Суть корпоративних цінних паперів в Україні. Корпоративна соціальна відповідальність.
Засновники і учасники АТ при купівлі ЦП отримують певні корпоративні права у цьому товаристві. Проте вони мають право власності лише на ЦП, ту їх кількість, яку вони придбали. 3 ними вони мають право здійснювати операції відповідно до чинного законодавства тих країн, де зареєстровані АТ. В Україні власність на ЦП належить до поняття приватної власності, і акціонери повинні здійснювати з ними операції як з приватною власністю.
Не всі ЦП є корпоративними. До корпоративних ЦП слід віднести насамперед акції, облігації підприємств, інвестиційні сертифікати та похідні ЦП АТ - ф'ючерси та опціони.
Цінні папери- документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та без-документарні.
Формування КСВ здійснюється завдяки сукупності цінностей, програм, заходів, важелів та противаг, спрямованих на задоволення вимог усіх груп стейкхолдерів (споживачів, працівників, навколишнього середовища, власників, місцевих громад, постачальників, партнерів, уряду, неурядових організацій) з метою отримання ефективного результату в довгостроковому періоді (винагороди, мінімізації витрат та ризиків), підвищення ринкової вартості та гудвілу, а також корпоративної репутації.
|
|
|
Загалом, КСВ сприяє покращенню соціальних параметрів конкурентоспроможності та забезпечує у довгостроковій перспективі зростання обсягу соціальних інвестицій.
основні завдання, що є в основі механізму формування КСВ:
1) покращ-я відносин зі стейкхолдерами та розвиток соц діалогу;
2) забезпечення ефективності природоохоронної діяльності;
3) розвиток територій присутності підприємства;
4) якісний розвиток персоналу підприємства;
5) орг-тех та фінансово-економічний розвиток підприємства; 6) співпраця з урядом та неуряд організаціями та розвиток партнерств.
Держава як суб’єкт власності в акціонерному капіталі. Корпоративні права держави та особливості їх обігу.
Дії держави як власника у корпоративному секторі:
- держава повинна діяти як інформований та активний власник і встановлювати прозору та еф-ну політику обігу корпор. прав.
- Уряд повинен розробити стратегію реалізації прав власності.
- Уряд не повинен втручатися в оперативне управління (в Україні в основному порушений принцип).
- Держава повинна дозволяти правлінням виконувати їхні зобов’язання.
|
|
|
- Держ. адміністрування повинне бути ефективним.
Держава як активний власник повинна реалізовувати права власності відповідно до корпорант. структури кожної компанії:
- Брати участь у загальних зборах і голосувати за держ. акції.
- Впроваджувати прозорість процесу вибору членів правління.
- Впроваджувати систему звітності та здійснювати моніторинг.
- Підтримувати постійний діалог із зовн. аудиторами.
- Повинні забезпечувати винагороду та мотивацію органам управління.
Управління держ. корпорат. правами здійсню відповідно до порядку Фонду держ. майна України. Управління акціями, частками тов-в, що перебувають у держ власності, здійсн ФДМ України. Представником в управлінні може бути призначена посадова особа від держ підприємства, центрального органу виконавчої влади і самого Фонду.
Представник щодо управління може бути призначений за результатами конкурсу.
Відносини між Фондом та представником регулюються договором доручення. ФДМ визначає завдання щодо управління: основну мету управління, фінансово-економічні показники тощо.
Інтелектуальна власність в корпорації. Інформаційна політика АТ.
Інтелектуальна власність передається для використання в АТ у вигляді нематеріальних активів. НА можуть використовуватися як внески до статутного фонду, набуватись АТ і передаватись на баланс у таких формах, як право власності на винахід, право власності на корисну модель, право власності на промисловий зразок, право власності на знаки для товарів і послуг, право власності на сорти рослин, право власності на фірмове найменування (для акціонерів або продавців — юрид. осіб), право власності на програми ЕОМ, право власності на базу, право власності на науково-технічну інформацію.
|
|
|
Крім того, до інтелектуальної власності також можуть належати інші нематеріальні активи, є такі права користування: земельною ділянкою, надрами, геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про навколишнє природне середовище.
Одна з основних проблем при підготовці вн.-корпор. документів стосовно інтелектуальної власності полягає у вартісній оцінці нематеріальних активів. На сьогодні існують досить формалізовані методики їх розрахунків, які потрібно враховувати.
Принципи розкриття інформації про акціонерні товариства:
Суттєвість і повнота.
До суттєвої інформації, яку товариство повинно регулярно розкривати, належить:
|
|
|
1) Мета та стратегія товариства.
2) Результати фінансової та операційної діяльності.
3) Структуру власності та контролю над товариством.
4) Посадові особи органів управління, розмір їх винагороди, володіння акціями товариства.
5) Істотні фактори ризику, що впливають на діяльність тов-ва.
6) Дотримання товариством Принципів КУ.
Інформація, що розкривається товариством, має бути повною, тобто містити всі дані про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
Достовірність.
Своєчасність.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 277; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!