Ревізія стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності



 

1. Послідовність та джерела ревізії стану бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності

2. Перевірка стану обліку та звітності

 

Послідовність та джерела ревізії стану бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності

 

Необхідність контролю стану обліку і звітності обумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності, за якими обчислюються платежі до державного і місцевого бюджетів.

Джерела ревізії: бізнес-план, первинні документи, звіти матері­ально відповідальних осіб, графіки здавання звітів, регістри синтетич­ного й аналітичного обліку, нагромаджувальні відомості, статистич­на, оперативна, податкова звітність; фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про влас­ний капітал); акти ревізій і перевірок тощо.

Схема послідовності ревізії стану обліку і звітності

1. Відповідність організації і методики ведення бухгалтерського фінансового й управлінського обліку та складання фінансової звітності
затвердженим положенням (стандартам) бухгалтерського обліку,
Плану рахунків, Інструкції про його застосування та іншим норма­тивним актам.

2.Правильність оформлення документами здійснених господар­ських операцій, достовірність документів, своєчасність і повнота відоб­раження операцій у бухгалтерському обліку.

3.Наявність на документах грошового, матеріального, майнового,
розрахункового та кредитного характеру підписів керівника і голов­ного бухгалтера.

4.Своєчасність і якість виробничих, товарних, матеріальних, аван­сових звітів, звітів касира.

5. Правильність і своєчасність перевірки й бухгалтерської обробки
документів і звітів матеріально відповідальних осіб бухгалтерією.

6. Своєчасність розгляду й затвердження документів і звітів ке­рівником підприємства.

7. Правильність кореспонденції рахунків, тотожність зустрічних сум у регістрах бухгалтерського обліку.

8.Своєчасність і якість ведення облікових регістрів.

9. Достовірність контролю за видачею й використанням доручень і своєчасність оформлення оприбуткування цінностей у підзвіт матері­ально відповідальним особам.

10.Ефективність застосування комп'ютерних програм бухгалтерсь­кого обліку.

11.Своєчасність і якість складання фінансової звітності.

12.Своєчасність і ефективність інвентаризацій цінностей і розрахунків.

13.Стан архіву бухгалтерських документів і дотримання правил і
термінів їх зберігання.

14.Обстеження структури бухгалтерії, постановки обліку і звітності.

15.Забезпеченість бухгалтерії нормативними матеріалами, поло­женнями, інструкціями, бланками документів і звітів.

16.Розстановка кадрів, підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії.

17.Система матеріальної відповідальності, укладання договорів із
матеріально відповідальними особами про повну матеріальну відповідальність.

18.Пропускна система, охорона цінностей.

19.Використання прав і виконання своїх обов'язків головним бухгалтером.

 

Перевірка стану обліку та звітності

 

Правильно організований облік, своєчасно й реально складена та подана фінансова звітність дають змогу вести систематичний, оперативний контроль за збереженням і раціональним використанням товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів.

Перевірка організації бухгалтерського обліку та звітності починається задовго до виїзду ревізора на об'єкт — під час підготовки до ревізії. Така попередня перевірка здійснюється на підставі поданих у вищестоя­щу організацію балансів і звітів, а також актів ревізій і перевірок.

До початку проведення перевірки ревізор знайомиться з нормативними документами, які регулюють ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Ревізор повинен мати довідковий матеріал, який стисло характеризує короткий зміст законів, постанов, інструкцій та інших вказі­вок з питань обліку і звітності.

Програма складається з таких питань:

- стан обліку і звітності, тобто з'ясовується, за якою формою обліку ведеться бухгалтерський і податковий облік на підприємстві, чи забезпечує застосування такої форми обліку перевірку достовірності звітних даних. Оцінка стану бухгалтерського обліку може бути об'єктивною тільки після перевірки дотримання Плану рахунків, типової кореспонденції і інструк­тивних вказівок про порядок ведення обліку окремих операцій;

- правильність відображення в бухгалтерському та податко­вому обліку результатів попередньої ревізії (з питань обліку і звітності);

- відповідність показників балансу даним Головної книги, регістрам синтетичного і аналітичного обліку, звітам і прикладеним
до них документам;

- правильність проведення інвентаризацій каси, матеріальних
цінностей і розрахунків і правильність та обов'язковість проведення
контрольних вибіркових інвентаризацій; якість і своєчасність перевірки інвентаризаційних матеріалів і складання порівнювальних відо­мостей бухгалтерією; своєчасність й правильність розгляду і за­
твердження результатів інвентаризацій керівником;

- правильність проведення обліку касових операцій;

- порядок ведення обліку затрат, собівартості продукції і
фінансових результатів (доходів, прибутків, рентабельності);

- стан дебіторської кредиторської заборгованості;

- встановлен­ня фактів простроченої, безнадійної заборгованості, сумнівних боргів і заходи щодо їх ліквідації та оздоровлення фінансового стану;

- реальність статей балансу, достовірність звітів про фінансові
результати, рух грошових коштів і власний капітал;

- стан розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами тощо.

Ревізор перевіряє, як забезпечується методичне керівництво вищестоящої організації щодо застосування існуючої форми обліку, чи узагаль­нюється досвід передових підприємств. Крім того, ревізор має вивчити обсяг і особливості господарської діяльності, структуру облікового апара­ту, документообіг, розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії.

Повнота і своєчасність документального оформлення й відображення в обліку всіх операцій, пов'язаних з рухом товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, є критерієм оцінки постановки й стану бухгалтерського обліку.

Ревізор встановлює: яких заходів було вжито за актами попередніх ревізій і перевірок; чи збираються поступово облікові дані для складання звітності, чи ведеться робота за графіком, чи встановлено на­лежний порядок приймання, перевірки й обробки документів.

Методика ревізії доходів

 

Виходячи із програми ревізії і способів перевірки інформації про доходи, визначають об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми (методи дослідження облікової інформації) та узагальнення результатів контролю і ревізії. Залежно від джерел одержання доходів визначають об'єкти контролю У першу чергу проводять нормативно-правове обґрунтування операцій, пов'язаних із доходами і результатами діяльності.

Для перевірки повноти, правдивості і неупередженості доходів і результатів діяльності підприємства важливе значення має обґрунтованість цих показників, що потребує їх дослідження по суті і змісту та погляду нормативно-правового регулювання первинних документів, правильності відображення доходів і результатів в облікових реєстрах і звітності. Перевірка доходів підприємства потребує зас­тосування певних методичних прийомів контролю та методів дослідження облікової інформації. Методичні прийоми контролю доходів діяльності потребують застосування методів обстеження діяльності об'єктів підприємства, визначення доходів і результатів, їх зіставлення з витратами та обґрунтування доходів на підставі розрахунково-економічних розрахунків. Важливе значення під час ревізії доходів і результатів діяльності підприємства також мають методи дослідження облікової інформації з цих операцій. Узагальнення результатів контролю і ревізії потребують систематизації, ґрунтування виявлених порушень та недоліків, складання часткового і проміжного актів контролю та відображення цих порушень і недоліків у відповідному розділі акта ревізії.

У першу чергу необхідно під час ревізії вивчити об'єкти діяльності, які формують доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності та надзвичайні дохо­ди. Контролю підлягають: доходи від реалізації, інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі, інші доходи, надзвичайні доходи. Під час ревізії спочатку перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) за даними „Звіту про фінансові результати”. У зв'язку з цим обґрунтовують достовірність статті „Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)”, де відображається загальний дохід (виручка) від її реалізації (без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з їх продажу). Потім перевіряють достовірність визначення чис­того доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продук­ції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Важливе значення також має перевірка визначення валового прибутку (збитку), який розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і її собівартістю.

У складі доходів від операційної діяльності знаходяться також доходи від оперативної оренди активів, операційних курсових різниць, відшко­дування раніше списаних активів (крім фінансових інвестицій). У зв'язку з цим ревізор перевіряє правильність визначення цих доходів, що потребує застосування розрахунково-аналітичних прийомів контролю. На підставі перевірки даних визначення доходу від операційної діяльності перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) від цієї діяльності, що являє собою алгебраїчну суму валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!