Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
За вчинення адмін правопорушень до неповнолітніх віком від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1)зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2)попередження;
3)догана або сувора догана;
4)передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або труд. колективу за їх згодою, а також окремим гр-нам на їх прохання.
Коментар:
Зобов'язання публічно або в іншій формі просити вибачення у потерпілого є найменш суворим заходом впливу і застосовується за умови, що особа, яка вчинила адмін. правопорушення, усвідомила неправомірність своєї поведінки та виявила щире розкаяння у вчиненому. Публічність вибачення означає присутність інших (крім правопорушника та потерпілого) осіб під час принесення вибачення. Форма та зміст вибачення нормативно не регламентовані та залишені на розсуд заінтересованих осіб.
Застереження неповнолітніх про неприпустимість протиправної поведінки застосовується з метою припинення такої поведінки, але здебільшого цей захід спрямований на недопущення подібної поведінки у майбутньому, тобто головна мета і в цьому випадку - профілактична. Застереження здійснюється в присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Про винесення особі офіційного застереження має бути складено протокол, однак його форма та зміст нормативно не регламентовані.
|
|
|
Догана або сувора догана за своєю юрид. природою є офіційним осудженням неповнолітнього правопорушника та вчиненого ним діяння, здійсненим від імені держ..
Передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про їх здатність забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Під особами, які заміняють батьків, слід розуміти усиновителів, опікунів і піклувальників. Передача неповнолітнього під нагляд педагогічного чи трудового колективу можлива тільки за згодою цього колективу. Неповнолітній може бути переданий і під нагляд окремих гр-н на їх прохання. Як педагогічний чи трудовий колектив, так і окремий гр-нин зобов'язані при цьому здійснювати виховний вплив на нього та постійьий контроль за його поведінкою. Вирішуючи питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, або окремих гр-н, суд, уповноважений вирішувати справу, повинен керуватися даними, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька або матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Неповнолітній може бути переданий під нагляд педагогічного колективу навчального закладу тільки за місцем навчання, а трудового колективу - за місцем роботи за наявності даних про те, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на нього.
|
|
|
Загальні правила накладення стягнень за адмін правопорушення. Строки накладення адмін стягнень
Накладення стягнення за здійснення адмін правопорушень має відбуватися на підставі загальних принципів, закріплених в КУ й у КпАП:
1. законність накладення стягнення;
2. індивідуалізація покарання;
3. гуманізм і справедливість.
Накладення адмін стягнень здійснюється з урахуванням обставин, що пом’якшують відповідальність за здійснення адмін проступку. Під такими обставинами розуміються різного роду ясно видимі фактори, що викликають неадекватне поводження правопорушника на момент здійснення проступку чи впливають на оцінку рівня шкідливих наслідків цього проступку після його вчинення. Основні ознаки цих обставин стосуються самого діяння і особи порушника, однак, до складу проступку як кваліфікуючі обставини не включаються. Якщо ж вони є кваліфікуючими обставинами самого правопорушення, то вони не можуть розглядатися як обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність. Перелік цих обставин передбачений ст. 34 КпАП. Законодавець не вичерпує всіх обставин, що можуть бути визнані пом’якшуючими при відповідальності за адмін правопорушення. Він надає юрисдикційному органу (посадовій особі), що вирішує справу про адмін правопорушення, право визнавати пом’якшуючими й такі обставини, що не зазначені в Законі.
|
|
|
При накладенні адмін стягнень необхідно враховувати і обставини, що обтяжують відповідальність за адмін правопорушення. Під такими обставинами розуміються різного роду фактори, що змінюють відношення як до самого діяння, так і до особи правопорушника, посилюючи суспільну небезпечність і шкідливість проступку. Вчинення адмін правопорушення при обтяжуючих обставинах говорить про більш високу суспільну небезпеку конкретного діяння.
Накладення адмін стягнень за сукупністю адмін правопорушень істотно відрізняється від накладення стягнень при повторності здійснення однорідного правопорушення, або у випадку триваючих правопорушень. Ця відмінність полягає у тому, що стягнення призначається особі за кожне з декількох вчинених правопорушень, передбачених окремими ст. О.ч. КпАП, тоді як повторність є кваліфікуючою ознакою однорідного за змістом правопорушення, а триваючі правопорушення охоплюються відповідним складом, передбаченим однією конкретною ст. О.ч. КпАП.
|
|
|
Відповідно до ст. 36 КпАП за вчинення кількох адмін правопорушень стягнення накладається диференційовано за кожне правопорушення окремо, за винятком випадків, коли справи про кілька адмін провин однієї особи розглядаються тим самим органом (посадовою особою). У цьому разі стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення. Закон також передбачає можливість приєднання до основного стягнення одного з додаткових, передбачених ст. про відповідальність за кожне з учинених адмін правопорушень.
Строк накладення адмін стягнень — певний проміжок часу, протягом якого особа, що вчинила правопорушення може бути притягнута до адмін відповідальності і до неї можуть бути застосовані заходи адмін примусу. Перебіг цього проміжку часу виключає можливість накладення адмін стягнення на правопорушника.
Відповідно до ст. 38 КпАП, Адмін стягнення може бути накладене не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — з дня його виявлення. При обчисленні двомісячного терміну в розрахунок не приймається та доба, з якої починається збіг строку. Строк давності завершується о 12 годині ночі останньої доби встановленого строку. Вказаний строк не застосовується у випадках притягнення юрид. осіб до відповідальності за порушення валютного чи податкового законодавства.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 396; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!