподілі вітчизняного експорту простежується скорочення його обсягів щодо Європи, Американського континенту та Росії. Найменшою мірою знизились обсяги експорту до країн Азії, що призвело до зростання частки цього ринку. Сировинна спрямованість вітчизняної промисловості пояснює надзвичайно високу залежність як українського експорту від міжнародних товарних ринків, так і економіки України в цілому. Негативним чинником розвитку зовнішньої торгівлі України є низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг внаслідок їх високої собівартості, недосконалості механізмів державного регулювання, нерозвиненості ринкової інфраструктури підтримки експорту. Саме тому ключові завдання зовнішньоекономічної політики полягають у розвитку наукомістких галузей економіки, створенні конкурентоспроможних транснаціональних корпорацій, мінімізації критичної залежності від окремих країн, забезпеченні збалансованості експорту та імпорту.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 387; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!