КОМПЕНСАЦІЙНА ТОРГІВЛЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Операції зустрічної торгівлі - це операції, при яких закупівля продукції супроводжується зворотним постачанням товарів з метою досягнення експортно-імпортного балансу. До них належать: операції натурального обміну (бартерні), операції за участю продавця в реалізації товарів, запропоновані покупцем, та операції в межах промислового співробітництва.
Для здійснення операцій натурального обміну (бартерних) між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності однієї країни і суб'єктом господарської діяльності іншої країни оформляється єдиний договір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, що не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. У бартерному договорі обумовлюється загальна вартість товарів, які експортуються та імпортуються в іноземній валюті з обов'язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку.
До операцій за участю продавця в реалізації товарів, що запропоновані покупцем, належать: комерційна компенсація, зустрічна закупівля та авансована закупівля.
Комерційна компенсація передбачає взаємне постачання товарів за однакову вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як продавець і покупець і виставляє рахунок за своє постачання в грошовій формі. Умови початкового і зустрічного постачання містяться в одному контракті. В ньому ж може бути передбачене взаємне задоволення інтересів партнерів у будь-якій іншій формі, наприклад, часткова оплата початкового постачання. Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в розрахунках партнерів за свої постачання в грошовій формі й у тому, що експортер може передати свої зобов'язання з зустрічного імпорту третій стороні.
|
|
|
Зустрічні закупівлі - одна з найбільш розповсюджених форм зустрічної торгівлі, яка передбачає зобов'язання експортера закупити або забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні-імпортері.
Авансована закупівляздійснюється, коли сторона, яка зацікавлена в продажі своїх товарів, спочатку закуповує в нього певні товари, потім поставляє на цю суму свої товари. Перераховані вище операції не мають виробничого або технологічного зв'язку між товарами. Для продажу або обміну надходять готові товари.
Змістом угоди типу "світч" є передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі (крімбартерної), оскільки вони не є самостійною формою торгівлі [86; 100].
|
|
|
Угоди типу “офсет” застосовуються переважно у сфері міждержавних поставок, у тому числі військової техніки і спеціального майна. В таких угодах країна, яка закуповує майно за кордоном, виставляє зустрічні вимоги компенсаційного характеру до експортера, включаючи вимоги налагодити спільне виробництво закупівельної техніки в країні–імпортері, здійснити зустрічні закупівлі товарів, передати технологію виробництва виробів, вимоги про обов’язкове залучення фірм країни–імпортера як субпідрядників у будівництві об’єктів, вимоги про залучення іноземних інвестицій, пов’язаних з передачею технологічного і управлінського “ноу-хау”
При здійсненні рамочних угод західна фірма встановлює на договірній основі офіційний, довготерміновий механізм кредитування своїх поставок у країну–імпортера. Експорт західної фірми, який здійснюється в рамках угоди, обумовлює виникнення зустрічних обов’язків з боку фірм країни–імпортера. Як варіант, експортна виручка іноземного підприємства може зараховуватися на спеціальний умовний рахунок банку країни–імпортера і є джерелом платежу різним постачальникам зустрічних товарів з цієї країни. Західна фірма, таким чином, сприяє розвитку експорту приймаючої країни і отримує, згідно з існуючою практикою, винагороду в розмірі 3-10% суми експорту. Специфіка рамочних угод у тому, що вказаний механізм діє не для окремої, разової угоди, а на постійно діючій довготерміновій основі.
|
|
|
Угоди позитивної зустрічної торгівлі належать до категорії нечисленних угод, коли іноземне підприємство більш зацікавлене у зустрічних поставках товарів, ніж її контрагент. У цих угодах приватні підприємства віддають перевагу отриманню платежу за поставлений товар не готівковою валютою, а зустрічними поставками конкретної продукції.
До операцій в межах промислового співробітництва належать: співробітництво на компенсаційній основі, виробниче кооперування та операції з давальницькою сировиною.
Співробітництво на компенсаційній основі припускає постачання іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного устаткування й інжинірингових послуг з подальшим його погашенням за рахунок виторгу від зустрічного постачання виробленої на цьому устаткуванні продукції. Від звичайних компенсаційних угод операції такого типу відрізняються великими обсягами. Їм передує, як правило, підписання міждержавних угод про співробітництво, що є початком довгострокового співробітництва між країнами в таких галузях, як видобуток і переробка корисних копалин. Недоліком такої угоди для експортера є довгостроковий період часу вилучення з обороту коштів, що обумовлено великим часом здійснення проекту.
|
|
|
Виробниче кооперування відрізняється стійкістю зв'язків між торговельними партнерами. Розповсюдженими його видами є: підрядне кооперування, договірна спеціалізація, спільне виробництво.
При підрядному кооперуванні одна зі сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог (обсяг, термін, ціна тощо). При необхідності замовник може передавати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.
Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окремих частин і етапів виробничих програм, здійснення, при необхідності, перерозподілу капітальних вкладень.
Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного економічного проекту при створенні складних видів продукції. При цьому партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи і закінчуючи збутом та сервісним обслуговуванням. Таке співробітництво оформляється як тимчасове договірне об'єднання юридично самостійних фірм. Коопераційні зв'язки оформляються контрактом або протоколом про здійснення спільного виробництва [100].
Операції з давальницькою сировиною характеризуються підписанням контракту між контрагентами з переробки сировини з оплатою за переробку частиною виробленої продукції. Така ситуація виникає, коли будь-яка країна має сировину, але не має переробних заводів. Тоді одна сторона переробляє на своїх заводах продукцію, частину залишає як плату, а частину забирає постачальник або продає третій стороні.
Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і досвідоммають комерційну цінність і все більше стають предметом обміну й торгівлі науково-технічні знання і досвід. Продуктами продажу є результати інтелектуальної праці: патенти, ліцензії, товарні знаки, промислові зразки, "ноу-хау". При їх продажу оформляються ліцензійні угоди – угоди про передачу ліцензіаром ліцензіату прав на промислове і комерційне використання ліцензій, "ноу-хау", товарних знаків тощо на обумовлений термін за певну винагороду. В цих угодах можуть бути записані додаткові зобов'язання ліцензіаторів (продавців ліцензій) про надання певної допомоги ліцензіатам (покупцям ліцензії) з використання предмета угоди. При підготовці ліцензійної угоди повинна бути підвищена патентна чистота об'єкта ліцензії.
Торгівля ліцензіями може здійснюватись безпосередньо між власниками і споживачами патентів і "ноу-хау" або через посередників. Посередниками виступають, як правило, спеціалізовані брокерські фірми, які виконують комплекс послуг патентування і захисту винаходів, укладання угод і забезпечення умов їх дотримання. Окремі спеціалізовані фірми купують за свій рахунок ліцензії, розробляють технології для промислового використання і передають їх в комплексі з обладнанням та послугами.
Операції з торгівлі інженерно-технічними послугамиє одним з видів науково-технічної продукції і предметом торгівлі на міжнародних ринках є інженерно-технічні та консультаційні послуги щодо створення об'єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктури. Ці послуги містять комплекс робіт з передпроектних техніко-економічних досліджень і обґрунтувань, лабораторного або експериментального дороблення технології чи прототипу, розроблення детальних структур проекту від ескізного варіанта до видання специфікації на обладнання, технологічне супроводження в процесі освоєння технології чи обладнання, консультування в процесі реалізації проекту тощо.
Об'єктами інжинірингу можуть бути цілі проекти або окремі заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудження нового об'єкта, називається комплекснимінжинірингом. Складовими його є: проектно-консультаційний інжиніринг; технологічний інжиніринг; будівельний (загальний) інжиніринг; управлінський інжиніринг.
Проектно-консультаційний інжиніринг передбачає надання послуг в проведенні техніко-економічного обґрунтування проекту, проектування об'єкта, розробленні планів будівництва і контролю за проведенням робіт, підготовці торгів на інженерно-будівельні роботи [100].
Технологічний інжиніринг – це надання замовнику технології або технологій для будівництва та експлуатації об'єктів, розроблення проектів водопостачання, енергопостачання та транспорту.
Будівельний інжиніринг – це надання консультаційних послуг при підготовці і здійсненні проекту: здійснення від імені замовника нагляду за будівництвом; проведення переговорів з проектантами і підрядниками; консультування і навчання спеціалістів; виконання, за бажанням замовника, функцій генерального підрядника; поставка обладнання і монтаж установок.
Управлінський інжиніринг – послуги з організації виробничої структури і системи управління підприємством.
Інжиніринг має суттєві принципові відмінності від торгівлі науково-технічними знаннями. Основна з них полягає в тому, що об'єктом купівлі-продажу при реалізації ліцензій є певні знання, а при реалізації інжинірингу – послуги з використання знань.
Франчайзинг – це вид ділового співробітництва, сутність якого полягає в наданні одним суб’єктом підприємницької діяльності (франчайзером) права на здійснення визначеної діяльності із використанням його торговельної марки, технологій, ноу-хау, інших об’єктів інтелектуальної власності другому суб’єкту підприємництва (франчайзі) протягом встановленого терміну на обмеженій території і на визначених умовах.
ТЕМА 13
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 404; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!