Семінарське заняття №1 Податкове право в системі фінансового права. Правовий механізм встановлення податків і зборів.



(2 год.)

Навчальні питання:

1. Податкове право, в системі фінансового права.

2.  Податкове законодавство України.

3. Поняття, структура та класифікація податково-правових норм.

4. Поняття, ознаки та особливості податкових правовідносин.

5. Поняття правового механізму податку та його зміст.

6. Платники податків. Права та обов’язки.

 

 

Успішній відповіді на вказане питання має передувати активна підготовка з використанням текстів лекцій та додаткової літератури з податкового права.

В рамках такої підготовки доцільно пригадати базові положення теорії фінансового права, інститутом якого є податкове право. Зокрема, визначитись зі значенням тих категорій, які використовуються при визначенні фінансового права, як галузі права. Маються на увазі базові фінансово-правові категорії «публічний фонд», «фінанси», «фінансова діяльність держави», «публічні доходи» та ін. Крім того, слід пригадати зміст стадій фінансової діяльності держави, й передусім такої стадії як формування публічних фондів. Також слід пригадати методи здійснення фінансової діяльності, які використовуються на кожній стадії.

Викладення матеріалу безпосередньо при відповіді на питання зводиться до розгляду кола суспільних відносин, що є предметом податкового права. Зокрема, відносини, що виникають у процесі встановлення, зміни, відміни, справляння та стягнення обов’язкових платежів податкового характеру; відносини щодо здійснення фінансового контролю справляння обов’язкових платежів податкового характеру та відносини щодо притягнення до юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Традиційні визначення податкового права, як складного предметного інституту фінансового спираються на його формулювання його предмету.

Метод податкового права.

Відповідь на зазначене питання зводиться не лише до констатації імперативного методу як основного методу правового регулювання податкових відносин та наявності елементів диспозитивного регулювання окремих видів податкових відносин.

Варто також надати додаткові пояснення щодо окремих питань. Зокрема, щодо основних способів такого регулювання (заборона, зобов’язування, уповноваження, ін.), типових підстав виникнення податкових відносин (із закону або із договору), наявності у суб’єктів таких відносин самостійно встановлювати обсяг своїх прав та обов’язків в рамках таких відносин. Потребують також обов’язкового розгляду окремі елементи диспозитивного регулювання в рамках податкових відносин.

Місце податкового права в системі права України.

Відповідь передбачає характеристику зв’язків податкового права з іншими інститутами та галузями права України. Зокрема, доцільно охарактеризувати зв'язок податкового права з інститутами фінансового права, до складу якого належить цей інститут. Слід також охарактеризувати зв'язок податкового права з конституційним правом, адміністративним правом та іншими галузями права України.

Система податкового права.

Як відомо, система податкового права – це об’єктивно обумовлена внутрішня його побудова, що знаходить своє відображення в об’єднанні та розміщенні податково-правових норм у певному взаємозв’язку і послідовності.

Для успішної відповіді на вказане питання необхідно визначити, з яких частин складається податкове право як складний предметний інститут галузі фінансового права України. Також потрібно визначити критерій віднесення податково-правових норм до тієї чи іншої частини податкового права.

Слід вказати основні податково-правові інститути, визначити їх предмет правового регулювання та розкрити їх особливості.

Джерела податкового права.

Відповідь на вказане навчальне питання повинна ґрунтуватись на знаннях про джерела права, отриманих при вивченні курсу «Теорії держави та права». Виходячи з того, що єдиною формою (джерелом) права в Україні є нормативно-правові акти, характеристика джерел податкового права України (складу податкового законодавства) зводиться до розгляду основних нормативно-правових актів, що врегульовують податкові відносини.

Слід враховувати, що існує офіційне тлумачення терміну «законодавство» у Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98, яким визначено, що терміном «законодавство» охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Таким чином, характеристику джерел податкового права України рекомендується здійснювати у порядку, що визначається їх юридичною силою, з обов’язковим висвітленням груп нормативно-правових актів, що охоплюються терміном «законодавство». При характеристиці окремих нормативно-правових актів бажано дотримуватись такої схеми:

1. вид нормативно-правового акту та його назва;

2. характеристика предмету правового регулювання (коло суспільних відносин, врегульованих цим актом), що переважно визначений у преамбулі нормативно-правового акту;

3. структура та основні положення, закріплені цим актом;

4. зв'язок та співвідношення нормативно-правового акту з іншими нормативно-правовими актами (як такими, що є джерелами податкового права, так і такими, що є джерелами інших інститутів галузі фінансового права та інших галузей права України).

Відповідь доцільно розпочати з аналізу окремих статей Конституції України, що закріплюють положення, які є базовими для системи податкового законодавства (8, 67, 92, 95-98, 116, 119, 138, 143, п.4 Розділу 15 та ін.).

Певної уваги заслуговують міжнародні договори, як джерела податкового права. Їх характеристика повинна враховувати положення щодо порядку набрання ними чинності за умови їх ратифікації Верховною Радою України

При характеристиці законів України, як джерел податкового права, слід звертати увагу на їх ієрархію, та співвідношення виходячи з визначення їх як базових (основних) та спеціальних у регулюванні певних податково-правових відносин. Окремої уваги заслуговують кодифіковані закони (наприклад, Податковий та Бюджетний кодекс, як спеціальне законодавство та інші Кодекси України.), закони, що визначають статус органів, наділених повноваженнями у податковій сфері (наприклад, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» та ін.).

Наступний рівень нормативно-правового регулювання податково-правових відносин складають підзаконні нормативно-правові акти.

Відомо, що підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі та у виконання норм законів: деталізують положення законів або визначають механізм їх застосування. Серед джерел податкового права існують нормативно-правові акти, що прийняті органами, наділеними повноваженнями у сфері виконавчої влади (є «підзаконними» відповідно до того, який орган, їх прийняв). В той же час, такі акти мають окремі ознаки законів – здатні вперше врегулювати суспільні відносини (встановлюють положення, що попередньо не врегульовані на законодавчому рівні).

Виділяють дві групи таких підзаконних нормативно правових актів виключного характеру (прирівняних до законів). Перша – це укази Президента, прийняті на підставі пункту 4 розділу 15 Конституції .

Стосовно обох груп підзаконних нормативних актів виключного характеру, які є джерелами податкового права, при підготовці та відповіді необхідно обов’язково визначити:

1. період, протягом якого відповідні органи були наділені правом їх прийняття;

2. правові підстави отримання зазначеними органами права приймати такі акти;

3. основні нормативно-правові акти зазначеного виду, що можна розглядати як джерела податкового права та охарактеризувати їх.

Характеристику підзаконних нормативно-правових актів, що не носять виключного характеру, як джерел податкового права, слід також здійснювати відповідно до їх юридичної сили, яка визначається відповідно до місця органу, що їх прийняв, у ієрархії органів державної влади. Відповідно до зазначеного принципу слід охарактеризувати підзаконні нормативно-правові акти, які приймають Президент України, Кабінет міністрів України, Державна податкова адміністрація України та інші органи загальної та спеціальної компетенції. Слід враховувати порядок набрання ними чинності та вимоги чинного законодавства щодо обов’язкової реєстрації таких актів, як умови їх нормативності.

Окремої уваги заслуговують нормативно правові акти, які приймаються органами місцевого самоврядування (Рішення Рад народних депутатів) та є джерелами податкового права.

Поняття правового механізму податку та його зміст.

При підготовці до відповіді на зазначене питання слід враховувати, що законодавчого визначення правового механізму податку сьогодні немає. Більше того, більшість навчальної літератури та наукових робіт в яких цей термін широко вживається, не містить визначення цього поняття, зосереджуючи увагу на характеристиці окремих його елементів. Тому в процесі підготовки слід орієнтуватись на лекційний матеріал.

Разом з цим, навчальна та наукова література з податкового права містить досить детальний аналіз елементів, що утворюють правовий механізм податку. Тому при відповіді доречно не лише назвати елементи правового механізму податку, але й охарактеризувати їх систему, наводячи особливості основних груп елементів. Зокрема, визначити підстави поділу сукупності елементів правового механізму податку на факультативні та обов’язкові, та поділу останніх на основні та додаткові.

Платник податків. Права та обов’язки платників податків.

При підготовці до відповіді на це питання слід звернутись як до нормативних, так і до доктринальних визначень платника. Для цього слід ознайомитись з положеннями Податкового Кодексу України та найбільш типовими визначеннями, репрезентованими теорією податкового права. Слід звернути увагу на відмінності між нормативними та доктринальними визначеннями платника.

Резидентство в оподаткуванні: правові засади та критерії визначення.

При підготовці до відповіді на це питання студентам слід ознайомитись із положеннями Податкового Кодексу України, які визначають критерії визнання податковими резидентами фізичних та юридичних осіб в Україні.

Слід враховувати, що в Україні запроваджено критерії визначення податкового резидентства, що підтримуються більшістю сучасних розвинутих країн та рекомендовані до імплементації у національні законодавства міжнародно-правовими модельними актами, що носять рекомендаційний характер. Разом з тим, окремими країнами використовуються й інші критерії визнання податкового резидентства.

При вирішенні питання про податкове резидентство особи важливо, також, враховувати наявність міжнародних договорів з питань оподаткування, якими можуть бути передбачені додаткові критерії визнання податкового резидентства в Україні. 

Характеристика об’єкта оподаткування.

При вивченні доктринальних напрацювань з цього питання слід враховувати наступне. Вдосконалення системи правового регулювання податкових відносин потребує запровадження на законодавчому рівні загального визначення об’єкту оподаткування. Тому слід опрацювати рекомендовані джерела з огляду на висвітлення питання про поняття об’єкту оподаткування. Крім того, слід звернути увагу на зв'язок теоретичних основ визначення об’єкту оподаткування та усунення правових підстав запровадження внутрішнього подвійного оподаткування.

Класифікація податкових ставок.

При відповіді слід вказати існуючі доктринальні визначення податкової ставки (нормативу), для чого слід звернутись до навчальної літератури..

Також у відповіді слід навести класифікації ставок оподаткування за наступними критеріями: в залежності від наявності диференціації рівня податкового тиску (єдина та диференційовані ставки (базова, знижена, підвищена)), в залежності від методу встановлення (абсолютна, відносна, змішана), в залежності від впливу на інтереси (обсяги оподатковуваної діяльності) платника (стимулююча, дестимулююча, стабілізуюча) та інші. При класифікації слід дотримуватись правил формальної логіки та наводити як члени поділу так і їх критерій. Також бажано кожен із членів поділу (видів ставок) ілюструвати прикладами ставок, запроваджених для елементів системи оподаткування в Україні.

Податкові пільги: види, форми.

Для повноти відповіді бажано навести доктринальне визначення податкової пільги, охарактеризувати особливості цього правового явища, основні їх види та форми.

При підготовці слід враховувати відсутність нормативного визначення податкової пільги як елементу правового механізму податку. Класифікація пільг, тобто виділення їх основних типів, здійснюється в залежності від того, стосовно якого основного обов’язкового елементу правового механізму податку запроваджено пільгу (щодо суб’єкту оподаткування, об’єкту оподаткування або податкової ставки). В такій класифікації виділяють відповідно такі види податкових пільг, як: звільнення окремих категорій платників, вилучення окремих складових об’єкту із оподаткування, та знижки щодо податкових ставок.

Щодо основних форм податкових пільг у відповіді слід навести специфічні конструкції податкового законодавства, які набули закріплення. Зокрема, наприклад, неоподатковуваний мінімум об’єкту, податковий кредит, та інші.

Предмет оподаткування та його співвідношення з об’єктом оподаткування.

Характеристика співвідношення предмету та об’єкту оподаткування має ґрунтуватись на визначенні характеру їх взаємозв’язку як загального, та його певної частини (матеріального носія).

Відповідь варто доповнити характеристикою об’єктів та предметів оподаткування окремими обов’язковими платежами податкового характеру, які належать до системи оподаткування України. Зауважимо, що в окремих випадках вони можуть співпадати.

База оподаткування.

При відповіді на питання слід орієнтуватись на положення, що містяться у навчальній літературі та лекційному матеріалі, адже податкове законодавство сьогодні не містить загальне визначення цього елементу правового механізму податку. Рекомендується доповнювати відповідь прикладами бази конкретних обов’язкових платежів податкового характеру, які належать до системи оподаткування України та її зв’язку із об’єктом таких платежів.

Податкова звітність.

Для відповіді на це питання слід звернутись до положень Податкового Кодексу України, що містять поняття податкової декларації та визначає загальні терміни подання податкової звітності для основних видів податкових періодів.

Успішна відповідь на це питання має ґрунтуватись на характеристиці положень нормативно-правових актів про окремі обов’язкові платежі податкового характеру щодо форм податкової звітності за ними.

Способи та терміни сплати податків та зборів.

Для відповіді на це питання слід звернутись до положень Податкового Кодексу України, згідно з яким загальний термін сплати податків та зборів  настає після узгодження суми податкового зобов’язання.

Успішна відповідь на це питання, крім того, має ґрунтуватись на характеристиці положень нормативно-правових актів про окремі обов’язкові платежі податкового характеру щодо способів та термінів сплати податків та зборів.

 

 

Додаткові питання:

1. Предмет податкового права.

2. Метод податкового права.

3. Основні засади податкового законодавства.

4. Податкове право як наука та навчальна дисципліна: поняття та предмет.

5. Види податкових правовідносин.

6. Юридичний та фактичний зміст податкових правовідносин.

7. Об’єкти податкових правовідносин.

8. Суб’єктний склад податкових правовідносин. Повноваження.

9. Зміст податкових правовідносин.

10. Підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин.

11. Права та обов’язки суб’єктів податкових правовідносин.

12. Міжнародне податкове право. Усунення подвійного оподаткування.

1. Спільні та відмінні риси податків та зборів.

2. Місце обов’язкових платежів податкового характеру в системі публічних доходів.

3.  Об’єкт оподаткування.

4. База оподаткування.

5. Види подвійного оподаткування та засоби усунення подвійного оподаткування.

6. Класифікація податкових ставок.

7. Податкові пільги: види, форми.

8. Податковий період.

9. Податковий облік.

10. Податкова звітність.

11. Правовий статус суб’єктів оподаткування.

12. Пов’язані особи в оподаткуванні.

13. Податкові агенти.

 

Теми для рефератів.

 

1. Правове регулювання елементів податку в України.

2.  Правовий статус платників податків.

3. Правовий механізм взаємодії органів державної податкової служби і правоохоронних органів України.

4. Правові засади визначення та виконання податкового обов’язку.

1. Податкові правовідносини, як різновид фінансових правовідносин.

2. Особливості санкцій фінансово-правових норм.

3. Правовий статус іноземних платників податків в Україні.

4. Податкове представництво.

5. Стан сучасної науки податкового права.

6. Характеристика Податкового кодексу України як основного нормативного акту податкового права.

7. Співвідношення національного та міжнародного податкового законодавства.

8. Засоби усунення подвійного оподаткування: світовий досвід.

9. Особливості методу правового регулювання податкових відносин.

Завдання для самостійної роботи.

1. Визначити систему податкового законодавства

2. Проаналізувати зміст податкових угод про усунення подвійного оподаткування.

3. Вибрати з нормативно-правових актів, які регулюють податкові відносини три норми, які відрізняються за змістом, методом регулювання, об’єктом регулювання, визначити їх структуру та проаналізувати врегульовані правовідносини за суб’єктним складом, визначити об’єкт, зміст та юридичний факт. Завдання виконується письмово.

 

Варіант 1.

Визначити види прямих податків та зборів та відобразити основні елементи податкового механізму.

 

Варіант 2.

Визначити види непрямих податків та зборів та відобразити основні елементи податкового механізму.

 

 

Література:

· нормативно – правові акти: 1-30 (опрацювати з огляду на пошук прикладів для відповідей на теоретичні питання теми)

· юридична література: 1-5.

Семінарське заняття № 2.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 291; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!