Десять правил попередження травм і ушкоджень, запропоновані закордонними авторами Ю. Хартманном, X. Тюннеманом.



1. На початку кожного тренування проводь загальну й спеціальну розминку, підготовляючи м'яза до високих навантажень.

2. Не відволікайся при виконанні силових вправ.

3. Перед тим, як піднімати більші ваги, вивчи техніку правильного виконання руху в даній вправі.

4. Застосовуй правильну техніку руху.

5. Закінчуй силові вправи із прямою спиною з метою попередження травми хребта.

6. У початковому періоді силового тренування навантаження на лучезапястные, ліктьові, гомілковостопні й колінні суглоби збільшуй повільно й поступово.

7. Виключай із тренування вправи, при виконанні яких виникає біль.

8. Дотримуй правил особистої гігієни для запобігання ушкоджень шкіри на долонях.

9. Після тренування виконуй різноманітні заходи для якнайшвидшого відновлення.

10. Стеж за тим, щоб силові тренажери перебували в справному стані, і дотримуй у залі силової підготовки порядок і правила техніки безпеки.

У випадку психологічної неприхильності, що звичайно не буває затяжним, але в підготовлених атлетів може тривати тижнями, М. Яблонский, пропонує вибрати одну з наступних можливостей:

- знизити навантаження тренування, тобто зменшити кількість підходів або кількість повторень вправ;

- залишити навантаження колишньої, зменшивши кількість тренувань;

- змінити всю систему тренувань, включивши в програму нові вправи, які стануть освіженням.

Лікарський контроль і самоконтроль. При заняттях атлетизмом обов'язковий контроль за фізичним станом. Заняття атлетизмом принесуть вам користь лише тоді, коли тренувальні навантаження будуть відповідати вашим можливостям. Неправильні навантаження можуть викликати порушення деяких функцій організму, що у свою чергу може привести до серйозних наслідків. Ретельно стежите за самопочуттям, станом здоров'я, фізичним розвитком і підготовленістю, дотримуйте правил особистої гігієни, стежите за тренованістю. Крім того, бажано раз у півроку проходити комплексне обстеження в лікарсько-фізкультурному диспансері.

Самоконтроль - це регулярне використання ряду простих прийомів для самостійного спостереження за змінами стану здоров'я й фізичного розвитку під впливом занять фізичними вправами. Показники самоконтролю прийняті ділити на суб'єктивні й об'єктивні. У групу суб'єктивних показників входять: самопочуття, працездатність, настрій, бажання тренуватися, сон.

Самопочуття - це стан і діяльність організму в цілому. Неправильна побудова ваших тренувальних занять(одноманітність, надмірний обсяг і інтенсивність навантаження) приведе до змін нервово-психічного статусу й погіршенню працездатності. При цьому спостерігається підвищена пітливість, швидка стомлюваність, серцебиття, головні болі(ознаки, перевтоми й перетренованості). При гарному самопочутті відзначається відчуття бадьорості, припливу сил і підвищення працездатності. Ортостатическая проба проводиться ранком після сну. Зробіть підрахунок частоти пульсу лежачи, потім сидячи й, нарешті, коштуючи. Отримані значення в кожному із трьох положень не повинні перевищувати попередній більш ніж на 10 ударів. Наприклад, норма: 60-70-80, частішання ж пульсу (70-78-92) свідчить про неповноцінне відновлення сил або накопичене стомлення.

Працездатність - це показник не тільки виробничої, але й побутовий, і тренувальної діяльності.

Настрій. При заняттях атлетизмом настрій має немаловажне значення. Це показник вашого психічного стану. Гарний настрій - це життєрадісність і впевненість у собі; погане - це погіршення вашого фізичного стану (зниження сили й витривалості). Бажання тренуватися. Правильно організовані тренувальні заняття - це відмінне самопочуття й бажання тренуватися.

Сон - одна з найважливіших потреб організму. Сон виконує відбудовні функції життєвих сил організму, стан же сну залежить від діяльності нервой системи. Правильний режим і заняття атлетизмом сприяють поліпшенню сну.

До об'єктивних ознак при самоконтролі ставляться частота пульсу (1СС) артеріального тиску (ПЕКЛО), фізичний стан і візуальні аблюдения. Пульс - винятково важливий показник. Підрахунок частоти пульсу й оцінка його якості відбивають діяльність серцево-судинної системи. По реакції пульсу на окремих вправах у тренувальних заняттях ви можете визначити пристосовність організму до різних навантажень. Це дозволить вам рациональнее управляти тренувальним процесом, підбираючи достатні інтервали відпочинку. Якщо навантаження викликало у вас частішання пульсу до 100-130 уд./мін., така реакція оцінюється як слабка, а навантаження - невеликої інтенсивності; 150-170 уд./мін. - реакція середня, навантаження - вище середньої інтенсивності; 170-200 уд./мін. реакція сильна, навантаження - максимальної інтенсивності. Для визначення норми ваше ПЕКЛО, рекомендуємо формули, запропоновані А.Ф. Синяковым, залежно від віку.

Систолическое ПЕКЛО = 0,4*вік +109.

Диастолическое ПЕКЛО = 0,3*вік + 67.

Для контролю за фізичним розвитком використовується антропометричний індекс і антропометричні виміри.

Життєвий показник ЖЕЛ(мол)/загальна маса тіла (кг).

Нормою для чоловіків є показник 65-70 мг/кг. Якщо ж величина показника менш 5 мол/кг, це свідчить про недостатню життєву ємність легенів. Аналіз системи зовнішнього подиху. Проба Генги полягає в затримці подиху після вдиху. Час затримки уменьшаетсяь при перевтомі, перетренованості.

Фізичний розвиток. Оцінювати свій фізичний розвиток ви можете по програмі: виміру довжини й маси тіла, обхвату грудної клітини в покійному й напруженому стані, обхвату талії, живота, сідниць, стегон і гомілки, частоти серцевих скорочень (ЧСС) у спокої й під час навантаження. Візуальні спостереження, що дозволяють під час тренувальних занять по зовнішніх ознаках судити про ступінь стомлення, є дуже важливими.Невелике почервоніння шкіри, незначна пітливість,частішання подиху свідчать про невеликий ступінь стомлення. Значне почервоніння, інтенсивне потоотделение,глибоке частішання подиху й деяке порушення координації руху (погойдування, невпевнений крок) - про середній ступінь стомлення. Перевтома ж проявляється в різкому почервонінні або зблідненні шкіри, інтенсивному потоотделении, прискореному, поверхневому подиху, глибоких порушеннях координації рухів.

Проба на стійкість у позі Ромберга. Устаньте прямо ноги разом, закрийте очі, руки витягніть уперед (пальці розведені). При перевтомі, перетренованості, при вегетососудистойдистании відзначається порушення стійкості, з'являється тремор пальців. У цьому випадку вам потрібно відпочити й звернутися до лікаря за консультацією.

Перевтома. Після кожного тренувального заняття організм спортсмена відпочиває й поступово знову стає працездатним. Але один раз може трапитися, що працездатність знизиться й для відновлення буде потрібно більше тривалий відпочинок. Так сповіщає про себе хвороба або перевтома. Одиничні випадки поганого засипання й безсоння можуть спостерігатися іноді при більших навчальних і тренувальних навантаженнях, а постійний поганий сон указує на перевтому. Відсутність апетиту й втрата ваги - тривожні симптоми, які необхідно взяти до уваги.Часта причина перевтоми - неправильний спосіб життя:

недостатній сон, бідна вітамінами їжа, неправильний режим дня. Звичайно, до перевтоми можуть привести й помилки в тренуванні:

недостатній відпочинок, занадто швидке підвищення навантажень, одноманітне тренування або надто більше навантаження. Симптоми стомлення варто розпізнавати якомога раніше. Тому необхідно виховувати в себе звичку послідовно дотримувати здорового образа життя, уміти правильно сполучати спортивні навантаження з навчальною й професійною діяльністю.

 

Контрольніпитання

1.Основні поняття атлетизму як основного процесуоздоровленняатлетів.

2.Загальна характеристика специфіки методик підготовки в атлетизмі.

3.Які факторивизначаютьспрямованість атлетизму?

4.Роль та значення атлетизму.

5.Классифікація фізичнихвправ в атлетизмі.

6.Направленість фізичнихвправ.

7.Тренувальні навантаження в атлетизмі та їхспрямованість.

 

Література

 

1. 1.Воробьёв А.Н. Тяжелоатлетический спорт: Очерки по физиологии. – М.: Физкультура и спорт, 1977. – 276 с.

2. 2.Воробьёв А.Н. Тренировка, работоспособность, реабилитация. – М.: Физкультура и спорт, 1989. – 272 с.

3. 3.Воробьёв А.Н., Сорокин Ю.К. Анатомия силы. – М.: Физкультура и спорт, 1980. – 178 с.

4. 4.Воробьёв А.Н., Сорокин Ю.К. Анатомия силы. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 80 с.

5. 5.Вульф Б. Все о суперсетах // Сила и красота. – 1996. – № 12. – С. 27 – 30.

6. 6.Вульф Б. Мышечная боль // Сила и красота. – 1997. – № 4. – С. 81 – 82.

7. 7.Галлахер М. Тройной удар по мышцам // Сила и красота. – 1998. – № 1. – С. 49 – 51.

8. 8.Гейгер Б. Фантастические результаты // Сила и красота. – 1995. – № 6. – С. 20 – 25.

9. 9.Гейгер Б. Широкие плечи // Сила и красота. – 1996. – № 7 –           С. 22 – 24.

10. 10.Гесевич В.А. Медицинский справочник тренера. – М.: Физкультура и спорт, 1976. – 270 с.

11. 11.Голубев Ф.Д. Формула красоты. – М.: Сов. Россия, 1968. – 136 с.

12. 12.Голяник Ф.Д., Германсен Л. Биохимическая адаптация к упражнениям : анаэробный метаболизм // Наука и спорт. – М.: Прогресс, 1982. – 192 с.

13. 13.Данько Ю.И. Очерки физиологии физических упражнений. – М.: Медицина, 1974. – 256 с.

14. 14.Доббин Б. Роль гормонов // Сила и красота. – 1994. –№ 10.– С.56.

15. Доббин Б. Всеобъемлющий тренинг // Сила и красота. – 1998. – № 4. – С. 45 – 47.

16. 15.Драга В.В., Мироненко П.М., Гавацко С.П. Тяжелая атлетика укрепляет здоровье. – К.: Здоров’я, 1993. – 120 с.

17. 16.Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 204 с.

18. 17.Дуглан М. Крист. Виды мышечного сокращения // Сила и красота. – 1996. – № 7. – С. 21 – 22.

19. 18.Ефимов А.А., Олешко В.Г. Основы теории атлетизма. – К.: КГИФК, 1992. – 28 с.

20. 19.Зайцева В.В. Тренировка силы и силовые тренажеры // Теория и практика физ. культуры. – 1993. – № 1. – С. 26 – 32.

21. Зан Ф. Тренируйся мало, но агрессивно // Сила и красота. – 1995. – № 8. – С. 20 – 22.

22. 20.Олешко В.Г. Силовівиди спорту. – К.: Олімпійськалітература, 1999. – 288 с.

Лекція 3


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!