ЛЕКЦІЯ 2. РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
План
· Музичний побут княжого двору.
· Народне музикування.
· Музичний побут княжого двору
Серед світських музикантів особливе місце посідали співці-ружинники на княжих дворах, котрі у своїх піснях, акомпануючи собі на гуслях, славили подвиги князів і їх раті, піднімали їх бойовий дух, згадували видатні події минулого. Серед них легендарну славу здобув Боян, про якого згадується у «Слові о полку Ігоревім», а в Галицько-Волинському князівстві, гриміла слава співця Митуси. Музичний супровід звучав під час прийому київським князем іноземних послів. Військові походи теж супроводжувались рою на трубах, рогах, а також на ударних інструментах - бубнах та дзвонах, музика та спів належали до обов'язкових елементів освіти у Київській Русі, знання музики було обов'язковим не лише для бояр, але й самих княжих дітей. Так, про дочку князя Всеволода Ярославовича, Анну Всеволодівну згадується, що вона окрім інших чеснот, "зібрала молодих дівчат і навчала їх письма, ремесла, співу, шиття та інших корисних для них знань"[2].
Дуже охоче приймали скоморохів - народних співців та виконавців. гуслях, гудках та свирілях не лише в княжих палатах, але й у колі київських міщан та ремісників. Їх називали також «веселими людьми», «веселими молодцями», «дудочниками», «гуслярами», і без них не обходилось ні весілля, ні забави. Навіть у літописах згадуються гудці, зокрема в атіївському літописі серед інших імен називається гудець Ор, що вмів співати половецьких пісень[3].
|
|
|
· Народне музикування
Звичайно, дуже багатою і різноманітною була народна музика, котра творилась безіменними талантами. Серед її жанрів насамперед слід згадати билини, в яких розповідалось про видатних богатирів Русі, про героїчну боротьбу русичів супроти завойовників, нападників - татар, хозарів та інших сусідніх войовничих племен і держав.
Отже, музичне життя в Київській Русі було розмаїтим, мистецтво звуків високо цінувалось і підносилось нашими предками.
Татаро-монгольське іго на декілька сторіч перервало історичний розвиток нашої держави. Починаючи від другої половини XIII сторіччя, коли були знищені і сплюндровані майже всі більші руські міста, практично завмирає активне життя на цих теренах. Єдине Галицько-Волинське князівство залишалось осередком національної духовності впродовж XIV-XV сторіч. Лише з другої половини XV сторіччя, після того, як зруйновані татаро-монголами українські міста і села поступово відроджуються, відновлюється освіта, наука, культура. Хоч і надалі вони не можуть розвиватись вільно і багатогранно, бо і надалі історичні обставини залишаються вкрай несприятливими (значна частина держави – Лівобережна входила довгий час до Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.), потім до Речі Посполитої (від XVI сторіччя), інша – Правобережна потрапила під владу Московської держави, та оживає нескорений дух нації, засновуються школи і академії, видаються книги, творяться музичні шедеври.
|
|
|
Запитання та завдання для перевірки знань
1. Світські музиканти княжого двору: співці-ружинники, Боян, Митус.
2. Як називались музиканти при княжих дворах? На яких інструментах вони грали?
3. Народні співці та виконавці: «веселі люди», «веселі молодці», «дудочники», «гусляри».
4. Які форми музикування були знані у Київській Русі?
5. Хто такі скоморохи? Де вони виступали і з якої нагоди?
Питання для самостійної роботи
1. Гудець Ор – співак половецьких пісень.
2. Народні співці та музиканти Київської Русі.
3. Народні музичні інструменти Київської Русі.
4. Календарно-обрядові пісні.
Література
1. Архімович Л.Б., Каришева Т.І., Шеффер Т.В., Шреєр-Ткаченко О.Я. Нариси з історії української музики. К.: Музична Україна, 1957.
2. Беляєв В.М. Древнерусская музікальная письменность. М., Советский композитор, 1962.
3. Істория украинськой музыки /Сост. и ред. О.Я. Шреер-Ткаченко. К.: Музыка, 1969.
4. Лисенко М.В. Про народну пісню і про народність в музиці. К.: Мистецтво, 1955.
5. Лысяная О.Г. Средневековье в отечественной музыкальной литературе. // Пути развития русской и украинской музыкальной культуры: от средневековья к ХІХ веку: Монография. – Харьков. : Основа, 1993. – С. 32-67.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 577; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!