ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ



Загальні вимоги

Курсова робота відкривається титульною сторінкою, яка наведена у додатку В.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера або пишуть вручну (на вибір студента) на аркушах білого паперу формату А4 обсягом 35-40 сторінок. До загального обсягу роботи не враховуються додатки.

Текст наукової роботи набирається шрифтом з відсічками (Times New Roman або подібним до нього) розміром 14 пунктів, лінійки розміщуються з інтервалом 1,5.

Коли є потреба вставити цитату більшу за 4 лінійки, то текст набирається розміром 12 пунктів. Кількість знаків на сторінку до 1800.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий 30 - мм, правий – 20 мм, верхній – 20 мм та нижній – 20 мм.

Текст повинен бути розділений на абзаци, кожний з яких включає самостійну думку, яка складається з декількох речень. Абзацний відступ повинен бути однаковим і дорівнювати п’яти знакам.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту розміром 16 пунктів жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу розміром 16 пунктів жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, в розрядку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервали.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

 

Нумерація сторінок

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, без знаку “№”. Першою сторінкою роботи є титульний лист, на якому номер сторінки не ставиться. На наступних сторінках номери проставляються у правому верхньому куті сторінки без крапки після цифри. Нумерація починається з шостої сторінки.

 

Нумерація розділів, підрозділів та підпунктів

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:

“2.3” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти у межах підрозділу та підпункти у межах кожного пункту нумеруються подібним чином.

 

Ілюстрації

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми, карти тощо) необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Рисунок розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Приклад:

Рис. 1.2 Назва ілюстрації

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(рис. 3.1)” або зворот типу: “…як це видно з рис. 3.1” або “ …як це показано на рис. 3.1”.

 

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиці.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка – наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симметрично до тексту. Назву і слово Таблиця починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

 

Таблиця 1.2

Назва таблиці

 

 

 
     
     
       
       
       
       

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “ …у табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочене слово “дивися”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількості рядків можна переносити на інший аркуш. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.”  і вказують номер таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.

У таблиці слід обов’язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десятинних знаків.

Заголовки колонок необхідно починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків не менше – 8мм.

 

Формули

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумеруються порядковою нумерацією у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. При посиланні на формулу у тексті роботи наводять номер у круглих дужках, наприклад: „… у формулі (2.1)…”.

Пояснення значення символів та числових коефіцієнтів формул треба подавати безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

Приклад:

„… Строк окупності інвестицій (PP) визначається за формулою:

PP =                    (2.1)

де   IC – початкові інвестиції, грош. один ;

    Pk – середні находження за роками, грош. один;

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення; застосовують знак „х”.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом відокремлюють комою.

 

Посилання

Посилання у тексті на джерела надають у квадратних дужках із значенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра номеру сторінки, наприклад, “…у працях” [32, с. 78].

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери, наприклад, при посиланні слід писати: “… у розд. 3…”, “… див. 2.1…”, “…на рис.1.2 …”, “ … у табл. 3.2…”, “… за формулою 2.3 …”, “… у дод. Б”.

 

Список використаних джерел

Перелік використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків і пропозицій. Він повинен бути оформлений відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ГОСТ 7.32-91. Спочатку наводяться закони України, потім укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, документи і матеріли міністерств і відомств України (перш за всеДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України) у хронологічній послідовності.

Після цього наводяться публікації (монографії, статті, підручники, навчальні посібники тощо) українською та російською мовами в алфавітному порядку, потім публікації іншими мовами.

Опис книг обов'язково повинен містити в собі: прізвище та ініціали авторів, назву книги, свідчення про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок .

При використанні статей із газет і журналів необхідно наво­дити: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву та ві­домості про видання. Всі джерела нумеруються арабськими цифрами. (додаток Г)

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та вказують: Доступний з: і в URL адресу сторінки.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. До списку літератури включають всі використані джерела. Всі джерела нумеруються арабськими цифрами.

 

Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами  з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. В правому куті над заголовком малими літерами з першої великої друкується жирним шрифтом слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами за українським алфавітом, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації, пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т. д. Додатки повинні мати єдину з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток являє собою документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують "ДОДАТОК" та його найменування. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.

В тексті посилання на додаток записується таким чином: “….статут підприємства”. (Додаток Б)

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!